Постанова

від 04.09.2024 по справі 759/10178/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/10178/22 Головуючий у І інстанції Бабич Н.Д.

Провадження №22-ц/824/11753/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалуСвятошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Ірдіс» про поворот виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ірдіс», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ "Ірдіс" на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди в розмірі 10395,00 грн, моральної 10395,00 грн., з ТОВ "Ірдіс" на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 415 000,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 06.12.2022 р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірдіс" на користь ОСОБА_1 ,матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 10 395,00 грн, моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1984,00 грн та витрати за надання правової допомоги в розмірі 3000,00 грн, а всього разом 17 379 грн 00 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірдіс" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 413 129, 25 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 131,00 грн, та витрати за надання правової допомоги в розмірі 7000,00 грн, а всього разом 424 260 грн 25 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2023 р. вказане рішення скасовано, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Ірдіс» на корись ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 236 701, 89 грн, судовий збір в сумі 2 367, 00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 2 500, 00 грн, стягнуто з ТОВ «Ірдіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн, судовий збір в розмірі 992, 40 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 2 500, 00 грн.

06 березня 2024 року до суду першої інстанції звернувся представник відповідача з заявою про поворот виконання рішення Святошинського районного суду у м. Києві від 06.12.2022 року по даній справі.

В обґрунтування заяви зазначав, що в порядку примусового виконання рішення суду з заявника стягнуто приватним виконавцем на користь ОСОБА_2 424 260,25 грн та на користь ОСОБА_1 17 379,00 грн.

Таким чином, враховуючи факт отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 коштів на виконання рішення суду від 06.12.2022, представник вказував на необхідність у повороті виконання рішення, оскільки постановою Київського апеляційного суду стягнуто на користь позивачів меншу суму, а тому різницю переплати просив повернути в порядку повороту виконання рішення суду.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року заяву задоволено. В порядку повороту виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2022 року по справі №759/10178/22 стягнуто:

- з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірдіс» грошові кошти в сумі 8886 грн 60 коп;

- з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірдіс» грошові кошти в сумі 182 691 грн 36 коп.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скааргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та справу передати до Святошинського районного суду м. Києва для вирішення питання про зупинення провадження.

В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що 25.04.2024 року він звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про зупинення провадження у даній справі до припинення перебування позивача - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України. До заяви про зупинення провадження була, зокрема, додана довідка форми 5 на капітана юстиції ОСОБА_1 .

Святошинський районний суд м. Києва, протокольною ухвалою, відмовив у задоволенні заяви про зупинення провадження, оскільки, на думку суду, позивачем не надано доказів на її підтвердження.

Позивач ОСОБА_1 з таким висновком суду не погоджується, з огляду на таке.

Пунктом 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Скаржник зазначає, що положеннями наведеної вище статті не передбачено, для зупинення провадження у справі, наявності інших умов, як то, перебування військовослужбовця безпосередньо у зоні проведення бойових дій або у полоні чи на лікуванні.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що Міністерством оборони України від 27.10.2023 № 638, наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 затверджено Інструкцію з діловодства у Збройних Силах України.

Вказаною Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України визначено, що військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, особам, звільненим із військової служби, членам їх сімей видаються військовими частинами (установами) довідки, необхідні для пред`явлення у відповідні установи та організації.

Так, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України та членам їх сімей для підтвердження факту перебування на військовій службі (роботі) можуть видаватися довідки за формами 5, 6 для подання за місцем вимоги.

Позивачем ОСОБА_1 отримана та подана разом із заявою про зупинення провадження у справі Довідка форми 5 про те, що він перебуває на військовій службі у Головному управлінні військової юстиції (структурний підрозділ Міністерства оборони України), мобілізований з 17.08.2023.

Враховуючи, що перебування на військовій службі змінило звичний уклад життя позивача, зокрема, зменшивши його фінансові можливості, передбачаючи негативні наслідки неможливості виконання додаткових фінансових зобов`язань у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, вважає, що норма положень пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України є гарантією Держави та запобіжником для військовослужбовців, що проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності, що кореспондується з політикою Держави в частині підвищення гарантій та соціальних прав військовослужбовців.

Отже, вважає ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30.04.2024 такою, що постановлена передчасно та з порушенням норм процесуального права, через ігнорування обставин обов`язкового зупинення провадження у справі за відповідною заявою військовослужбовця.

У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ «Ідріс» - ОСОБА_4 наводить заперечення щодо доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що питання повороту виконання рішення суду врегульовано положеннями у Розділі VI ЦПК України Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), та не стосується розгляду справи по суті спору, не змінює ухвалених рішень по суті справи, не встановлює нових обставин, не досліджує нові докази тощо.

Водночас, стаття 251 ЦПК України розміщена в главі 8 ЦПК України Розділу Позовне провадження, тобто в главі, яка регламентує розгляд справ позовного провадження по суті спору.

З огляду на вказане, вважає, що на стадії виконання рішення суду не може бути подана заява про зупинення провадження у справі.

Крім того, зупинення розгляду заяви про поворот виконання рішення порушить баланс інтересів боржника і стягувача щодо виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, яка набрала законної сили і є обов'язковою до виконання на всій території України.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

04 вересня 2024 року від ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Керуючись положеннями частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності заявника та інших її учасників.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву представника ТОВ «Ірдіс» - Акбаш О. про поворот виконання рішення, суд першої інстанції посилався на те, що стороною відповідача було виконано рішення суду від 06.12.2022, яке в подальшому було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2023 р, та позовні вимоги задоволено частково в меншому розмірі. Рішення Київського апеляційного суду від 10.10.2023 р. набрало законної сили. Скасувавши рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не вирішувалося питання про поворот виконання рішення суду відповідно до частин першої - третьої ст. 444 ЦПК України, тому заява про поворот виконання рішення підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №3-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Частинами п`ятою та шостою статті 444 ЦПК України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України передбачено, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2022 р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірдіс" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 10 395,00 грн, моральну шкоди в розмірі 5000,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1984,00 грн та витрати за надання правової допомоги в розмірі 3000,00 грн, а всього разом 17 379 грн 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірдіс" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 413 129, 25 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 131,00 грн, та витрати за надання правової допомоги в розмірі 7000,00 грн, а всього разом 424 260 грн 25 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2023 р. вказане рішення скасовано, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Ірдіс» на корись ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 236 701, 89 грн, судовий збір в сумі 2 367, 00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 2 500, 00 грн, стягнуто з ТОВ «Ірдіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн, судовий збір в розмірі 992, 40 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 2 500, 00 грн.

Встановлено також, що на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2022 р. боржником ТОВ «Ірдіс» в рамках виконавчого провадження № 71547094 на користь ОСОБА_2 здійснено перерахування на суму 504,71 грн та 423455,54 грн; в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 перераховано 20,67 грн. та 17 358,грн.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ТОВ «Ірдіс» про поворот виконання рішення.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що він фактично не погоджується із ухвалою суду першої інстанції, постановленої 30 квітня 2024 року протокольно, без виходу в нарадчу кімнату, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження. Зокрема, заявник посилається на порушення судом першої інстанції вимог пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, якими передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Колегія суддів апеляційного суду з такими доводами не погоджується.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Оскільки зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення, то за обставин застосування вказаної норми, суди мають належним чином обґрунтувати висновки, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Із наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі № 906/806/15).

Верховний Суд зазначає, що пункт 2 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачає можливість зупинення розгляду справи судом на стадії вирішення спору та не передбачає можливості зупинення розгляду заяв, в тому числі поданих на стадії виконання рішення (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі № 906/806/15.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала про поворот виконання рішення є законною та обґрунтованою, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

УхвалуСвятошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Слюсар Т.А.