Постанова

від 05.09.2024 по справі 918/97/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Справа № 918/97/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури: нач.відділу Марщівська О.П.

відповідача 1 Фізичної особи-підприємця Олішевського В.В.: представник Загребельний В. В. - адвокат

відповідача 2 Острозької міської ради: представник Гуц О.Л. - в порядку самопредставництва

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича та Острозької міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 30.04.24р. суддею Романюк Ю.Г. у м.Рівному, повний текст складено 10.05.24р. у справі № 918/97/24

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідачів:

- Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича

- Острозької міської ради

про визнання недійсним договору та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/97/24.

1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/97/24 задоволено позов Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави.

1.3. Визнано недійсним Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013, укладений між Острозькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем (ФОП) Олішевським Віталієм Валентиновичем, яким передбачена передача у строкове платне користування котельні площею 147,3 кв. м, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог, Рівненської області.

1.4. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича повернути територіальній громаді в особі Острозької міської ради котельню площею 147,3 кв. м, розташовану за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог, Рівненської області, шляхом підписання акта приймання-передачі. Стягнуто з ФОП Олішевського Віталія Валентиновича на користь Рівненської обласної прокуратури 3028,00грн - 50% судового збору. Стягнуто з Острозької міської ради на користь Рівненської обласної прокуратури 3028,00 грн - 50% судового збору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. 16.07.2013 між відповідачами укладено Договір оренди нерухомого майна, яким передбачена передача у строкове платне користування котельні площею 147,3 кв. м, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог, Рівненської області та перебуває на балансі ОКП "Теплоенергія". 16.07.2013, на виконання умов Договору, ОКП "Теплоенергія" та ФОП Олішевським В.В. підписано акт приймання-передачі майна, а саме: котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області. Згідно п.10.1 Договору, цей Договір укладено строком на 35 місяців, що обраховується починаючи з дня його підписання сторонами. Відповідно до п.10.4 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін за місяць до припинення Договору або зміну його умов, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

2.2. На даний час Договір продовжує діяти на підставі п.5 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" № 634 від 27.05.2022, згідно з яким договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, враховуючи судові рішення по справі №918/707/22,

2.3. Враховуючи норми Конституції України, Законів України "Про прокуратуру", "Про місцеве самоврядування в Україні", предмет та підстави керівник Здолбунівської окружної прокуратури правомірно звернувся до суду з даною позовною заявою самостійно в інтересах держави, оскільки Острозьку міську раду, як представника власника спірної котельні територіальної громади, визначено відповідачем у цій справі та пред`явлено до неї вимоги

2.4. Судом встановлено, що при передачі в оренду об`єкта централізованого теплопостачання - приміщення котельні, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог, повинні були бути дотримані відповідні умови, передбачені положенням Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010, згідно статті 7 якого, відповідна рада своїм рішенням затверджує конкурсну документацію; утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи; оголошує конкурс; визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі. Заявки на участь у конкурсі подаються протягом шістдесяти днів з дня оголошення конкурсу. Частиною 17 вказаної Закону передбачено, що з переможцем конкурсу після погодження всіх умов і схвалення остаточної редакції відповідною радою укладається договір оренди чи концесії. Погодження умов договору та його підписання покладається на орган або посадову особу місцевого самоврядування, уповноважену на це відповідною радою, визначеною у

статті 3 цього Закону.

2.5. Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5.6 ст. 203 цього кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Матеріали справи не містять доказів проведення конкурсу, за результатами якого у 2013 році ФОП Олішевському В.В. було передано в оренду об`єкт централізованого теплопостачання - приміщення котельні, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог. Відповідно - Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 укладено з порушенням обов`язкового механізму, встановленого ст. 7 згаданого вище Закону України, що є самостійною підставою для визнання його недійсним, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

2.6. Доводи відповідачів, що договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 не є самостійною угодою, а лише пролонгацією Договору №1 від 16.08.2010, не знайшли підтвердження під час розгляду справи, Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 є новим (іншим) договором, а не пролонгацією попереднього договору від 16.08.2010, а рішення Острозької міської ради від 25.03.2010 не є доказом проведення конкурсу у 2013, за результатами якого укладено спірний договір. Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 та договір оренди нерухомого майна від 16.08.2010 це два різні договори, а отже - мало бути проведено два конкурси.

2.7. Щодо позовної вимоги про повернення територіальній громаді в особі Острозької міської ради шляхом підписання акта приймання-передачі спірного приміщення котельні, судом в силу вимог частини 1 статті 216 ЦК України щодо наслідків недійсності правочинів, частин2 ст. 795 ЦК України, пункту 10.10 Договору від спірного 16.07.2013, ухвалено, оскільки останній визнано недійсним, орендоване ФОП Олішевським В.В. майно: приміщення котельні, орендоване ФОП Олішевським В.В. знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області підлягає поверненню власнику - територіальній громаді в особі Острозької міської ради, а позов в цій частині задоволенню.

2.8. Щодо адреси спірного приміщення, судом першої інстанції, встановлено, що згідно з інформацією КП "Рівненське обласне БТІ" Рівненської обласної ради №101 від 23.06.2022, технічним паспортом, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА №370748 від 22.04.2005, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВР №232670 від 12.05.2005, приміщення котельні, орендоване ФОП Олішевським В.В. знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області. Таким чином, зміни, які були внесені Додатковою угодою від 02.04.2018 до Договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013 (адреса приміщення зазначена: Рівненська область, м. Острог, площа Декабристів, 6а та перебуває на балансі Орендодавця) вважаються технічною помилкою, що сторонами не заперечувалось.

2.9. Щодо строку позовної даності, судом з урахуванням встановлених строків для звернення з відповідним позовом в суд та обставин справи встановлено, що окружна прокуратура дізналася про порушення інтересів держави після отримання та опрацювання матеріалів вищевказаного тимчасового доступу від 05.09.2023. Отже, окружною прокуратурою строки звернення до суду за захистом порушених інтересів держави не пропущені. Посилання ФОП Олішевського В.В., що орган прокуратури міг дізнатись про гіпотетичне порушення прав територіальної громади у березні 2010 року з моменту оприлюдненням інформації про конкурс на веб-сайті Острозької міської ради Рівненської області, тому строк позовної давності сплив у березні 2013 року відхилено як безпідставні.

3. Доводи осіб, які подали апеляційні скарги; короткий зміст вимог апеляційних скарг.

3.1.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Олішевський Віталій Валентинович, 01.06.2024 поштовим зв`язком звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.2726/24 від 04.06.2024), в якій просить: задоволити апеляційну скаргу скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/97/24. Винести окрему ухвалу щодо Керівника Здолбунівської окружної прокуратури Олександра Войтюка стосовного порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.387 КК України та направити таку ухвалу до Територіального управління ДБР, що розташоване у м. Хмельницькому. Відмовити повністю у задоволенні позову Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в частині вимоги про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013. Закрити провадження у справі №918/97/24 в частині вимоги Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до ФОП Олішевського Віталія Валентиновича про зобов`язання повернути територіальній громаді в особі Острозької міської ради котельню площею 147,3 кв. м. розташовану за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в. м. Острог, Рівненської області, шляхом підписання акта приймання-передачі. Стягнути із Здолбунівської окружної прокуратури на користь ФОП Олішевського В.В. судовий збір у розмірі 9084,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката орієнтовно у розмірі 40 000,00 грн.

3.1.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. Апелянт вважає, що висновок суду про те, що договір оренди нерухомого майна від 16.08.2010 та 16.07.2013 є різними договорами є помилковим. Так, за результатами проведення конкурсу 16.08.2010 Протоколом засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади міста визнано переможцем конкурсу Олішевського В.В. на право оренди котельні по АДРЕСА_1 . Відповідно, 16.08.2010 між Острозькою міською радою Рівненської області (Орендодавець) та ПП Олішевським В.В. (Орендар) був укладений Договір оренди № 1 нерухомого майна. Вказаний договір було укладено на 35 місяців, що обраховується починаючи з дня його підписання Сторонами (н.10.1 Договору), тобто чинність договору була встановлена до 16.07.2013. Відповідно до п. 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін за місяць до припинення Договору або зміну його умов, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

3.1.3. 01.09.2010 ПП Олішевський В.В. передав, а Острозьке комунальне підприємство «Теплоенергія» прийняло майно котельні на суму 468322.00 грн. Також, 01.09.2010 між Орендодавцем та Орендарем була укладена Додаткова угода до договору оренди нерухомого майна від 16.08.2010.

3.1.4. Щодо продовження строку дії договору оренди до 16.04.2022. Апелянт зазначає, що 16.07.2013 між Орендодавцем та Орендарем укладено Договір оренди нерухомого майна, який фактично є пролонгацією Договору оренди № 1 нерухомого майна від 16.08.2010 Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно - котельню площею 147,3 кв.м., розміщене за адресою: Рівненська обл., м Острог, площа Декабристів, 6а та перебуває на балансі ОКП «Теплоенергія» (Балансоутримувач). Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір укладено строком на 35 місяців, що обраховується починаючи з дня його підписання Сторонами. Відповідно до п. 10.10 Договору Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання.

3.1.5. Апелянт зазначає, що договір оренди нерухомою майна від 16.07.2013 не є самостійною угодою, а пролонгацією Договору № 1 від 16.08.2010. При цьому, посилається, на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №910/719/19 від 19.05.2020 щодо визначення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна.

3.1.6. Згідно Договору оренди № 1 нерухомого майна від 16.08.2010 та Договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013 Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування комунальне індивідуально визначене майно, перелік переданого майна є ідентичними. Інші істотні умови договорів також є ідентичними. Згідно п. 10.1 вказаних договорів останні укладені на 35 місяців, що обраховується з дня його підписання Сторонами. Так як, Острозька міська рада не подавала та не отримувала від ФОП Олішевського В.В. заяв про припинення договору - відтак 4 відбулася пролонгація договору оренди № 1 нерухомого майна від 16.08.2010 (а не його укладення на новий строк) та договір був продовжений на той самий строк (35 місяців). Вказана позиція відповідає також висновкам, викладеним у пунктах 6.5. 6.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.

3.1.7. Оскільки у спірних правовідносинах були відсутні заяви (повідомлення) ані ФОП Олішевського В.В., ані Острозької міської ради про припинення договору, оскільки ФОП Олішевський В.В. продовжував користуватись спірним майно, оскільки істотні умови, а також строк дії Договорів є ідентичними - то Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 не є самостійною угодою, а пролонгацією Договору № 1 від 16.08.2010. При цьому, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 по справі № 910/3213/20. для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (п.5.12). Вказане не виключає можливості укладення нового договору на підтвердження пролонгації попереднього. Проте, суд на вказані обставини уваги не звернув, зробивши помилковий та нічим не обґрунтований висновок, що «Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 є новим (іншим) договором, а не пролонгацією договору від 16.08.2010».

3.1.8. Щодо висновку суду про недійсність спірного договору через відсутність проведеного конкурсу відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» Проте, таке правозастосування є помилковим, Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення. що перебувають у комунальній власності» у редакції від 21.10.2010 та від 01.07.2013. Скаржник з урахуванням визначення термінів у вказаному Законі, зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що Острозька міська рада не передала достатньої кількості активів, автономних інженерних комунікацій, системи енергопостачання, яких було достатньо для забезпечення провадження господарської діяльності з теплопостачання. В Акті приймання-передачі від 01.09.2010 визначено перелік нерухомого майна, яке апелянт передав, а Острозьке комунальне підприємство «Теплоенергія» прийняло згідно рішення міської ради № 250 від 31.08.2010. Так, для здійснення в орендованій котельні самостійної господарської діяльності із завершеним циклом надання послуги з теплопостачання не було достатньо переданих за актом приймання-передачі активів. Тому, відповідач ОСОБА_1 здійснив за власний рахунок реконструкцію котельні, встановивши твердопаливні котли взамін газових котлів. Об`єкт оренди за спірним договором не може бути кваліфікований як цілісний майновий комплекс в розумінні п.1 ч.1 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» у редакції від 21.10.2010. Відтак, спірні правовідносини не можуть регулюватися вказаного нормами Закону України, а висновок суду про недійсність спірного договору через відсутність проведеного конкурсу відповідно до вимог ст.7 вказаного закону є помилковим.

3.1.9. Також скаржником зазначено, щодо преюдиційності обставин, які встановлені судовими рішеннями справі № 918/707/22 та підстав для закриття провадження у справі. Оскільки, рішенням господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 були встановлені фактичні обставини, які ідентичні фактичним обставинам у спірних правовідносинах. Предмет позову у справі № 918/707/22 також стосувався зобов`язання ФОП Олішевського В.В. повернути Острозькій міській раді шляхом підписання акта приймання передачі приміщення котельні площею 147.3 кв.м. розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в м. Острог, Рівненської області. Вказаним судовим рішенням у справі №918/707/22 відмовлено у задоволенні позову керівника Здолбунівської окружної прокуратури до ФОП Олішевського В.В. про повернення приміщення котельні.

3.1.10. Щодо окремої ухали апелянт зазначає, що 04.04.2024 під час вступного слова та відповідей на запитання сторони відповідача представник Здолбунівської окружної прокуратури не змогла пояснити та плуталась у відповідях в якій спосіб керівник Здолбунівської окружної прокуратури отримав ухвалу слідчого судді Острозького районного суду від 31.08.2023 у справі № 567/986/22, протокол від 05.09.2023 тимчасового доступу до речей і документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді. Також представник прокуратури не змогла пояснити чи внесені до ЄРДР відомості про керівника вказаної прокуратури як процесуального керівника і чи входив останній до складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні від 14.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Апелянт вважає, що з великою долею вірогідності керівник Здолбунівської окружної прокуратури не входив до відповідної групи прокурорів, а тому із законний спосіб не міг отримати відповідну інформації та її поширити. Ухилення представника прокуратури від відповідей щодо способу отримання вищевказаних доказів досудового розслідування керівником прокуратури може свідчити про наявність в діях керівника вказаної прокуратури складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.387 КК України. Наявність складу вищевказаного кримінального правопорушення у діях керівника прокуратури може бути підставою для визнання недопустимими ряду доказів, які були додані до позовної заяви.

3.1.11. Щодо строків позовної давності, апелянт зазначив, що органи прокуратури могли дізнатись про гіпотетичне порушення прав територіальної громади як у березні 2010 р., так і у липні 2013 року. Тому, прокурором пропущений строк позовної давності у справі № 918/97/24 за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до ФОП Олішевського В.В., Острозької міської ради про визнання недійсним договору оренди та повернення приміщення котельні.

3.2. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Острозька міська рада, 03.06.2024 поштовим зв`язком звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.2778/24 від 07.06.2024), в якій просить задоволити апеляційну скаргу на рішення господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/97/24. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/97/24. Винести окрему ухвалу щодо керівника Здолбунівської окружної прокуратури Олександра Войтюка, стосовного порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.387 КК України та направити таку ухвалу до Територіального управління ДБР, що розташоване у м. Хмельницькому. Відмовити повністю у задоволенні позову Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до ФОП Олішевського Віталія Валентиновича, Острозької міської ради в частині вимоги про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013. Закрити провадження у справі №918/97/24 в частині вимоги Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до ФОП Олішевського Віталія Валентиновича про зобов`язання повернути територіальній громаді в особі Острозької міської ради котельню площею 147,3 кв. м, розташовану за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог, Рівненської області, шляхом підписання акта приймання-передачі. Стягнути із Здолбунівської окружної прокуратури на користь Острозької міської ради ідентифікаційний код 05391005, рахунок 208201720344210007000028812, судовий збір у розмірі 9084,00 грн.

3.2.1. Апеляційна скарга відповідача 2 мотивована та обґрунтована такими ж доводами та аргументами, що й апеляційна скарга відповідача 1:

- щодо помилкового висновку суду про те, що Договір оренди нерухомого майна від 16.08.2010 та 16.07.2013 є різними договорами;

- щодо продовження строку дії договору оренди до 16.04.2022 та того, що договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 не є самостійною угодою, а пролонгацією Договору № 1 від 16.08.2010;

- щодо помилкового висновку суду про недійсність спірного договору через відсутність проведеного конкурсу відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності»;

- щодо преюдиційності обставин, які встановлені судовими рішеннями у справі № 918/707/22 та підстав для закриття провадження у справі, оскільки у спірних правовідносинах наявні преюдиційні обставини, які встановлені судовими рішення у згаданій справі.

- а також щодо підстав винесення окремої ухвали, у порядку частини 1 статті 246 ГПК України та порушення прокурором строків позовної давності при звернення з даним позовом до господарського суду.

3.2.2. Апелянт вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції від 30.04.2024 у даній справі незаконним та необґрунтованим.

4. Відзиви на апеляційні скарги, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.), зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича та апеляційною скаргою Острозької міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/97/24. Розгляд апеляційних скарг призначено на 10.07.2024 о 15:15 год. та 15:20год. відповідно.

4.2. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича та апеляційну скаргу Острозької міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/97/24 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Павлюк І.Ю. (Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи №918/97/24 між суддями від 08.07.2024).

4.3. Керівник Здолбунівської окружної прокуратури у відзиві на апеляційні скарги відповідачів (вх.5981/24 від 03.07.2024) просив рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/97/24 залишити без змін, а апеляційні скарги відповідачів ФОП Олішевського В.В. та Острозької міської ради - без задоволення.

4.4. 10.07.2024 від представника апелянта відповідача 1 надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.

4.5. За результатами судового засідання 10.07.2024 апеляційним судом оголошено перерву в розгляді апеляційних скарг у даній справі на 05.09.2024 о 11:00год., про що судом постановлено відповідну ухвалу.

4.6. 28.08.2024 від Здолбунівської окружної прокуратури (позивача) надійшло клопотання у якому, представник заявника просить відмовити у задоволенні клопотання про приєднання додаткових доказів до справи представника відповідача 1 ФОП Олішевського В.В.

4.7. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 забезпечено адвокату Загребельному В.В. участь у судовому засіданні 05.09.2024 о 11:00год у справі №918/97/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

4.8. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.9. Учасники провадження у справі, що з`явилися у судове засідання 05.09.2024 надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

4.10. Разом з тим, представниками апелянтів були підтримані доводи апеляційної скарги щодо окремої ухали, в порядку статті 246 ГПК України.

4.101. Апелянти вважають, що ухилення представника прокуратури від відповідей щодо способу отримання вищевказаних доказів досудового розслідування керівником прокуратури може свідчити про наявність в діях керівника прокуратури складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.387 КК України, Наявність складу вищевказаного кримінального правопорушення у діях керівника прокуратури може бути підставою для визнання недопустимими ряду доказів, які були додані до даної позовної заяви.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг.

6.1. Під час розгляду апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича та Острозької міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/97/24 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закону України "Про прокуратуру";

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";

Закон України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010;

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву прокурора на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається матеріалів справи, 5.03.2010 рішенням Острозької міської ради Рівненської області №768 "Про затвердження комісії та Положення про порядок проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади м. Острога" було затверджено Положення про порядок проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади м. Острог згідно додатку №1 та затверджено комісію з проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади міста згідно додатку №2.

7.3. 12.08.2010 Приватний підприємець Олішевський Віталій Валентинович звернувся до міського голови із заявою про участь у конкурсі на право оренди об`єкта комунальної власності територіальної громади м. Острог: котельня в кількості 32-х об`єктів необоротних активів.

7.4. За результатами проведеного конкурсу, 16.08.2010, згідно протоколу засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади міста, переможцем конкурсу щодо передачі в оренду котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, визначено - приватного підприємця Олішевського В.В.

7.5. У подальшому, 16.08.2010 між Острозькою міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємцем Олішевським В.В. (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №1, згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування комунальне індивідуально визначене майно - котельню площею 147,3 кв. м, що розміщене за адресою: Рівненська область, м. Острог площа Декабристів, 6а, та перебуває на балансі ОКП "Теплоенергія" (Балансоутримувач), вартість якого згідно висновку про вартість майна котельні за адресою м. Острог пл. Декабристів 6а від 30.06.2010 становить 623452 грн.

7.5.1. Склад та стан майна на момент укладення договору визначається в акти приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і орендаря (пункт 1.3 Договору).

7.5.2. Згідно пункту 10.1 Договору, цей Договір укладено строком на 35 місяців, що обраховується починаючи з дня його підписання сторонами.

7.6. Одночасно, слід зазначити згідно з інформацією КП "Рівненське обласне БТІ" Рівненської обласної ради №101 від 23.06.2022, технічним паспортом, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА №370748 від 22.04.2005, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВР №232670 від 12.05.2005, приміщення котельні, орендоване Олішевським В.В. знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області.

7.6.1. Відповідно, адреса спірного приміщення (котельня) Рівненська область, м. Острог, вул. Декабристів, 6в.

7.6.2. З матеріалів справи слідує, що наведене є технічною помилкою, що сторонами не заперечується.

7.7. Так, згідно Акту приймання-передачі від 16.08.2010 до договору оренди нерухомого майна від 16.08.2010 Острозької міської ради (Орендодавець) передав а Приватний підприємець Олішевський В.В. (Орендар) прийняв згідно договору від 16.10.2010 майно згідно визначеного переліку. Акт підписаний Орендодавцем та Орендарем.

7.8. Разом з тим, умови договору визначають, має бути узгоджений висновок Балансоутримувача щодо майна, що передається орендарю.

7.9. У матеріалах справи відсутній Акт від 16.08.2010 приймання передачі нерухомого майна - котельні площею 147,3 кв. м, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, який складався та підписувався Балансоутримувачем ОКП "Теплоенергія".

7.9.1. Відповідно зазначений у позовній заяві та описаний судом першої інстанції у описовій та мотивувальній частині рішення факт щодо укладення 16.08.2010 між ОКП "Теплоенергія" та ФОП Олішевським В.В. Акту приймання передачі майна, а саме: котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області є помилковим.

7.10. Так, в подальшому, 01.09.2010 Приватний підприємець Олішевський В.В. (Орендар) передав (повернув) Острозькому комунальному підприємством "Теплоенергія" (Балансоутримувач) демонтоване обладнання (майно) котельні на суму 468322.00 грн. (про що сторонами підписано Акту приймання-передачі від 01.09.2010.

7.11. Тоді було ж 01.09.2010 укладено, між Орендодавцем та Орендарем Додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 16.08.2010 відповідно до якої було викладено в новій редакції п.3.1. п.3.5 Договору.

7.12. В даному випадку, майно згідно Акту приймання передачі передавалося Орендодавцем Орендарю (незважаючи на пункт 1.3. Договору оренди 1.3.), а частина демонтованого обладнання у процесі підготовки до опалювального сезону 2010-2011 Орендарем поверталася вже Балансоутримувачу.

7.13. Разом з тим, господарськими судами встановлено, що 16.07.2013 Острозькою міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємцем Олішевським В.В. (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (Договір від 16.07.2013), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування комунальне індивідуально визначене майно - котельню площею 147,3 кв. м, що розміщене за адресою: Рівненська область, м. Острог площа Декабристів, 6в, та перебуває на балансі ОКП "Теплоенергія" (Балансоутримувач), вартість якого згідно висновку про вартість майна котельні за адресою м. Острог пл. Декабристів 6в рішення сесії Острозької міської ради №1444 від 26.05.2011 становить 349272,00 грн.

7.14. Склад та стан майна на момент укладення договору визначається в акти приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря (пункт 1.3 Договору).

7.15. 16.07.2013, на виконання умов Договору між Балансоутримувачем - Острозьким комунальним підприємством "Теплоенергія" та Орендарем - Приватним підприємцем Олішевським В.В. підписано Акт приймання-передачі від 16.07.2013 до договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, згідно якого Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв нерухоме майно згідно переліку відповідно до вказаного договору.

7.16. Згідно пункту 10.1 Договору, цей Договір укладено строком на 35 місяців, що обраховується починаючи з дня його підписання сторонами.

7.17. За пунктом 10.4 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін за місяць до припинення Договору або зміну його умов, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

7.18. Як слідує з матеріалів справи, вважаючи, що строк дії договору від 16.07.2013 закінчився 01.07.2020, у вересні 2022 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ФОП Олішевського В.В. про повернення орендованого майна - приміщення котельні площею 147, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: пл. Декабристів, 6в м. Острог Рівненської області (справа №918/707/22).

7.18.1. 29.12.2022 рішенням Господарського суду Рівненської області у справі №918/707/22, залишеним без змін постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 і Верховного Суду від 30.05.2023, у задоволенні позову керівника Здолбунівської окружної прокуратури відмовлено.

7.18.2. Під розгляду вказаного спору господарським судами досліджувалися обставини щодо пролонгації дії Договору від 16.07.2013 та встановлено той факт, що строк його дії закінчився 17.06.2016 та починаючи з вказаної дати строк його дії продовжувався на підставі пункту10.4 Договору.

7.18.3. Зокрема, з 17.06.2016 строк дії Договору продовжувався двічі, а саме: до 16.05.2019 та до 16.04.2022.

7.18.4. На даний час Договір продовжує діяти на підставі пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" № 634 від 27.05.2022, згідно з яким договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

7.18.5. Таким чином, у ході розгляду справи №918/707/22, не підтвердились підстави, за якими прокурор пов`язував необхідність повернення приміщення котельні (завершення орендних правовідносин), а тому суд відмовив у задоволенні позову.

7.19. Разом з тим, у січні 2024 року Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави до ФОП Олішевського В.В. та Острозької міської ради про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, укладеного між відповідачами, яким у строкове платне користування передано котельню площею 147,3 кв.м, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, а також про зобов`язання підприємця повернути територіальній громаді в особі Острозької міської ради шляхом підписання акта приймання-передачі спірного приміщення котельні.

7.19.1. В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що Договір від 16.07.2013 укладено з порушенням ст. 638 ЦК України, статей 6, 10, 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 6-8 Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010.

7.19.2. Даними нормами права відрегульовано питання щодо істотних умов оренди чи концесії об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, однак, у спірному Договорі відсутні такі істотні умови, як:

- порядок та умови відновлення переданого в оренду об`єкта централізованого теплопостачання;

- порядок та умови списання (виведення з експлуатації) майна у складі об`єкта оренди;

- обов`язки орендаря щодо виробництва (надання) відповідних комунальних послуг у гарантованих обсягах і належної якості;

- максимальний розмір витрат енергоресурсів на одиницю виробленої продукції (послуг) та максимально допустимі обсяги втрат і технологічних витрат теплової енергії на одиницю продукції (послуг);

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом орендованого об`єкта централізованого теплопостачання;

- відповідальність орендаря за безпеку експлуатації об`єкта.

7.19.3. Відповідно, договір від 16.07.2013 не містить усіх істотних умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010, а також укладений без проведення конкурсу, тому підлягає визнанню недійсним, а орендоване ФОП Олішевським В.В. майно - поверненню власнику (територіальній громаді в особі Острозької міської ради).

7.19.4. Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 у справі №471/761/17-ц вказав, що відсутність однієї з істотних умов у договорі оренди може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається з позовом.

7.19.5. Також, прокурор стверджує, що спірне приміщення котельні, як об`єкт централізованого теплопостачання передано в оренду ФОП Олішевському В.В. без проведення конкурсу, в порушення ст. ст. 5, 7 Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010.

7.19.6. Щодо представництва держави прокурор зазначає, що у даному випадку порушення інтересів держави та територіальної громади полягають у порушенні встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, безпідставному перебуванні в користуванні ФОП Олішевського В.В. об`єкта комунальної власності, що спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

7.19.7. Оскільки Острозьку міську раду визначено відповідачем у цій справі та пред`явлено до неї вимоги, наявні підстави для звернення до суду прокурора саме як самостійного позивача.

7.19.8. Подібні за змістом правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №698/119/18, постанові Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №908/1664/19.

7.20. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.02.2024 вказану позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №918/97/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі 26.02.2024 від Острозької міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

7.21. Відповідач 2 Острозької міської ради в обґрунтування своєї позиції зазначив, що на переконання Ради, Договір від 16.07.2013 укладено без Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так як дана угода була підписана між сторонами у доповнення до раніше укладеного Договору №1 від 16.08.2010, із внесеними та погодженими змінами.

7.22. Відповідач 1 ФОП Олішевського В.В. в обґрунтування своєї позиції зазначив, що спірний Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 фактично є пролонгацією Договору оренди №1 нерухомого майна від 16.08.2010, який, у свою чергу було укладено між Острозькою міською радою, як орендодавцем, та ПП Олішевським В.В., як переможцем проведеного конкурсу, що зафіксовано Протоколом засідання конкурсної комісії від 16.08.2010.

7.22.1. Після цього, договірні відносини пролонговувались ще двічі на той самий строк (35 місяців) з 16.06.2016 до 16.05.2019, а також з 16.05.2019 до 16.04.2022, а на даний час Договір продовжує діяти на підставі п.5 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" №634 від 27.05.2022, згідно з яким договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

7.22.2. Тому додаткове проведення конкурсу в 2013 році не потребувалось.

7.22.3. Позиція прокурора про недійсність спірного договору через відсутність усіх істотних умов, передбачених ст. Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" є помилковою адже відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність.

7.22.4. Також, ФОП Олішевський В.В. заявив про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності у вигляді відмови у задоволенні позову. Згідно позиції відповідача, орган прокуратури міг дізнатись про гіпотетичне порушення прав територіальної громади у березні 2010 року з моменту оприлюдненням інформації про конкурс на веб-сайті Острозької міської ради Рівненської області, тому, строк позовної давності сплив у березні 2013 року.

7.23. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

7.24. 04.04.2024 від ФОП Олішевського В.В. надійшла заява про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності

7.25. У додаткових поясненнях прокурор зазначив про відсутність факту пропущення строку позовної давності, який у даному випадку слід обраховувати з моменту, коли окружній прокуратурі стало відомо про факт передачі котельні в оренду ФОП Олішевському В.В. без проведення конкурсу, а саме з 05.09.2023. Так, під час досудового розслідування кримінального провадження №42022184440000055 від 14.07.2022. Зокрема, на підставі ухвали слідчого судді Острозького районного суду від 31.08.2023 у справі №567/986/22 здійснено тимчасовий доступ до документів, володільцем яких є Острозька міська рада. Встановлено, що матеріали конкурсу щодо передачі у 2013 році в оренду котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, в Острозькій міській раді відсутні, що засвідчено протоколом від 05.09.2023 тимчасового доступу до речей і документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.

7.26. 04.04.2024 в судовому засіданні представником ФОП Олішевського В.В. заявлялося усне клопотання про витребування у Здолбунівської окружної прокуратури матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42022184440000055 від 14.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України. Одночасно просив суд поновити строк на подання даного клопотання.

7.27. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.04.2024 у даній справі відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Олішевського В.В. про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Олішевського В.В. про витребування доказів.

7.27.1. Судом першої інстанції прийнято та долучено до матеріалів справи заяву ФОП Олішевського В.В. про застосування строків позовної давності.

7.28. В судовому засіданні 04.04.2024 з розгляду справи по суті оголошено перерву до 30.04.2024.

7.29. 30.04.2024 ФОП Олішевським В.В. подано клопотання про винесення окремої ухвали, у якому підприємець просив: 1) винести окрему ухвалу щодо керівника Здолбунівської окружної прокуратури Олександра Войтюка стосовного порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 387 КК України та направити таку ухвалу до Територіального управління ДБР, що розташоване у м. Хмельницькому; 2) встановити для Територіального управління ДБР, що розташоване у м. Хмельницькому строк для відповіді про вжиті ним заходи.

7.29.1. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, зазначає, що 04.04.2024 під час вступного слова та відповідей на запитання сторони відповідача представник Здолбунівської окружної прокуратури не змогла пояснити та плуталась у відповідях в якій спосіб керівник Здолбунівської окружної прокуратури (Олександр Войтюк) отримав ухвалу слідчого судді Острозького районного суду від 31.08.2023 у справі №567/986/22, протокол від 05.09.2023 тимчасового доступу до речей і документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.

7.29.2. Також, представник Здолбунівської окружної прокуратури не змогла пояснити чи внесені до ЄРДР відомості про керівника вказаної прокуратури як процесуального керівника і чи входив останній до складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022184440000055 від 14.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

7.30. У додаткових пояснених прокурор заперечив проти застосування строків позовної давності, вважаючи, що на разі такі строки не сплинули. Також, додаткові пояснення містять інформацію, що докази, про які йдеться у клопотанні про винесення окремої ухвали, здобуто у кримінальному провадженні у законний спосіб - на підставі ухвали слідчого судді Острозького районного суду від 31.08.2023 у справі №567/986/22 про тимчасовий доступ до документів, володільцем яких є Острозька міська рада. Окрім того, зазначає, що кримінальне провадження №42022184440000055 від 14.07.2022 на даний час закрите.

7.31. 30.04.2024 судом першої інстанції, протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали, враховуючи наступне.

7.31.1. Згідно статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

7.31.2. Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Постановлення окремої ухвали є прерогативою суду в разі виявлення судом порушень сторонами законодавства або виявлення недоліків в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб. Втім, така відмова не позбавляє заявника права самостійно повідомити правоохоронні органи про виявлені ним порушення.

7.31.3. Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені статтею 246 ГПК України. Разом з тим, судом зазначено, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які господарський суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.

7.31.4. Системний аналіз положень ст. 246 ГПК України однозначно та чітко свідчить про те, що постановлення судом окремої ухвали слід розглядати саме як право суду, а не як його обов`язок.

7.31.5. Вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду, та здійснюється ним з урахуванням, зокрема значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.

7.31.6. Судом першої інстанції, в даному випадку, не встановлено підстав для винесення окремої ухвали і залишено подане відповідачем ФОП Олішевським В.В. клопотання, у порядку статті 246 ГПК України - без задоволення.

7.32. 30.04.2024 за результатами розгляду даного спору судом першої інстанції ухвалено рішення (пункти 1.2.-1.4. цієї постанови), з підстав, наведених у пунктах 2.1. 2.9. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарг, відхилення доводів апелянтів.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційних скарг, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 30.04.2024 без змін.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

8.3. Згідно частин 1, 3 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

8.4. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.5. Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

8.6. Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

8.7. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8.8. Так, згідно частин 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

8.9. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, поняття інтереси держави, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

8.10. При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. З зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

8.11. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи №806/1000/17).

8.12. У даному випадку порушення інтересів держави та територіальної громади полягають у порушенні встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, безпідставному перебуванні в користуванні ФОП Олішевського В.В. об`єкта комунальної власності, що спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

8.13. Відповідно, звернення прокурора з даним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про належне розпорядження об`єктами комунальної форми власності.

8.14. Згідно статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

8.15. Статтею 16 вказаного Закону передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад

8.16. Згідно статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

8.17. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом (стаття 172 ЦК України).

8.18. Тобто, виходячи з положень статей 1, 16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні власником комунального майна є територіальна громада, а тому рішення та дії органу місцевого самоврядування повинні відповідати його повноваженням, передбаченим законом та інтересам територіальної громади.

8.19. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

8.20. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8.21. Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 у справі №916/749/17 вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень. Захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

8.22. Враховуючи наведене, підстави та предмет позов органу прокуратури, оскільки в даному випадку Острозьку міську раду, як представника власника спірної котельні територіальної громади, визначено відповідачем 2 у цій справі та пред`явлено до неї вимоги, погоджується з судом першої інстанції про правомірність звернення керівника Здолбунівської окружної прокуратури до суду з даною позовною заявою самостійно, в інтересах держави.

8.23. Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

8.24. Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

8.25. Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

8.26. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.27. Частиною 1 статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

8.28. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.29. Як слідує із частини 1 статті Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010 для цілей цього Закону термін "об`єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення" вживається у такому значенні: цілісні майнові комплекси, системи цілісних майнових комплексів, які забезпечують (призначені) та достатні для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла, а також майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у зазначених сферах.

8.30. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 2 вказаного Закону в редакції від 21.10.2010, дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані з: передачею в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності.

8.30.1. Таким чином, при передачі в оренду об`єкта централізованого теплопостачання - приміщення котельні, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог, повинні були бути дотримані відповідні умови, передбачені положенням Закону.

8.30.2. Так, за змістом 7 вказаного Закону, відповідна рада своїм рішенням затверджує конкурсну документацію; утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи; оголошує конкурс; визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі. Заявки на участь у конкурсі подаються протягом шістдесяти днів з дня оголошення конкурсу. Особи, які подали такі заявки, вважаються претендентами на участь у конкурсі. Претенденти готують та подають конкурсній комісії пропозиції про виконання умов конкурсу (конкурсні пропозиції). Конкурсна комісія розглядає подані учасниками конкурсу конкурсні пропозиції, документи та матеріали з пропозиціями щодо умов оренди чи концесії, визначає їх відповідність умовам конкурсу, готує висновки щодо визначення найкращих умов здійснення оренди чи концесії, запропонованих учасниками конкурсу. Переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови здійснення оренди чи концесії відповідно до умов конкурсу. На підставі висновків конкурсної комісії відповідна рада приймає рішення про переможця конкурсу. З переможцем конкурсу після погодження всіх умов і схвалення остаточної редакції відповідною радою укладається договір оренди чи концесії.

8.30.3. Частиною 17 цієї ж статті передбачено, що з переможцем конкурсу після погодження всіх умов і схвалення остаточної редакції відповідною радою укладається договір оренди чи концесії.

8.30.4. Погодження умов договору та його підписання покладається на орган або посадову особу місцевого самоврядування, уповноважену на це відповідною радою, визначеною у статті 3 цього Закону.

8.31. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.03.2019 у справі №903/667/17, після завершення підготовки об`єкта у сферах теплопостачання, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду відповідна рада, своїм рішенням: затверджує конкурсну документацію; утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи; оголошує конкурс; визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі. На підставі висновків конкурсної комісії відповідна рада не пізніше ніж протягом місяця приймає рішення про переможця конкурсу, про що конкурсна комісія не пізніше ніж протягом п`яти днів з дня прийняття рішення повідомляє переможця. Протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про визначення переможця конкурсу після погодження всіх умов і схвалення остаточної редакції проекту договору відповідна рада укладає з ним договір оренди. Орендодавцем у договорі виступає відповідна рада. Отже, приміщення котельні є об`єктом централізованого теплопостачання, оскільки має необхідне обладнання достатнє для здійснення діяльності по наданню послуг, пов`язаних з постачанням споживачем тепла, а відтак передача в оренду вказаного об`єкта повинна відбуватися на конкурсних засадах. З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що договір оренди приміщення котельні підлягає визнанню недійсним, оскільки не було дотримано передбачений законодавством порядок передачі в оренду об`єкта теплопостачання комунальної власності, зокрема щодо проведення конкурсу.

8.32. Як уже зазначалося, 16.07.2013 Острозькою міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємцем Олішевським В.В. (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (Договір від 16.07.2013), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування комунальне індивідуально визначене майно - котельню площею 147,3 кв. м, що розміщене за адресою: Рівненська область, м. Острог площа Декабристів, 6в, та перебуває на балансі ОКП "Теплоенергія" (Балансоутримувач), вартість якого згідно висновку про вартість майна котельні за адресою м. Острог пл. Декабристів 6в рішення сесії Острозької міської ради №1444 від 26.05.2011 становить 349272,00 грн.

8.33. Згідно статті 16 ЦК України є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини 2 вказаної статті).

8.34. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).

8.35. Частинами 1-3 статті 203 ЦК України визначено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

8.36. Разом з цим, в статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

8.37. Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.

8.38. Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, в тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на наявність обставин, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

8.39. За результатами розгляду даного спору, дослідження усіх його обставин та підстав звернення прокурора з відповідним позовом, господарськими судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів проведення конкурсу, за результатами якого у 2013 році ПП Олішевському В.В. було передано в оренду об`єкт централізованого теплопостачання - приміщення котельні, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог.

8.40. З наведеного слідує, що договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 укладено з порушенням обов`язкового механізму, встановленого статтею 7 Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010.

8.41. Отже, наведене обставина є самостійною підставою для визнання правочину недійсним, та задоволення позовних вимог в частині визнання договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013 недійсним.

8.42. Апеляційній господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідачів, щодо того, що Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 не є самостійною угодою, а лише пролонгацією Договору №1 від 16.08.2010.

8.43. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №910/719/19 від 19.05.2020 вказала на помилкове ототожнення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями ст. 764 ЦК України, ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 ЦК України та частина третя статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.

8.44. Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 є новим (іншим) договором, а не пролонгацією попереднього договору від 16.08.2010, а рішення Острозької міської ради від 25.03.2010 не є доказом проведення конкурсу у 2013 року, за результатами якого укладено спірний договір.

8.45. Виходячи із наявних в матеріалів справи доказів, наданих сторонами та підтвердження свої доводів та обґрунтувань під час розгляду даного спору - Договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 та договір оренди нерухомого майна від 16.08.2010 господарські суди прийшли до висновку, що це два різні договори, а отже - мало бути проведено два конкурси.

8.46. Матеріали справи містять лише заяву ОСОБА_1 та протокол засідання конкурсної комісії від 16.08.2010, тоді як інші документи, необхідні для проведення конкурсу та визначення переможця відсутні.

8.46.1. Зокрема, у матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування (Ради) про переможця конкурсу, винесене на підставі висновків конкурсної комісії не пізніше ніж протягом місяця після проведення конкурсу.

8.46.2. При цьому, як правильно зауважено місцевим господарським судом процедура проведення конкурсу у 2010 році не є предметом розгляду у справі №918/97/24, а тому господарськими судом не надавалася правова оцінка цим обставинам.

8.47. Щодо посилання відповідачів на преюдиційні обставини, які встановлені судами при розгляді справи №918/707/23.

8.47.1. Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

8.47.2. Відповідачі даного спору, що розглядається помилково вважають, що за висновками, викладеними у рішенні від 29.12.2022, можна дійти висновку про пролонгацію орендних правовідносин між ФОП Олішевським В.В. та Острозькою міською радою щодо спірного приміщення котельні, починаючи з серпня 2010 року, оскільки таких висновків рішення не містить.

8.47.3. Зокрема, факт пролонгації двічі (до 16.05.2019 та до 16.04.2022) встановлено саме щодо Договору від 16.07.2013.

8.48. Разом з тим, господарські суди із урахуванням усіх заявлених прокурором підстав, для визнання недійсним Договору від 16.07.2013 щодо того, що останній не містить усіх істотних умов, передбачених статті 8 Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010 зазначають наступне.

8.48.1. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом). Не може бути визнаний недійсним, а також і, відповідно, вважатись нікчемним в силу закону договір, який не вчинено (не укладено).

8.48.2. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 910/2374/18.

8.48.3. При цьому, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема, в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивача з умовами виконання договору не може бути підставою для визнання його прав порушеними в момент укладання договору та визнання його недійсним з цих підстав.

8.48.4. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 506/450/19.

8.48.5. Винятком із цього правила є випадки, коли відсутність згоди щодо істотної умови є підставою для визнання договору недійсним. Такі випадки мають бути прямо передбачені спеціальним законом.

8.48.6. Разом з тим, ані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ані Законом України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" не передбачені випадки, коли відсутність згоди щодо істотних умов є підставою для визнання договору недійсним.

8.48.7. А тому позиція прокурора про недійсність спірного договору через відсутність усіх істотних умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" є помилковою.

8.48.8. При цьому, наведене не спростовує того факту, що вказаний Договір від 16.07.2013 укладений з порушенням статті 7 вказаного Закону.

8.49. Щодо позовної вимоги про повернення територіальній громаді в особі Острозької міської ради шляхом підписання Акту приймання-передачі спірного приміщення котельні.

8.50. Згідно частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

8.51. Повернення майна другій стороні в натурі - спосіб захисту цивільного права під назвою Реституція - застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано недійсним.

8.52. Так, реституція застосовується у тих випадках, коли необхідно поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі тих же самих, або подібних, або речей такої самої вартості. Якщо їх неможливо повернути у натурі, то повинна бути відшкодована їх вартість у грошовому еквіваленті

8.53. Реституція це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

8.54. Верховний Суд у пункті 8.49 постанови Великої Палати від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, зазначив, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувану. Якщо повернення майна відчужувану не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

8.55. Частиною 2 статті 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

8.56. Так, пунктом 10.10 Договору від 16.07.2013 встановлено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передавання.

8.57. Таким чином, у зв`язку з тим, що Договір від 16.07.2013 визнається недійсним за рішенням суду, орендоване ПП Олішевським В.В. майно: приміщення котельні, яке знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області підлягає поверненню власнику - територіальній громаді в особі Острозької міської ради.

8.58. Позов в цій частині також підлягає до задоволення.

8.59. Щодо строку позовної давності на звернення прокурора з даним позовом до суду.

8.60. Згідно статті 256 ЦК України, позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

8.61. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (частина 1 статті 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК).

8.62. Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.03.2018 у справі №464/5089/15: Тлумачення частини першої та п`ятої статті 261 ЦК свідчить, що потрібно розрізняти початок перебігу позовної давності залежно від виду позовних вимог. Вимога про визнання правочину недійсним відрізняється від вимоги про виконання зобов`язання не лише по суті, а й моментом виникнення права на захист. Для вимоги про визнання правочину недійсним перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась, або могла довідатись про вчинення цього правочину.

8.63. У постанові від 20.06.2018 у справі №697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом порушених прав, суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

8.64. При цьому, сам по собі факт прийняття рішення та присутності представника органів прокуратури на пленарному засіданні ради під час прийняття нею оскаржених рішень не є доказом обізнаності уповноважених органів держави про порушення їх прав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

8.65. Вказаний правовий висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 17.10.2018 у справі №362/44/17, зокрема, позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:

1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

8.66. В даному випадку, окружна прокуратура дізналась про факт передачі котельні в оренду ФОП Олішевському В.В. без проведення конкурсу під час досудового розслідування кримінального провадження №42022184440000055 від 14.07.2022. Зокрема, на підставі ухвали слідчого судді Острозького районного суду від 31.08.2023 у справі №567/986/22 здійснено тимчасовий доступ до документів, володільцем яких є Острозька міська рада. Встановлено, що матеріали конкурсу щодо передачі у 2013 році в оренду котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, в Острозькій міській раді відсутні, що засвідчено протоколом від 05.09.2023 тимчасового доступу до речей і документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.

8.67. Після отримання інформації щодо відсутності конкурсу передачі у 2013 році в оренду котельні прокурором отримано:

- лист Острозької міської ради №вих-4372/01-12-23 від 05.09.2023, згідно якого матеріали конкурсу щодо передачі у 2013 році в оренду котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, що передував укладенню договору від 16.07.2013, в Острозькій міській раді відсутні;

- лист Острозького комунального підприємства "Теплоенергія" №35 від 22.08.2023, що будь-які конкурсні документи з приводу надання у 2013 році в оренду котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, відсутні;

- лист з архівного відділу виконавчого комітету Острозької міської ради № 21/01-35 від 31.10.2023, що документи щодо передачі в оренду ФОП Олішевському В.В. котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, на зберігання не надходили;

- лист архівного відділу Рівненської РДА № 787/04-01 від 31.10.2023, що конкурсна документація щодо передачі у 2013 році в оренду котельні площею 147,3 кв. м, розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, на зберігання не надходила.

8.68. Також, зазначено, що у переглянутих протоколах сесій Острозької міської ради: тридцять восьмої від 27.06.2013, тридцять дев`ятої від 26.07.2013, сорокової від 30.08.2013, не виявлено рішень міської ради про переможця конкурсу та рішення конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу щодо передачі приміщення котельні в оренду.

8.69. Отже, окружна прокуратура дізналася про порушення інтересів держави після отримання та опрацювання матеріалів вищевказаного тимчасового доступу від 05.09.2023. Відтак, окружною прокуратурою строки звернення до суду за захистом порушених інтересів держави не пропущені.

8.70. Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи ФОП Олішевського В.В., щодо того, що орган прокуратури міг дізнатись про гіпотетичне порушення прав територіальної громади у березні 2010 року з моменту оприлюдненням інформації про конкурс на веб-сайті Острозької міської ради Рівненської області, тому строк позовної давності сплив у березні 2013 року, відхиляються як безпідставні, так як проведення конкурсу у 2010 році не має відношення до укладення Договору від 16.07.2013.

8.71. Відповідно, сам факт прийняття Острозькою міською радою вищевказаного рішення і його опублікування не свідчить про наявність порушень під час його виконання в частині передачі в оренду котельні площею 147,3 кв. м, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, а тому початок спливу строку позовної давності не може обчислюватися з дати його прийняття з 25.03.2010.

8.72. Під час розгляду даного спору прокурором позивачем доведено наявність правових підстав для визнання спірного Договору від 16.07.2013 недійсним та відповідно, підстав для задоволення позовних вимог про повернення територіальній громаді майна, яке передавалося відповідачу 1 в оренду згідно вказаного правочину.

8.73. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.74. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.75. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.76. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.77. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.78. Заявлені позивачем позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.

8.79. Враховуючи вищевикладене, встановлені господарськими судами обставини даного спору, позовні вимоги про:

- визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, укладений між Острозькою міською радою та Приватним підприємцем Олішевським Віталієм Валентиновичем, яким передбачена передача у строкове платне користування котельні площею 147,3 кв. м, що знаходиться за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог, Рівненської області та

- зобов`язання Приватного підприємця Олішевського Віталія Валентиновича повернути територіальній громаді в особі Острозької міської ради - котельню площею 147,3 кв. м, розташовану за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог, Рівненської області, шляхом підписання Акту приймання-передачі підлягають до задоволення.

8.80. Скаржники не довели тих обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень.

8.81. Господарським судом Рівненської області правомірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

8.82. Доводи апеляційних скарг відповідачів не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.83. Колегією суддів, не приймаються до уваги доводи апелянтів, зокрема, міської ради, що визнання недійсним вказаного правочину призведе до того, що опалювальний сезон 2024-2025 буде зірвано, оскільки Орендар продовжуватиме виконувати умови договору до визначення нового/іншого орендаря за відповідним проведеним конкурсом міської ради.

8.84. За таких обставин, апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича та Острозької міської ради слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/97/24 - без змін.

8.85 Щодо клопотань апелянтів в апеляційних скаргах про винесення окремої ухвали щодо Керівника Здолбунівської окружної прокуратури Олександра Войтюка стосовного порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.387 КК України та направити таку ухвалу до Територіального управління ДБР, що розташоване у м. Хмельницькому колегія суддів зазначає наступне.

8.85.1. Як уже зазначалося, апелянти у даній справі відповідач 1 та відповідач 2 у свої апеляційних скаргах просили апеляційний суд - винести окрему ухвалу щодо Керівника Здолбунівської окружної прокуратури Олександра Войтюка стосовного порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.387 КК України та направити таку ухвалу до Територіального управління ДБР, що розташоване у м. Хмельницькому.

8.85.2. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянти зазначили (доводи апеляційних скарг відповідачів є ідентичними), що 04.04.2024 під час вступного слова та відповідей на запитання сторони відповідача представник Здолбунівської окружної прокуратури не змогла пояснити та плуталась у відповідях в якій спосіб керівник Здолбунівської окружної прокуратури отримав ухвалу слідчого судді Острозького районного суду від 31.08.2023 у справі № 567/986/22, протокол від 05.09.2023 тимчасового доступу до речей і документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді. Також представник прокуратури не змогла пояснити чи внесені до ЄРДР відомості про керівника вказаної прокуратури як процесуального керівника і чи входив останній до складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні від 14.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

8.85.3. Апелянти вважають, що з великою долею вірогідності керівник Здолбунівської окружної прокуратури не входив до відповідної групи прокурорів, а тому у законний спосіб не міг отримати відповідну інформації та її поширити. Ухилення представника прокуратури від відповідей щодо способу отримання вищевказаних доказів досудового розслідування керівником прокуратури може свідчити про наявність в діях керівника вказаної прокуратури складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.387 КК України. Наявність складу вищевказаного кримінального правопорушення у діях керівника прокуратури може бути підставою для визнання недопустимими ряду доказів, які були додані до позовної заяви.

8.85.4. Судом апеляційної інстанції за результатами розгляду заявлених у прохальних частинах апеляційних скарг клопотання про винесення окремої ухвали щодо Керівника Здолбунівської окружної прокуратури встановлено, що клопотання аналогічного змісту подавалося також апелянтом відповідачем 1 у суді першої інстанції.

8.85.5. Згідно статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

8.85.6. Враховуючи, обставини справи які встановлені апеляційним судом під час розгляду даного спору, виходячи з аналізу правових норм ГПК України, слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання.

8.85.7. В даному випадку, суд апеляційної інстанції вирішив розглянути відповідні клопотання, за результатами розгляду апеляційних скарг по суті.

8.85.8. Постановлення окремої ухвали є прерогативою суду в разі виявлення судом порушень сторонами законодавства або виявлення недоліків в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.

8.85.9. Так, судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені статтею 246 ГПК України.

8.85.10. Разом з тим, відмова суду у винесенні відповідно ухвали не позбавляє заявника права самостійно повідомити правоохоронні органи про виявлені ним порушення.

8.85.11. При цьому, слід зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які господарський суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.

8.85.12. Як правильно зауважено судом першої інстанції, виходячи із положень ст. 246 ГПК України, постановлення судом окремої ухвали слід розглядати саме як право суду, а не як його обов`язок. Вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду, та здійснюється ним з урахуванням, зокрема значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.

8.85.13. В даному випадку, апеляційним судом також не встановлено підстав для винесення окремої ухвали

8.85.14. Зворотнього скаржниками не доведено.

8.85.15. Відповідно усі доводи клопотання апелянтів щодо постановлення окремої ухвали суду є необґрунтованими та безпідставними

8.85.16. Враховуючи наведене, Північно-західний апеляційний господарський суд відмовляє апелянтам в частині задоволення клопотань щодо постановлення окремої ухвали у даній справі №918/74/24.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтами у апеляційних скаргах є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційних скарг на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024, апелянти сплатили по 9084,00 грн судового збору, що підтверджується платіжними інструкціями №2267 від 31.05.2024 та №328 від 30.05.2024.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянтам відмовлено у задоволенні їх апеляційних скарг, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича від 31.05.24р. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Острозької міської ради від 31.05.24р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 30 квітня 2024 року у справі №918/97/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/97/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "10" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Крейбух О.Г.