Ухвала

від 11.09.2024 по справі 198/344/24

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/344/24

провадження № 2/0198/213/24

У Х В А Л А

11 вересня 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., представника позивачки адвоката Скирди В.І. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Юр`ївка Павлоградського району Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКТИВ-Р3» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Адвокат Скирда В.І., який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» та ТОВ «АКТИВ-Р3» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, проти закриття підготовчого провадження не заперечував.

Представники відповідачів в підготовче судове засідання не з`явились, заяв з повідомленням причин неявки або про відкладення розгляду справи не надали, при цьому представник ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» у відзиві на позов не заперечував проти позовних вимог, а представник ТОВ «АКТИВ-Р3» просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши також, що 19.06.2024 Господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 904/2204/24 про банкрутство ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», тому на думку представника дана справа підлягає розгляду в межах справи про банкрутство.

Розглянувши заяву ТОВ «АКТИВ-Р3» про відкриття справи про банкрутство ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» та передачу справи за підсудністю до господарського суду, суд доходить таких висновків.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства: цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями належності справ до цивільної юрисдикції є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Водночас ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України). Справи, що відносяться до господарської юрисдикції, наведені в статті 20 ГПК України, серед яких, зокрема, є справи про банкрутство як одна з категорій спорів, що підсудні господарським судам.

У пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який установлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Тобто, частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги за участю боржника. Тому розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. У такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження №12-143гс19).

Захист прав осіб, які мають вимоги до банкрута, полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи у спорах, однією із сторін яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство. Таке урегулювання процедури розгляду спорів у справах, однією із сторін у яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов`язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо. До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Аналогічний за змістом висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2023 року в справі № 320/12137/20 (провадження № 11-54апп22).

Разом з тим, за відомостями Державного реєстру прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225955100:04:002:0055, що належало ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» за договором від 11.12.2014, на підставі договору купівлі-продажу № 770 від 24.04.2024 перейшло до ТОВ «АКТИВ-Р3».

Отже, на теперішній час навіть у разі прийняття рішення про розірвання договору оренди землі таке не може вплинути на формування активів боржника (майна або майнових прав) ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», оскільки з моменту укладення договору купівлі-продажу майнове право оренди належить іншій юридичній особі ТОВ «АКТИВ-Р3».

Іншими словами, за рахунок майнового права оренди належної позивачу земельної ділянки не можуть бути задоволені права кредиторів ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», тому рішення у цій справі не впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Сама по собі та обставина, що позивач, звертаючись до суду, визначив відповідачем ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, заявивши вимоги одночасно до двох юридичних осіб (продавця та покупця майнового права оренди), не може бути підставою для передачі справи за підсудністю до суду господарської юрисдикції.

Також необхідно відмітити, що матеріали справи не містять відомостей про розгляд в межах справи про банкрутство ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав оренди № 770 від 24.04.2024.

З огляду на викладене вище, суд не знаходить підстав для передачі справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для її розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА».

Таким чином, спір між сторонами в підготовчому провадженні не врегульований.

Справа підготовлена до судового розгляду по суті.

В ході підготовчого провадження:

-вирішено питання про склад учасників справи;

-визначено обставини справи, які підлягають встановленню.

Вивчивши матеріали справи та провівши підготовче судове засідання, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 197, 200 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКТИВ-Р3» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Призначити судовий розгляд цивільної справи на 03жовтня 2024року о 13-00 годині.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та підписана 11.09.2024.

Суддя І. О. Гайдар