Ухвала

від 10.09.2024 по справі 904/6475/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.09.2024 м.Дніпро Справа № 904/6475/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Чус О.В., Чередко А.Є.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Азімут", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 у справі №904/6475/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Азімут основний борг у розмірі 4 167 824,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 7656,10 грн, пеню у розмірі 66 868,20 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 908,18 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вирішити питання розподілу судових витрат.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 у справі №904/6475/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 у справі №904/6475/23 залишено без змін.

11.07.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшла заява про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23.

В поданій заяві заявник зазначив, що «У зв`язку з тим, що під час ознайомлення з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 по справі №904/6475/23 у ПрАТ «ДТРЗ» виникли деякі труднощі щодо розуміння мотивів прийняття апеляційним судом зазначеної постанови та зроблених судом висновків, вважаємо за можливе звернутися до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про роз`яснення постанови в порядку ст. 245 ГПК України.

Відтак, Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 18.06.2024 по справі №904/6475/23 зазначив, що:

1) «...Код товарів згідно з УКТ ЗЕД застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, не зазначення УКТ ЗЕД в товарно- транспортних накладних ніяким чином не впливає на оплату поставленого товару, оскільки достатньо первинних документів для підтвердження операцій».

В розумінні ПрАТ «ДТРЗ», апеляційний господарський суд, дійшовши до таких висновків, фактично визнав необов`язковим принцип свободи договору, а також нівелював обов`язковість виконання умов договору, передбачену ЦК України, адже як вбачається з п. 4.2. спірного договору, сторонами було узгоджено додатковий реквізит рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, а саме код товару згідно УКТ ЗЕД. Також зазначеним пунктом було визначено, що замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 7 банківських днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар.

Водночас, матеріалами справи встановлено, що зазначені документи не містять зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Чи вірними є висновки ПрАТ «ДТРЗ» в цій частині?

2)«...Уповноважений представник апелянта в порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визнав відсутність в його розпорядженні доказів на підтвердження факту реалізації ним права, наданого частиною частини 2 статті 666 Цивільного кодексу України щодо відмови його від договору купівлі-продажу, повернення товару позивачеві через невідповідність наданих йому товаро супровідних документів умовам договору.»

В розумінні ПрАТ «ДТРЗ», Центральний апеляційний господарський суд, виокремлюючи наведене в мотивувальній частині постанови, фактично ототожнив поняття права, передбаченого ст. 666 ЦК України, та обов`язку, поклавши зазначені висновки в основу (мотиви) прийняття постанови суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23. Враховуючи викладене, а також те, що право, як таке, не встановлює обов`язку та реалізується стороною на власний розсуд, суд апеляційної інстанції визнав, що нереалізація стороною права, передбаченого ст. 666 ЦК України, є свідченням про визнання нею відсутності будь-яких порушень з боку його контрагента.

Яким саме чином відсутність доказів реалізації ПрАТ «ДТРЗ» права, передбаченого ст. 666 ЦК України, свідчить про визнання ПрАТ «ДТРЗ» відсутності будь-яких порушень з боку ТОВ «ТД Азімут», зокрема в частині оформлення товаросупровідних документів та впливає на виникнення обов`язку з оплати?

Чи встановлює ст. 666 ЦК України саме обов`язок покупця відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві?».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Чередко А.Є.

23.07.2024 здійснено запит справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

31.07.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23 до розгляду. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 10.09.2024 об 12:50 год.

Представники сторін у судове засідання 10.09.2024 не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено ( ч. 4 ст. 245 ГПК України).

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, для задоволення заяви про роз`яснення рішення необхідним є встановлення факту виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення.

При цьому, нерозуміння однією із сторін певних обставин виконання судового рішення не може бути підставою для відповідного роз`яснення порядку виконання рішення суду, що не допускається вимогами ст.245 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту заяви вбачається, що заявнику є не зрозумілим висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості застосування до оскаржуваного правочину положень ст. 666 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів констатує, що в апеляційній скарзі апелянт наводив наступні підстави для скасування оспорюваного рішення: « … Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Торгівельний дім «Азімут» в повному обсязі, суд першої інстанції не з`ясував всіх обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосував норми матеріального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, між ПрАТ «ДТРЗ» та ТОВ «ТД Азімут» було укладено договір про закупівлю №23060 від 21.02.2023, згідно п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність замовника товар (найменування), марка й кількість якого вказується в специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.

Відповідно до п. 4.2. договору, замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 7 банківських днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно- транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.

З наведеного можна дійти висновку про те, що сторони договору узгодили, що належним чином оформленими рахунком-фактурою, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, податковою накладною є такі, що містять зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Отже, сторони реалізували принцип свободи договору та врегулювали свої відносини шляхом визнання обов`язковості зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД в наведених документах.

Варто зауважити, що ані ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 не містять заборони щодо внесення до первинних документів та товарно-транспортних накладних інших реквізитів, узгоджених сторонами, окрім обов`язкових.

Згідно п. 5.2. договору, передача товару замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом із видатковою накладною Постачальник зобов`язується надати замовнику 1 (один) екземпляр товарно- транспортної накладної, документи, визначені п.2.2 Договору та за необхідності, документи, визначені п. 6.3.6. договору.

За таких обставин, вважаємо, що у замовника виникає обов`язок з оплати поставленого товару лише після виконання постачальником таких дій: надання замовнику оригіналу рахунку, реєстрації в ЄРПН податкової накладної, своєчасного надання замовнику належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, що містять код товару згідно УКТ ЗЕД, а також документів щодо якості на товар.

Проте, як зазначало ПрАТ «ДТРЗ» у своєму відзиві на позовну заяву, видаткові накладні, рахунки-фактури та товарно-транспортні накладні, що долучені до позовної заяви, не містять в собі зазначення коду товару, згідно УКТ ЗЕД. Таким чином, зазначені документи є такими, що оформлені неналежним чином в розумінні спірного договору.

Пунктом 6.2.5. Договору встановлено, що Замовник має право залишити рахунок Постачальника без здійснення оплати в разі не надання або неналежного оформлення товаросупровідних документів, поставки неякісного, некомплектного Товару.

Вважаємо, що відповідно до приписів п. 6.2.5. Договору, замовник у випадку отримання неналежно оформлених товаросупровідних документів, а саме видаткової накладної, рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної, податкової накладної має право залишити рахунок постачальника без здійснення оплати.

Крім того, відповідно до п. 6.3.3. Постачальник зобов`язаний надавати Замовнику відповідну товаросупроводжувальну документацію (видаткову накладну, товарно- транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці Товару.

Таким чином вважаємо, що факт надання постачальником документів щодо якості на товар, надання належним чином оформлених товаросупровідних документів (з зазначенням коду товару згідно УКТ ЗЕД) є обов`язковою умовою для виникнення у замовника обов`язку зі сплати поставленого товару.

Серед іншого, варто зауважити, що ТОВ «ТД Азімут» не описано у своїй позовній заяві, зокрема, дотримання ним обов`язку з передання замовнику документів щодо якості на товар.

Наголошуємо про те, що надані Позивачем видаткові накладні, рахунки- фактури, товарно-транспортні накладні не містять відомостей про передачу документів, що підтверджують якість товару, а також не містять зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД. Матеріали справи не містять видаткових накладних, рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних, які би містили код товару згідно УКТ ЗЕД.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що код товару згідно УКТ ЗЕД ніяким чином не впливає на оплату поставленого товару, оскільки достатньо первинних документів для підтвердження операцій.

Відповідно до частин 1-3 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки цивільним законодавством України передбачено принцип свободи договору, то сторони наділені правом відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносити на власний розсуд за виключенням випадків коли: існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства, або заборона випливає із змісту акта законодавства, або така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

В пункті 4.2. Договору сторонами узгоджено, що у рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.

Отже, вважаємо, що такі умови є узгодженими та обов`язковими для Позивача та Відповідача під час виконання спірного Договору. Наведений пункт не був визнаний недійсним.

За таких обставин, ПрАТ «ДТРЗ» у зв`язку з наданням йому постачальником неналежним чином оформлених товаросупровідних документів, реалізував право, надане йому п. 6.2.5. договору, а також ч. 3 ст. 538 ЦК України, та залишив рахунки постачальника без оплати.

Зауважуємо, що наведене не суперечить умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства України.

Вважаємо, що суд першої інстанції, визнавши необов`язковим зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у видаткових накладних, рахунках-фактурах, товарно-транспортних накладних, фактично нівелював умови укладеного договору, принцип свободи договору та визначення його умов на власний розсуд, а отже втрутився у договірні правовідносини сторін. На думку ПрАТ «ДТРЗ» такі дії суду першої інстанції є неприпустимими.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач не висловив будь-яких зауважень щодо оформлення товаросупровідних документів.

Втім, ані умовами спірного договору, ані приписами чинного законодавства України, не встановлено обов`язку відповідача звертатися до ТОВ «ТД Азімут» або будь-яким іншим чином повідомляти його про існування недоліків в оформленні товаросупровідних документів та перешкод в оплаті поставленого товару.

Натомість, умовами спірного Договору прямо передбачений обов`язок позивача забезпечити своєчасну передачу товаросупровідних документів, які є належно оформленими в розумінні спірного Договору (зокрема, в частині зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД).

За таких обставин, вважаємо висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «ДТРЗ» основного боргу в розмірі 4 167 824, 40 грн. необґрунтованим та незаконним.

Отже, зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з ПрАТ «ДТРЗ» на користь ТОВ «ТД Азімут» основного боргу в розмірі 4 167 824. 40 грн., то, як наслідок, суд помилково задовольнив передчасні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 66 868, 20 грн.

Щодо інфляційних втрат заявлених до стягнення позивачем та задоволених судовим першої інстанції, слід зазначити, що в п. 11.1. Договору Сторони погодилися, що текст Договору, будь-які інші матеріали, інформація та відомості, які стосуються Договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої Сторони Договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання Договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання Сторін Договору.

Сторони домовилися, що прострочені Замовником грошові зобов`язання, передбачені даним Договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюється до нуля відсотків.

На думку ПрАТ «ДТРЗ», суд першої інстанції, задовольняючі зазначені вимоги дійшов помилкового висновку про те, що ст. 625 ЦК України не надає сторонам права та можливості встановлювати розмір інфляційних втрат.

Вважаємо, що Позивач не мав обґрунтованих підстав для стягнення інфляційних втрат з Відповідача на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки неможливість цього прямо передбачена п. 11.1 Договору.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На думку ПрАТ «ДТРЗ», Позивачем у даній справі не було доведено факт дотримання ним обов`язку, передбаченого умовами договору, що полягає у передачі ПрАТ «ДТРЗ» належним чином оформленої товаросупровідної документації та документів щодо якості на товар, у разі дотримання якого у останнього виникає обов`язок сплатити грошові кошти за поставлений товар.

Відповідач не допустив порушення умов спірного договору в частини здійснення оплати, а також прострочення виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого відсутні підстави для нарахування пені, а також інфляційних втрат в силу приписів п. 11.1 Договору.

З урахуванням наведеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 по справі №904/6475/23 є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню в повному обсязі…» .

В свою чергу, текст мотивувальної частини постанови Центрального апеляційного господарського суду зміст якої є незрозумілим для заявника, містить наступні висновки суду апеляційної інстанції : « … Таким чином, доводи апеляційної скарги …Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Торгівельний дім Азімут …

…Як було встановлено судом першої інстанції…

…Відповідно до п. 4.2. договору…

…З наведеного можна дійти висновку про те, що…

…Отже, сторони реалізували принцип свободи договору та врегулювали свої відносини шляхом…

…Варто зауважити, що …

…Згідно п. 5.2. договору...

…За таких обставин, вважаємо, що у замовника виникає обов`язок …

…Проте, як зазначало ПрАТ ДТРЗ у своєму відзиві ...

…Пунктом 6.2.5. Договору встановлено, що …

…Вважаємо, що відповідно до приписів п. 6.2.5. Договору…

… Крім того, відповідно до п. 6.3.3. Постачальник зобов`язаний ...

…Таким чином вважаємо, що факт надання постачальником документів щодо якості на товар …

… Серед іншого, варто зауважити, що ТОВ ТД Азімут не описано у своїй позовній заяві, зокрема, дотримання ним обов`язку …

…Наголошуємо про те, що надані Позивачем видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні не містять ....

…Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що…

…Відповідно до частин 1-3 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який ....

…Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що ...

…Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання ...

…Оскільки цивільним законодавством України передбачено ...

…Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо ...

…Договір підписаний та скріплений печатками сторін…

…В пункті 4.2. Договору сторонами узгоджено, що …

… Отже, вважаємо, що такі умови є узгодженими та обов`язковими для Позивача та Відповідача …

… За таких обставин, ПрАТ ДТРЗ у зв`язку з наданням йому постачальником неналежним чином оформлених товаросупровідних документів …

…Зауважуємо, що наведене не суперечить умовам укладеного договору ....

… Вважаємо, що суд першої інстанції, визнавши необов`язковим зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у видаткових накладних....

… Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що …

… Втім, ані умовами спірного договору, ані приписами чинного законодавства України, не встановлено обов`язку відповідача …

… Натомість, умовами спірного Договору прямо передбачений обов`язок позивача …

… За таких обставин, вважаємо висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ПрАТ ДТРЗ …

… Отже, зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з ПрАТ ДТРЗ …

… Щодо інфляційних втрат заявлених до стягнення позивачем та задоволених судовим першої інстанції, слід зазначити, що …

… Сторони домовилися, що прострочені Замовником грошові зобов`язання, передбачені даним Договором, повинні виконуватись …

… На думку ПрАТ ДТРЗ, суд першої інстанції, задовольняючі зазначені вимоги дійшов помилкового висновку про те, що ...

… Вважаємо, що Позивач не мав обґрунтованих підстав для стягнення інфляційних втрат з Відповідача на підставі ст. 625 ЦК України…

… Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює …

… Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень …

… На думку ПрАТ ДТРЗ, Позивачем у даній справі не було доведено факт дотримання ним обов`язку, передбаченого умовами договору, що полягає у передачі ...

… Відповідач не допустив порушення умов спірного договору в частини здійснення оплати ...

… З урахуванням наведеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 по справі №904/6475/23 є незаконним… відхиляються колегією суддів як такі, що не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Судом першої інстанції було надано повну та обґрунтовану оцінку на всі аргументи відповідача, надано належну оцінку поданим сторонами доказам, зроблено об`єктивні висновки щодо задоволення заявлених позовних вимог…».

Тобто усі доводи апеляційної скарги, наведені скаржником були враховані судом апеляційної інстанції. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином заявлена вимога про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23 не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків. Викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз`яснення, що стосується змісту прийнятої судом апеляційної інстанції постанови у справі, а зводяться до необхідності надання консультацій і роз`яснень з правових питань, що не може бути підставою для роз`яснення постанови, тобто заявник просить роз`яснити те, що знаходиться поза судовим рішенням, про роз`яснення якого заявлено Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод".

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень, здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд.

Колегія суддів вважає, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23 є гранично повною та чіткою, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладена у послідовності, встановленій ст. 282 ГПК України. Її резолютивна частина має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.

Враховуючи те, що текст загалом, а резолютивна частина, зокрема, постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23 викладена повно, чітко та зрозуміло, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/6475/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 11.09.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

Суддя А.Є. Чередко