Рішення

від 06.09.2024 по справі 545/1049/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1049/24

Провадження № 2/545/1096/24

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Стрюк Л.І.

з участю секретаря:Синегуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніу залі суду у м. Полтавіцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

Позивач у березні 2024 року звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» та ОСОБА_1 було укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики), згідно з умовами якого позивач передав відповідачу у безоплатне користування безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 100000 грн на строк до 13.07.2022. У вказаний строк відповідач свої зобов`язання не виконав, кошти не повернув.

Просив стягнути з відповідача 100000грн боргу за договором позики; інфляційні витрати та 3 % річних від простроченої заборгованості з моменту порушення грошового зобов`язання 14.07.2022 до дня винесення рішення по справі та судовий збір у сумі 3028грн.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання, що призначалось на 08.05.2024 не з`явився, електронною поштою направив заяву до суду про відкладення розгляду справи до закінчення дії військового стану, оскільки перебуває у Німеччині через військові дії на території України; свою позицію щодо позовних вимог не висловив; у судові засідання, призначені на 26.06.2024 та 07.08.2024 не з`явився з невідомих суду причин; у судове засідання, що було призначене на 06.09.2024 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, шляхом надсилання повістки на електронну адресу та поштовим зв`язком, заяви про розгляд справи без його участі не надав. Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першоїстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийстаттею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на не виправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначене, у відповідності до вимогст.223 ЦПК України, суд визнає неявку відповідача у судове засідання неповажною та вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності.

За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ст.4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, 13.07.2021 між ТОВ «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» та ОСОБА_1 укладений договір № 13-07/21 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики); згідно з п. 1.2 договору предметом договору є грошова сума 100000 грн; відповідно до п.4.1 договору строк, на який надається безвідсоткова поворотна фінансова допомога, становить період з моменту передання грошових коштів до 13.07.2022; згідно п.5.1 договору позичальник має право повертати грошові кошти щомісячно будь-якими частинами протягом строку надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (а.с.6).

Як вбачається з платіжної інструкції №9965 від 15.07.2021 на рахунок ОСОБА_1 були перераховані кошти в сумі 100000 грн, призначення платежу: безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно з договором 13-074/21 від 13.07.2021 без ПДВ (а.с.7).

Відповідно до довідки №3440/47.5 від 12.03.2024 Акціонерного товариства «Таскомбанк», виданої ТОВ «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон», на відкритий в АТ «Таскомбанк» рахунок за період з 13.07.2021 по теперішній час, від ОСОБА_1 кошти не надходили (а.с.7).

Згідно з частиною першоюстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу Україниповоротна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

До договору поворотної фінансової допомоги внаслідок врегулювання подібних за змістом правовідносин в порядку ч.8ст.8 ЦК Українипідлягають застосуванню (аналогія закону) вимоги нормЦК Українищодо договору позики.

Відповідно до вимогст.1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1ст.1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За змістом ч.1, ч.3ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ст. ст.525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згіднозі ст.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначеност. 610 ЦК України.

За змістом ч.2ст.77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст.81 ЦПК України).

Відповідно дост.76 ЦПК Українидоказами у цивільній справі є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

У відповідності дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» заборгованість за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики) у розмірі 100 000 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд виходить із таких міркувань.

Згідно з ч.1ст.1050 ЦК України,якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.2ст.625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Таким чином, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Аналізуючи вищенаведені нормиЦК України, слід прийти до висновку, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року по справі №686/21962/15-ц.

З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що до спірних правовідносин застосовуються положення ч.2 ст.625 ЦК України.

Розрахунок 3% річних у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України проводиться за формулою: сума санкції = Сх 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д кількість днів за весь час прострочення.

Так, у період з 14.07.2022 по 31.12.2020 (171день), заборгованість становить 100 000 грн, відповідно 3% річних за вищезазначений період складає 1405,48грн (100000(сума боргу) *3 (процентна ставка)/100%*171 (кількість днів)/365 (днів уроці).

У період з 01.01.2023 по 31.12.2023 (365днів), заборгованість становить 100 000 грн., відповідно 3% річних за вищезазначений період складає 3 000грн (100000(сума боргу) *3 (процентна ставка)/100%*365 (кількість днів)/365 (днів уроці).

У період з 01.01.2024 по 06.09.2024 (250днів), заборгованість становить 100 000 грн., відповідно 3% річних за вищезазначений період складає 2049,18грн (100000(сума боргу) *3 (процентна ставка)/100%*250 (кількість днів)/366 (днів уроці).

Загальний розмір 3% річних станом на 06.09.2024 становить 6454,66 грн. (1405,48+3000+2049,18).

Щодо обрахунку інфляційного збільшення суд зазначає таке.

Відповідно дороз`яснень ПВГСУ від17.12.2013року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 за № 62-97р.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України від 03.04.97 р N 62-97р. щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: ІВС = (ІІ1: 100) х (ІІ2: 100) х (ІІ3: 100) х ... (ІІZ: 100), де 1-ІІ - індекс інфляції за перший місяць прострочення, 2-ІІ - індекс інфляції за другий місяць прострочення, Z-ІІ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

У разі, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених у різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.

При застосуванні індексу інфляції слід умовно рахувати, що у разі якщо сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період даного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Для обрахунку сукупного індексу інфляції за період з 14.07.2022 по 06.09.2024 перемножуємо між собою індекси з серпня 2022 року по вересень 2024 року включно, при цьому для спрощення обрахунків кожен індекс попередньо розділимо на 100. Сукупний індекс за вказаний період становить 1,18138298.

Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 14.07.2022 по 06.09.2024 становитиме (100000*1.18138298=118138,30 грн (суму заборгованості помножена на сукупний індекс інфляції).

Для обрахунку інфляційного збільшення необхідно від суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції відняти суму заборгованості за відповідний період (118138,30 -100000=18138,30 грн.)

Отже, інфляційне збільшення станом на 06.09.2024 складає 18138,30 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики), суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних у загальному розмірі 6454,66грн, а також інфляційних втрат - у загальному розмірі 18138,30грн.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зважаючи на те, що відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» (код ЄДРПОУ: 38071552, адреса місця знаходження: вул. Котляревського, буд.16, кв.14, м. Полтава) 100000грн боргу за договором позики; 18138,30 грн інфляційних витрат; 6454,66грн 3% річних та 3028,00грн судового збору, всього127 620,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційногосудупротягом 30 днів здня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк