Постанова

від 10.09.2024 по справі 205/1086/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7020/24 Справа № 205/1086/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Деркач Н.М., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний геодезичний центр Азимут про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися вході судового розгляду справи, ОСОБА_2 посилався на те, що він є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом. Суміжна земельна ділянка АДРЕСА_2 перебуває у користуванні ОСОБА_1 . Межі суміжних ділянок було встановлено в натурі на місцевості у 2006 році, що підтверджується актом встановлення меж земельної ділянки від 24 жовтня 2006 року, який було погоджено відповідачем ОСОБА_1 . Висновком судової земельно-технічної експертизи, проведення якої було призначено в межах розгляду цивільної справи №205/7528/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Державного агентства земельних ресурсів Дніпропетровської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, внесення змін до Державного земельного кадастру, встановлено, що власник земельної ділянки АДРЕСА_2 користується земельною ділянкою зі сторони земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 46 кв.м., яка згідно з координатами меж державного акту та геодезичних вимірів належить до земельної ділянки №20. Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 вересня 2016 року у справі №205/1439/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного геодезичного центру Азимут, Управління держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, Дніпропетровської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування її державної реєстрації відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . При ухваленні зазначеного рішення судом встановлено, що земельна ділянка АДРЕСА_2 не сформована, тобто, межі земельної ділянки не встановлювалися, не формувалися, державний акт на постійне користування не видавався. ОСОБА_1 не є власником (користувачем) земельної ділянки під домоволодінням, що знаходиться у його власності. Дерев`яна огорожа довжиною 32,44 м., яка є власністю відповідача відповідно до технічного паспорта від 28 серпня 2013 року, на домоволодіння АДРЕСА_2 , створює перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки, площею 46 кв.м. ОСОБА_2 позбавлений можливості самостійно демонтувати огорожу власність відповідача, і привести у відповідність до нормативних документів земельну ділянку. У 2012 році ОСОБА_1 самовільно зайняв 49 кв.м. земельної ділянки, належної позивачеві, використовує її на власний розсуд, чим чинить перешкоди власникові у використанні земельної ділянки, зокрема виходу на АДРЕСА_3 та доступ до лінії газогону між земельною ділянкою № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 . Встановлені самовільно відповідачем гаражні ворота на земельній ділянці перешкоджають ОСОБА_2 у користуванні належною йому земельною ділянкою. Позивач неодноразово звертався із скаргами на дії ОСОБА_1 до контролюючих органів, які виявляли порушення з боку відповідача та рекомендували звернутися до суду. На підставі викладеного ОСОБА_2 просив суд усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_1 : перенести існуючу дерев`яну огорожу із прозорами, довжиною 32,44 м. за його рахунок відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №940469 від 11 лютого 2008 року та на встановлену Актом встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 24 жовтня 2006 року суміжну межу земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 самовільно збудований дерев`яний паркан, що прилягає до паркану домоволодіння АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 ; демонтувати зведені по АДРЕСА_2 металеві ворота, що належить ОСОБА_1 ; знести самовільно побудовану будівлю туалету по АДРЕСА_3 , що примикає до паркану домоволодіння АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 ; демонтувати склад будівельних матеріалів, розташованих на АДРЕСА_3 та належних ОСОБА_1 . Стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу у справі (т.1 а.с.163-167).

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа Приватний геодезичний центр Азимут про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 22 лютого 1990 року. Рішенням виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів за ним закріплено земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 678 кв.м., та виділено у користування земельну ділянку площею 615 кв.м. без права забудови, яке на теперішній період часу є чинним. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 січня 2000 року, посвідченого Другою Дніпропетровської державною нотаріальною конторою належить житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, площею 975 кв.м. 11 лютого 2008 року ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_4 . Вважає, що при виготовленні технічної документації із землеустрою на земельну ділянку № НОМЕР_1 була допущена технічна помилка в системи координат та до технічної документації була включена частина земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 49 кв.м. 13 грудня 2012 року комісія з питань розгляду земельних спорів виконкому Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради розглянула звернення ОСОБА_1 з приводу накладення меж земельної ділянки. При розгляді звернення ОСОБА_2 зобов`язався відкоригувати межі своєї земельної ділянки. 06 березня 2014 року були виконані роботи з виносу меж земельної ділянки АДРЕСА_2 з прив`язкою меж земельних ділянок до будівель і споруд, за результатами яких складений план, в якому відображено, що суміжні земельні ділянки № НОМЕР_3 та № 20 мають перетини, а саме, що земельна ділянка № НОМЕР_1 має накладення на земельну ділянку № НОМЕР_3 , площа накладення складає 46 кв.м. ОСОБА_2 станом на теперішній час межі своєї земельної ділянки не відкоригував. Розробником технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки АДРЕСА_1 було ПГЦ Азимут. ОСОБА_1 21 лютого 2020 року звернувся до ПГЦ Азимут із заявою про коригування меж земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , проте, останній від отримання кореспонденції відмовився. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання: ОСОБА_2 відкоригувати межі земельної ділянки АДРЕСА_1 , визначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД №940469 від 11 лютого 2008 року; ПГЦ Азимут здійснити коригування земельної ділянки АДРЕСА_1 та встановлення її межі із земельною ділянкою АДРЕСА_2 згідно фактичної межі, підготувати технічну документацію для подальшої зміни даних про земельну ділянку АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі (т.2 а.с.8-12).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2022 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання знести самовільно збудований паркан, демонтувати металеві ворота, знести самовільно побудовану будівлю туалету та демонтувати склад будівельних матеріалів закрито (т.2 а.с.232).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2024 року ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено. ОСОБА_1 у задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_2 та Приватного геодезичного центру Азимут про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2024 року судові витрати, понесені ОСОБА_2 у виглядісудового збору в загальному розмірі 697 грн. 60 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. віднесено за його рахунок. Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у вигляді судового збору в загальному розмірі 1 748 грн.80 коп. та витрат за проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи у загальному розмірі 25 367 грн. 60 коп. віднесено за його рахунок.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 06 лютого 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного геодезичного центра Азимут про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та ухвалити в цій частині нове рішення, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині рішення суду учасниками справи не оскаржується.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Ворон А.І. просить рішення суду від 06 лютого 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її вимог, витрати на правничу допомогу у розмірі 30000 грн. покласти на ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатись своєю власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частина перша статті 116 ЗК України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки шляхом безоплатної приватизації відбувається за правилами та в порядку, визначеними статтею 118 цього Кодексу.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (стаття 118 ЗК України).

Згідно зі статтею 2 Закону України Про землеустрій землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою (стаття 29 Закону України Про землеустрій).

Відповідно до статті 55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою, за замовленням громадян.

У справі встановлено, ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 975 кв.м., на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 січня 2000 року, посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою і зареєстрованого в реєстрі за № 2-255 (т. 1 а.с. 11).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 11 лютого 2008 року, ОСОБА_2 на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 127/16 від 27 червня 2007 року є власником земельної ділянки, площею 0,0975 га, на території АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано у встановленому законом порядку (т. 1 а.с. 10).

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року за ОСОБА_1 закріплено земельну ділянку площею 678 кв.м. по АДРЕСА_2 , виділивши у тимчасове користування без права забудови 615 кв.м. землі (т. 1 а.с. 38).

На підставі свідоцтва про право власності від 22 лютого 1990 року, ОСОБА_1 належить житловий будинок АДРЕСА_2 право власності на який у встановленому законом порядку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 34, 41).

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 вересня 2016 року у справі №205/1439/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного геодезичного центру Азимут, Управління держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Дніпропетровської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування її державної реєстрації відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (т.2 а.с.110-116)

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 вересня 2016 року залишено без змін (т. 2 а.с. 117-122).

Постановою Верховного Суду від 17 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року залишено без змін (т. 2 а.с. 124-127).

Судом першої інстанції було оглянуто матеріали цивільної справи №205/7528/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Головне Управління держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, Дніпропетровська міська рада, ПГЦ Азимут про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування її державної реєстрації, який ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року залишено без розгляду, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, який ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року також залишено без розгляду.

Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за адресою: АДРЕСА_1 24 жовтня 2006 року інженером геодезистом у присутності користувача ОСОБА_2 , а також в присутності суміжних користувачів: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , було складено Акт встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 та складено план з описом меж, які зазначені в Державному акті на право власності на земельну ділянку (т. 1 а.с. 7-11).

Звернувшись до суду із зустрічними позовними вимогами, ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди йому у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання: ОСОБА_2 відкоригувати межі земельної ділянки АДРЕСА_1 , визначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД №940469 від 11 лютого 2008 року; ПГЦ Азимут здійснити коригування земельної ділянки АДРЕСА_1 та встановлення її межі із земельною ділянкою АДРЕСА_2 згідно фактичної межі, підготувати технічну документацію для подальшої зміни даних про земельну ділянку АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі (т.2 а.с.8-12).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2022 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи. Призначено у цивільній справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17, оф. 361). На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) Чи відповідає фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , правовстановлюючим документам на земельну ділянку та рішенню Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року, довідці про землекористування і плану земельної ділянки та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою і землекористування? 2) Чи відповідають фактичні розміри земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , рішенню Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року? 3) Чи відповідає фактичний порядок користування земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , правовстановлюючим документам на земельну ділянку даним технічної інвентаризації вказаної земельної ділянки, проведеної у 1987 році та 1999 році, рішенню Ленінської Районної ради народних депутатів № 553/12 від 11 листопада 1988 року та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою і землекористування? 4) Чи відповідають фактичні розміри та межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , даним технічної інвентаризації вказаної земельної ділянки, проведеної у 1987 році та 1999 році, рішенню Ленінської Районної ради народних депутатів № 553/12 від 11 листопада 1988 року? 5) Чи має місце порушення меж та накладення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки: рішенню Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року, довідці про землекористування та плану земельної ділянки, даним технічної інвентаризації земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , проведеної у 1987 році та 1999 році, рішенню Ленінської Районної ради народних депутатів № 553/12 від 11 листопада 1988 року? 6) Чи правильно визначена та чи відповідає система координат опис меж та таблиця ліній та дирекцій них кутів земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені в Державну акті серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року на підставі технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азімут? 7) Чи відповідає система координат опис меж та таблиця ліній та дирекцій них кутів земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені в Державну акті серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року на підставі технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азімут, системі координат опис меж та таблиця ліній та дирекційних кутів земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені у технічній інвентаризації, проведеній у 1987 році та 1999 році, і рішенню Ленінської Районної ради народних депутатів № 553/12 від 11 листопада 1988 року? 8) Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 , відносно меж земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на вказані земельні ділянки, якщо ні, в чому полягає невідповідність? 9) Чи відповідають фактичні розміри земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , розмірам земельної ділянки згідно з Державним актом серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року за кадастровим номером 1210100000:08:212:0020, яка належить ОСОБА_2 . Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків в порядку, передбаченому ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено (т.2 а.с.233-235).

Відповідно до висновку експерта №5055/5056-22, складеного 21 грудня 2023 року, за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи, експертизи з питань землеустрою у цивільній справі №205/1086/15-ц встановлено:

1. Фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , не у повній мірі відповідає рішенню виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року, довідці про землекористування та плану земельної ділянки.

Відбулося зменшення площі земельної ділянки за фактичним використанням на

0,0018 га.

Неможливо надати відповідь щодо відповідності всіх розмірів земельної ділянки, оскільки у плані 1990 року зазначена закріплена земельна ділянка площею 0,0678 га та не зазначена земельна ділянка площею 0,0615 га, яка виділялась у тимчасове користування.

Неможливо надати відповідь чи відповідає фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , правовстановлюючим документам на земельну ділянку і звязку із їх відсутністю.

Фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст.39 ЗК України, абз.1 пункт 6.1.41 частини 6.1 розділу 6 ДБН Б.2.2.-12.2019 Планування та забудова територій, Генеральну плану м.Дніпра, Схемі зонування території м.Дніпра (зонінгу).

На земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 існує накладання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:212:0020 згідно даних Державного земельного кадастру. Площа накладання становить 0.0045 га.

2. Фактичні розміри земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , не у повній мірі відповідають рішенню Виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року.

Відбулось зменшення земельної ділянки за фактичним використанням на 0,0018 га.

Відсутня можливість надати відповідь щодо відповідності всіх розмірів земельної ділянки, оскільки у плані 1990 року зазначена закріплена земельна ділянка площею 0,0678 га та не зазначена земельна ділянка площею 0,0615 га, яка виділялась у тимчасове користування.

Знаходження фактичної межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 зі сторони АДРЕСА_1 відносно житлового будинку, літ. А-1, літньої кухні, літ Б та сараю, літ.В відповідає орієнтовним розмірам, які виміряні від межі до літ А-1, Б-1, В у масштабі згідно з планом земельної ділянки до довідки про землекористування, що видана ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року.

3. Фактичний порядок користування земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , не відповідає правовстановлюючим документам на земельну ділянку та даним технічної інвентаризації вказаної земельної ділянки, проведеної у 1987 році та 1999 році.

Неможливо надати відповідь щодо відповідності всіх розмірів земельної ділянки та визначити площу фактичного користування у зв`язку з ненаданням об`єкту на дослідження.

Неможливо надати відповідь чи відповідає фактичний порядок користування земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , рішенню Ленінської районної Ради народних депутатів №553/12 від 11 листопада 1988 року у зв`язку з невиконанням клопотання експерта №2259/06/13-22 від 16 вересня 2022 року.

Фактичний порядок користування земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , відповідає вимогам ст.39 ЗК України, Генеральну плану м.Дніпра, Схемі зонування території м.Дніпра (зонінгу).

Згідно данихДержавного земельногокадастру земельнаділянка зкадастровим номером 1210100000:08:212:0020,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , накладається на земельну ділянку , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 . Площа накладання складає 0,0045 га.

4. Фактивні розміри та межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 не відповідають даним технічної інвентаризації вказаної земельної ділянки, проведеної у 1987 році та 1999 році.

Неможливо надати відповідь щодо розміру фактичної площі земельної ділянки, яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 з зв`язку з відсутністю доступу до об`єкту дослідження.

Неможливо надати відповідь чи відповідають фактичні розміри та межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , рішенню Ленінської районної Ради народних депутатів № 553/12 від 11 листопада 1988 року у зв`язку з невиконанням клопотання експерта № 2259/06/13-22 від 16 вересня 2022 року.

5. Відсутнє порушення меж та накладання меж земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , відповідно до: рішення виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року, довідці про землекористування та плану земельної ділянки даним технічної інвентаризації земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , проведеної у 1987 році та 1999 році.

Неможливо надати відповідь чи має місце порушення меж та накладення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , відповідно до: рішення виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів № 21/9 від 12 січня 1990 року, довідці про землекористування та плану земельної ділянки рішенню Ленінської районної Ради народних депутатів №553/12 від 11 листопада 1988 року у зв`язку з невиконанням клопотання експерта № 2259/06/13-22 від 16 вересня 2022 року.

Має місце порушення меж та накладення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки рішенню Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №21/9 від 12 січня 1990 року, довідці про землекористування та плану земельної ділянки, державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №940469 від 11 лютого 2008 року та даним Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:212:0020 по АДРЕСА_1 . Площа накладання становить 0,0045 га.

6. Неправильно визначені та не відповідають опис меж, таблиця ліній земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені в Державному акті серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року на підставі технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азимут.

Неможливо надати відповідь чи правильно визначені та чи відповідають система координат та таблиця дирекційних кутів земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені в Державному акті серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року на підставі технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азимут у зв`язку з відсутністю цих даних у Державному акті серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року та технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азимут.

Неправильно визначені та не відповідають координати, межі, довжини ліній та дирекціоні кути земельної ділянки площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до даних Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:212:0020.

7. Не відповідає опис меж та таблиця ліній земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені в Державному акті серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року на підставі технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азимут, опису меж та лініям земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені у технічній інвентаризації, проведеній у 1987 році та 1999 році.

Неможливо надати відповідь чи відповідає система координат - опис меж та таблиця ліній та дирекційних кутів земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені в Державному акті серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року на підставі технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азимут, системі координат - опис меж та таблиця ліній та Дирекційних кутів земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , рішенню Ленінської районної Ради народних депутатів №553/12 від 11 листопада 1988 року у зв`язку з невиконанням клопотання експерта № 2259/06/13-22 від 16 вересня 2022 року.

Неможливо надати відповідь чи відповідає система координат та таблиця дирекційних кутів земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені в Державному акті серії ЯД №940469 від 11 лютого 2008 року на підставі технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азимут, системі координат та таблиці дирекційних кутів земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені у технічній інвентаризації, проведеній у 1987 році та 1999 році, у зв`язку з відсутністю цих даних у Державному акті серії ЯД № 940469 від 11 лютого 2008 року, технічній документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної приватним геодезичним центром Азимут та у технічній інвентаризації, проведеній у 1987 році та 1999 році.

Не відповідають координати, межі, довжини ліній та дирекційні кути земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних Державного земельного кадастру на земельну ділянку 1210100000:08:212:0020, опису меж та довжинам ліній земельної ділянки, площею 0,0975 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені у технічній інвентаризації, проведеній у 1987 році та 1999 році.

8. Фактичне розташування будівлі сараю, літ. Е яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належить ОСОБА_2 , відносно меж земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , не відповідає правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на земельну ділянку по

АДРЕСА_6 , який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка належать ОСОБА_2 знаходиться на відстані 1,61 м - 1,72 м від фактичної межі між земельними ділянками по АДРЕСА_7 , що відповідає орієнтовному розміру, який виміряно на копіях планів земельної ділянки в масштабі 1:500 в матеріалах технічної інвентаризації від 1987 року та від 1999 року.

Межа земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:212:0020 згідно даних Державного земельного кадастру проходить на відстані 3,87 м - сараю, літ Е.

Відсутня можливість надати відповідь щодо інших будівель та споруд у зв`язку із відсутністю доступу до об`єкту дослідження у повному обсязі.

9.Фактичнірозміри земельноїділянки,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,яка перебуваєу фактичномукористуванні ОСОБА_2 ,не відповідаєрозмірам земельноїділянки згідноз Державнимактом серіїЯД №940469від 11лютого 2008року закадастровим номером1210100000:08:212:0020,яка належить ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 133-186).

Слід зазначити, із вказаного висновку судової експертизи вбачається, що експертом не були надані відповіді на всі питання, поставлені судом. Експерт зазначав про неможливість надати відповіді на питання, вказавши підстави.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно зі ст. 115 ЦПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Судом першої інстанції не було взято до уваги вказаний висновок експерта №5055/5056-22, складений 21 грудня 2023 року, як допустимий доказ на підтвердження порушення прав ОСОБА_1 , та суд першої інстанції зазначив, що експертиза була проведена однобічно, без врахування всіх обставин справи.

Експертами в своєму висновку фактично вказано на недоліки технічної документації ОСОБА_2 , правовстановлюючі документи на землю якого порівнювалися, і не піддано аналізу недоліки технічної документації ОСОБА_1 , у якого відсутні правовстановлюючі документи на землю, рішення органу місцевого самоврядування (територіальної громади) про надання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Експертами не взято до уваги, що межа при складанні технічної документації ОСОБА_2 вже існувала, межі погоджено сумісним користувачем з боку земельної ділянки АДРЕСА_2 , і спору з приводу її не було.

Також, при експертних дослідженнях експертами було взято до уваги та надано оцінку щодо закріплення за ОСОБА_1 земельної ділянки площею 678 кв.м. по вул. Конструктивній відповідно до рішення виконкому Ленінської Райради народних депутатів, а також зроблено висновок про виділення земельної ділянки 678 кв.м. та 615 кв.м., що всього складає 1 293 кв.м., що у свою чергу не відповідає матеріалам цивільної справи, оскільки до неї не додано план земельної ділянки, площею 615 кв.м., наданої у користування ОСОБА_1 , до такого висновку експерт дійшов на власний розсуд.

Оскільки ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки АДРЕСА_2 не розроблявся (до матеріалів справи не наданий), земельна ділянка не сформована, в натурі не виділялася, межові знаки не встановлювалися та на зберігання не передавалися, тому суд дійшов висновку, що експертний висновок за результатами проведеної комплексної судової земельно-технічної експертизи є недопустимим доказом у цій справі.

Надана ОСОБА_1 довідка про закріплення за ним у користування земельної ділянки площею 678 кв.м. та виділення у користування без права забудови земельної ділянки, площею 615 кв.м., судом не взято до уваги як належний і допустимий доказ, оскільки при розгляді позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування її державної реєстрації, судами було встановлено, що відсутня дата її складання, реєстраційний номер, підпис відповідальної посадової особи, та додано лише план земельної ділянки, площею 678 кв.м.

Згідно з ч.7 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою, за замовленням громадян.

У частині шостій цієї статті зазначено, що зацікавлений в одержанні у власність земельної ділянки громадянин подає відповідне клопотання, у якому зазначає цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, і за наслідками розгляду такого клопотання компетентний орган у місячний строк дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, суб`єкт господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, виготовляє технічну документацію на земельну ділянку такої площі, яка зазначена громадянином у поданому ним клопотанні і погоджена відповідним органом шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Отже, приватний геодезичний центр Азимут є неналежним відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 , тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні зустрічних позовних вимог до приватного геодезичного центру Азимут про зобов`язання здійснити коригування земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , та встановлення її межі, підготувати технічну документацію для подальшої зміни даних про земельну ділянку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Спір у цій справі виник між користувачами суміжних земельних ділянок.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання: ОСОБА_2 відкоригувати межі земельної ділянки АДРЕСА_1 , визначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД №940469 від 11 лютого 2008 року; ПГЦ Азимут здійснити коригування земельної ділянки АДРЕСА_1 та встановлення її межі із земельною ділянкою АДРЕСА_2 згідно фактичної межі, підготувати технічну документацію для подальшої зміни даних про земельну ділянку АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі, при цьому не зазначивши у зустрічній позовній заяві, у який саме спосіб, яким чином безпосередньо на місцевості мають це зробити відповідачі за зустрічним позовом.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний геодезичний центр Азимут про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно неповного з`ясування судом обставин у справі незаконності та необґрунтованості рішення суду в оскарженій частині є безпідставними.

Доводи апеляційноїскарги ОСОБА_1 пронаявність підставдля задоволеннязустрічних позовнихвимог є необґрунтованими належними доказами у справі.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду в оскарженій частині, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стосовно витрат на правову допомогу у апеляційному суді, про стягнення яких з ОСОБА_1 просив представник ОСОБА_2 - адвокат Ворон А.І., слід зазначити наступне.

Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі №922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно доп.8ч.2ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Ворон А.І. просив апеляційний суд вирішити питання про розподіл витрат у справі, а саме щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн. покласти на ОСОБА_4 (т.4 а.с.42-46).

Встановлено, правова допомога ОСОБА_2 у цій справі у суді апеляційної інстанції надавалася адвокатом Вороном А.І. на підставі ордеру та договору про надання юридичної допомоги адвокатом від 17 березня 2024 року (а.с.47).

Додатковою угодою №01 від 10 липня 2024 року до договору про надання юридичної допомоги адвокатом від 17 березня 2024 року, оформленою Протоколом погодження адвокатського гонорару, адвокатом Вороном А.І. надано ОСОБА_2 такі послуги: комплексне ведення цивільної справи №205/1086/15-ц на етапі апеляційного оскарження у Дніпровському апеляційному суді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний геодезичний центр Азимут про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що включає в себе:

- отримання повного тексту судового рішення від 06 лютого 2024 року;

- ознайомлення із апеляційною скаргою та узгодження правової позиції з клієнтом;

- складання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань в ході розгляду справи;

- представництво інтересів клієнта, участь у судових засіданнях суду в ході розгляду справи на етапі апеляційної інстанції без обмеження їх кількості, включаючи час на прибуття до суду та очікування судового засідання;

- отримання рішення суду апеляційної інстанції, що набрало законної сили.

Адвокатський гонорар за надані послуги визначено у фіксованому розмірі 30000 грн. (т.4 а.с.48).

Відповідно до акту приймання-передачі послуг до договору про надання юридичної допомоги адвокатом від 17 березня 2024 року адвокатом були надані послуги: отримання повного тексту судового рішення від 06 лютого 2024 року; вивчення повного тексту судового рішення від 06 лютого 2024 року; ознайомлення із матеріалами апеляційної скарги, юридична консультація клієнта; підготовка правової позиції щодо апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та узгодження її з клієнтом; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу; підготовка пакету документів для суду, учасників справи, відправка документації до суду та учасникам справи; участь у судових засіданнях у справі без обмеження їх кількості на етапі апеляційної оскарження, включаючи час на прибуття до суду та очікування судового засідання; подання заяви та отримання рішення суду апеляційної інстанції. Вартість наданих адвокатом послуг визначено у фіксованому розмірі 30000 грн. (т.4 а.с.48).

Відповідно до квитанції №29-08 від 29 серпня 2024 року ОСОБА_2 сплатив адвокату Ворону А.І. 30000 грн. відповідно до договору про надання юридичної допомоги адвокатом від 17 березня 2024 року (т.4 а.с.49).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи,складність справи,час,витрачений адвокатомна виконаннянаданих послуг,обсяг наданихадвокатом послугта виконанихробіт підчас розглядусправи уапеляційному суді,також враховуючи,що ОСОБА_1 заперечував протистягнення знього витрат направову допомогуу судіапеляційної інстанції, колегіясуддів дійшлависновку простягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 1000 грн., що є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінськогорайонного судум.Дніпропетровська від06лютого 2024року воскарженій частині - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 )на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати направову допомогу,надану у апеляційному суді, у розмірі - 1 000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Н.М.Деркач

О.В.Свистунова