Постанова

від 17.12.2024 по справі 920/528/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/528/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів -Баранця О.М., Губенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Василевської О.В. (адвокат),

відповідача - Юрченко І.М. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

на рішення Господарського суду Сумської області

(суддя - Вдовенко Д.В.)

від 24.10.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді - Барсук М.А., Кропивна Л.В.)

від 02.09.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"

про визнання зобов`язання припиненим виконанням.

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - позивач, ТОВ "ЙЕ Енергія", Товариство, скаржник) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом про визнання зобов`язання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - відповідач, АТ "Сумигаз", Оператор) в частині передачі газу у підземному сховищі обсягом 1 443 000,00 куб.м в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.

2. Позов обґрунтований тим, що 28.02.2023 позивач через інформаційну платформу AT "Укртрансгаз" надав торгові сповіщення про передачу (відчуження) природного газу в підземному сховищі до відповідача. Сторонами на виконання пункту 3.3 договору були оформлені та підписані 2 примірники акту приймання-передачі природного газу № РГК83000107 від 28.02.2023, що підтверджує факт передачі від позивача до відповідача в лютому 2023 року природного газу обсягом 1 443 000,00 куб.м. Позивач зазначає, що газ, переданий відповідачу в підземному сховищі, належав на праві власності позивачу. За доводами позивача, зобов`язання позивача у частині передачі природного газу в лютому 2023 року обсягом 1 443 000,00 куб.м припинено виконанням, проведеним належним чином, а саме шляхом передачі від ТОВ "ЙЕ Енергія" власного газу в підземному сховищі до АТ "Сумигаз", що підтверджується наданими позивачем торговими сповіщеннями на відчуження означеного обсягу газу та підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу.

3. Відповідач, в свою чергу, заперечував проти позовних вимог та зазначав, що оператор газосховищ АТ "Укртрансгаз" не підтвердив торгове сповіщення на набуття природного газу, а тому не можна вважати зобов`язання в частині передачі газу у підземному газосховищі таким, що виконано належним чином.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 15.04.2020 сторонами укладений договір купівлі-продажу природного газу № 12А167-142-20, відповідно до умов якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача з жовтня 2020 року по останнє число дванадцятого місяця включно, яке слідує за датою припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами і доповненнями) природний газ (далі - газ), а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (пункт 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 21 від 28.06.2022).

5. Згідно з пунктом 2.1. договору обсяг газу, який повинен передаватися продавцем та прийматися покупцем за договором становить 21 000 000 м куб. (двадцять один мільйон метрів кубічних).

6. Відповідно до пункту 2.5. договору фактичний обсяг переданого покупцеві газу за договором визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Кодексу газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 та Кодексу газосховищ, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2495.

7. Пунктом 3.1. договору встановлено, що продавець передає покупцю газ у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу або в підземних сховищах газу (ПСГ). Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

8. Відповідно до пункту 3.2. договору, приймання-передача газу протягом місяця здійснюється в рамках договірного обсягу відповідно до добових обсягів, вказаних у заявці покупця. Заявку з указаними добовими обсягами покупець подає у добу постачання.

9. Згідно з пунктом 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

10. Пунктом 3.4. договору встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. У випадку передачі газу у ПСГ сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об`єму газу, що передається у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ.

11. Згідно з пунктом 5.1. договору оплата замовленого обсягу газу за договором здійснюється покупцем на рахунок продавця виключно грошовими коштами у національній валюті України (гривні) протягом 120-ти (сто двадцяти) робочих днів після закінчення кожного окремого місяця постачання обумовленого договором. Покупець має право здійснити попередню оплату.

12. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2020 до останнього числа дванадцятого місяця включно, яке слідує за датою припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами і доповненнями), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (пункт 9.1 договору в редакції додаткової угоди № 21 від 28.06.2022).

13. 28.02.2023 Товариство та Оператор склали та підписали акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 № РГК83000107, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у лютому 2023 року у підземних сховищах АТ "Укртрансгаз" природний газ, ввезений на митну територію України обсягом 1 443 000 куб.м на суму 81 316 700,84 грн.

14. 28.02.2023 позивач через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" надав торгове сповіщення відчуження 1 443 000 куб.м природного газу в підземному сховищі до АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз". На підтвердження зазначеної обставини позивач надав копію скріншоту з інформаційної платформи.

15. Також 28.02.2023 відповідач двічі через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" надав торгові сповіщення набуття 1 443 000 куб.м природного газу в підземному сховищі від ТОВ "ЙЕ Енергія".

16. Торгові сповіщення відповідача були відхилені через "відсутність торгового сповіщення, що кореспондує".

17. Листами від 14.03.2023 № 4000007.1-СЛ-692-0323 та від 12.05.2023 №4000007-Ск-5572-0523 відповідач повідомив позивача, що фактичне прийняття АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" природного газу обсягом 1 443 000 куб.м. не відбулося, оскільки торгові сповіщення відповідача були відхилені. За цих обставин відповідач звернувся до позивача з вимогою зробити коригуючий акт до акта приймання-передачі природного газу № РГК83000107 від 28.02.2023, зазначивши обсяг переданого газу 0 куб.м або анулювати вказаний первинний бухгалтерський документ з відповідним коригуванням податкових накладних.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

18. Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.10.2023 у задоволенні позову відмовлено.

19. Місцевий господарський суд виходив з того, що передачі природного газу від позивача до відповідача в підземному сховищі не відбулось, відповідно, право власності на природний газ до покупця не перейшло, у зв`язку з тим, що Оператор газосховищ відхилив торгові сповіщення відповідача на набуття природного газу (підстава - "відсутність торгового сповіщення, що кореспондує"). Крім того, місцевий суд врахував, що за умовами пункту 3.4 договору у випадку передачі газу у підземних сховищах сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об`єму газу, що передається у підземні сховища газу і погоджується з Оператором газосховищ. Зазначений пункт договору узгоджується з положеннями розділу 8 Кодексу газосховищ щодо адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах оператором газосховищ. Разом з тим, докази складання сторонами додаткового акту та погодження його з Оператором газосховищ відсутні в матеріалах справи.

20. 02.09.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

21. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин статті 599 Цивільного кодексу України та відсутності правових підстав для визнання зобов`язання позивача перед відповідачем в частині передачі природного газу у ПГС обсягом 1 443 000 куб.м в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

22. 01.10.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків та уточненої редакції касаційної скарги), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

23. Підставою касаційного оскарження судових рішень позивач визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

В обґрунтування позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статей 3, 4, 626, 15, 16, 525, 599, 626, 627, 628, 655, 692 Цивільного кодексу України, при цьому, протиправно застосували Кодекс газосховищ, який не є актом цивільного законодавства до правовідносин купівлі-продажу природного газу, і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.12.2023 у справі № 918/337/23, від 19.12.2023 у справі № 924/355/23, від 26.07.2016 у справі № 910/10186/15.

Позиція інших учасників справи

24. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

25. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Так зі змісту касаційної скарги вбачається, що позивач стверджує, що виконав зобов`язання перед відповідачем в частині передачі газу у підземному газосховищі обсягом 1 443 000 куб.м в лютому 2023 року, відповідно вважає, що вказане зобов`язання припинене виконанням, проведеним належним чином.

28. Разом з тим, відповідач стверджує про те, що Оператор газосховищ АТ "Укртрансгаз" не підтвердило торгове сповіщення на набуття природного газу, тому не підтвердило наявність закупленого відповідачем та переданого за актом приймання-передачі позивачем обсягу природного газу та, як наслідок, не можливо вважати зобов`язання перед відповідачем в частині передачі газу у підземному газосховищі обсягом 1 443 000 куб.м в лютому 2023 року таким, що виконано належним чином.

29. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

30. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України поширюється саме на подібні правовідносини.

Термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин, якими є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст.

Отже, подібність правовідносин слід визначати з урахуванням обставин кожної конкретної справи та оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

31. У справі № 918/337/23 розглядались вимоги ТОВ «ЙЕ Енергія» до АТ «Рівнегаз» про визнання зобов`язання з передачі відповідного обсягу природного газу припиненим внаслідок виконання, проведеного належним чином. Аналізуючи положення ст. 509, 525, 526, 532, 598, 599 ЦК України, Верховний Суд виснував, що зобов`язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд. Також Верховний Суд звернувся до власних висновків щодо обов`язків оператора газорозподільної системи у контексті адміністрування передачі природного газу відповідного обсягу, викладених у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 910/8845/19.

Скасовуючи судові рішення про задоволення позову та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив про передчасність висновків, що позивач в рамках укладеного договору виконав зобов`язання та передав відповідачу природний газ у відповідному обсязі, оскільки суди попередніх інстанцій:

- не розглянули заперечення відповідача, суть яких полягала не у запереченні проведення операції з придбання природного газу у позивача, а в тому, що у зв`язку із відхиленням оператором газосховищ торгового сповіщення на набуття газу від ТОВ «ЙЕ Енергія», немає підстав вважати, що господарська операція з передачі природного газу, яка оформлена відповідним актом, відбулася, а обмежилися лише формальним посиланням на те, що відповідачем не надано доказів відхилення оператором газосховищ торгових сповіщень;

- вказали, що двосторонній акт приймання-передачі газу підтверджує отримання покупцем природного газу за договором, при цьому не надали оцінки п. 3.4, 3.5 договору, не спростували твердження відповідача про те, що відхилення оператором газосховищ торгових сповіщень як на відчуження газу, так і на його набуття, позбавило відповідача можливості розпоряджатися придбаним ним газом.

У справі № 924/355/23 предметом розгляду були вимоги ТОВ «ЙЕ Енергія» до АТ «Хмельницькгаз» про визнання зобов`язання з передачі відповідного обсягу природного газу припиненим внаслідок виконання, проведеного належним чином. Верховний Суд не знайшов підстав для формулювання правового висновку щодо застосування розділу VIII Кодексу газосховищ у подібних правовідносинах, оскільки положення цього розділу не регулюють правила і момент набуття права власності, натомість зазначив, що Кодекс газосховищ не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо порядку виконання договорів, отже, до спірних відносин щодо переходу права власності на природний газ, який зберігається у газосховищах, застосуванню підлягають норми ЦК України.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій про задоволення позову та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій:

- не дослідили належним чином обставини перебування природного газу у відповідному обсязі на зберіганні АТ «Укртрансгаз» з врахуванням наявних судових рішень та виконавчих проваджень, на які посилається позивач, та відповідних заперечень відповідача та АТ «Укртрансгаз» про відсутність цього товару в ПГС;

- досліджували дії продавця щодо передачі товару, водночас не перевірили чи вчинив зі своєї сторони покупець дії з прийняття товару, адже у випадку, якщо покупець ухиляється від прийняття товару, який йому вже належить, він несе ризик випадкової загибелі речі.

Отже, з наведеного вбачається, що правовідносини у справах № 918/337/23, № 924/355/23 Верховного Суду є подібними до правовідносин у справі, яка розглядається, за усіма критеріями подібності. Втім, висновки Верховного Суду у наведених справах не є остаточними, а скасування судових рішень про задоволення позову та направлення цих справ на новий розгляд, ураховуючи обставини кожної з цих справ, зумовлено порушенням судами норм процесуального права щодо дослідження та надання об`єктивної оцінки аргументам учасників справи і всім зібраним у справі доказам, всебічного і повного з`ясування фактичних обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

32. У справі, яка розглядається, суди попередніх судових інстанцій, аналізуючи положення статей 509, 526, 532, 598, 599, 629, 655, 664 ЦК України, з посиланням на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №914/1027/16, зазначили, що зобов`язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд. Такий висновок щодо застосування наведених норм матеріального права не суперечить правовому висновку Верховного Суду у справі № 918/337/23 щодо питання застосування цих норм права, на яку здійснено посилання у касаційній скарзі.

Окрім того, зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що висновки судів щодо відсутності переходу права власності на природний газ у ПГС у спірному обсязі від позивача до відповідача мотивовані лише посиланням на Кодекс газосховищ. За правовою позицією Верховного Суду у справі № 924/355/23 таке питання регулюється положеннями ЦК України щодо порядку виконання договорів. Судами застосовано положення розділу VIII Кодексу газосховищ, які визначають порядок направлення, підтвердження або відхилення торгових сповіщень, який, в свою чергу, не встановлюється положеннями ЦК України.

33. Дослідивши надані учасниками справи докази, суди попередніх інстанцій встановили, що за умовами пункту 1.1 договору купівлі-продажу природного газу від 15.04.2020 (в редакції додаткової угоди від 28.06.2022 № 21), укладеного між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець), продавець зобов`язується передати у власність покупця природний газ, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Фактичний обсяг переданого покупцеві газу визначається з урахуванням вимог, зокрема, Кодексу газосховищ (пункт 2.5 договору).

У договорі сторони погодили, зокрема такі умови щодо порядку передачі-приймання природного газу:

- продавець передає покупцю газ у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу або в ПСГ. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (пункт 3.1);

- приймання-передача газу протягом місяця здійснюється в рамках договірного обсягу відповідно добових обсягів вказаних у заявці покупця. Заявку з указаними добовими обсягами покупець подає у добу постачання (пункт 3.2);

- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу, підписані два примірники якого покупець, у зазначений в договорі строк, зобов`язується надати продавцеві, який, в свою чергу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник підписаного оригіналу акта або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. У випадку передачі газу у ПГС сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об`єму газу, що передається у ПГС і погоджується з оператором газосховищ (пункти 3.3, 3.4);

- коригування обсягів газу оформляється покупцем у вигляді заявки (пункт 3.5).

Виконання сторонами пункту 3.3 договору підтверджується підписаним актом приймання-передачі від 28.02.2023 № РГК83000107, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у лютому 2023 року у ПГС АТ "Укртрансгаз" природний газ обсягом 1 443 000 куб.м.

Разом з тим, враховуючи, що природний газ у спірному обсязі передавався у ПГС, суди не встановили обставин, а сторони не надали докази на підтвердження виконання ними пункту 3.4 договору та складання додатково акта з відомостями щодо фактичного об`єму газу, що передається у ПГС і погоджується оператором газосховищ з урахуванням вимог Кодексу газосховищ, в результаті чого виснували, що спірний об`єм газу не був прийнятий відповідачем, тому відповідач був позбавлений можливості розпоряджатися таким обсягом природного газу.

Також суди не встановили обставин погодження Оператором газосховища торгових сповіщень від 28.02.2023 на відчуження та набуття спірного обсягу природного газу, як того вимагає Кодекс газосховищ.

Так, 28.02.2023 позивач через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" надав торгове сповіщення відчуження 1 443 000 куб.м природного газу в підземному сховищі на користь АТ "Сумигаз". Також 28.02.2023 відповідач двічі через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" надав торгові сповіщення набуття 1 443 000 куб.м природного газу в підземному сховищі від ТОВ "ЙЕ Енергія".

Однак, вказані торгові сповіщення були відхилені Оператором газосховищ із зазначенням причини "відсутність торгового сповіщення, що кореспондує".

Отже, суди встановили вчинення як позивачем дій щодо передачі (відчуження) газу, так і відповідачем - щодо прийняття (набуття) його, втім, питання правомірності чи неправомірності дій Оператора газосховищ щодо відхилення торгових сповіщень не досліджували, оскільки такі обставини не входять до предмета доказування у цій справі, враховуючи предмет та підстави позову, а також склад учасників справи.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2024 у справі № 906/710/23, де Суд наголосив, що питання правомірності чи неправомірності дій оператора газосховищ щодо відхилення торгових сповіщень не входять до предмета доказування у цій справі, враховуючи предмет та підстави позову, а також склад учасників справи.

34. З огляду на наведене суди правильно застосували, зокрема, статтю 599 ЦК України до спірних правовідносин та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання зобов`язання позивача перед відповідачем в частині передачі природного газу у ПГС обсягом 1 443 000 тис. куб. м в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.

35. Переглянувши оскаржувані судові рішення у цій справі в межах, передбачених статтею 300 ГПК України, Суд не вбачає підстав для скасування цих судових рішень і ухвалення нового рішення про задоволення позову, як про це просить ТОВ «ЙЕ Енергія» в касаційній скарзі, оскільки як рішення суду першої інстанції, так і постанова апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального права, з врахуванням правового висновку Верховного Суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 914/1027/16. При цьому Суд зазначає, що висновки у справі, яка переглядається, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 19.12.2023 у справах № 918/337/23 та № 924/355/23, а також у постанові Верховного Суду від 30.10.2024 у справі №918/337/23 (яка врахована Судом на підставі приписів частини четвертої статті 300 ГПК України).

36. Отже, наведена позивачем підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

37. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги ТОВ «ЙЕ Енергія», дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

39. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

41. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 24.10.2023 у справі № 920/528/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко