Ухвала

від 11.09.2024 по справі 320/11756/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 320/11756/23

адміністративне провадження № К/990/32884/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №320/11756/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2023 року:

- №176/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 35 988 270 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 994 135 грн;

- №177/ж10/31-00-04-02-01, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на суму 4 322 695 грн;

- №179/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму - 11 677 056 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, позов задоволено.

На адресу суду від позивача надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 298 560,00 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2024 року, заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС Україна» понесені нею витрати, пов`язанні з наданням їй професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 15 000,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» та Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків задоволено частково.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС Україна» понесені ним витрати, пов`язанні з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 131 520,00 грн

Не погодившись з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження та зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неврахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 15 травня 2020 року у справі №823/1538/16.

Скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на висновки, викладені в зазначеній постанові Верховного Суду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Подібність правовідносин між цією справою та наведеними в касаційній скарзі скаржник не доводить.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

На обґрунтування зазначеної підстави скаржник виклав обставини справи, цитати нормативних актів з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Наведена скаржником постанова Верховного Суду стосується оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначеної постанови зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо оскарження додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року, переглянутого судом в апеляційному порядку, Суд зазначає, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.

Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткового рішення, слід застосовувати такий же критерій.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не зазначено жодної з передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» понесені ним витрати, пов`язанні з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 131 520,00 грн.

Натомість доводи касаційної скарги в цій частині зводяться виключно до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами та цитування положень процесуального закону, який регулює підстави й порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що не може бути розцінено Верховним Судом, як належне правове обґрунтування підстав касаційного оскарження, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №320/11756/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов