Рішення

від 12.09.2024 по справі 215/4699/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/4699/23

2-др/215/11/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу заяву представника позивача, адвоката Цибака Ореста Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №215/4699/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

27.08.2024 представник позивача, адвокат Цибак О.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яку мотивує тим, що в провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини задоволено.

На виконання договору про надання правничої допомоги №1/23/11/2022 від 23.11.2022 по вищевказаній справі, додатковий договір, додано детальний розрахунок розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу у справі № 215/4699/24 від 26.08.2024, акт виконаних робіт/приймання наданих послуг від 26.08.2024, згідно яких адвокатом було виконано послуги: надано правові консультації, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, клопотання про участьв судовому засіданні в режимі відео конференції, клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, клопотання про доручення доказів, участь в судових засіданнях, підготування заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, загальна вартість наданих послуг становить 25738 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача, ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просить задовольнити заяву, винести додаткове рішення по справі, та проводити розгляд за його відсутності та позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, в якому зазначає, що позивач в позовній заяві не навів попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу і не просив їх стягнути, також зазначає, що заявлені витрати суперечать умовам договору про надання правничої допомоги, документи, що посвідчують повноваження адвоката містять ряд грубих порушень. Крім того вказує, що розмір заявлених витрат є неспівмірним тому просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Представник третьої особи: Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Швуім Я., в судове засідання не з`явився, 05.09.2024 надав суду письмову заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутністю їх представника.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат та витрат на проведення експертизи, виходячи з наступного.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки сторони повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, неприбуття їх в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, тому суд вважає необхідним розглядати справу за відсутністю осіб, які не з`явилися.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до вимог ч.1 ст.265 ЦПК України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини.

Також, відповідно до ч.5 п.2 ст.265 ЦПК України, в резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про розподіл судових витрат.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини задоволено (а.с. 189, 190-196).

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За нормами частини 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, до заяви про ухвалення додаткового рішення, адвокатом Цибак О.В. надано: договір про надання правничої допомоги №1/23/11/2022 від 23.11.2022 по вищевказаній справі, додатковий договір, додано детальний розрахунок розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу у справі № 215/4699/24 від 26.08.2024, акт виконаних робіт/приймання наданих послуг від 26.08.2024, згідно яких адвокатом було виконано послуги: надано правові консультації, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, клопотання про доручення доказів, участь в судових засіданнях, підготування заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на загальну суму 25738 грн (а.с. 208, 210, 211, 233).

Згідно п. 9 договору про надання правничої допомоги №1/23/11/2022 від 23.11.2022, оплата виконаних робіт/наданих послуг здійснюється не пізніше спливу одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили (а.с. 208).

Повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, про що зазначено в ч.4 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ст. 1, ч.ч. 3, 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч.1 ст. 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 1,2 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також, відповідно до 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справах у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява№19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху . ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, також зауважила, що за наявності угод, які передбачають гонорар успіху, ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро, як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що передбачено ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що під час ухвалення рішення не було вирішено питання розподілу витрат на правову допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про ухвалення судом додаткового рішення 27.08.2024, тобто протягом п`яти днів, після ухваленого судового рішення від 23.08.2024, яким було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини.

Таким чином, аналізуючи викладені норми права, враховуючи обставини справи, обґрунтованість та реальність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумність їхнього розміру, складність справи та виконані адвокатом Цибак О.В. послуги, час, витрачений адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для сторін, результат розгляду справи, а саме задоволення позову , суд вважає необхідним заяву про стягнення витрат за надання правової допомоги задовольнити частково та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 18000 грн. відповідно до вимог п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Щодо стягнення витрат понесених на експертне дослідження слід зазначити наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 ЦПК України передбачено обов`язок сторін попередньо визначити суми судових витрат. Зокрема, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша цієї статті).

Витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 132, КАС України, стаття 123 ГПК України, стаття 133 ЦПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що під час ухвалення рішення не було вирішено питання розподілу витрат на судову експертизу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 11.01.2024 було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу по цивільній справі № 215/4699/23, та витрати пов`язані з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи було покладено на позивача у справі ОСОБА_1 .

Так, за результатом проведеної експертизи було складено висновок експерта КЗ «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» ЛОР», №4/2024-мг (п) від 14.03.2024, витрати за яким було понесено ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією від 12.02.2024 з призначенням платежу: сплата за відбір зразка матеріалу ОСОБА_5 в сумі 365,10 грн., платіжною інструкцією від 12.02.2024 з призначенням платежу: сплата за відбір зразка біологічного матеріалу ОСОБА_1 в сумі 365,10 грн., платіжною інструкцією від 06.03.2024 з призначенням платежу: сплата за генетичне дослідження в сумі 13198,80 грн. (а.с. 124-125).

Враховуючи вищевикладені норми права та додані докази, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 13929 грн. понесених витрат за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 247, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача, адвоката Цибака Ореста Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №215/4699/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,місце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,місце реєстраціїза адресою: АДРЕСА_2 ,місце проживанняза адресою: АДРЕСА_3 )витрати направову допомогув розмірі18000грн. та 13929 грн. витрат за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення складено та підписано суддею 12 вересня 2024 року.

Суддя: