Постанова

від 10.09.2024 по справі 916/3810/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3810/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання В.В. Колцун,

за участю представників сторін:

від позивача: Т.В. Басюк

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 (суддя Г.Є. Смелянець, м.Одеса, повний текст складено 17.06.2024) про відмову у задоволенні заяви (вх.№2-1664/23 від 02.11.2023) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022

у справі №916/3810/21

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

про стягнення заборгованості, пені, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Коротка історія справи. Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» (надалі також Товариство), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Державного бюджету України заборгованість по орендній платі у розмірі 94850,75грн та пеню у розмірі 2102,52 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях витрати по сплаті судового збору у розмірі 3724,30 грн.

Закрито провадження у справі №916/3810/21 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» заборгованості по орендній платі у розмірі 128000 грн.

У задоволенні вимог про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 120144,41 грн та пені у розмірі 15932,50 грн відмовлено.

Відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» про розірвання договору оренди №209840910869 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.06.2013, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю».

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» із займаного орендованого державного нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень будинку пасажирського павільйону, загальною площею 145,00 кв.м, (інв №073007) (реєстровий номер майна 0112566.1.АААИГА531), розташованого за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1, яке знаходиться на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» з метою розміщення побутових приміщень (інше використання нерухомого майна).

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4311,15 грн покладено на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю».

02.11.2023 за вх.№2-1664/23 Господарським судом Одеської області одержано заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі №916/3810/21, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» просило суд поновити йому строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В якості обставини, що є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, відповідачем зазначено обставину визнання недійсним свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства інфраструктури України на будівлі пасажирського павільйону, розташованих в м. Одесі, пляж «Аркадія», 3/1, виданого 24.12.2015, яка була встановлена постановою Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі №522/12967/16-ц. При цьому заявник зазначив, що він не був учасником даної справи, а про наявність цього рішення заявнику стало відомо лише з інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Так, Товариству з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» належить право власності на нерухоме майно, яке має таку саму поштову адресу. Перевіряючи актуальність записів у вказаному Реєстрі щодо свого майна, Товариством було виявлено інформацію про припинення права власності держави на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15.09.2021 та постанови Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі №522/12967/16-ц.

Ще однією нововиявленою обставиною заявником зазначено обставину, встановлену ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2021 у справі №522/6587/21, щодо внесення недостовірних відомостей до технічного паспорту, виготовленого експертом Фендюрою О.Ю. 25.06.2014 та яким Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях ввело в оману відповідача при укладенні договору про внесення змін до договору оренди в частині того, що згідно даного технічного паспорту будівля площею 145 кв.м є державною власністю.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» за вх.№2-1664/23 від 02.11.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» про зупинення провадження про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (уточнене) за вх.№2388/24 від 19.01.2024 задоволено частково; зупинено провадження у справі №916/3810/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за вх.№2-1664/23 від 02.11.2023 до набрання законної сили рішенням Верховного суду у складі суддів Касаційного цивільного суду у справі №522/12967/16-ц.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 за вх.№2-1664/23 від 02.11.2023 у справі №916/3810/21. Залишено в силі рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що обставина щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства інфраструктури України на будівлі пасажирського павільйону, розташованих в м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1, яка була встановлена постановою Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі №522/12967/16-ц, фактично не існує на момент розгляду заяви відповідача про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 за нововиявленими обставинами, адже Касаційним цивільним судом Верховного Суду прийнято постанову від 27.02.2024 у справі №522/12967/16-ц, якою постанову Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі №522/12967/16-ц скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо іншої визначеної відповідачем нововиявленої обставини, яка встановлена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2021 у справі №522/6587/21, Господарський суд Одеської області зазначив, що внесення недостовірних відомостей до технічного паспорту, виготовленого експертом Фендюрою О.Ю. 25.06.2014, жодним чином не спростовує фактів, покладених в основу судового рішення від 07.11.2022 у справі №916/3810/21, та не породжує процесуальних наслідків, які впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення, оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 прийнято на підставі укладеного між позивачем (Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) і відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю») договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.06.2013, та договору про внесення змін до вказаного договору від 30.10.2018. Зазначений договір, із договором про внесення змін, є чинним та не визнаний недійсним судом у встановленому законом порядку як на момент вирішення спору у справі №916/3810/21, так і на момент розгляду заяви відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Більш того, під час вирішення спору у справі №916/3810/21 судом взагалі не було встановлено будь-яких обставин щодо технічного паспорту, виготовленого експертом Фендюрою О.Ю. 25.06.2014.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у даній справі; у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали проігноровано існування обставини для зупинення провадження у справі, оскільки постановою Верховного Суду у справі №522/12967/16-ц не вирішено спір по суті, постанову Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2024 справу №522/12967/16-ц прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.10.2024.

При цьому скаржник звернув увагу на те, що у постанові суду касаційної інстанції підставою для скасування постанови Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зазначено необхідність належної перевірки підстав для поновлення строку на перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 за нововиявленими обставинами.

Водночас саме у зв`язку з визнанням недійсним свідоцтва про право власності держави на будівлю пасажирського павільйону, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» звернулося до господарського суду із заявою про перегляд рішення у справі №916/3810/21 за нововиявленими обставинами. Наявність або відсутність у держави права власності на будівлю пасажирського павільйону безпосередньо впливає на наявність або відсутність у позивача у даній справі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях прав орендодавця за договором оренди і, відповідно, прав балансоутримувача цього майна у Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт».

Відтак, на переконання скаржника, розгляд його заяви про перегляд рішення у цій господарській справі за нововиявленими обставинами є об`єктивно неможливим до прийняття Одеським апеляційним судом судового рішення у справі №522/12967/16-ц за наслідками розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 11.11.2020.

Також апелянт не погодився із висновком Господарського суду Одеської області в частині відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за іншою визначеною відповідачем нововиявленою обставиною, яка встановлена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2021 у справі №522/6587/21.

Позиція позивача щодо апеляційної скарги

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у відзиві на апеляційну скаргу просило оскаржуване рішення суду залишити в силі, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Позивач погодився з висновком суду першої інстанції, що обставина щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства інфраструктури України на будівлі пасажирського павільйону, розташованих в м. Одеса, «Аркадія» пляж, 3/1, яка була встановлена постановою Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі №522/12967/16-ц, фактично не існує на момент розгляду заяви відповідача про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 за нововиявленими обставинами.

Крім того, позивач зазначив, що предметом укладеного між сторонами договору оренди були нежитлові приміщення пасажирського павільйону, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж Аркадія, 3/1, та які згідно договору є державною власністю. Підставою позову у цій господарській справі є існування заборгованості відповідача перед державою зі сплати орендної плати за договором оренди від 12.06.2013, з урахуванням договору про внесення змін, яким, у зв`язку із здійсненою відповідачем добудовою, була збільшена площа орендованого майна, а також було збільшено розмір орендної плати та продовжено термін дії договору оренди.

У той же час, до вищезазначеного договору про внесення змін, існувало інше свідоцтво на право власності на нежитлові приміщення будинку пасажирського павільйону, загальною площею 63,60 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1, яке в судовому порядку не визнавалось недійсним. Площа об`єкту оренди значно збільшена на 81,4 кв.м за рахунок здійсненої орендарем добудови, що також було підтверджено технічним паспортом на зазначений об`єкт оренди, виготовленого станом на 25.06.2014. Фіктивність технічного паспорту у судовому порядку не визнавалась. Вказаний договір, із договором про внесення змін, є чинним та не визнаний недійсним судом у встановленому законом порядку як на момент вирішення спору у справі №916/3810/21, так і на момент розгляду заяви відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Більш того, під час вирішення спору у справі №916/3810/21 судом взагалі не було встановлено будь-яких обставин щодо технічного паспорту, виготовленого експертом Фендюрою О.Ю. 25.06.2014.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційну скаргу зареєстровано судом 01.07.2024 за вх.№2573/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» залишено без руху. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3810/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

09.07.2024 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3810/21.

15.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» надійшла заява (вх.№2573/24/Д1) про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням колегії суддів з 08.07.2024 по 06.08.2024 у відпустці відповідно до наказу голови суду від 24.06.2024 №170-в, питання щодо розгляду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги вирішувалося 07.08.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21.

Встановлено учасникам справи строк до 22.08.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказаною ухвалою суду від 07.08.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого у частині другій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2024 о 10:30 год.

09.08.2024 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2573/24/Д2 від 09.08.2024).

У судовому засіданні, яке відбулось 10.09.2024, представник позивача надала усні пояснення, відповідно до яких заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник та третя особа про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте участі не брали.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника апелянта та представника третьої особи.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій у справі №916/3810/21, 12.06.2013 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (орендодавцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №209840910869 (далі - договір №209840910869 від 12.06.2013), за умовами пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, а саме: нежитлові приміщення будівлі пасажирського павільйону загальною площею 63,60 кв.м (інв.№073007, реєстровий номер майна 01125666.1.АААИГА531) за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1, що обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (балансоутримувача), вартість якого визначена згідно зі звітом про належну оцінку, що була проведена Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська регіональна експертна компанія» станом на 31.03.2013 та становить 346974 грн.

Відповідно до пункту 3.1. договору №209840910869 від 12.06.2013 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2013 року) 4337,18 грн.

Згідно з пунктами 10.1, 10.4 договору №209840910869 від 12.06.2013 цей договір укладено строком на один рік та діє з моменту підписання його сторонами. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місця та у разі належного виконання орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди, наданих орендодавцю в установлений законодавством термін.

Додатком до договору №209840910869 від 12.06.2013 виступає розрахунок плати за оренду державного нерухомого майна від 12.06.2013.

На виконання умов вищезазначеного договору, 12.06.2013 між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписано акт приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», з якого вбачається, що відповідачу було передано нежитлові приміщення будівлі пасажирського павільйону загальною площею 63,60 кв.м (інв.№073007, реєстровий номер майна 01125666.1.АААИГА531) за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1.

30.10.2018 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору №209840910869 від 12.06.2013, яким узгоджено викладення окремих умов вказаного договору оренди в новій редакції, а саме:

-орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення будівлі пасажирського павільйону, загальною площею 145 кв.м (інв.№073007, реєстровий номер майна 01125666.1.АААИГА531) за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1, що обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», вартість якого визначена згідно зі звітом про належну оцінку, що була проведена Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертне Агентство «УКРКОНСАЛТ» станом на 30.04.2018 і становить 2426039 грн (пункт 1.1.);

-орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (зі змінами та доповненнями) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2018 року) 30325,49 грн (пункт 3.1).

Крім того, вищенаведеним договором про внесення змін до договору №209840910869 від 12.06.2013 продовжено строк дії цього договору оренди до 12.06.2019 включно, а також доповнено зазначений договір пунктом 5.18., за умовами якого орендар зобов`язується сплатити протягом місяця до державного бюджету та балансоутримувачу (у співвідношенні, визначеному у пункті 3.5 цього договору) орендну плату у сумі 1054044,93 грн, донараховані з 12.06.2013 за додаткові 81,40 кв.м площі (згідно з розрахунком).

Додатками до договору б/н від 30.10.2018 про внесення змін до договору №209840910869 від 30.10.2018 є розрахунок плати за оренду державного нерухомого майна від 12.06.2013 та акт приймання-передавання б/н від 30.10.2018, на підставі якого відповідачу було передано нежитлові приміщення будівлі пасажирського павільйону, загальною площею 81,40 кв.м за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1.

22.07.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору №209840910869 від 12.06.2013, яким, зокрема, продовжено строк дії даного договору оренди до 12.06.2020 включно.

Згідно наданим позивачем звітом про стан надходження грошових коштів до бюджету у термін від 12.07.2013 по 12.11.2021 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» за договором №209840910869 від 12.06.2013 в розмірі 342995,15 грн виникла у період з червня місяця 2019 року по жовтень місяць 2021 року включно.

Предметом спору у даній справі були вимоги про стягнення з відповідача до Державного бюджету України боргу за договором №209840910869 від 12.06.2013 у загальній сумі 361030,17 грн, з яких: 342995,15 грн заборгованості з орендної плати і 18035,02 грн пені, про розірвання вказаного договору та про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» з нежитлових приміщень будинку пасажирського павільйону загальною площею 145 кв.м (інв.№073007; реєстровий номер майна 0112566.1.АААИГА531), розташованого за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1, що обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт».

Задовольняючи частково позовні вимоги, Господарський суд Одеської області у рішенні від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 виходив з того, що укладений між сторонами договір №209840910869 від 12.06.2013 припинив свою дію 12.06.2021, у зв`язку з чим підстави для його розірвання відсутні, між тим, стягненню з відповідача підлягають заборгованість з орендної плати за період з червня місяця 2019 року по 12.06.2021 та пеня, нарахована на вказану заборгованість. Крім того, Господарський суд Одеської області врахував факт сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» вже після подання позову у даній справі заборгованості з орендної плати у сумі 128000 грн, внаслідок чого закрив провадження у справі в цій частині, а також, посилаючись на безпідставність використання відповідачем орендованого майна після припинення вищенаведеного договору, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про виселення.

Південно-західний апеляційний господарський суд погодився з вищенаведеним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на що постановою від 05.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 - без змін.

Поряд з цим, 27.02.2017 ОСОБА_1 як співпозивач у цивільній справі №522/12967/16-ц за позовом ОСОБА_2 звернувся з позовом до Держави України в особі Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» та просив суд визнати недійсним свідоцтво від 24.12.2015 про право власності на будівлю пасажирського павільйону, загальною площею 1215 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Цивільна справа №522/12967/16-ц слухалася судами неодноразово.

Так, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2019 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії СТА №716996 від 24.12.2015, індексний номер: 50768685, видане державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Шушулковим М.Д., Державі Україні в особі Міністерства інфраструктури України на об`єкт нерухомого майна будівлю пасажирського павільйону, загальною площею 1215,0 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.11.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.03.2021, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2019 скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», третя особа ОСОБА_3 , про визнання свідоцтва про право власності недійсним, відмовлено у повному обсязі.

26.07.2022 в Одеському апеляційному суді зареєстрована заява представника ОСОБА_1 адвоката Гусарова О. Л. про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2021 у справі №522/6587/21 закрито кримінальне провадження за №4201612030000004 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України. При цьому судом встановлено, що фактичне розташування будівель та споруд (об`єктів), розташованих на земельній ділянці АДРЕСА_1 , не відповідає даним, які вказані в технічному паспорті від 25.06.2014.

Посилаючись на те, що кримінальне провадження закрито за нереабілітуючими обставинами, яким встановлено факт фальшивості письмових доказів, а саме - технічного паспорту від 25.06.2014, який було взято апеляційним судом взято до уваги при ухваленні постанови від 11.11.2020, заявник просив суд поновити йому строк для подання вказаної заяви, переглянути зазначену постанову за нововиявленими обставинами, скасувати її та ухвалити нову постанову, якою апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2019 без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Гусарова О.Л. про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 за нововиявленими обставинами. Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Гусарова О.Л. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 задоволено. Постанову Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 скасовано за нововиявленими обставинами та прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2019 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2024 постанову Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 скасовано. Справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Гусарова О.Л. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про визнання свідоцтва про право власності недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_3 , направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд у постанові від 28.02.2024 вказав, що висновок апеляційного суду про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 за нововиявленими обставинами є передчасним, оскільки судом апеляційної інстанції достеменно не встановлено, коли саме ОСОБА_1 або його представник дізналися про ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2021, ознайомившись з її змістом, а також не надано оцінки тому, що заявник був потерпілим у кримінальному провадженні №42016162030000004 та, маючи безоплатний цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України та процесуальне право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, зобов`язаний був з розумним інтервалом цікавитися станом його розгляду.

Позиція суду апеляційної інстанції

За змістом частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина друга статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Відповідно до частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

У постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 922/1141/19 викладено правову позицію про те, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Крім того, також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Крім того, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пункти 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії» №69529/01 та пункти 46 рішення від 06.12.2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2).

ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. пункти 51 - 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003 року; ухвалу ЄСПЛ щодо прийнятності заяви №62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42-44 рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пункти 27 - 34 рішення ЄСПЛ у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004).

У цій справі №916/3810/21 в якості нововиявлених обставин заявник зазначає обставини визнання в судовому порядку у справі №522/12967/16-ц недійсним свідоцтва про право власності від 24.12.2015, яке, в свою чергу, було видане на підставі технічного паспорту ТОВ «Одестехкон» від 25.06.2014, складеного експертом Фендюрою О.Ю., та до якого останнім внесені неправдиві відомості, що встановлено у справі №522/6587/21.

Заявник вважає, що наведені обставини свідчать про те, що позивач, як розпорядник державного майна, не мав права розпоряджатись майном, яке не є власністю держави, та відповідно не мав права укладати договір про внесення змін до договору оренди від 30.10.2018, яким фактично збільшено площу об`єкту оренди і, як наслідок, орендну плату. Відсутність у позивача права розпоряджатись майном також має наслідком відсутність у нього права вимагати та отримувати орендну плату за користуванням таким майном, в тому числі й вимагати стягнення заборгованості зі сплати орендної плати. Крім того, навіть враховуючи встановлення судом факту припинення дії договору оренди, позивач, за відсутності у держави права власності на це майно, не має права вимагати виселення відповідача із зазначеного майна.

Колегія суддів зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 прийнято на підставі укладеного між позивачем (Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) і відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю») договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.06.2013, та договору про внесення зміни до договору оренди від 12.06.2013 (обліковий номер договору №209840910869) нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018, відповідно до яких позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення будівлі пасажирського павільйону, загальною площею 145 кв.м, (інв, №073007) (реєстровий номер майна 0112566.1.АААИГА531), розташованого за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3/1, яке знаходиться на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт».

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» у своїй заяві про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 за нововиявленими обставинами, зазначаючи в якості таких обставин встановлений судовим рішенням факт внесення експертом недостовірних відомостей до технічного паспорту та визнання в судовому порядку недійсним свідоцтва про право власності, при цьому посилаючись на відсутність у позивача права на розпорядження майном, яке не є власністю держави, та відповідно, на відсутність у позивача права на укладення договору про внесення змін до договору оренди від 30.10.2018, яким фактично збільшено площу об`єкту оренди та орендну плату, фактично порушує питання щодо оспорюваності договору про внесення змін до договору оренди.

З огляду на предмет позовних вимог у справі №916/3810/21, обставини, що підлягають доведенню у межах цієї справи, полягають у встановленні факту наявності заборгованості, яка виникла за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.06.2013, з урахуванням договору від 30.10.2018 про внесення змін до нього, її розміру і порушення відповідачем строку її оплати, та, як наслідок, правомірності нарахування пені, а також розірвання вказаного договору та виселення відповідача із орендованих нежитлових приміщень.

На суд в межах розгляду вказаної справи не покладений обов`язок визначати наявність підстав для визнання договорів недійсними з огляду на закріплену у статті 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.06.2013, та договір про внесення зміни до договору оренди від 12.06.2013 (обліковий номер договору №209840910869) нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018, не визнані недійсними судом у встановленому законом порядку, як на момент вирішення спору у справі №916/3810/21, так і на момент розгляду заяви відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

А тому у разі відсутності доказів на спростування презумпції правомірності зазначеного договору та договору про внесення змін до нього (рішення суду про визнання їх недійсними, що наявне на момент розгляду справи), всі права, набуті сторонами правочину за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Отже, внесення недостовірних відомостей до технічного паспорту, виготовленого експертом Фендюрою О.Ю. 25.06.2014, та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24.12.2015 жодним чином не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 за позовними вимогами про стягнення заборгованості, розірвання договору та виселення, та не призводить до наслідку у вигляді прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, адже договір оренди та договір про внесення змін до нього не визнані в судовому порядку недійсними.

Відтак, результат вирішення спору у справі №522/12967/16-ц за позовною вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24.12.2015 не вплине на вирішення спору у справі №916/3810/21 за позовними вимогами про стягнення заборгованості, розірвання договору та виселення, у зв`язку з чим колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про існування обставин для зупинення провадження у цій справі до вирішення спору у справі №522/12967/16-ц.

З урахуванням викладеного, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» обставини не є нововиявленими, що свідчить про відсутність підстав для перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 в порядку статті 320 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що судова колегія цілком погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерева Раю» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 про відмову у задоволенні заяви (вх.№2-1664/23 від 02.11.2023) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 у справі №916/3810/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.09.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран