Ухвала

від 02.09.2024 по справі 757/10906/24-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/10906/24-ц

Провадження № 2/761/9192/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамблоки-інвест», Міністерство культури та інформаційної політики України, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій неправомірними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2024 р. на адресу суду від Печерського районного суду м.Києва за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Керамблоки-інвест», Міністерство культури та інформаційної політики України, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій неправомірними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Ухвалою від 29.04.2024 р. позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду м.Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.08.2024 р. скасовано ухвалу від 29.04.2024 р., а позовну заяву направлено до Шевченківського районного суду м.Києва для продовження розгляду.

27.08.2024 р. на адресу суду від Київського апеляційного суду надішли матеріали позовної заяви.

29.08.2024 р. позовну заяву передано у провадження судді Савицького О.А. згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Так, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст. 4 цього Кодексу).

Системний аналіз зазначених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює публічно-владні управлінські функції і в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.

Таким чином до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження підлягають скасуванню як незаконні та такі, які порушують законодавство у сфері охорони пам`яток історії та культури, а також несуть загрозу знищенню і спотворенню охоронюваних історичних зон, ландшафтів та пам`яток археології.

Також позивач зазначає, що об`єкти культурної спадщини є історико-культурним надбанням всіх українців, використовувати їх саме як об`єкти культурної спадщини, для вивчення культури і історії свого народу, виховання дітей у дусі патріотизму, задоволення своїх естетичних потреб від милування цими об`єктами - вони є об`єктами права кожного українця. Кожен українець має право використовувати ці об`єкти, як об`єкти культурної спадщини, для задоволення своїх культурних і естетичних потреб, гарантованих ст.ст. 11, 54, 66 Конституції України.

Разом з тим позивач наголошує на тому, що можливість і право реалізовувати свої культурно-естетичні потреби спогляданням, любуванням пам`ятками культурної спадщини, усвідомленням того що вони є, що держава зберігає і охороняє культурну спадщину - це є немайновим благом і правом кожного громадянина, в тому числі й самого позивача.

При цьому між сторонами відсутній будь-який спір про право власності чи інше речове право на земельну ділянку чи інші об`єкти нерухомого майна, а також у позивача відсутній будь-який майновий інтерес у відносинах з відповідачем або третіми особами, зокрема щодо запроектованого об`єкта будівництва або земельної ділянки, на якій цей об`єкт будується.

Тобто, предметом спору є перевірка законності рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання його владних управлінських функцій.

Надаючи оцінку характеру спірних правовідносин, які виникли між учасниками справи, суддя вважає, що вони повністю відповідають критеріям публічно-правового спору, зокрема:

- присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу, оскільки у цій справі існують відносини з приводу видачі містобудівних умов та обмежень, які є саме адміністративно-правовими відносинами;

- суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах здійснює адміністративні повноваження (відповідач ухвалив адміністративний акт - акт індивідуальної дії);

- спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Законом України «Про архітектурну діяльність»;

- спірні публічно-правові відносини виникли у сфері публічного адміністрування (відповідач здійснює адміністративні повноваження з приводу видачі містобудівних умов та обмежень);

- підставою для звернення з цією позовною заявою до суду стала необхідність захисту права кожного громадянина на реалізацію своїх культурно-естетичних потреб (питання захисту суспільних інтересів, інтересів необмеженого кола осіб), яке як зазначає позивач, порушено саме внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного ним рішення.

Отже, усі критерії адміністративної юрисдикції притаманні цьому публічно-правовому спору.

Таким чином, приймаючи до уваги правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 15.02.2021 р. у справі № 320/5710/20, від 02.11.2021 р. у справі № 420/2719/20, від 21.02.2024 р. у справі № 460/9602/20, суддя вважає, цей спір є адміністративно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що за встановлених обставин у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, оскільки заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 186, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамблоки-інвест», Міністерство культури та інформаційної політики України, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій неправомірними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: