Постанова

від 11.09.2024 по справі 922/1151/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1151/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Ємця А.А., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго", скаржник, відповідач)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 (головуюча - суддя Аюпова Р.М.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (головуючий - суддя Тихий П.В., судді: Плахов О.В., Терещенко О.І.)

за заявою Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (далі - Комбінат, позивач) про забезпечення позову

у справі позовом Комбіната

до АТ "Харківобленерго"

про визнання недійсним додатку до договору.

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для забезпечення позову.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. Комбінат звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати недійсним додаток №6 від 01.06.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14074 від 01.01.2019; визнати укладеним додаток №3 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, в редакції, запропонованій позивачем; визнати укладеним додаток №6 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, в редакції, запропонованій позивачем; визнати укладеним додаток №7 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, в редакції, запропонованій позивачем.

2. Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони АТ «Харківобленерго» вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії Комбінату за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 14074, до прийняття рішення по суті у даній справі.

3. Подану заяву позивач мотивував тим, що однією з позовних вимог є визнання недійсним додатку № 6 від 01.06.2021 до договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 14074, на підставі якого відповідач проводить обчислення та нарахування оплати позивачу за послуги з розподілу електричної енергії за тарифами, встановленими для споживачів 2 класу напруги. 13.02.2024 повідомлено позивача, зокрема, про відсутність підписаного додатку № 6 до договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та необхідність підписання проекту договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 14074 на умовах договору про постачання електричної енергії від 13.08.2004 № 14074. До листа було надано проект додатку № 7: однолінійна схема (схема підключення споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання), проект додатку № 3 та проекти актів 0082 та 0083 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Не погоджуючись з умовами наданої пропозиції з підстав їх невідповідності нормам чинного законодавства, позивач звернувся до відповідача з новою пропозицією укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії разом з додатками та надав відповідні проекти. З огляду на те, що останній не надав відповіді на пропозицію, враховуючи той факт, що додаток № 6 від 01.06.2021 до договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 14074 не відповідає вимогам законодавства та не відображає дійсної межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між позивачем та відповідачем позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

3.1. Позивач зазначив, що не погоджується з діями відповідача в частині нарахування вартості послуг за тарифами, встановленими для споживача 2 класу напруги та проводить оплату за розподіл електричної енергії за тарифами, встановленими для споживачів 1 класу напруги, у зв`язку з чим виникає заборгованість перед відповідачем.

3.2. В той же час, приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - Правила) передбачене право оператора системи розподілу (відповідача) здійснювати тимчасове припинення розподілу електричної енергії, обмежити обсяг її розподілу (передачі) або відключити споживача від мереж без згоди останнього у зв`язку із заборгованістю за договором. Отже, виникнення заборгованості позивача перед відповідачем за оплату послуг з розподілу електричної енергії, може призвести до зниження подачі чи відключення у повному обсязі розподілу та поставки електричної енергії, що у свою чергу призведе до надмірного навантаження підприємства позивача аж до повного зупинення роботи підприємства, а отже до збитків самого підприємства, його контрагентів, вимушеної втрати роботи та заробітку для працівників, сплату податків.

3.3. Також, позивач зазначив, що пунктом 7.11 Правил передбачено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Після відкриття провадження у справі № 922/1151/24 та вручення судом відповідної ухвали через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідачу, останній надіслав позивачу повідомлення від 03.05.2024 про припинення розподілу електроенергії. Таким чином, на думку заявника, існують об`єктивні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову позивача може унеможливити нормальне функціонування підприємства та поновлення порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Стислий зміст оскаржуваних судових рішень

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2024, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, задоволено заяву Комбіната про забезпечення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. АТ "Харківобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі №922/1151/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким касаційну скаргу АТ "Харківобленерго" задовольнити повністю та у задоволенні заяви Комбіната про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (нова редакція)

6. У касаційній скарзі АТ "Харківобленерго" з посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України вважає, що судами не вірно застосовані норми матеріального права, зокрема, положення пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії та порушення судом процесуального права, зокрема, статті 136 ГПК України.

Позиція інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу Комбінат заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 у справі №922/1151/24 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., судді Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

9. Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі №922/1151/24 за касаційною скаргою АТ "Харківобленерго" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

10. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.09.2024 №32.2-01/2111 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М.

11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 для розгляду справи №922/1151/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Ємець А.А., Колос І.Б.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів

12. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову та постанова, якою вказана ухвала залишена без змін.

13. Приймаючи оспорювані судові рішення, суди виходили з такого.

13.1. Підприємство позивача здійснює виробництво борошна, збереження та переробку зерна, грануляцію висівок і шротів, їх імпорту і експорту. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави» підприємство було віднесено до переліку стратегічних. Відключення та/або обмеження обсягу передачі/розподілу електричної енергії неминуче призведе до зупинення роботи підприємства, а отже до збитків самого підприємства, його контрагентів, вимушеної втрати роботи та заробітку для працівників, сплату податків.

13.2. Припинення відповідачем постачання електричної енергії унеможливить нормальне, безпечне та безперебійне функціонування об`єктів, включених до «Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83, які розташовані у місті Харкові та Харківській області.

13.3. Під час розгляду справи по суті відповідач не позбавлений можливості та підстав здійснити відключення позивача від електропостачання або обмежити її передачу (розподіл) в порядку приписів Правил роздрібного ринку електричної енергії №312, зокрема, за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення шляхом направлення відповідного попередження. Таким чином, існує обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії позивачу за договором до прийняття рішення по суті у даній справі, може привести до істотного ускладнення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та щодо можливості позивача захистити свої права в межах одного судового провадження, без нових звернень до суду.

13.4. Відключення електроенергії призведе до припинення виробничої діяльності підприємства та матиме тяжкі економічні наслідки для підприємства, господарська діяльність якого безпосередньо пов`язана із забезпеченням безперервного виробництва в умовах воєнного стану борошна, збереження та переробки зерна, грануляції висівок і шротів, їх імпорту і експорту. Водночас, ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів виконувались договірні зобов`язання сторін та здійснювалась оплата за отриману електроенергію за договором.

13.5. Суди дійшли висновку, що застосування заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії Комбінату за договором до прийняття рішення по суті у даній справі, не порушує жодні права відповідача під час розгляду судом спірних правовідносин, що виникли між сторонами та є предметом розгляду даної справи, що узгоджується із вимогами щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

14. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

15. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

16. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) та є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи не тільки під час виконання рішення суду, а й для можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суть забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

17. Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

18. Колегія суддів зазначає, що правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

19. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

20. Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

21. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

22. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

23. Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

24. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 15.01.2020 у справі №915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

25. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

26. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

27. У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

28. Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання недійсним додатка №6 від 01.06.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14074 від 01.01.2019; визнання укладеним додатка №3 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, в редакції, запропонованій позивачем; визнання укладеним додатка №6 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, в редакції, запропонованій позивачем; визнання укладеним додатка №7 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, в редакції, запропонованій позивачем, шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок заборгованості та приведення у відповідність розрахунків вартості послуг за розподіл електричної енергії Комбінату з 01.01.2019 по дату ухвалення рішення.

29. Тобто між сторонами наявний спір в частині визначення межі балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, рівня напруги, який враховується при визначенні класу напруги, що є визначальною обставиною для формування тарифу на послуги з розподілу електроенергії. З метою недопущення порушення прав позивача, пов`язаних з його відключенням від електропостачання, останній просив суд заборонити відповідачу вчиняти дії з припинення/обмеження розподілу електричної енергії за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.

30. Колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати права інших осіб.

31. Як було зазначено вище, обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

32. Верховний Суд наголошує, що у межах цієї справи №922/1151/24 не є предметом дослідження питання щодо наявності/відсутності заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.

33. Враховуючи наведене вище, оскільки між сторонами фактично наявний спір щодо визначення межі балансової належності електромереж, рівня напруги, який враховується при визначенні класу напруги під час укладання договору, захід забезпечення позову, про вжиття якого просить позивач, не співвідноситься зі спірними правовідносинами.

34. Тобто, позов про визнання недійсним додатка №6 від 01.06.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14074 від 01.01.2019 та визнання укладеними додатків №№3, 6, 7 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, в редакції, запропонованій позивачем, не може бути забезпечено у спосіб заборони вчинення дії з припинення/обмеження розподілу електричної енергії за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії саме з підстав існування спору між сторонами щодо визначення межі балансової належності електромереж, рівня напруги, який враховується при визначенні класу напруги. Оскільки така заборона жодним чином не забезпечує заявнику досягнення ним справедливого та ефективного захисту порушених прав чи охоронюваних законом інтересів за допомогою обраного ним способу захисту у вигляді визнання недійсним вказаного додатка №6 та визнання укладеними вказаних додатків №№3, 6, 7.

35. Відтак, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони вчиняти дії відповідачу відносно припинення/обмеження електропостачання споживачу, не відповідають принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що безпідставно не враховано судами.

36. Крім того, наведені судами попередніх інстанцій доводи на обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову про те, що підприємство позивача є об`єктом, який віднесено до переліку стратегічних і відключення та/або обмеження обсягу передачі/розподілу електричної енергії неминуче призведе до зупинення роботи підприємства, а отже до збитків самого підприємства, його контрагентів, вимушеної втрати роботи та заробітку для працівників, сплату податків, колегія суддів не вважає слушними, оскільки такі доводи не стосуються правовідносин, які складають предмет спору щодо визнання недійсним додатка №6 від 01.06.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №14074 від 01.01.2019 та визнання укладеними додатків №№3, 6, 7 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, в редакції, запропонованій позивачем. Відповідно мотивування цими доводами вжитих судами заходів забезпечення позову також суперечить принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, адже за такого підходу забезпечення позову може здійснюватися у будь-якому випадку при зверненні Комбіната з позовною заявою, незалежно від змісту та вимог позову, який подано чи буде подано останнім до відповідача.

37.Водночас, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положення пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях відсутнє посилання на саме цей пункт Правил як на підставу для задоволення заяви про забезпечення позову.

38.З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження. Суд доходить висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення статей 136, 137 ГПК України та дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви Комбіната про забезпечення позову з підстав, визначених заявником, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити повністю. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу Судом відхиляються з огляду на застосування статей 136,137 ГПК України і мотиви та міркування, які викладені у цій Постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 та частин першої, другої статті 311 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

40. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви Комбіната про вжиття заходів забезпечення позову.

Судові витрати

41. Враховуючи положення частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, з огляду на те, що суд задовольняє касаційну скаргу відповідача, судовий збір, понесений скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, покладається на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі №922/1151/24 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про забезпечення позову у справі №922/1151/24 відмовити.

4.Стягнути з Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

5. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя А. Ємець

Суддя І. Колос