Ухвала

від 11.09.2024 по справі 907/922/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/922/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Митровки Я.В.,

відповідача-1 - не з`явились,

відповідача-2 - не з`явились,

відповідача-3 - не з`явились,

відповідача-4 - не з`явились,

відповідача-5 - не з`явились,

відповідача-6 - не з`явились,

відповідача-7 - не з`явились,

відповідача-8 - не з`явились,

відповідача-9 - не з`явились,

відповідача-10 - ОСОБА_1 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про відвід судді Кібенко О.Р.,

у справі №907/922/21

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 (головуючий суддя - Плотницький Б.Д., судді: Кравчук Н.М., Матущак О.І.) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 (суддя Пригуза П.Д.)

та за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову від 01.05.2024 та додаткову постанову від 22.05.2024 Західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Плотницький Б.Д., судді: Кравчук Н.М., Матущак О.І.), рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 (суддя Пригуза П.Д.)

у справі №907/922/21

за позовом ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит",

2. ОСОБА_3 ,

3. ОСОБА_4 ,

4. ОСОБА_5 ,

5. ОСОБА_6 ,

6. ОСОБА_7 ,

7. ОСОБА_8 ,

8. ОСОБА_9 ,

9. ОСОБА_10 ,

10. ОСОБА_1

про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" (далі також ТОВ "Перечинський "Стеатит"), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

2.Господарський суд Закарпатської області рішенням від 11.03.2022 позов задовольнив повністю. Визначив розмір статутного капіталу ТОВ "Перечинський "Стеатит" в сумі 5 523 грн та розміри часток у статутному (складеному) капіталі його учасників: ОСОБА_2 (у рішенні помилково зазначено "Борисенио") з часткою у розмірі 4 011,50 грн; ОСОБА_1 - 1 455,50 грн; ОСОБА_4 - 14 грн; ОСОБА_5 - 14 грн; ОСОБА_6 - 14 грн; ОСОБА_7 (у рішенні помилково зазначено " ОСОБА_7 ") - 14 грн.

3.Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2022 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу по 22 215 грн з кожного.

4.Західний апеляційний господарський суд постановою від 05.10.2022 скасував рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022, відмовив у задоволенні позову.

5.Постановою Верховного Суду від 11.12.2023 постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 скасовано і передано цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6.Західний апеляційний господарський суд постановою від 01.05.2024 рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 та додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2022 у справі №907/922/21 залишив без змін.

7.Західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 22.05.2024 заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Митровки Я.В. про ухвалення додаткового судового рішення у справі №907/922/21 задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 13 107,50 грн витрат на оплату правничої допомоги за розгляд справи в суді касаційної інстанції; 270 грн відшкодування витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги; 11 030 грн витрат на оплату правничої допомоги за перший розгляд справи в суді апеляційної інстанції; 2 867 грн витрат на оплату правничої допомоги за новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Стягнув з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 - 13 107,50 грн витрат на оплату правничої допомоги за розгляд справи в суді касаційної інстанції; 2 270 грн відшкодування витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги; 11 030 грн витрат на оплату правничої допомоги за перший розгляд справи в суді апеляційної інстанції; 2 867 грн витрат на оплату правничої допомоги за новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

8. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову від 01.05.2024 та додаткову постанову від 22.05.2024 Західного апеляційного господарського суду, рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 у справі №907/922/21 і на правити цю справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

9.ТОВ "Перечинський "Стеатит" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 у справі №907/922/21 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.Ухвалою від 17.06.2024 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ТОВ "Перечинський "Стеатит" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 у справі №907/922/21 на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Скаржнику було надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом подання Верховному Суду документів на підтвердження у Пересоляк О.С. повноважень на підписання та подання касаційної скарги як адвокатом (ордер, договір про надання правової допомоги відповідачеві).

11.25.06.2024, у встановлений судом строк, ТОВ "Перечинський "Стеатит" подано заяву про усунення недоліків, до якої додано зокрема копію ордера від 30.01.2023 №1079812 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Пересоляк О.С., у зв`язку з чим Суд ухвалою від 08.07.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Перечинський "Стеатит" та призначив її до спільного розгляду з касаційною скаргою ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні на 14.08.2024 об 11:45 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

12.У судових засіданнях, що відбулися 14.08.2024, 28.08.2024, колегія суддів доходила висновків про необхідність в оголошенні перерви.

13.У судовому засіданні, що відбулося 11.09.2024, ОСОБА_1 усно заявив відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №907/922/21, який мотивував тим, що у цій справі №907/922/21 наявна окрема думка за підписом судді Кібенко О.Р., в якій однозначно викладено сформовану позицію судді, згідно змісту якої вона фактично погоджується з позицією позивача.

14.Положеннями частин першої та другої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

15.Відтак під час розгляду заяви про відвід, ураховуючи положення статті 39 ГПК, Суд виходить з того, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

16.Відповідно до частини третьої статті 39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

17.Ураховуючи те, що ОСОБА_1 заявив відвід судді Кібенко О.Р. безпосередньо в судовому засіданні 11.09.2024, заява про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу відповідно до абзацу другого частини третьої статті 39 ГПК.

18.Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кібенко О.Р., Верховний Суд дійшов висновку, що вказана заява є необґрунтованою з огляду на таке.

19.Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.

20.Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

21.Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини першої статті 35 ГПК, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, належить саме до повноважень Верховного Суду.

22.Нормами частин другої, третьої статті 38 ГПК встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.

23.Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:

(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

24.За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (пункти 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).

25.Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

26.Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

27.Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

28.У контексті заявленого судді Кібенко О.Р. відводу у цій справі, Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

29.Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

30.Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів, рішеннями суддів в іншій справі не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК.

31.Виходячи з викладеного, Суд зазначає, що доводи заявника про необхідність відводу судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №907/922/21 з підстав незгоди з позицією, висловленою суддею при попередньому розгляді цієї справи у Верховному Суді в окремій думці суддів Верховного Суду Вронської Г.О., Бакуліної С.В., Кібенко О.Р. від 11.12.2023, суперечать найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує.

32.Отже, доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кібенко Олени Рувимівни від розгляду справи №907/922/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

О.А. Кролевець