Ухвала

від 31.10.2024 по справі 545/1049/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1049/24

Провадження № 2-п/545/39/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді: Стрюк Л.І.

за участю секретаря: Синегуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06.09.2024 по справі №545/1049/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

14.03.2024 відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, обґрунтовуючи тим, що у зв`язку перебуванням за кордоном не мав можливості ознайомитися з матеріалами позовної заяви, надати відзив на позов та з`явитися у судове засідання. Зазначав, що позивач надав суду недостовірні відомості щодо умов та обставин укладення спірного договору безвідсоткової позики, який є удаваним правочином, оскільки фактично передана сума коштів є завдатком за договором купівлі-продажу земельної ділянки.

Просив скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, попередньо надавши заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд без її участі, заперечувала проти скасування заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення просила залишити без задоволення.

Вивчивши матеріали цивільної справи та надані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 3 ст.284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 06.09.2024 позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» 100000грн боргу за договором позики; 18138,30 грн інфляційних втрат; 6454,66грн 3% річних та 3028,00грн судового збору, всього127 620,96 грн. Зі змісту заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06.09.2024 вбачається, що відповідач у судове засідання, що призначалось на 08.05.2024 не з`явився, електронною поштою направив заяву до суду про відкладення розгляду справи до закінчення дії військового стану, оскільки перебуває у Німеччині через військові дії на території України; свою позицію щодо позовних вимог не висловив; у судові засідання, які призначались на 26.06.2024 та 07.08.2024 не з`явився з невідомих суду причин; у судове засідання, що було призначене на 06.09.2024 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом надсилання повістки на електронну адресу та поштовим зв`язком за місцем його реєстрації, заяви про розгляд справи без його участі не надав. Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першоїстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийстаттею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на не виправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначене, у відповідності до вимогст.223 ЦПК України, суд визнав неявку відповідача у судове засідання неповажною та вважав за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», п. п. 51, 52, «Брумареску проти Румунії», п. 61).

Слід зазначити, що відповідач був обізнаний про перебування в провадженні Полтавського районного районного суду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики з 21.03.2024, що підтверджується його заявою (а.с.13-14), тобто у нього було достатньо часу для висловлення своєї позиції щодо позовних вимог, але відповідач не скористався належними йому процесуальними правами.

Отже, заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду немає, а тому заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 127, 286, 287, 288 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06.09.2024 по справі №545/1049/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Медіон» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк