Ухвала

від 21.10.2024 по справі 920/528/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/528/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

на рішення Господарського суду Сумської області

(суддя - Вдовенко Д.В.)

від 24.10.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді - Барсук М.А., Кропивна Л.В.)

від 02.09.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"

про визнання зобов`язання припиненим виконанням.

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом про визнання зобов`язання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - відповідач) в частині передачі газу у підземному сховищі обсягом 1 443 000,00 куб.м в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.

2. Позов обґрунтований тим, що 28.02.2023 позивач через інформаційну платформу AT "Укртрансгаз" надав торгові сповіщення про передачу (відчуження) природного газу в підземному сховищі до відповідача. Сторонами на виконання пункту 3.3 договору були оформлені та підписані 2 примірники акту приймання-передачі природного газу № РГК83000107 від 28.02.2023, що підтверджує факт передачі від позивача до відповідача в лютому 2023 року природного газу обсягом 1 443 000,00 куб.м. Позивач зазначає, що газ, переданий відповідачу в підземному сховищі, належав на праві власності позивачу. За доводами позивача, зобов`язання позивача у частині передачі природного газу в лютому 2023 року обсягом 1 443 000,00 куб.м припинено виконанням, проведеним належним чином, а саме шляхом передачі від власного газу в підземному сховищі до відповідача, що підтверджується наданими позивачем торговими сповіщеннями на відчуження означеного обсягу газу та підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу.

3. Відповідач, в свою чергу, заперечував проти позовних вимог та зазначав, що оператор газосховищ АТ "Укртрансгаз" не підтвердив торгове сповіщення на набуття природного газу, а тому не можна вважати зобов`язання в частині передачі газу у підземному газосховищі таким, що виконано належним чином.

4. Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.10.2023 у задоволенні позову відмовлено.

5. Місцевий господарський суд виходив з того, що передачі природного газу від позивача до відповідача в підземному сховищі не відбулось, відповідно, право власності на природний газ до покупця не перейшло, у зв`язку з тим, що Оператор газосховищ відхилив торгові сповіщення відповідача на набуття природного газу (підстава - відсутність торгового сповіщення, що кореспондує). Крім того, місцевий суд врахував, що за умовами пункту 3.4 договору у випадку передачі газу у підземних сховищах сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об`єму газу, що передається у підземні сховища газу і погоджується з Оператором газосховищ. Зазначений пункт договору узгоджується з положеннями розділу 8 Кодексу газосховищ щодо адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах оператором газосховищ. Разом з тим, докази складання сторонами додаткового акту та погодження його з Оператором газосховищ відсутні в матеріалах справи.

6. 02.09.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

7. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин статті 599 ЦК України та відсутність правових підстав для визнання зобов`язання позивача перед відповідачем в частині передачі природного газу у ПГС обсягом 1 443 000 куб.м в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.

8. 01.10.2024 позивач надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повністю та направити справу на новий розгляд.

9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та установив наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

10. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

12. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

13. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

14. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

15. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судового рішення є наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

16. Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник посилається на норми процесуального права, а саме статей 2, 4, 5, 76, 79 ГПК України, та у прохальній частині скарги на підставі частини шостої статті 310 ГПК України просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

17. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції (за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції), що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

18. У разі якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої цієї статті.

19. Водночас касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частин першої та третьої статті 310 ГПК України.

20. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

21. Отже, таке обґрунтування касаційної скарги не відповідає вимогам статті 290 ГПК України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

22. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

23. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

24. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

25. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

27. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

28. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

29. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 4 294,40 грн (2 684,00 грн х 200% х 0,8).

30. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

31. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

32. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду Сумської області від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 920/528/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом її уточнення, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 16-21 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншому учаснику справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- сплатити судовий збір у розмірі 4 294,40 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова