Рішення
від 11.09.2024 по справі 910/6515/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2024Справа № 910/6515/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП"

до Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД"

про стягнення 123703,79 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" про стягнення 123703,79 грн, з яких: основний борг в розмірі 107040,79 грн, 3% річних - 7145,68 грн, інфляційні втрати у сумі 9517,32 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.06.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6515/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 у справі №910/6515/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП" задоволено повністю; ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП" заборгованість у сумі 107040,79 грн, 3% річних у сумі 7145,68 грн, інфляційні втрати у сумі 9517,32 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.

20.08.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП" надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення у справі №910/6515/24 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи. Згідно приписів ст. 244 ГПК Україна заява позивача у судове засідання не призначається.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У свою чергу, вимоги ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч.8 ст.252 ГПК України).

Враховуючи викладені вимоги ГПК України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то до правовідносин сторін підлягає застосуванню вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП" при поданні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу дотримано строків встановлених ч.8 ст.129 ГПК України.

Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позові, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 30000,00 грн.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії: договору від 17.10.2019 №171019/1 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та АО "ЕЙДІКОМ"; додатку №1/24 до договору; акту приймання-передачі послуг від 19.08.2024.

Судом встановлено, що представник позивача Попова Г.Г. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом правом на зайняття адвокатською діяльністю №ЗП 001770 від 31.08.20218.

Згідно із актом приймання-передачі послуг від 19.08.2024, сторонами погоджено, що Адвокатським об`єднанням під час досудового врегулювання спору (претензійної роботи) та розгляду справи №910/6515/24 надана правова допомога на загальну суму 32500,00 грн. До переліку послуг включені витрати на:

аналіз договору, накладних та інших наявних документів за запитом щодо існування несплаченої заборгованості за договором поставки №798/з від 27.10.2021; аналіз актуальної судової практики, законодавства для надання первинної консультації - 3750,00 грн;

складання претензії про наявність несплаченого боргу за договором поставки №798/з від 27.10.2021 без нарахування штрафних санкції (для направлення боржнику) - 3750,00 грн;

складання позовної заяви із розрахунком штрафних/компенсаційних санкцій - 11250,00 грн;

направлення позовної заяви із додатками відповідачу та до суду у підсистемі Електронний суд на суму 2500,00 грн;

отримання та аналіз ухвали про відкриття провадження у справі №910/6515/24 на суму 375,00 грн;

отримання та аналіз відзиву на позовну заяву у справі №910/6515/24 на суму 875,00 грн;

оформлення заяви про продовження строку на подання відповіді на відзив та відповіді на відзив у справі №910/6515/24 на суму 8750,00 грн;

отримання та аналіз ухвали про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив на суму 375,00 грн;

отримання за посередництвом електронного кабінету у підсистемі Електронний суд та ознайомлення із рішенням суду на суму 625,00 грн.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позов заявив про зменшення витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу, оскільки спір у справі не є складним, предмет позову та зібрані документи не потребують багато часу та зусиль. Крім того, відповідач зазначає, що в умовах воєнного стану і складності ведення господарської діяльності підприємств, відповідно заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеною.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

У пунктах 133-135 постанови від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".

У цьому контексті Суд також враховує, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами 5 - 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Керуючись нормами статті 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 922/1341/23.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Враховуючи ще наведене, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, з огляду на таке.

- предметом спору у цій справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним;

- справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами;

- дії позивача щодо направлення претензій відповідачу, у зв`язку з невиконанням останнім своїх зобов`язань за спірним договором є досудовим врегулюванням спору;

- досудовий порядок врегулювання спору не є обов`язковим у спірних правовідносинах;

- з огляду на норми ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та виходячи з обсягу наданих послуг, направлення у підсистемі Електронний суд позовної заяви із додатками відповідачу та до суду входить до послуг зі підготовки позовної заяви до суду та не відноситься до жодного із виду адвокатської діяльності визначених у статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відтак, визначені в акті послуги зі складання претензії та направлення позовної заяви із додатками відповідачу та до суду у підсистемі Електронний суд вважає недоцільними, а відтак, витрати у сумі 6250,00 грн (3750,00 грн + 2500,00 грн) суд не розподіляє;

- оскільки підготовка позовної заяви фактично включає в себе аналіз договору, накладних та інших наявних документів, аналіз актуальної судової практики, законодавства, та приймаючи до уваги, що спір у цій справі є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат зі складання позовної заяви та аналізу договору, накладних та інших наявних документів, аналізу актуальної судової практики, законодавства у сумі 13000,00 грн;

- отримання ухвал, рішення суду та їх аналіз, а також отримання відзиву на позов не є окремими видами адвокатської діяльності та відповідно не підлягають відшкодуванню відповідачем. Крім того, процесуальні документи отримані позивачем в електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд, що не потребувало затрат адвокатом значного часу;

- аналіз відзиву на позовну заяву є етапами підготовки відповіді на відзив, що є одним із видів адвокатської діяльності відповідно до положень статті 19 Закону України "Про адвокатуру". На переконання суду написання відповіді на відзив без вивчення відзиву на позовну заяву є неможливим. Отже, зазначення вказаних етапів підготовки відповіді на відзив як окремих видів послуг є безпідставним. В цій частині, враховуючи зміст відповіді на відзив, суд вважає, що обґрунтованою є вимога про відшкодування витрат щодо надання правової допомоги за пунктом "оформлення відповіді на відзив" у сумі 7000,00 грн.

- віднесення до витрат, що підлягають відшкодуванню відповідачем, послуги з оформлення заяви про продовження строку на подання відповіді на відзив на переконання суду є безпідставним, оскільки наслідки пропуску позивачем строку покладаються виключно на позивача.

Отже, зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, суд вважає, що обґрунтованими, співмірними, доцільними та такими відповідають критерію розумності є витрати на правову допомогу у сумі 20000,00 грн.

Решта заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12500,00 грн, у зв`язку із їх невідповідністю критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та обґрунтованості не підлягають розподілу та залишаються за позивачем.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у цьому випадку - витрати на правову допомогу) у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

У зв`язку із задоволенням позову у справі № 910/6515/24 витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/6515/24 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" (01010, місто Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, будинок 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП ГРУП" (03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 34, ідентифікаційний номер 39153507) 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині клопотання відмовити.ткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 11.09.2024.

Суддя С.О. Турчин

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення11.09.2024
Оприлюднено13.09.2024
Номер документу121543249
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —910/6515/24

Ухвала від 18.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 22.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Рішення від 11.09.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Рішення від 16.08.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 09.07.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 11.06.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 03.06.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні