Ухвала

від 11.09.2024 по справі 176/2570/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 176/2570/23

Провадження № 1-кп/0203/446/2024

У Х В А Л А

11.09.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

за участю прокурора - ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

захисників - ОСОБА_7 ОСОБА_8

обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судуу м.Дніпро обвинувальнийакт,відомості внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42021042040000028 від 30.06.2021 року відносно, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпро, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Дніпро, зареєстрованого та проживаючого за адресою ж АДРЕСА_2 , маючого на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, колегія суддів

встановила:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

04.06.2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання про скасування арешту накладеного на майно, обвинуваченого ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_3 , накладений на підставі ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року.

Мотивуючи своє клопотання захисник зазначив, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, за результатами розгляду клопотання слідчого від 22.06.2023 про накладення арешту на майно ОСОБА_10 слідчим суддеюЖовтоводського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті 23.06.2023винесено ухвалупро накладенняарешту наквартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_10 шляхом заборони будь-кому відчужувати, розпоряджатися та користуватися будь-яким чином цим майном до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, вказує на неспівмірність суми заявленої у цивільному позову з розміром вартості квартири. Окрім того послався на те, що розгляд клопотання про арешт майна відбувався без участі ОСОБА_10 та його захисника.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав № 339840324 щодо актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень, 20.07.2023 року на підставі ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 державним реєстратором ОСОБА_11 було здійснено арешт нерухомого майна (номер запису про обтяження: 51065110) - квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_10 .

В судовомузасідання захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_10 клопотання підтримали просили задовольнити в повному обсязі.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши що в справі наявний цивільний позов, до обвинуваченого ОСОБА_10 на суму 125986 грн, і накладення арешту на майно забезпечить в подальшому стягнення з ОСОБА_10 коштів. Окрім того, зазначила, що підставою для подання клопотання про накладення арешту на квартиру та розгляду такого клопотання на підставі ч.2 ст.172 КПК України, став той факт, що слідчим суддею раніше було відмовлено у задоволенні клопотання про арешт автомобіля, який належав ОСОБА_10 , оскільки після подання клопотання та призначення його до розгляду автомобіль було продано іншій особі.

Вислухавши сторони по справі, дослідивши клопотання та долучені до нього документи колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно дост.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Отже законодавець визначив, що скасування арешту на майно можливо за двох підстав, за клопотанням якщо буде доведено що, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, або у разі ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Із ухвали слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року видно, що підставами накладення арешту є наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, виходять із розміру матеріальної шкоди, яка завдана Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, з метою забезпечення кримінального провадження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, враховує: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з наданих матеріалів, Департаментом Житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДАК заявлено цивільний позов, в якому просили стягнути з ОСОБА_10 завдану шкоду у розмірі 125986, 00 гривень.

В наданих прокурором запереченнях зазначається, що остання оцінка квартири була визначена ОСОБА_10 в розмірі 50000 гривен за договором дарування від 06.11.2021.

Тому посилання сторони захисту на неспівмірність розміру завданої шкоди та вартості квартири не може бути прийнята судом.

Прокурором також надані пояснення, з яких причин розгляд клопотання про накладення арешту на квартиру було здійснено на підставі ч.2 ст.172 КПК України, без повідомлення сторони захисту.

Також суд приймає до уваги те, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, цивільний позов заявлено на суму 125986 грн, отже арешт накладено для забезпечення цивільного позову на підставі ч.1 ст. 170 КПК України.

В свою чергу із ухвали слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року видно, що арешт на квартиру накладено шляхом заборони будь-кому відчужувати, розпоряджатися та користуватися будь-яким чином цим майном до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на позицію викладену у рішенні «Sargsyan v. Azerbaijan», Європейського суду з прав людини, а саме те що судам необхідність забезпечувати справедливий баланс між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідністю зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Виходячи з вищевикладеного суд вважає що клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки користування будь-яким чином квартирою до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, жодним чином не перешкоджатиме кримінальному провадженню.

В судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, якій відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Представник потерпілого залишив вирішення питання на розсуд суду.

Стороною захисту в підготовчому засіданні було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, яке було залишено без задоволення. Про наявність інших підстав, що перешкоджають призначенню обвинувального акту до судового розгляду сторона захисту не заявляла.

Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для повернення обвинувального акту відсутні, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, немає.

Кримінальне провадження підсудне Кіровському районному суду м. Дніпропетровська згідно правил підсудності.

За таких обставин суд, вислухавши думку учасників підготовчого провадження щодо можливості призначення судового розгляду, враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 ст. 314 КПК України, вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, що надійшов до суду.

Визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 314- 316 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Підготовче провадження закінчити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_7 , про скасування арешту накладеного на квартиру АДРЕСА_3 , на підставі ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року задовольнити частково.

Скасувати заборону у користуванні ОСОБА_10 квартирою АДРЕСА_3 , накладної ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року, в іншій частині клопотання відмовити.

Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42021042040000028 від 30.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, колегією суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань на 20 вересня 2024 на 14 годину 00 хвилин.

Викликати в судове засідання: прокурора, уповноваженого на участь у справі, обвинувачених, захисників, представника потерпілого.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3