Постанова

від 22.01.2025 по справі 198/344/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1644/25 Справа № 198/344/24 Головуючий упершій інстанції: Гайдар І. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргоюТовариства зобмеженою відповідальністю«Актив-Р3»на рішенняЮр`ївського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від10жовтня 2024року посправі запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агріколь-Самара»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Актив-Р3»про припиненняшляхом розірваннядоговору орендиземельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що їй належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,5860 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0108, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області. 11.12.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріколь-Самара» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки на строк 15 років, який зареєстровано реєстраційною службою Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області 01.07.2015. Разом з тим, ТОВ «Агріколь-Самара» належним чином не виконувало умови договору оренди землі та не сплатило позивачці у встановленому порядку орендну плату за 2022 та 2023 роки. За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на дату подачі позову, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0108 перейшло до ТОВ «Актив-Р3» на підставі договору купівлі-продажу №780 від 25.04.2024. Тому позивачка просила припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки, площею 9,5860 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0108, що розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, укладений 11.12.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріколь-Самара», правонаступником якого є ТОВ «Актив-Р3».

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року позов задоволено. Вирішено припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,5860 га, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225955100:04:002:0108, укладений 11.12.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріколь-Самара», правонаступником права оренди за яким є ТОВ «Актив-Р3», право оренди зареєстровано 01.07.2015, номер запису про інше речове право 10230302. Стягнуто з ТОВ «Агріколь-Самара»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. Стягнуто також з ТОВ «Актив-Р3» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Актив-Р3», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з направленням справи до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого її розгляду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення позовних вимог до ТОВ «Агріколь-Самара» з передачею матеріалів справи в цій частині до Господарськогосуду Дніпропетровськоїобласті,на розглядіякого перебуваєсправа №904/2204/24про банкрутствоТОВ «Агріколь-Самара», виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивачці належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,5860 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0108, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №120226, виданого 12.04.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4047 та інформаційною довідкоє з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №390786475 від 13.08.2024 (а.с. 7, 13).

11 грудня 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Агріколь-Самара» (орендар) укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0108, площею 9,586 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за умовами якого орендодавець передала в оренду відповідачу належну їй на праві власності земельну ділянку строком на 15 років (а.с. 8-9).

За змістом пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки від 11.12.2014, орендна плата за один календарний рік складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідності із чинним законодавством та сплачується в строк з вересня по грудень кожного календарного року користування за такий рік, за бажанням орендодавця в грошовій або в натуральній формі; підтвердженням вибору орендодавця щодо форми виплати йому орендної плати є отримання ним орендної плати в певній формі, що не потребує додаткового письмового узгодження.

Орендар має право передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда), на що додатково не потребується згода орендодавця (п.п. 5.2.2 п. 5.2 договору від 11.12.2014).

У підпункті 5.2.3 пункту 5.2 договору оренди земельної ділянки від 11.12.2014 погоджено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Пунктами 6.3 та 7.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору, а в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо дострокового розірвання договору чи зміни його умов ці питання вирішуються у судовому порядку.

Між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Агріколь-Самара» (орендар) 11 грудня 2014 року погоджено також акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду (а.с. 10).

01 липня 2015 року проведено державну реєстрацію речового права оренди зазначеної земельної ділянки за ТОВ «Агріколь-Самара» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 10230302 (а.с. 11).

11 грудня 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Агріколь-Самара» (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.12.2014, якою погоджено викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції:

«Сторони домовились, що орендна плата виплачується орендарем орендодавцю у грошовій формі у розмірі 9000,00 (дев`ять тисяч) гривень, за умови, що вказана сума не є нижчою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідності із чинним законодавством. При оплаті орендної плати із вказаної суми вираховується податок з доходів фізичних осіб в розмірі, встановленому чинним законодавством України на день виплати.

Передача орендної плати оформлюється відповідними документами.

Орендна плата за увесь період користування земельною ділянкою сплачується Орендарем Орендодавцю в строк до 31 жовтня відповідного року користування.

Орендна плата також включає:

- оранку та культивацію присадибних ділянок зареєстрованим або мешканцям на території господарства;

- суму в розмірі 1000,00 (одна тисяча) гри. у разі смерті Орендодавця. Орендар надає вказану суму його сім`ї (спадкоємцю/спадкоємцям)».

ТОВ «Агріколь-Самара» у відзиві на позов та у листі-відповіді на адвокатський запит №13/АЗ від 16.08.2024 визнало, що орендна плата за 2022 та 2023 роки за договором від 11.12.2014, укладеним з ОСОБА_1 , товариством не сплачувалась (а.с. 12, 33-34).

Будь-яких доказів виконання орендарем свого обов`язку з виплати позивачці орендної плати за 2022 та 2023 роки суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Також установлено, що 25 квітня 2024 року ТОВ «Актив-Р3», на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок, укладеного з приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. (продавець), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. за №780, купило право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0108, площею 9,586 га, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

За змістом статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Статтею 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (частина 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Права та обов`язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі».

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За змістом статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема у пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши факт несвоєчасної виплати позивачці орендної плати у 2022 та 2023 роках за користування належної її земельною ділянкою з кадастровимномером 1225955100:04:002:0108, що свідчить про систематичне невиконання умов договору в частині своєчасного розрахунку за орендною платою, яка мала б виплачуватись орендодавцю щорічно не пізніше 31 грудня, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову до відповідача ТОВ «Актив-Р3», яке набуло право оренди за договором купівлі-продажу від 25 квітня 2024 року, та розірвання договору оренди вказаної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,5860 га, від 11.12.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Актив-Р3», яке є правонаступником права оренди ТОВ «Агріколь-Самара».

Доказів погодження з орендодавцем у письмовому вигляді перенесення термінів виплати орендарем орендної плати за 2022 та 2023 роки відповідачем не надано; клопотань про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що вищевказаний договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок укладений 25.04.2024 року, тобто до предявлення даного позову до суду у серпні 2024 року, - усі права та обовязки за договором оренди перейшли до ТОВ «Актив-Р3», який є належним відповідачем у справі, як правонаступник усіх прав та обовязків попереднього орендаря ТОВ «Агріколь-Самара».

Разом зтим,судом апеляційноїінстанції установлено,що постановоюГосподарського судуДніпропетровської областівід 05.12.2024у справі№904/2204/24,зокрема,визнано ТОВ"Агріколь-Самара" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.12.2025.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана вище постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 05.12.2024.

Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ"Агріколь-Самара" перебуває в стані припинення.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства ( далі -КУзПБ ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже,законодавець вкотрепідкреслив,що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, провадження №14-404цс19, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, провадження №12-160гс19.

У постановах від 15 травня 2019 року у справі №289/2217/17, провадження №14-178цс19, від 12 червня 2019 року у справі №289/233/18, провадження №14-171цс19, від 19 червня 2019 року у справах №289/718/18, провадження №14-126цс19, та №289/2210/17, провадження №14-129цс19, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Відповідно до частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Отже,спір усправі вчастині позовнихвимог ОСОБА_1 до ТОВ «Агріколь-Самара» про розірвання договору оренди земельної ділянки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції, враховуючи, що даний спір є майновим за своєю правовою природою, оскільки за результатами його розгляду боржник може позбутись активу у вигляді права оренди земельної ділянки, який підлягає оплатному відчуженню у межах процедури банкрутства, а, приймаючи до уваги, що таке відчуження у даному випадку вже відбулось 25 квітня 2024 року на користь ТОВ «Актив-Р3» (на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок) може виникнути необхідність вирішення питання, зокрема, щодо проведення реституції, що також впливатиме на майновий стан ТОВ «Агріколь-Самара».

При цьому необхідності закриття провадження у цій справі немає, оскільки зазначені дії можуть призвести до створення перешкод позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 КУзПБ.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року (справа №753/4673/21).

За такихобставин справув частиніпозовних вимог ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Агріколь-Самара»про розірваннядоговору орендиземельної ділянкинеобхідно передати до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/2204/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара».

У зв`язку з вищевикладеним, рішення суду першоїінстанції підлягаєскасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Агріколь-Самара» про припинення шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Актив-Р3» про припинення шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки, із вказаного відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь позивачки, понесені нею на сплату судового збору за подання позовної заяви, у сумі 1211,20 грн (а.с. 1).

Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині розподілу судових витрат з ухваленням у цій частині нового судового рішення.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з направленням матеріалів справи в частині позовних вимог до відповідачаТОВ «Агріколь-Самара»про розірваннядоговору орендиземельної ділянки до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/2204/24 про банкрутство ТОВ «Агріколь-Самара». В іншій частині щодо вирішення позовних вимог до ТОВ«Актив-Р3»про припиненняшляхом розірваннядоговору орендиземельної ділянки-оскаржуване рішенняпідлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Актив-Р3» задовольнити частково.

Рішення Юр`ївського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від10жовтня 2024року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Р3» про припинення шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки залишити без змін.

Рішення Юр`ївського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від10жовтня 2024року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Р3» на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 605,60 грн скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.

Рішення Юр`ївського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від10жовтня 2024року в частині задоволення позову ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Агріколь-Самара»про припиненняшляхом розірваннядоговору орендиземельної ділянки;в частиністягнення зТоваристваз обмеженоювідповідальністю «Агріколь-Самара»на користь ОСОБА_1 судовогозбору врозмірі 605,60грн скасувати.

Матеріали справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Агріколь-Самара»про розірваннядоговору орендиземельної ділянки передати до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/2204/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Р3» (код ЄДРПОУ 36962597) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова