Постанова

від 17.09.2024 по справі 912/3258/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 912/3258/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Гончарова С.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кожокар М.Ю. орд.;

від відповідача: Самусь О.В. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 (повний текст складено 30.04.2024)

у справі №912/3258/21 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Приватного підприємства "Строй-Арсенал"

до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

про стягнення 4 347 836,60 грн

УСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2024 року - без змін. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Арсенал" залишено без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15 травня 2024 року - без змін.

06 вересня 2024 року від представника позивача надійшла заява про долучення доказів в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, у якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну допомогу, понесені останнім під час розгляду даної справи у Північному апеляційному господарському суді у розмірі 80 840,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 розгляд заяви призначено на 17.09.2024.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про прийняття додаткового рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на те, що розмір заявлених витрат не відповідає складності справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, апеляційний господарський суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, у тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що орієнтовний розрахунок судових витрат у даній справі, які поніс і очікує понести позивач у зв`язку із розглядом у суді апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача становить: витрати на професійну правничу допомогу - 80840,00 грн. Належні докази понесених позивачем витрат будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2024 року - без змін. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Арсенал" залишено без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15 травня 2024 року - без змін.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

06 вересня 2024 року від представника позивача надійшла заява про долучення доказів в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, у якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну допомогу, понесені останнім під час розгляду даної справи у Північному апеляційному господарському суді у розмірі 80 840,00 грн.

Отже, позивачем була зроблена відповідна заяви до закінчення судових дебатів та подані відповідні докази протягом п`яти днів, після ухвалення апеляційним господарським судом рішення у даній справі.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

У мотивувальній частині постанови було зазначено, що відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги відповідача на рішення суду, покладаються на відповідача, а судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду, покладаються на позивача.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи у копіях наступні докази:

- договір про надання правової допомоги №05/01-22 від 05.01.2022, укладений між Адвокатським об`єднанням "АСГАРД", як виконавцем, та позивачем, як замовником/клієнтом;

- додаткову угоду №5 від 29.12.2023 до договору про надання правової допомоги №05/01-22 від 05.01.2022;

- додаткову угоду №6 від 11.06.2024 до договору про надання правової допомоги №05/01-22 від 05.01.2022;

- рахунок-фактуру від 11.06.2024 №02/05/01-22 на суму 80 840,00 грн.

- платіжну інструкцію №11003 від 12.06.2024 на суму 80 840,00 грн;

- акт надання послуг №02 від 06.09.2024 на суму 80 840,00 грн;

Згідно умов договору про надання правової допомоги №05/01-22 від 05.01.2022 виконавець зобов`язується надати замовнику визначені цим договором юридичні та адвокатські послуги щодо захисту інтересів та надання правової допомоги замовнику.

Вартість послуг виконавця залежить від обсягу та видів наданих послуг, складності робіт, часу необхідного для їх виконання та об`ємів матеріалів, а також можливих негативних ризиків для клієнта. В кожному випадку вартість надання правової допомоги визначається сторонами окремо в Додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 4.1 Договору про надання правової допомоги).

Додатковою угодою №5 від 29.12.2023 сторони змінили пункт 6.1 договору, встановивши, що строк його дії закінчується 31.12.2024.

Як вбачається з Додаткової угоди №6 від 11.06.2024, сторони погодили, що виконавець надає замовнику комплексне юридичне та адвокатське супроводження судового процесу у Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ДП "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №912/3258/21, а вартість наданих юридичих та адвокатських послуг складає 2000,00 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату виставлення рахунку-фактури та підлягають сплаті замовником виконавцю протягом трьох днів з дати виставлення рахунку-фактури. Вартість участі у третьому і подальших наступних судових засідання становить 200,00 дол. США за одне засідання за офіційним курсом НБУ на дату виставлення рахунку та підлягають сплаті замовником виконавцю протягом трьох днів з дати виставлення рахунку-фактури

На підставі вказаних договору і додаткової угоди №6 адвокатське об`єднання виставило позивачу рахунок-фактуру №02/05/01-22 від 11.06.2024 на суму 80 840,00 грн, який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №11003 від 12.06.2024 на суму 80 840,00 грн.

06.09.2024 між позивачем та адвокатським об`єднанням складено Акт надання послуг №02 на суму 80 840,00 грн з детальним переліком наданих послуг (1.аналіз апеляційної скарг, визначення правової позиції та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, подача відзиву через систему Електронний суд; 2. Участь у судових засіданнях, призначених на 08.07.2024 на 13:40, 03.09.2024 на 13:40; 3.підготовка та подача до Північного апеляційного господарського суду заяви про стягнення судових витрат).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу у суді апеляційної інстанції надавав адвокат Кожокар М.Ю., який діяв на підставі ордерів, виданих Адвокатським об`єднанням "АСГАРД".

Отже, вказаними доказами підтверджується факт надання адвокатським об`єднанням позивачу правової допомоги при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції на суму 80 840,00 грн.

Оскільки договором визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 2000,00 дол США грн за офіційним курсом НБУ на дату виставлення рахунку-фактури, позивач не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 924/447/18.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач не скористався правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, проте у судовому засіданні його представник просив відмовити у задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що розмір заявлених витрат не відповідає складності справи.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зробив висновок, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, тому подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Таким чином, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Дослідивши поданий відповідачем акт наданих послуг №02 та матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, тому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду апеляційної інстанції адвокатом документів (один відзив на апеляційну скаргу) , їх значення для спору, тривалість та кількість судових засідань (два засідання), в яких брав участь адвокат, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача в сумі 30000,00 грн.

В іншій же частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на стадії апеляційного розгляду справи не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково заяву представника ПП "Строй-Арсенал" про відшкодування витрат на правову допомогу.

2. Стягнути з Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (03142, м. Київ, провулок Приладний, буд. 2-А; ідентифікаційний код: 39244468) на користь Приватного підприємства "Строй-Арсенал" (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Каховська, буд. 82-А; ідентифікаційний код: 30643835) - 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 18.09.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

С.А. Гончаров