Рішення

від 11.09.2024 по справі 420/9072/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9072/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

10 вересня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнично - технічне підприємство Інжпроект до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі №420/9072/24 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнично - технічне підприємство Інжпроект; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.03.2024 №8267/15-32-07-06, №8268/15-32-07-06; стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнично - технічне підприємство Інжпроект судовий збір у розмірі 30280,00 грн.

13.08.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у прохальній частині якої представник просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнично - технічне підприємство Інжпроект витрати на професійну правничу допомогу в сумі 158 728,57 грн., яку представник позивача підтримала у судовому засіданні.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви представник позивача у заяві та судовому засіданні вказала, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 158 728, 57 грн. є обґрунтованим та співмірним, враховуючи: 1) залучення до роботи над справою висококваліфікованих фахівців АО "Дмитро Ткаченко та Партнери", які мають значний досвід у вирішенні податкових спорів підвищеної складності; 2)необхідність оперативного реагування на дії контролюючого органу та суду, що вимагало роботи у позаробочий час; 3) застосування погодинної оплати праці адвокатів за ставкою визначеною у договорі про надання правової допомоги, яка відповідає рівню складності справи. Представник позивача зазначала, що право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права та повне відшкодування цих витрат відповідатиме принципу справедливості, забезпечить реалізацію права на ефективний судовий захист та слугуватиме превенції необґрунтованих дій контролюючих органів у майбутньому.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, зазначивши, що відповідач вважає розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та не співмірності наданої заяви щодо витрат, понесених адвокатом для забезпечення супроводження даної справи, таким, що є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення судом встановлено наступне.

В обґрунтування понесення вказаних витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 158 728,57 грн. представником позивача додано до заяви: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №84 ДТ від 07.02.2023; додаткову угоду №1 від 06.03.2024, рахунки на оплату та платіжні інструкції, акти прийому - передачі наданих послуг.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст.134 КАС, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (с.7 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Як вбачається з актів прийому передачі наданих послуг від 05.03.2024, 31.03.2024, 30.04.2024 та від 12.08.2024 (а.с. 212-213 т.5), фактично АО «Дмитро Ткаченко та Партнери» надало професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді із розрахунку 9 годин 25 хвилин, яка оцінена у розмірі 27 459,00 грн.

В свою чергу, консультації, підготовка справи до розгляду у суді за актами прийому передачі наданих послуг від 05.03.2024, 31.03.2024, 30.04.2024 оцінена представником позивача у загальному розмірі 131 269,57 грн., що є завищеним та абсолютно не обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд, з урахуванням категорії та складності справи, вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 158 728,57 грн. є необґрунтованим та завищеним.

З урахуванням зазначеного, характеру спірних правовідносин, складності справи, та те, що вимоги про стягнення витрат у розмірі 158 728,57 грн. не є співмірним зі складністю справи та можливим об`ємом виконаних фахівцем у галузі права робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом, суд приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 6500,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним та справедливим.

Керуючись ст.ст.134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, м.Одеса, вул. Семінарська 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнично - технічне підприємство Інжпроект (код ЄДРПОУ 20928262, м.Одеса, Люстдорфська дорога 140-В) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00грн.(шість тисяч п`ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 11.09.2024.

Суддя К.О. Танцюра