Рішення

від 10.09.2024 по справі 757/9148/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9148/24-ц

пр. 2-5310/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань-Романенко Ю. О.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Архітектурно Будівельне Бюро «ТВІЙ ПРОЕКТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд», про повернення безпідставно набутого майна,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову вказував, що 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 та Приватне підприємство «Архітектурно Будівельне Бюро «ТBIЙ ПРОЕКТ» в особі директора ОСОБА_2. уклали договір підряду № 21-08/231 «ФУНДАМЕНТ-КОРОБКА».

Предметом договору є те, що замовник доручає, а виконавець приймає на ceбe зобов`язання по виконанню будівельно-монтажних робіт на об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , в обсязі, строки і за вартістю обумовлених в додатках до даного договору.

Разом з цим, відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 договору роботи виконуються підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником, будівельними нормами і правилами, що діють в Україні, а також вказівками замовника та його уповноваженого представника.

Детальний перелік робіт вказується в додатках до даного договору, є вичерпним і не може бути змінений за ініціативою підрядника. Якщо перелік робіт збільшується з ініціативи замовника, то він може бути виконаний підрядником за додатковою угодою і за окрему плату (підпункт 1.3 пункту 1 договору).

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 договору вартість виконання робіт і придбання матеріалів та обладнання за цим договором визначена кошторисним розрахунком, що є невід`ємною частиною цього договору

Зазначена в кошторисі вартість робіт включає всі матеріали, обладнання, податки i збори і є твердою ціною, а також враховує всі витрати і винагороду виконавця.

Оплата робіт проводиться у формі авансів згідно з додатком №3 «Графік платежів» i підтверджується підрядником актами виконаних робіт та наданими ТТН або чеками на матеріали.

Відповідно до підпункту 5.1.1 пункту 5 договору підрядник зобов`язується організувати закупівлю матеріалів в тій частині, що покладена на нього не пізніше 2 (двох) робочих днів після отримання авансового платежу і приступити до виконання робіт в день поставки матеріалів на будівельний майданчик відповідно до пункту 3.2 договору, але не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання авансового платежу.

15 грудня 2023 року ОСОБА_2 надав позивачу додаток до договору від 15 грудня 2023 року, в якому містився проект виготовлення та монтажу вікон REHAU (Німеччина): E 70PAMA OK c ПЛ. При цьому, посилання на дату, місце підписання, а також сторін цього договору в цьому додатку не зазначено.

Так, відповідно до вказаного додатку вартість виробів та комплектуючих складала 268 467 гривень 89 копійок, вартість монтажу складала 16 200,00 гривень, вартість доставки складала 1 200,00 гривень, що сумарно складало 292 367 гривень 89 копійок.

У додатку до договору від 15 грудня 2023 року підрядником також було зазначено, що замовник ознайомлений з умовними позначеннями в додатку та те, що після виготовлення замовлення згідно додатку, претензії до конфігурації і комплектації не приймаються.

Таким чином, позивача як мінімум позбавлено права на захист прав споживача, останній поцікавився у ОСОБА_2 , щодо того, де сам договір купівлі-продажу вікон.

ОСОБА_2 пояснив, що такий договір буде незабаром підписано, але через ситуацію, яка склалась в країні і те, що виробництва може й не бути, то гроші потрібно терміново сплатити. Позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 270 000,00 гривень, про, що ОСОБА_2 власноручно 18 грудня 2023 року написав розписку. Таким чином, ОСОБА_2 , отримавши авансовий платіж, всупереч 5.1.1 пункту 5 договору, не узгодивши з позивачем, придбав вікна у ТОВ «ГВФ-БУД» на суму 270 000,00 гривень.

Зі слів ОСОБА_2 вікна були доставлені на будівельний майданчик, але оскільки ОСОБА_2 не надав товарно-транспортні накладні, то позивач вимушений був зв`язатись з TОВ«ГВФ-БУД» для з`ясування даного питання. Але дзвінок позивача було проігноровано.

ТОВ «ГВФ-БУД» отримало гроші від позивача, а договірні правовідносини, щодо купівлі-продажу вікон склались між ОСОБА_2 та ТОВ «ГВФ-БУД», тобто вищевказані платежі було вчинено ОСОБА_2 без будь-якої довіреності та всупереч волевиявленню позивача, при цьому платником зазначався ОСОБА_3 .

Також, жодних правочинів між позивачем та ТОВ «ГВФ-БУД» не укладались, що не виключає застосування положень статті 1212 ЦК України.

Таким чином, ТОВ «ГВФ-БУД» набуло майно, що належить позивачу, а саме гроші в сумі 270 000,00 гривень без достатньої правової підстави, а саме без укладання договору купівлі-продажу.

Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позов та стягнути зТОВ «ГВФ-БУД» безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 270 000,00 грн.

Ухвалою судді від 29 лютого 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

18 березня 2024 року від представника відповідача - ТОВ «ГВФ-БУД»надійшов відзив по справі, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

На обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що 15 грудня 2023 року ОСОБА_2 надав позивачу додаток до договору від 15 грудня 2023 року, в якому містився проект виготовлення та монтажу вікон REHAU (Німеччина). Відповідно до вказаного додатку вартість виробів так комплектуючих складала 268 467 гривень 89 копійок, вартість монтажу складала 16 200,00 гривень, вартість доставки складала 1 200,00 гривень, що сумарно складало 292 367 гривень 89 копійок.

Далі позивач зазначає, що він передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 270 000,00 гривень, про що ОСОБА_2 власноручно 18 грудня 2023 року написав розписку.

Тобто замовник і підрядник такими діями, як це описує сам позивач, підтвердили кожен свої наміри - оплати товару зі сторони позивача та виконання поставки товару з монтажем з боку третьої особи.

Разом з тим зауважує, що до позовної заяви долучено копію розписки, складеною російською мовою, де зазначено, що ОСОБА_2 отримав грошові кошти, згідно кошторису «вікна», проте із вказаної копії не є очевидним, що вказані грошові кошти отримані саме від позивача.

Відсутнє й посилання на договір, укладений між позивачем та ПП «Архітектурно Будівельне Бюро «ТВІЙ ПРОЕКТ».

Вказана копія розписки не дає можливості встановити ту обставину, на яку посилається позивач - передача грошових коштів позивачем ОСОБА_4 .

Далі позивач обґрунтовує позов тим, що ОСОБА_5 , отримавши авансовий платіж, всупереч 5.1.1 пункту 5 договору, не погодивши з позивачем, придбав вікна у ТОВ «ГВФ-БУД» на суму 270 000.00 (двісті сімдесят тисяч) гривень.

Проте, відповідно до підпункту 5.1.1 пункту 5 договору підрядник зобов`язується організувати закупівлю матеріалів в тій частині, що покладена на нього не пізніше 2 (двох) робочих днів після отримання авансового платежу і приступити до виконання робіт в день поставки матеріалів на будівельний майданчик відповідно до пункту 3.2 договору, але не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання авансового платежу.

З вказаного вище є не зрозумілим, яким чином ОСОБА_2 отримавши авансовий платіж, всупереч 5.1.1 пункту 5 договору, не погодивши з позивачем, придбав вікна у ТОВ «ГВФ-БУД» на суму 270 000.00 (двісті сімдесят тисяч) гривень. якщо згідно п. 5.1.1. договору підрядник зобов`язується організувати закупівлю матеріалів.

Далі у позові, позивач зазначає, що вікна були доставлені на будівельний майданчик, але оскільки ОСОБА_2 не надав товарно-транспортні накладні, то позивач вимушений був зв`язатись з ТОВ «ГВФ-БУД» для з`ясування даного питання. Але дзвінок було проігноровано, тобто позивач чи то визнає, чи то не визнає, що вікна були доставлені на будівельний майданчик, з урахуванням того, що зі слів позивача грошові кошти були передані ОСОБА_2 18 грудня 2023 року, а до суду із даним позовом позивач звернувся трохи більше ніж через 2 місяці. Який дзвінок позивача відповідачем було проігноровано, взагалі, не є зрозумілим.

Така поведінка позивача суперечить принципу добросовісності при реалізації права, покладеного в основу доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

ТОВ «ГВФ-БУД» не отримувало коштів від позивача, як про це зазначає останній. Будь-яких доказів вчинення платежів ОСОБА_2 , де б платником було зазначався позивач суду не надано.

08 травня 2024 року від представника третьої особи ПП «Архітектурно Будівельне Бюро «ТВІЙ ПРОЕКТ» надійшли пояснення по справі, в яких останній зазначає наступне.

ПП «Твій проект» належним чином виконав зобов`язання із передачі ОСОБА_1 вікон REHAU та всі вікна згідно замовлення ОСОБА_1 в повній комплектації були доставлені йому 28 грудня 2023 року на об`єкт будівництва за адресою АДРЕСА_1 .

Доставка вікон була здійснена ОСОБА_6 28 грудня 2023 pоку об 11.13 гoд., вікна були розвантажені та складені у приміщенні, великі за розміром вікна були складені у коробці будинку, менші за розміром вікна були складені у господарському приміщенні біля будинку.

Про доставку вікон ОСОБА_1 був відразу повідомлений по телефону. Будь- яких претензій щодо кількості чи якості вікон позивач не пред`являв. На даний час вікна перебувають у володінні позивача ОСОБА_7 .

Письмовий правочин, вчинений між ОСОБА_1 та ПП «Архітектурно будівельне бюро «Твій проект» щодо поставки вікон, повністю відповідає вимогам, які пред`являються чинним законодавством України, зокрема Цивільним кодексом, до правочинів, що вчиняються у письмовій формі, оскільки зміст правочину зафіксований у специфікаціях, кресленнях, розписках, які видавалися та складалися сторонами, а поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З урахуванням того, що вікна були доставлені ОСОБА_1 в повному обсязі згідно погодженого ним замовлення, доводи позивача про порушення його прав не відповідають дійсності.

Як встановлюється зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 ухиляється від визнання обставин доставки йому вікон REHAU на об`єкт будівництва за адресою АДРЕСА_1 мотивуючи це тим, що йому не надано товарно-транспортної накладної згідно правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Позивач стверджує, що відсутність ТТН породжує об`єктивні сумніви у господарській операції з доставки йому вікон на об`єкт будівництва у АДРЕСА_1.

Заявлені ОСОБА_1 підстави позову про те, що відсутність товарно-транспортної накладної на доставку вікон REHAU на належний йому об`єкт будівництва у АДРЕСА_1 нібито породжує об`єктивні сумніви у господарській операції - є надуманими, оскільки права та інтереси ОСОБА_1 на отримання товару погодженої кількості, комплектації та за погоджену ціну - порушені не були.

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року клопотання позивача про заміну неналежного відповідача та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - задоволено.

Замінено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне підприємство «Архітектурно Будівельне Бюро «ТВІЙ ПРОЕКТ» про повернення безпідставно набутого майна, неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд», на належного - Приватне підприємство «Архітектурно Будівельне Бюро «ТВІЙ ПРОЕКТ».

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд».

Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Приватне підприємство «Архітектурно Будівельне Бюро «ТВІЙ ПРОЕКТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд», про повернення безпідставно набутого майна.

В судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву в повному обсязі з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 та Приватне підприємство «Архітектурно Будівельне Бюро «ТBIЙ ПРОЕКТ» в особі директора ОСОБА_2. уклали договір підряду № 21-08/231 «ФУНДАМЕНТ-КОРОБКА».

Предметом договору є те, що замовник доручає, а виконавець приймає на ceбe зобов`язання по виконанню будівельно-монтажних робіт на об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , в обсязі, строки і за вартістю обумовлених в додатках до даного договору.

Разом з цим, відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 договору роботи виконуються підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником, будівельними нормами і правилами, що діють в Україні, а також вказівками замовника і його уповноваженого представника.

Детальний перелік робіт вказується в додатках до даного договору, є вичерпним і не може бути змінений за ініціативою підрядника. Якщо перелік робіт збільшується з ініціативи замовника, то він може бути виконаний підрядником за додатковою угодою і за окрему плату (підпункт 1.3 пункту 1 договору).

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 договору вартість виконання робіт і придбання матеріалів та обладнання за цим договором визначена кошторисним розрахунком, що є невід`ємною частиною цього договору

Зазначена в кошторисі вартість робіт включає всі матеріали, обладнання, податки i збори і є твердою ціною, а також враховує всі витрати і винагороду виконавця.

Оплата робіт проводиться у формі авансів згідно з додатком №3 «Графік платежів» i підтверджується підрядником актами виконаних робіт та наданими ТТН або чеками на матеріали.

Відповідно до підпункту 5.1.1 пункту 5 договору підрядник зобов`язується організувати закупівлю матеріалів в тій частині, що покладена на нього не пізніше 2 (двох) робочих днів після отримання авансового платежу і приступити до виконання робіт в день поставки матеріалів на будівельний майданчик відповідно до пункту 3.2 договору, але не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання авансового платежу.

15 грудня 2023 року ОСОБА_2 надав позивачу додаток до договору від 15 грудня 2023 року, в якому містився проект виготовлення та монтажу вікон REHAU (Німеччина): E 70PAMA OK c ПЛ.

Так, відповідно до вказаного додатку вартість виробів та комплектуючих складала 268 467 гривень 89 копійок, вартість монтажу складала 16 200,00 гривень, вартість доставки складала 1 200,00 гривень, що сумарно складало 292 367 гривень 89 копійок.

У додатку до договору від 15 грудня 2023 року підрядником також було зазначено, що замовник ознайомлений з умовними позначеннями в додатку та те, що після виготовлення замовлення згідно додатку, претензії до конфігурації і комплектації не приймаються.

Позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 270 000,00 гривень, про що ОСОБА_2 власноручно 18 грудня 2023 року написав розписку.

Доставка вікон була здійснена ОСОБА_6 28 грудня 2023 року.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись з даним позовом, позивач просив стягнути з Приватне підприємство «Архітектурно Будівельне Бюро «ТBIЙ ПРОЕКТ» безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 270 000 грн.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

Системний аналіз положень статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня. Отже норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, а кошти були отримані відповідачем у зв`язку з виконанням зобов`язань за договором, отже суд приходить до висновку, що отримані ПП «Архітектурно Будівельне Бюро «ТВІЙ ПРОЕКТ» кошти не мають характер безпідставно набутих, оскільки договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них положення статті 1212 ЦК України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 161,258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Архітектурно Будівельне Бюро «ТВІЙ ПРОЕКТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд», про повернення безпідставно набутого майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12 вересня 2024 року

Суддя О. Л. Бусик