Постанова

від 03.09.2024 по справі 912/3258/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа№ 912/3258/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Гончарова С.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кожокар М.Ю. орд.;

від відповідача: Самусь О.В. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 (повний текст складено 30.04.2024)

та апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Арсенал"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 (повний текст складено 21.05.2024)

у справі №912/3258/21 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Приватного підприємства "Строй-Арсенал"

до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

про стягнення 4 347 836,60 грн,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Приватне підприємство "Строй-Арсенал" (далі - позивач) звернулось у господарський суд з позовом до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (далі - відповідач) та, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача 4 347 836,60 грн, у тому числі: 3 589 208,40 грн основного боргу, 78 765,92 грн 3% річних та 679 862,28 грн інфляційних втрат коштів, а також просив визначити у рішенні суду про нарахування 3% річних та інфляційних втрат коштів до моменту повного виконання рішення суду, але не більше ніж до 30.11.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021 позивач виконав частину передбачених договором робіт на загальну суму 3 589 208,40 грн, однак відповідач акти виконаних робіт безпідставно не підписав, а фактично виконані роботи не оплатив.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що позивачем було порушено строки щодо надання на погодження замовнику (відповідачу) плану виконання робіт та календарний графік виконання робіт, у зв`язку з чим відповідач скористався своїм правом, передбаченим договором, на розірвання договору підряду в односторонньому порядку шляхом відмови від договору, тому договір є розірваним з 20.09.2021, тоді як акти виконаних робіт позивач направив у жовтні 2021 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на користь Приватного підприємства "Строй-Арсенал" суму основного боргу у розмірі 3 589 208,40 грн, 3% річних у розмірі 78 765,92 грн, інфляційні втрати у розмірі 679 862,28 грн та судовий збір у розмірі 65 217,55 грн.

В порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України з 24.08.2022 до моменту повного виконання рішення суду, але не більше ніж до 30.11.2024, на суму основного боргу за Договором підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021, що становить 3589208,40 грн, нараховувати 3% річних за формулою: сума основного боргу * 3% / календарну кількість днів у році * кількість днів прострочення.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15 травня 2024 року заяву Приватного підприємства "Строй-Арсенал" задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на користь Приватного підприємства "Строй-Арсенал" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 40 000, грн В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнувши з Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на користь Приватного підприємства "Строй-Арсенал" суму основного боргу у розмірі 1 506 777,60 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено на підставі неповного з`ясування обставин справи та необґрунтованого відхилення доказів, наданих відповідачем, оскільки частину робіт виконало ПП "ДМК-95", з яким відповідачем було укладено договір підряду №1/ОР-22 від 21.10.2022; відповідачем було надано висновок експерта №19-05-2023 від 22.05.2023, в якому зазначено, що вартість фактично виконаних позивачем робіт становить 1 506 777,60 грн і можливо розмежування робіт, що були виконані позивачем та робіт, що були виконані ПП "ДМК-95"; судом не надано належної оцінки актам приймання виконаних робіт між відповідачем та ПП "ДМК-95"; відповідач не оплатив призначену судом експертизу з незалежних від нього причин, оскільки враховуючи її вартість (105 151,20 грн) така оплата повинна була проводитись на підставі договору, для укладання якого мала б бути проведена процедура відкритих торгів, переможець яких визначається відповідно до законодавства про публічні закупівлі, що фактично виключало можливість оплати експертизи згідно ухвали суду; несплата відповідачем призначеної судом експертизи не може бути підставою для відхилення в якості належного та допустимого доказу наданого відповідачем висновку експерта №19-05-2023 від 22.05.2023.

Крім цього, не погоджуючись із додатковим рішенням суду, Приватне підприємство "Строй-Арсенал" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного підприємства "Строй-Арсенал" про долучення доказів в підтвердження понесених витрат на правову допомогу повністю та стягнути з Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, оскільки розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката на рівні 150 000,00 грн, що є 3,45% від ціни позову, є обґрунтованим та справедливим, у той час як судом присуджено до стягнення 40 000,00 грн (0,92% від ціни позову), що є несправедливим та не співмірним, оскільки жодним чином не відповідає критерію пропорційності та розумності; відповідач є платоспроможним підприємством, тому стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у більшому розмірі не становитиме для нього непосильний тягар; суд першої інстанції формально підійшов до розгляду заяви позивача та не взяв до уваги обставини, які мають значення для справи; позивачем документально підтверджено той факт, що йому була надана правова допомога та надані послуги в межах даної справи, за яку сплачено гонорар адвоката у фіксованому розмірі 150 000,00 грн; розгляд справи тривав 2,5 роки і адвокатами було подана багато заяв по суті та надано позивачу значний перелік юридичних та адвокатських послуг; відповідачем не подано заяви про зменшення розміру витрат на правову допомогу, а суд першої інстанції не мав права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що доводи відповідача про те, що суд не надав належної оцінки актам приймання виконаних будівельних робіт між відповідачем та ПП "ДМК-85" та необґрунтовано їх відхилив є абсолютно безпідставними, оскільки такі документи відсутні в матеріалах справи і відповідач під час розгляду справи взагалі не надав доказів на підтвердження їх існування; ухилення відповідача від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи та ухилення від її оплати, що призвело до неможливості проведення експертизи, надає суду право відмовити у визнанні обставини, на яку посилається відповідач, а саме - часткового виконання позивачем робіт по договору на суму 1 506 777,60 грн та виконання іншої частини робіт іншим підрядником (ПП "ДМК-95"; незважаючи на призначення судом експертизи відповідач через 1 робочий день уклав договір зі сторонньою організацією на проведення власного експертного дослідження, що свідчить про те, що відповідач і не мав наміру сплачувати вартість експертного дослідження у КНДІСЕ та проводити експертизу у цій установі, оскільки договір на проведення "власної" експертизи підписано з приватною експертною установою ще до отримання рахунку з КНДІСЕ; наданий відповідачем висновок експерта №19-05-2023 від 22.05.2023 не може бути належним і допустимим доказом, оскільки експерту не були надані акти приймання виконаних робіт, а у висновку експертом не викладено пояснень того, яким чином на дату проведення дослідження експерт зміг розмежувати, які саме роботи виконано позивачем, а які іншим підрядником; натомість, як вбачається з висновку судового експерта №58/21 від 28.10.2021, долученого позивачем, на дослідження були надані договір з додатками та первинна облікова документація.

Згідно ст.216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.09.2024.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду, просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечив.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача з підстав, викладених у відзиві, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі позивача на додаткове рішення суду, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2021 між Державним підприємством "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація", як замовником, та Приватним підприємством "Строй-Арсенал", як підрядником, було укладено договір підряду №6/ОР-21 на виконання робіт (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації з використанням власних матеріалів та устаткування на власний ризик та у передбачений договором строк виконати та здати Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська" (код за ДК 021:2015, - 45110000-1 "Руйнування та знесення будівель і земляні роботи, ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013) (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, обумовлених цим договором.

Згідно з умовами договору:

- склад, обсяги та інші характеристики робіт, що виконуватимуться відповідно до умов цього договору, визначені проектно-кошторисною документацією, яка передається замовником підряднику, та наведені в позиційному списку (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору);

- роботи за цим договором виконуються підрядником за адресою: 28000, Кіровоградська обл., місто Олександрія, шахта "Верболозівська" (п. 1.3 договору);

- підрядник зобов`язується виконати роботи за цим договором з моменту підписання договору по грудень 2021 року та здати виконані належним чином роботи за цим договором замовнику (п. 2.1 договору);

- договірна ціна робіт за цим договором становить 15 281 400,00 грн, у тому числі ПДВ 2 546 900,00 грн (п. 3.1 договору);

- замовник сплачує підряднику ціну цього договору шляхом проміжних платежів за виконані роботи протягом 15 банківських днів після посвідчення підписами та печатками сторін акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних за цим договором будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 та по мірі надходження відповідних бюджетних коштів (п.3.15 договору);

- прийняття замовником робіт, виконаних підрядником за цим договором, оформлюється актами КБ-2в та довідкою КБ-3 (п. 4.1 договору);

- замовник має право розірвати цей договір з підстав, зазначених у п. 15.3 договору (п. 5.1.4 договору);

- замовник може розірвати договір у разі: ненадання підрядником відповідно до п. 5.4.1 договору плану виконаних робіт за договором; відсутності бюджетного фінансування більше, ніж півроку. Такі обставини не будуть трактуватися як одностороння відмова від виконання зобов`язань за договором; порушення підрядником умов данного договору; попереднього повідомлення підрядника за 10 календарних днів; прийняття судом постанови про визнання однієї зі сторін банкрутом; порушення підрядником будівельних норм і правил, вимог проектної документації; порушення підрядником з його вини календарного графіку робіт, плану виконання робіт, затвердженого замовником; якщо підрядник не погоджується з внесенням змін до умов договору (зокрема змін технічного рішення, кошторисної документації) та ціни робіт у зв`язку з такими змінами (п. 15.3 договору);

- підрядник зобов`язаний протягом 10 днів з дня підписання акту приймання-передачі проммайданчика надати на затвердження замовнику план виконання робіт за договором; виконувати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації календарного графіку виконання робіт та плану виконання робіт, затвердженого замовником (п.п. 5.4.1, 5.4.3 договору);

- підрядник зобов`язаний протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідного запиту від замовника інформувати у письмовій формі про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від строку їх виконання (причин, заходи щодо усунення відхилення тощо); результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів (п. 11.5 договору);

- підрядник буде повідомляти замовника у письмовій формі про виникнення обставин, що загрожують виконанню умов договору за вини замовника, протягом 2 календарних днів з дня їх виникнення. Замовник протягом 1 робочого дня зобов`язаний надати підряднику відповідь щодо прийнятих рішень та запланованих необхідних заходів у письмовій формі (п. 11.6 договору);

- порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання умов, визначених змістом цього договору (п. 13.2 договору);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його скріплення підписами та печатками сторін та діє по 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 15.1 договору).

Додатком №4 до договору підряду визначено Календарний графік робот з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська".

Згідно вказаного графіку загальний строк виконання робіт становить 8 місяців і роботи повинні закінчитись до кінця грудня 2021 року.

При цьому, вказаний календарний графік не містить детального опису робіт.

17.06.2021 позивач листом №06/195 від 16.06.2021 направив на адресу відповідача на затвердження План виконання робіт з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська", який отриманий відповідачем 22.06.2021.

Листом №126 від 16.07.2021 замовником було запропоновано в найкоротші терміни виправити та надати на погодження (затвердження) скоригований план виконання робіт, виконати підготовчі роботи та отримати акти-допуски до робіт із фізичної ліквідації шахти.

Підрядником був розроблений новий скорегований план виконання робіт, який направлений замовнику листом №07/269 від 23.07.2021.

Листом відповідача №135 від 27.07.2021 позивача повідомлено про ненадання плану виконання робіт та зазначено ряд недоліків, які були виявлені під час обстеження представником замовника.

Листом №07/290 від 28.07.2021 позивач також направив відповідачу план виконання робіт.

10.08.2021 представниками замовника та підрядника при використанні будівельної техніки, на проммайданчику шахти було визначено устя вентствола №5. При обстеженні було виявлено: частини деформованого бетонного кріплення устя ствола знаходяться на глибині 1.8-2 метра від поверхні землі, ствол повністю засипаний ґрунтом та будівельним сміттям, що унеможливлює виконання робіт згідно проекту.

Листами №08/17Б від 17.08.2021 та №08/18Б від 18.08.2021 підрядником було повідомлено замовника про заміну будівельної техніки на аналогічну, з більш якісними та сучасними характеристиками.

Листом №09/02Б від 03.09.2021 позивач повідомив відповідача про виконані підрядником роботи, а листом від 08.09.2021 №09/06Б направлено для розгляду та погодження акти КБ-2в, довідки КБ-3, акт маркшейдерського заміру обсягів виконаних робіт за серпень 2021.

На вказаний лист надано відповідь від 13.09.2021 №172, в якому зазначено про виявлені під час розгляду актів недоліки.

Повідомленням №1007 від 14.09.2021 та листом №1008 від 14.09.2021 відповідач повідомив позивача про розірвання договору підряду з 20.09.2021. Підставою для розірвання договору зазначено порушення позивачем умов договору, порушення будівельних норм і правил, вимог проектної документації, порушення календарного графіку робіт, плану виконання робіт, затвердженого замовником.

Листом №09/10Б від 16.09.2021 позивач повідомив відповідачу про незгоду з листами про розірвання договору та просив їх відкликати.

Листом-запрошенням №09/10Б-1 від 23.09.2021 позивач повідомив відповідачу, що ним ініційовано проведення незалежного будівельно-технічного дослідження та повідомлено, що огляд об`єкта дослідження відбудеться 28.09.2021 о 10:00 на будівельному майданчику шахти "Верболозівська".

Супровідним листом №10/33Б від 19.10.2021 позивач направив відповідачу для розгляду та погодження акти КБ-2в, довідки КБ-3, акт маркшейдерського заміру обсягів виконаних робіт, виконавчі зйомки на вересень 2021 року, згідно яких позивачем виконані роботи на суму 3 589 208,40 грн

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказував на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не здійснив оплату за виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3589208,40 грн.

В процесі розгляду спору позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 4347836,60 грн, з яких 3589208,40 грн основного боргу, 78765,92 грн 3% річних та 679862,28 грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказував на те, що позивачем було порушено строки щодо надання на погодження замовнику (відповідачу) плану виконання робіт та календарний графік виконання робіт, у зв`язку з чим відповідач скористався своїм правом, передбаченим договором, на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом відмови від договору, отже, договір є розірваним з 20.09.2021, тоді як акти виконаних робіт позивач направив у жовтні 2021 року.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021, який за правовою природою є договором будівельного підряду.

Договір укладений належним чином, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був чинним і обов`язковим для сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 2 ст. 875 ЦК України визначено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 882 ЦК України замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту виконання робіт позивачем надані копії Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 232 905,60 грн (форма КБ-2в), Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 33 858,00 грн (форма КБ-2в), Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 213 295,20 грн (форма КБ-2в), Акту №4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 3 109 149,60 грн (форма КБ-2в), що разом становить 3 589 208,40 грн.

Вказані акти, разом з довідками форми КБ-3, а також актом маркшейдерського заміру та виконавчою зйомкою, були направлені відповідачу 20.10.2021 за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03142, м. Київ, провулок Приладний, буд. 2-А), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною АТ "Укрпошта", однак з інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ "Укрпошта", вбачається, що вказана поштова кореспонденція 08.11.2021 була повернута відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Тобто роботи можуть вважатися виконаними, а обов`язок по їх оплаті - таким, що настав, після складення акта виконаних робіт. Складений акт, що підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється, породжує правові наслідки.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, саме по собі несвоєчасне направлення позивачем відповідачу актів виконаних робіт відповідно до приписів чинного законодавства не звільняє відповідача від обов`язку прийняти такі роботи та вжити передбачених законодавством заходів для реагування на отриманий акт. При цьому саме суб`єкт господарської діяльності повинен дбати про те, щоб належним чином та своєчасно отримувати направлену йому кореспонденцію, а відповідальність та негативні наслідки того, що відповідач не отримує кореспонденцію, направлену йому належним чином, не можуть покладатися на позивача.

Згідно з пунктом 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Тобто, юридична особа має обов`язок отримувати поштову кореспонденцію за своїм місцезнаходженням.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-6.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач вважається належним чином повідомленим про виконані позивачем роботи за спірними актами, так як таке повідомлення було здійснено на адресою місцезнаходження відповідача, з огляду на що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заперечення відповідача у вказаній частині.

Відповідач не надав мотивованої відмови від підписання Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 232905,60 грн (форма КБ-2в), Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 33858,00 грн (форма КБ-2в), Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 213295,20 грн (форма КБ-2в), Акту №4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 3109149,60 грн (форма КБ-2в), що разом становить 3 589 208,40 грн.

Згідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо викопаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Та роботи виконані за такими актами вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 року у справі №910/16308/20.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Позивачем долучено до позовної заяви копію Висновку судового експерта №58/21 судової будівельно-технічної експертизи від 28.10.2021 (складений судовим експертом Тараном О.С. для подання до суду), відповідно до якого обсяги фактично виконаних позивачем робіт за Договором підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021 відповідають обсягам, зазначеним в первинній обліковій документації, зокрема в Актах приймання виконаних будівельних робіт №1, №2, №3, №4 за вересень 2021 року, та вартості зазначеній в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, що дорівнює 3589208,40 грн.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що експерту для дослідження були надані копії: договору підряду від 04.06.2021 №6/ОР-21, додатку №1 до договору підряду, робочої документації, проектно-кошторисної документації, виконавчої схеми, первинної облікової документації (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за вересень 2021 р., акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2021р.

Відповідачем долучено до матеріалі справи копію Договору підряду №1/ОР-22 на виконання робіт від 21.10.2022 (з додатками), укладеного між Державним підприємством "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" та Приватним підприємством "ДМК-95", відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації з використанням власних матеріалів та устаткування на власний ризик та у передбачений договором строк виконати та здати залишкові роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська".

Подаючи суду вказаний договір, відповідач пояснив, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі, так як частину робіт виконало Приватне підприємство "ДМК-95".

Також відповідачем було подано суду першої інстанції клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для відповіді на питання щодо переліку і об`ємів фактично виконаних позивачем будівельних робіт за договором, а також яка їх вартість. Проведення експертизи відповідач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

Позивач проти призначення експертизи заперечував, однак у разі задоволення вказаного клопотання просив поставити на дослідження питання щодо можливості розмежування, які роботи і об`єми виконані позивачем, а які виконані ПП "ДМК-95", та у разі можливості розмежування робіт і об`ємів - зазначити перелік виконаних позивачем робіт і їх вартість.

Суд першої інстанції задовольнив клопотання відповідача про призначення судової експертизи та ухвалою від 04.05.2023 призначив у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Чи можливо розмежувати (визначити), які роботи та їх об`єми виконало ПП "Строй-Арсенал" у процесі виконання Договору підряду на виконання робіт №6/ОР-21 від 04.06.2021, а які роботи та їх об`єми виконало ПП "ДМК-95" у процесі виконання Договору підряду на виконання робіт №1/ОР-22 від 21.10.2022?;

- У разі можливості розмежування (визначення) робіт та їх об`ємів зазначити перелік виконаних ПП "Строй-Арсенал" робіт та їх об`ємів у процесі виконання Договору підряду на виконання робіт №6/ОР-21 від 04.06.2021;

- У разі можливості розмежування (визначення) робіт та їх об`ємів зазначити вартість фактично виконаних ПП "Строй-Арсенал" робіт за Договором підряду на виконання робіт №6/ОР- 21 від 04.06.2021;

- Який перелік та об`єми фактично виконаних Приватним підприємством "Строй-Арсенал" будівельних робіт ("Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська") за Договором підряду на виконання робіт №6/ОР-21 від 04 червня 2021 року, укладеного між Приватним підприємством "Строй-Арсена" та Державним підприємством "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"?;

- Яка вартість фактично виконаних Приватним підприємством "Строй-Арсенал" будівельних робіт ("Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська") за Договором підряду на виконання робіт № 6/ОР-21 від 04 червня 2021 року? Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на відповідача. Зупинено провадження у справі.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду справи покласти на відповідача - Державне підприємство "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація".

Листом від 26.07.2023 "Про залишення ухвали суду без виконання" Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства Юстиції України повернув матеріали справи, пославшись на те, що попередня оплата вартості призначеної експертизи не виконана, а також не надані документи на клопотання експерта (яке було задоволено ухвалою суду від 03.07.2023).

Натомість відповідачем долучено до матеріалів справи копію Висновку експерта №19-05-2023 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 22.05.2023, який складено на замовлення відповідача судовим експертом Борисенко-Жилою Т.М.

У Висновку експерта №19-05-2023 від 22.05.2023 зазначено, що вартість фактично виконаних Приватним підприємством "Строй-Арсенал" будівельних робіт за Договором підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021 становить 1506777,60 грн. Станом на дату проведення дослідження можливе розмежування робіт, що виконані позивачем, та робіт, що виконані Приватним підприємством "ДМК-95".

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що для проведення експертного дослідження замовником (відповідачем) були надані копії наступних документів:д договору підряду №6/ОР-21 від 04.06.2021; виконавчої зйомки шахти, виконаної 12.10.2021; локальних кошторисів на будівельні роботи; акт маркшейдерського заміру обсягів виконаних робіт станом на 18.10.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта №19-05-2023 від 22.05.2023 обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки позивачем виконувались роботи на об`єкті у 2021 році, а Приватним підприємством "ДМК-95" - у 2022 році.

При цьому, як вбачається з висновку експерта №19-05-2023 від 22.05.2023, експерту для дослідження не надавались акти прийняття виконаних позивачем будівельних робіт, як і не надавались жодні документи щодо виконання робіт Приватним підприємством "ДМК-95".

У той же час, матеріали справи не містять будь-якої іншої первинної документації, яка б фіксувала обсяги виконаних позивачем робіт, крім спірних актів виконаних робіт, які надсилалась відповідачу на погодження та неправомірно не були розглянуті відповідачем (погоджені або відхилені із зазначенням мотивованої відмови).

Доводи відповідача про те, що судом не надано належної оцінки актам приймання виконаних робіт між відповідачем та ПП "ДМК-95", відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зі наявних у матеріалах справи доказів, які подавалась відповідачем разом з клопотанням від 05.04.2023, вбачається, що відповідач надав лише копії договору підряду №1/ОР-22 від 21.10.2022 з додатками, який укладеним між ним та ПП "ДМК-95", копія вартості робіт, що відставали у виконанні від плану виконання робіт та проекту виконання робіт з відповідними локальними кошторисами станом на 18.10.2021 та копію акту маркшейдерського заміру обсягів виконаних робіт по шахті "Верболозівська" за 2021 рік. Отже, акти приймання виконаних ПП "ДМК-95" робіт відповідач до матеріалів справи не подавав.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Договору підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021, який укладений з позивачем, договірна ціна робіт за цим договором становить 15 281 400,00 грн, тоді як предметом спору є стягнення лише частини вартості робіт на суму 3 589 208,40 грн.

Частиною 4 ст. 102 ГПК України встановлено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

За вказаних обставин, а також враховуючи, що відповідач не оплатив призначену судом експертизу і не подав витребувані судом документи, необхідні для її проведення, суд першої інстанції правомірно відхилив в якості належного та допустимого доказу наданий відповідачем Висновок експерта №19-05-2023 від 22.05.2023, відповідно до якого вартість виконаних позивачем робіт за Договором підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021 становить 1506777,60 грн, та прийняв в якості належного доказу вартості виконаних позивачем робіт наданий позивачем Висновок судового експерта №58/21 судової будівельно-технічної експертизи від 28.10.2021, відповідно до якого вартість виконаних позивачем робіт становить 3589208,40 грн, оскільки обставини, встановлені у Висновку судового експерта №58/21 судової будівельно-технічної експертизи від 28.10.2021, узгоджуються з встановленими судом обставинами справи, зокрема з наявними у справі актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

Що стосується тверджень відповідача про розірвання Договору підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021, то вказані обставини досліджувались судом у справі №912/3180/21 за позовом Приватного підприємства "Строй-Арсенал" до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" про визнання недійсним одностороннього правочину щодо односторонньої відмови від Договору підряду від 04.06.2021, вчинений Державним підприємством "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" відповідно до повідомлення про розірвання договору від 14.09.2021 №1007 і листа від 14.09.2021 №1008.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі №912/3180/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та постановою Верховного Суду від 20.06.2023, позов задоволено та визнано недійсним вказаний односторонній правочин.

Вказаними судовими рішеннями встановлені, зокрема, наступні обставини:

- підставою для розірвання договору підряду відповідачем зазначено порушення позивачем умов договору, порушення будівельних норм і правил, вимог проектної документації, порушення календарного графіку робіт, плану виконання робіт, затвердженого замовником;

- разом з тим, матеріали справи містять висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №53/21 від 26.10.2021, відповідно до якого об`єкт будівництва - Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська", що виконувались за договором №6/ОР-21 від 04.06.2021, відповідає нормативним вимогам в галузі будівництва (державним будівельним нормам). Встановити чи вбачається порушення підрядником календарного графіку робіт, плану виконання робіт, затвердженого замовником, не надається можливим, оскільки затверджений замовником графік виконання робіт (додаток №4 до договору підряду від 04.06.2021 №6/ОР-21) недостатньо деталізований, а інші надані експерту не затверджені замовником. На час проведення натурного обстеження, яке проводилось 28.09.2021 демонтовані будівлі і споруди, ліквідація яких передбачена договором підряду, проектною та проектно-кошторисною документацією, а саме: будівля складу хлору, будівля реагентного господарства, насосна станція шахтних вод, відстійник мильних вод, насосна станція побутових стоків, відстійник двоярусний, станція обеззалізування, хлораторна, залізобетонні опори. Відповідно до виконавчої документації - виконавчої схеми "Ліквідація шахти "Верболозівська" (шифр 09/2021), розбирання перерахованих будівель та споруд об`єктів водопостачання та каналізації виконано до 20.09.2021 включно. Проектна документація на об`єкт будівництва - Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська", що виконувались за договором №6/ОР-21 від 04.06.2021, не відповідає нормативним вимогам в галузі будівництва, зокрема, п. 9.3 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", в частині недостатньої деталізації робочої документації;

- також матеріали справи містять висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №58/21 від 28.10.2021, відповідно до якого обсяги фактично виконаних будівельних робіт об`єкта "Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля", виконуваних ПП "Строй-Арсенал" за договором підряду на виконання робіт від 04.06.2021 №6/ОР-21, відповідають обсягам, зазначеним в первинній обліковій документації, зокрема, актах приймання виконаних будівельних робіт №1, №2, №3, №4 за вересень 2021 року, та вартістю, зазначеною в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати б/н за вересень 2021, що дорівнює 3 589 208,40 грн;

- отже, як вбачається з наявних у справі документальних доказів, позивачем зі свого боку дотримано договірних зобов`язань, не порушено терміни виконання робіт, встановлені календарним графіком робіт;

- аргументи відповідача щодо наявності порушень підрядником істотних умов договору не підтвердились, оскільки ним належними та допустимими доказами не доведено факту несвоєчасного початку виконання робіт чи виконання їх із недотриманням термінів, визначених календарним графіком робіт;

- у той же час, слід наголосити, що вищезгаданий календарний графік не містить чіткої, поетапної градації строків виконання робіт та надіслання підрядником замовнику Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, що спростовує доводи відповідача в цій частині;

- відповідач належних доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної справи та положеннях законодавства, у зв`язку з чим, за висновками суду відсутні підстави для одностороннього розірвання договору підряду з боку відповідача.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, Договір підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021 не було розірвано з 20.09.2021.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку, що відповідно до умов Договору підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021 позивачем були виконані роботи на суму 3 589 208,40 грн.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.15 Договору підряду №6/ОР-21 на виконання робіт від 04.06.2021 замовник сплачує підряднику ціну цього договору шляхом проміжних платежів за виконані роботи протягом 15 банківських днів після посвідчення підписами та печатками сторін акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних за цим договором будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 та по мірі надходження відповідних бюджетних коштів.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 3 589 208,40 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов`язку оплати відповідних робіт. Зокрема, в разі відсутності коштів для оплати замовник має право призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду у сумі 3 589 208,40 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3 589 208,40 грн є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем були нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 78 765,92 грн за період з 30.11.2021 по 23.08.2022 та інфляційні втрати коштів у розмірі 679 862,28 грн за період з грудня 2021 року по липень 2022 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що він зроблений арифметично та методологічно правильно, а тому ці позовні вимоги також підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, доводи відповідача по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції перевірив всі доводи сторін, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив всі надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Щодо апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивач вказав, що орієнтовний розрахунок судових витрат, що позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 85 838,13 грн (витрати на професійну правничу допомогу адвоката, 32000,00 грн, витрати на проведення судової експертизи та 53 838,13 грн витрати на сплату судового збору.

Отже, фактично у позовній заяві позивач не вказав розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести, проте, згідно наведених положень ст. 124 ГПК України, це не позбавляє його права у доведені фактичної суми судових витрат.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У додаткових поясненнях від 21.02.2022 позивач вказав, що у відповідності до ч.8 ст. 129 ГПК України належні докази понесених позивачем судових витрат будуть надані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

26.04.2024, тобто в межах п`ятиденного строку, позивачем була подана заява про долучення доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, у якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача 150 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат позивачем до було надано:

- договір про надання правової допомоги №05/01-22 від 05.01.2022, укладений між Адвокатським об`єднанням "АСГАРД", як виконавцем, та позивачем, як замовником/клієнтом;

- акт надання послуг №1 від 26.04.2024 на суму 150000,00 грн;

- додатковий договір №1 від 05.01.2022 до договору про надання правової допомоги №05/01-22 від 05.01.2022;

- додаткову угоду №2 від 29.12.2022 до договору про надання правової допомоги №05/01-22 від 05.01.2022;

- платіжну інструкцію №10939 від 26.04.2024 на суму 150 000,00 грн;

- рахунок-фактуру №01/05/01-22 на суму 150 000,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки позов було задоволено, понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно умов договору про надання правової допомоги №05/01-22 від 05.01.2022 виконавець зобов`язується надати замовнику визначені цим договором юридичні та адвокатські послуги щодо захисту інтересів та надання правової допомоги замовнику.

Вартість послуг виконавця залежить від обсягу та видів наданих послуг, складності робіт, часу необхідного для їх виконання та об`ємів матеріалів, а також можливих негативних ризиків для клієнта. В кожному випадку вартість надання правової допомоги визначається сторонами окремо в Додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 4.1 Договору про надання правової допомоги).

Як вбачається з Додаткової угоди №1 від 05.01.2022 до Договору про надання правової допомоги, сторони погодили, що вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг у справі №912/3258/21 становить фіксовану суму 150000,00 грн.

26.04.2024 між позивачем та адвокатським об`єднанням складено Акт надання послуг №01 від 26.04.2024 на суму 150000,00 грн з детальним переліком наданих послуг, та 26.04.2024 позивач сплатив на користь адвокатського об`єднання гонорар у розмірі 150000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №10939 від 26.04.2024.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу у суді першої інстанції надавали адвокати Круковська Р.І., Кожокар М.Ю., які діяли на підставі ордерів, виданих Адвокатським об`єднанням "АСГАРД".

Отже, вказаними доказами підтверджується факт надання адвокатським об`єднанням позивачу правової допомоги при розгляді даної справи в суді першої інстанції на суму 150 000,00 грн.

Оскільки договором визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 150000,00 грн, позивач не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 924/447/18.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач не скористався правом заявити клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Судом першої інстанції при розгляді питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу було враховано характер спору, складність справи , сталість правового регулювання та судової практики у подібних справах, обсяг наданих позивачу по справі адвокатом послуг, а також розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та встановлено, що справа не є складною, оскільки відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договорів і регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, так як дана справа є звичайним розрахунковим спором.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що розумним, пропорційним і обґрунтованим розміром витрат на послуги адвоката за розгляд справи у суді першої інстанції у даному спорі є сума 40 000,00 грн, і вказаний висновок суду першої інстанції повністю узгоджується з наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України та правовими позиціями Верховного Суду, які підлягають врахуванню всіма судами.

За таких обставин доводи позивача по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування або зміни додаткового рішення господарського суду першої інстанції, тому апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги відповідача на рішення суду, покладаються на відповідача, а судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2024 року - без змін.

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Арсенал" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15 травня 2024 року - без змін.

3. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11.09.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

С.А. Гончаров