Ухвала

від 12.09.2024 по справі 305/1411/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1411/24

Провадження по справі №2/305/539/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2024 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Ємчука В.Е.

за участі: секретаря судового засідання Шемота М.І.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Рахівської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Рахівської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якій ухвалою суду від 14.08.2024 призначено судовий розгляд.

Представник відповідача ОСОБА_3 надала суду клопотання про зупинення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням відповідача ОСОБА_5 на військовій службі під час мобілізації.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про зупинення провадження до звільнення ОСОБА_5 з військової служби підтримала та наполягала на його задоволенні.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заперечували щодо клопотання та просили відмовити у його задоволенні, адже інтереси відповідача представляє його представник - адвокат Поштак Ю.С.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 підтримувала клопотання про зупинення провадження у справі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, що регулює дані правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно з довідкою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5461 від 26.06.2024 солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказу начальника Рахівського РРТЦКСП від 11.06.2024 №182 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій№309 від 22.12.2022 Рівненська область не належить до територій, на яких ведуться бойові дії.

Згідно з п. 2 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами Цивільного процеусального кодексу України, у тому числі на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов`язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що буквальне тлумачення пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України може не відповідати якнайкращим інтересам дитини на гідне утримання, зокрема й тоді, коли позивач ставить питання не про стягнення аліментів, а про зміну їхнього розміру та способу стягнення у зв`язку з покращенням майнового стану відповідача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що, вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, те, чи мав відповідач можливість висловитися щодо позовних вимог, чи користується правовою допомогою під час судового провадження, чи є належні докази того, що його військова частина переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Не враховуючи ці обставини, обов`язкове зупинення провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину хоч і відповідатиме певним інтересам відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача.

Вищезазначені правові висновки вказані в ухвалі Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 557/1226/23.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Зі змісту статті 160 та 161 Сімейного кодексу України слідує, що місцем проживання дитини є місце проживання її батьків, а у разі відсутності згоди щодо місця проживання дитини між матір`ю та батьком, які проживають окремо, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, проживати з одним із батьків - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Згідно зі ст. 58 ЦПК України, сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

З матеріалів справи вбачається, що у суді представництво інтересів відповідача здійснює адвокат Поштак Ю.С., крім того, відповідач не позбавлений був права надати відзив на позовну заяву чи брати участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції, адже матеріали справи не містять доказів того, що він безпосередньо перебуває в місцях проведення бойових дій.

Відповідач реалізував своє процесуальне право на участь у судовому процесі через свого представника адвоката, забезпечивши таким чином дотримання основоположних принципів цивільного судочинства таких як: рівність учасників судового процесу, змагальність сторін, диспозитивність, то, зважаючи на обставини справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що розгляд справи стосується захисту, в першу чергу, прав та інтересів спільних дітей сторін спору, а тому вирішення спору між батьками щодо місця проживання дітей жодним чином не порушить прав відповідача та відповідатиме інтересам їх дітей, які наразі проживають з бабусею.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

За таких обставин інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам неповнолітніх дітей, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 251 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Поштак Юстини Степанівни про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Рахівської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Е.Ємчук