Постанова

від 02.09.2024 по справі 920/528/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 920/528/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від позивача - Василевська О.В.,

від відповідача - Юрченко І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду Сумської області від 24.10.2023 у справі №920/528/23 (суддя Вдовенко Д.В., повний текст складено - 03.11.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про визнання зобов`язання припиненим виконанням.

Встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом про визнання зобов`язання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" в частині передачі газу у підземному сховищі обсягом 1443 000,00 куб.м. (один мільйон чотириста сорок три тисячі метрів кубічних) в лютому 2023 року, припиненим виконанням, проведеним належним чином.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 28.02.2023 він через інформаційну платформу AT "Укртрансгаз" надав торгові сповіщення про передачу (відчуження) природного газу в підземному сховищі до АТ "Сумигаз". Сторонами на виконання пункту 3.3 договору були оформлені та підписані 2 примірники акту приймання-передачі природного газу № РГК83000107 від 28.02.2023, що підтверджує факт передачі від ТОВ "ЙЕ Енергія" до AT "Сумигаз" в лютому 2023 року природного газу обсягом 1 443,00 тис. куб.м. Позивач зазначає, що газ переданий AT "Сумигаз" в підземному сховищі належав на праві власності ТОВ "ЙЕ Енергія".

За доводами позивача, зобов`язання ТОВ "ЙЕ Енергія" в частині передачі природного газу в лютому 2023 року обсягом 1 443 тис. куб.м. припинено виконанням, проведеним належним чином, а саме шляхом передачі від ТОВ "ЙЕ Енергія" власного газу в підземному сховищі до АТ "Сумигаз", що підтверджується наданими позивачем торговими сповіщеннями на відчуження означеного обсягу газу та підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.10.2023 у справі №920/528/23 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що передачі природного газу від позивача до відповідача в підземному сховищі газу не відбулось, відповідно, право власності на природний газ до покупця не перейшло, у зв`язку з тим, що оператор газосховищ відхилив торгові сповіщення відповідача на набуття природного газу (підстава - відсутність торгового сповіщення, що кореспондує).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

За доводами апелянта, зобов`язання позивача в частині передачі природного газу в лютому 2023 року обсягом 1 443 000 куб.м. припинено виконанням, проведеним належним чином, а саме шляхом передачі від ТОВ "ЙЕ Енергія" власного газу в підземному сховищі до АТ "Сумигаз", що на його думку, підтверджується наданими позивачем торговими сповіщеннями на відчуження означеного обсягу газу та підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу.

В судовому засіданні представник апелянта - позивача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

15 квітня 2020 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу природного газу № 12А167-142-20 відповідно до умов якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача з жовтня 2020 року по останнє число дванадцятого місяця включно, яке слідує за датою припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами і доповненнями) природний газ (далі - газ), а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 21 від 28.06.2022).

Відповідно до п. 2.1. договору обсяг газу, який повинен передаватися продавцем та прийматися покупцем за договором становить 21 000 000 м. куб. (двадцять один мільйон метрів кубічних).

Згідно з п. 2.5. договору фактичний обсяг переданого покупцеві газу за договором визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Кодексу газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 та Кодексу газосховищ, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2495.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що продавець передає покупцю газ у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу.

Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу або в підземних сховищах газу (ПСГ).

Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п. 3.2. договору приймання-передачі газу протягом місяця здійснюється в рамках договірного обсягу відповідно добових обсягів вказаних у заявці покупця. Заявку з указаними добовими обсягами покупець подає у добу постачання.

Згідно з п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. У випадку передачі газу у ПСГ сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об`єму газу, що передасться у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ.

Згідно з п. 5.1. договору оплата замовленого обсягу газу за договором здійснюється покупцем на рахунок продавця виключно грошовими коштами у національній валюті України (гривні) протягом 120-ти (сто двадцяти) робочих днів після закінчення кожного окремого місяця постачання обумовленого договором. Покупець має право здійснити попередню оплату.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2020 року до останнього числа дванадцятого місяця включно, яке слідує за датою припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами і доповненнями), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 9.1. договору в редакції додаткової угоди № 21 від 28.06.2022).

Відповідно до матеріалів справи 28.02.2023 між ТОВ "ЙЕ Енергія" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" складений та підписаний акт приймання-передачі природного газу № РГК83000107 від 28.02.2023 відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у лютому 2023 року у підземних сховищах АТ "Укртрансгаз" природний газ ввезений на митну територію України обсягом 1 443 000 куб.м. на суму 81 316 700,84 грн.

28.02.2023 позивач через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" надав торгове сповіщення відчуження 1 443,00 тис. куб.м. природного газу в підземному сховищі до АТ "Сумигаз". На підтвердження зазначеної обставини позивач надав копію скріншоту з інформаційної платформи.

Також 28.02.2023 відповідач двічі через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" надав торгові сповіщення набуття 1 443,00 тис. куб.м. природного газу в підземному сховищі від ТОВ "ЙЕ Енергія".

Торгові сповіщення відповідача були відхилені через відсутність торгового сповіщення, що кореспондує.

Листами від 14.03.2023 № 4000007.1-СЛ-692-0323 та від 12.05.2023 №4000007-Ск-5572-0523 відповідач повідомив позивача, що фактичне прийняття АТ "Сумигаз" природного газу обсягом 1 443,00 тис. куб.м. не відбулося, оскільки торгові сповіщення відповідача були відхилені. За цих обставин відповідач звернувся до позивача з вимогою зробити коригуючий акт до Акту приймання-передачі природного газу № РГК83000107 від 28.02.2023, зазначивши обсяг переданого газу 0 куб.м. або анулювати вказаний первинний бухгалтерський документ з відповідним коригуванням податкових накладних.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" в частині передачі газу у підземному сховищі обсягом 1443 000,00 куб.м. в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог, з огляду на непідтвердження позивачем виконання свого обов`язку за договором щодо передачі у власність покупця природного газу обсягом 1 443 000 куб.м. в підземному сховищі газу, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Нормами глави 48 ЦК України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов`язання: виконання зобов`язання належними сторонами (ст. 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (ст. 529 ЦК України - виконання зобов`язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов`язання (ст. 530 ЦК України); належне місце виконання зобов`язання (ст. 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.

Згідно з частиною 1 статті 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

За висновком Верховного Суду у постанові у постанові від 05.04.2018 у справі №914/1027/16, зобов`язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд.

У договорі № 12А167-142-20 сторони погодили, що фактичний обсяг переданого покупцеві газу за договором визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015, Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газосховищ (пункт 2.5 договору).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 розділу 1 Кодексу газосховищ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2495 (далі - Кодекс газосховищ), цей Кодекс визначає правові, технічні, організаційні і економічні засади функціонування газосховищ природного газу (далі - газосховища), зокрема: права та обов`язки оператора газосховищ та замовників послуг; умови доступу до газосховищ; умови та порядок надання послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу; механізми взаємодії оператора газосховищ з оператором газотранспортної системи, іншими суб`єктами ринку природного газу; основні правила технічної експлуатації газосховищ. Дія цього Кодексу поширюється на оператора газосховищ та замовників послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - замовник).

Відповідно до пунктів 2, 5 глави 1 розділу VIII Кодексу газосховищ, Оператор газосховища забезпечує функціонування інформаційної платформи, за допомогою якої обліковується передача природного газу, що зберігається в газосховищах. Оператор газосховища підтверджує торгові сповіщення та обліковує передачу природного газу, що зберігається в газосховищах, якщо замовник, який передає природний газ, має на момент передачі природного газу на своєму рахунку зберігання обсяг природного газу не менший ніж обсяг природного газу, вказаний у торговому сповіщенні.

Згідно з пунктом 7 глави 1 розділу VIII Кодексу газосховищ після підтвердження торгового сповіщення оператор газосховища збільшує обсяг природного газу на рахунку зберігання замовника, який приймає природний газ, та зменшує обсяг природного газу на рахунку зберігання замовника, який передає природний газ, на обсяг природного газу, який був вказаний у торговому сповіщенні.

28.02.2023 позивач через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" надав торгове сповіщення відчуження 1 443,00 тис. куб.м. природного газу в підземному сховищі на користь АТ "Сумигаз".

Також 28.02.2023 відповідач двічі через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" надав торгові сповіщення набуття 1 443,00 тис. куб.м. природного газу в підземному сховищі від ТОВ "ЙЕ Енергія".

Торгові сповіщення відповідача були відхилені через відсутність торгового сповіщення, що кореспондує.

28.02.2023 між ТОВ "ЙЕ Енергія" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" складений та підписаний акт приймання-передачі природного газу № РГК83000107 від 28.02.2023 відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у лютому 2023 року у підземних сховищах АТ "Укртрансгаз" природний газ ввезений на митну територію України обсягом 1 443 000 куб.м. на суму 81 316 700,84 грн.

За доводами апелянта, зобов`язання позивача в частині передачі природного газу в лютому 2023 року обсягом 1 443 000 куб.м. припинено виконанням, проведеним належним чином, а саме шляхом передачі від ТОВ "ЙЕ Енергія" власного газу в підземному сховищі до АТ "Сумигаз", що на його думку, підтверджується наданими позивачем торговими сповіщеннями на відчуження означеного обсягу газу та підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Разом тим, у частинах 2- 5 статті 4 ЦК України визначено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45).

Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

Функціональним призначенням процедурних норм є "обслуговування" приватно-правових норм. З урахуванням того, що процедурні норми виконують тільки функцію "обслуговування" приватно-правових норм, то у разі якщо існує суперечність, то вона має вирішуватися на користь приватно-правової норми (аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.09.2023 у справі № 308/11827/20 (провадження № 61-6970св23)).

Для вирішення того, які норми підлягають застосуванню (ЦК України чи Кодексу газосховищ) потрібно застосовувати статтю 4 ЦК України з урахуванням того, що Кодекс газосховищ затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2495, до повноважень якої не віднесено видання нормативно-правових актів, що регулюють цивільні відносини (стаття 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг").

Аналогічну позицію було висловлено у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 641/8379/21.

Оскільки Кодекс газосховищ не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо порядку виконання договорів, тому до спірних відносин щодо переходу права власності на природний газ, який зберігається у газосховищах, застосуванню підлягають норми ЦК України.

Положення Розділу VIII Кодексу газосховищ не регулюють правила і момент набуття права власності (постанова Верховного Суду від 19.12.2023 у справі №924/355/23).

Частиною 1 статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі сторони погодили, зокрема такі умови щодо порядку передачі-приймання природного газу:

продавець передає покупцю газ у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу або в ПСГ. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1);

приймання-передача газу протягом місяця здійснюється в рамках договірного обсягу відповідно добових обсягів вказаних у заявці покупця. Заявку з указаними добовими обсягами покупець подає у добу постачання (п. 3.2);

приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу, підписані два примірники якого покупець, у зазначений в договорі строк, зобов`язується надати продавцеві, який, в свою чергу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник підписаного оригіналу акта або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. У випадку передачі газу у ПГС сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об`єму газу, що передається у ПГС і погоджується з оператором газосховищ (п. 3.3, 3.4);

коригування обсягів газу оформляється покупцем у вигляді заявки (п. 3.5).

Виконання сторонами п. 3.3 договору підтверджується підписаним актом приймання-передачі № РГК83000107 від 28.02.2023, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у лютому 2023 року у ПГС АТ "Укртрансгаз" природний газ обсягом 1 443 000 куб.м.

Разом з тим, враховуючи, що природний газ у спірному обсязі передавався у ПГС, як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій не встановили обставин, а сторони не надали докази на підтвердження виконання ними п. 3.4 договору та складання додатково акта з відомостями щодо фактичного об`єму газу, що передається у ПГС і погоджується оператором газосховищ з урахуванням вимог Кодексу газосховищ.

З наведеного слідує, що спірний об`єм газу не був прийнятий відповідачем, а тому він був позбавлений можливості розпоряджатися таким обсягом природного газу.

Також, не встановлено обставин погодження оператором газосховища торгових сповіщень від 28.02.2023 на відчуження та набуття спірного обсягу природного газу, як того вимагає Кодекс газосховищ.

При цьому, подання позивачем торгового сповіщення відчуження 1 443,00 тис. куб.м. природного газу в підземному сховищі на користь АТ "Сумигаз" та надання відповідачем торгових сповіщень набуття 1 443,00 тис. куб.м. природного газу в підземному сховищі від ТОВ "ЙЕ Енергія", свідчить про вчинення як позивачем дій щодо передачі (відчуження) газу, так і відповідачем - щодо прийняття (набуття) його, втім, питання правомірності чи неправомірності дій оператора газосховищ щодо відхилення торгових сповіщень не досліджується наразі, оскільки такі обставини не входять до предмета доказування у цій справі, враховуючи предмет та підстави позову.

З огляду на наведене суд першої інстанції правильно застосував, зокрема ст. 599 ЦК України до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання зобов`язання позивача перед відповідачем в частині передачі природного газу у ПГС обсягом 1 443 000 куб.м. в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.

Розглянувши доводи апелянта про те, що надання ним акта від 28.02.2023 та торгового сповіщення на відчуження є безумовною підставою вважати зобов`язання припиненим виконанням, проведеним належним чином, та заперечення відповідача проти цих доводів, апеляційний суд з`ясував, що суть доводів відповідача полягає не у запереченні проведення операції з придбання природного газу у позивача, а в тому, що у зв`язку із відхиленням оператором газосховищ торгових сповіщень на набуття та відчуження газу немає підстав вважати, що господарська операція з передачі природного газу, яка оформлена актом від 28.02.2023, відбулася, і на підтвердження таких заперечень відповідач надав суду першої інстанції скріншоти з інформаційної платформи оператора газосховищ щодо відхилення торгових сповіщень.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням чинних на даний час обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 24.10.2023 у справі №920/528/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 11.09.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко