Рішення

від 09.08.2010 по справі 2-228

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-228/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

09 серпня 2010 року смт. Новоархангел ьськ

Новоархангельський ра йонний суд Кіровоградської о бласті в складі:

головуючого судді: Краснопольської Л.П.

при секретарі судового з асідання: Лясковській О.М.

за участю прокурора Бойчевої Т.Б.

розглянувши у відкрито му судовому засіданні в смт. Н овоархангельськ справу за по зовом прокурора Новоарханге льського району Кіровоградс ької області в інтересах ОСОБА_1 до управлін ня Пенсійного фонду України в Новоархангельському район і про стягнення недоплачено ї щомісячної державної соціа льної допомоги “Дітям війни” ,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до с уду з зазначеним позовом, в як ому вказав, що 10.03.2010 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких зако нодавчих актів щодо підвідом чості справ, пов'язаних із соц іальними виплатами” від 18.02.2010 р оку. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до с т. 1 Закону України “Про соціал ьний захист дітей війни” має статус дитини війни. Згідо ст . 6 вищезазначеного Закону з 01.01 .2006 року особам, які мають стату с дітей війни, повинна виплач уватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімал ьної пенсії за віком. У 2006-2007 рок ах вказана соціальна допомог а не виплачувалась, у 2008 році со ціальна допомога виплачувал ась у значно меншому розмірі . Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону Укр аїни “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мін імальної пенсії за віком. Мін імальна пенсія за віком відп овідно до статті 28 Закону Укра їни “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для о сіб, які втратили працездатн ість.

Просить суд визнати безді яльність відповідача протип равною та зобов'язати відпов ідача провести перерахуванн я пенсії за періоди з 09 липня 200 7 року по 31 грудня 2007 року, з 22 тра вня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рок у включно у відповідності до вимог Закону України “Про со ціальний захист дітей війни” та нарахувати до пенсії підв ищення у розмірі 30% мінімально ї пенсії за віком та здійснит и її виплату.

В судовому засіданні прок урор позовні вимоги підтрима в в повному обсязі. Невиплата соціальної допомоги в повно му обсязі є протиправною та т акою, що суперечить Конститу ції та законам України. Відпо відно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про соціальний захист діте й війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встано влені цим законом, не можуть б ути обмежені або скасовані і ншим правовим актом. Просив в итрати по оплаті державного мита покласти на державу, по оплаті ІТЗ - на відповідача .

Представник відповідач а - управління Пенсійного ф онду України в Новоархангель ському районі Кіровоградсь кої області надав суду запер ечення, в яких просить відмов ити у задоволенні позову. На о бґрунтування вимог вказано, що фінансове забезпечення де ржавних соціальних гарантій передбачених Законом № 2195, від повідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист діте й війни», здійснюється за рах унок виключно коштів Державн ого бюджету України. Державн им бюджетом дані кошти не бул и передбачені і на даний час ж одних змін та перерозподілу до частини видатків Державно го бюджету не було внесено. Уп равління ПФУ в Новоархангель ському районі Кіровоградськ ої області, як територіальне управління, не має жодного ві дношення до коштів державног о бюджету та відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про зага льнообов'язкове державне пен сійне страхування» кошти Пе нсійного фонду України не вк лючені до Державного бюджету України. Отже, до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата, тому не може проводити виплати без п окладення на нього таких фун кцій.

В зв'язку з тим, що механі зм реалізації положень ст. 6 З акону України № 2195 відсутній, п ідстав для визнання дій УПФ У в Новоархангельському рай оні з невиплати позивачу доп лати до пенсії як дитині війн и неправомірними немає.

Просить в задоволенні по зову відмовити в повному об сязі .

Суд, заслухавши прокурора , дослідивши матеріали справ и в їх сукупності дійшов до в исновку, що позов підлягає за доволенню в повному обсязі.

Приписами ст. 1 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни», визначено, що дит ина війни, це особа, яка є гром адянином України та якій на ч ас закінчення Другої світово ї війни (2 вересня 1945 року) було м енше 18 років.

В ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни » № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами ), зазначено, що дітям війни пе нсії або щомісячне довічне г рошове утримання чи державна соціальна допомога, що випла чується замість пенсії, підв ищується на 30 % мінімальної пе нсії за віком.

Позивач відноситься до со ціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в області, має пра во на пільги, встановлені зак онодавством України для діте й війни, що підтверджується к опіями документів, які знахо дяться в матеріалах справи: п аспортом, пенсійним посвідче нням з відміткою «дитина вій ни», тобто на неї розповсюджу ються всі пільги та соціальн і гарантії, передбачені Зако ном України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач має статус “дитини війни”, щ о відповідно надає йому прав о на отримання пільг та держа вної соціальної підтримки, в становлених цим Законом.

Як вбачається з матеріалі в справи та не заперечується відповідачем, позивач переб уває на обліку в управлінні П енсійного фонду в Новоарханг ельському районі Кіровоград ської області, яким у період з 2006-2007 р.р йому не призначалося, н е нараховувалося та не випла чувалося підвищення до пенсі ї відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року , який набрав чинності з 01.01.2006 ро ку. А у 2008 та 2009 роках відповідач ем нараховувалась та виплачу валась позивачу надбавка до пенсії у меншому розмірі, ніж це визначено Законом.

Згідно ст. 61 ЦПК України дан а обставина доказування не п отребує, як така, що визнаєтьс я сторонами, суд не має сумні вів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конст итуції України та ч. 2 ст. 73 Зако ну України “Про Конституційн ий суд України” закони, інші п равові акти або їх окремі пол оження, що визнані неконстит уційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституцій ним Судом України рішення пр о їх неконституційність. З ча су втрати чинності п. 12 ст. 71 та с т. 111 Закону України “Про Держа вний бюджет України на 2007 рік” , 09 липня 2007 року, застосування ц их норм Закону є протиправни м, а тому перестали існувати п ідстави зупинення дії ст. 6 Зак ону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист діте й війни” встановлено, що дітя м війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання ч и державна соціальна допомог а, що виплачується замість пе нсії, підвищується на 30 відсот ків мінімальної пенсії за ві ком. Згідно п. 1 Прикінцевих по ложень Закону він набирає чи нності з 01 січня 2006 року. Дія нор м цього Закону поширюється н а позивача, як особу, котра має підтверджений у встановлено му порядку статус дитини вій ни.

Згідно ст. 7 Закону Ук раїни «Про соціальний захис т дітей війни» фінансове за безпечення соціальних гара нтій, передбачених цим Закон ом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету .

Відповідно до ч. 2 ст . 95 Конституції України виклю чно законом про Державний бю джет визначаються будь-які видатки держави на загальн осуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих в идатків .

П.п. 3, 4 ст. 22 , ст. 23 Бюджет ного кодексу України встано влено , що Управління Пенсійн ого Фонду, як головний розпор ядник коштів місцевого бюдж ету , отримує бюджетні призна чення шляхом їх затвердженн я у Законі про Державний бюд жет України чи рішенні про м ісцевий бюджет і може здійс нювати з бюджету будь-які бю джетні зобов' язання та пла тежі лише за наявності відп овідного бюджетного призна чення , яке встановлюється З аконом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бю джет .

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свобо ди гарантуються і не можуть б ути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні з мін до чинних законів не допу скається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобо д.

У рішенні Конституц ійного Суду України № 26-рп/2008 ві д 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту ч астини другої статті 95 Консти туцiї України, якою встановлю ється, що виключно законом пр о Державний бюджет України в изначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльн i потреби, розмiр i цiльове спрям ування цих видаткiв, випливає , що вони не можуть визначатис я iншими нормативно-правовим и актами. Самі ж загальносусп ільні потреби, до яких належи ть і забезпечення права на со ціальний захист громадян Укр аїни, проголошений у статтi 46 К онституцiї України, передбач аються у державних програмах , законах, інших нормативно-пр авових актах. Визначення вiдп овiдних бюджетних видаткiв у З аконi про Державний бюджет Ук раїни не може призводити до о бмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людин и i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрем а щодо забезпечення рiвня жит тя для осiб, якi отримують пенс iї, iншi види соцiальних виплат т а допомоги, що є основним джер елом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визнач еного законом.

Таким чином, встанов лена частиною третьою статті 46 Конституції України мініма льна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших в идів соціальних виплат, що є є диним джерелом існування, - пр ожитковий мінімум, який вста новлюється законом, не може б ути зменшений ані законом, ан і підзаконним нормативно-пра вовим актом.

П. 17 ст. 77 Закону України “Пр о Державний бюджет України н а 2006 рік” від 20 грудня 2005 року зуп инено на 2006 рік дію ст. 6 Закону У країни “Про соціальний захис т дітей війни”. Законом Украї ни “Про внесення змін до Зако ну України “Про Державний бю джет України на 2006 рік” від 19 сі чня 2006 року п. 17 ст. 77 вказаного За кону виключено, а ст. 110 викладе но в новій редакції, згідно як ої пільги дітям війни, передб ачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей вій ни” запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами ви конання бюджету у першому пі вріччі, у порядку, визначеном у Кабінетом Міністрів Україн и за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з пит ань бюджету. Однак, протягом 20 06 року Верховною Радою Україн и та Кабінетом Міністрів Укр аїни відповідних нормативно -правових актів не видавалос ь і положення ст. 110 Закону Укра їни “Про Державний бюджет Ук раїни на 2006 рік” в зазначеній ч астині не були реалізовані. Т аким чином, у 2006 році відповіда ч не мав правових підстав для нарахування позивачу підвищ ення пенсії на 30 відсотків мін імальної пенсії за віком, як д итині війни, а тому у задоволе нні позовних вимог в цій част ині належить відмовити.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону Укра їни “Про Державний бюджет Ук раїни на 2007 рік” зупинено на 2007 р ік дію ст. 6 Закону України “Пр о соціальний захист дітей ві йни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Статтею 19 ЦК України пере дбачено, що особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи ві д порушень і протиправних по сягань. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Одн им із способів захисту цивіл ьних прав та інтересів є визн ання незаконними рішення, ді й чи бездіяльності органу де ржавної влади, органу влади А втономної республіки Крим аб о органу місцевого самовряду вання, їхніх посадових і служ бових осіб.

Відповідно до положень с т. 21 ЦК України суд визнає неза конним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, вида ний органом державної влади, органом влади Автономної ре спубліки Крим або органом мі сцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивіль ного законодавства і порушує цивільні права і інтереси ос іб.

Ст. 111 Закону України “Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к” встановлено, що у 2007 році під вищення до пенсії або щоміся чного довічного грошового ут римання чи державної соціаль ної допомоги, що виплачуєтьс я замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про со ціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є ін валідами (крім тих, на яких пош ирюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального зах исту”) у розмірі 50 відсотків р озміру надбавки, встановлено ї для учасників війни.

Таким чином, позов в частині зобов'язання відповідача на рахування підвищення до пенс ії позивача відповідно до ст . 6 Закону України “Про соціаль ний захист дітей війни” почи наючи з 09 липня 2007 року по 31 груд ня 2007 року, включно, є обґрунтов аним і підлягає задоволенню.

22 травня 2008 року Конституц ійним Судом України прийнято рішення № 10-рп/2008, згідно якого п оложення п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюдже т України на 2008 рiк та про внесе ння змiн до деяких законодавч их актів України” визнані не конституційними, дію ст. 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист «дітей війни» відновле но.

Тобто, з 22 травня 2008 року відн овлено право позивача на нар ахування йому підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної п енсiї за віком.

Підлягають задоволенню в имоги позивача щодо зобов'яз ання відповідача в 2009 році нар аховувати та виплачувати йом у соціальну допомогу - підв ищення до пенсії як дитині ві йни в розмірі 30 % мінімальної п енсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни», дію якої відновлено ріш енням Конституційного Суду У країни № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Згідно ст. 71 Закону Україн и «Про Державний Бюджет Укра їни на 2009 рік» Кабінету Мініст рів України надано право у 2009 р оці встановлювати розміри со ціальних виплат, які відпові дно до законодавства визнача ються залежно від розміру мі німальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах ас игнувань, передбачених за ві дповідними бюджетними прогр амами.

Названа норма передбача є встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих випл ат, вихідним критерієм розра хунку яких є розмір мінімаль ної заробітної плати. Відпов ідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки р озмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» залежить від ро зміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та випл ата у 2009 році дітям війни під вищення до пенсії або щоміс ячного грошового довічного утримання чи державної соц іальної допомоги, що виплачу ється замість пенсії повинн і здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону України «П ро соціальний захист дітей війни» .

Доводи відповідача про ві дсутність порядку перерахун ку та виплати зазначеного пі двищення пенсії не можуть бу ти підставою для відмови в за доволенні позовних вимог так , як саме на органи Пенсійного фонду України, який здійснює свої повноваження через від повідні управління, покладен о обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідни ми підвищеннями.

З цих же підстав суд не мож е переймати на себе обов'язки суб'єктів владних повноваже нь, покладених на них законом , і здійснювати перерахунок п ідвищення пенсії, а тому суд в ідмовляє у задоволенні позов у в частині зобов'язання відп овідача нарахувати певну сум у підвищення пенсії.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії з а віком визначається лише за правилами, передбаченими ча стиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'я зкове державне пенсійне стра хування”, іншого нормативно- правового акту, який би визна чав цей розмір або встановлю вав інший розмір немає.

Статтею 19 Конституції Украї ни встановлено, що правовий п орядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством.

У рішенні Конституційно го Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту части ни другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюєтьс я, що виключно законом про Дер жавний бюджет України визнач аються будь-якi видатки держа ви на загальносуспiльнi потре би, розмiр i цiльове спрямуванн я цих видаткiв, випливає, що во ни не можуть визначатися iнши ми нормативно-правовими акта ми. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і за безпечення права на соціальн ий захист громадян України, п роголошений у статтi 46 Констит уцiї України, передбачаються у державних програмах, закон ах, інших нормативно-правови х актах. Визначення вiдповiдни х бюджетних видаткiв у Законi п ро Державний бюджет України не може призводити до обмеже ння загальносуспiльних потре б, порушення прав людини i гром адянина, встановлених Консти туцiєю України, зокрема щодо з абезпечення рiвня життя для о сiб, якi отримують пенсiї, iншi ви ди соцiальних виплат та допом оги, що є основним джерелом iсн ування, не нижчого вiд прожитк ового мiнiмуму, визначеного за коном.

Таким чином, встановлен а частиною третьою статті 46 Ко нституції України мінімальн а соціальна гарантія для виз начення пенсії та інших виді в соціальних виплат, що є єдин им джерелом існування, - прожи тковий мінімум, який встанов люється законом, не може бути зменшений ні законом, ні під законним нормативно-правови м актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Зак ону України «Про виконання р ішень та застосування практи ки Європейського Суду з прав людини», суди України при роз гляді справ, застосовують Ко нвенцію про захист прав люди ни і основоположних свобод т а Протоколи до неї, а також пра ктику Європейського суду - як джерело права.

В ст. 1 Протоколу № 1 до вказа ної Конвенції, зазначено, що к ожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном . Ніхто не може бути позбавлен ий своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законо м і загальними принципами мі жнародного права. Борги розг лядаються у сенсі поняття «в ласності», яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене власністю н а фізичні речі та залежить ві д формальної класифікації у національному законодавств і, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чино м, як власність.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи « Кечко проти України» (заява № 63134\00) зауважив, що в межах свобо ди дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюдж ету. Держава може вводити, при пиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відп овідні зміни в законодавство . Однак, якщо чинне правове пол оження передбачає виплату пе вних надбавок і дотримано вс і вимоги, необхідні для цього , органи влади не можуть свідо мо відмовляти у цих виплатах , доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). У зв 'язку з чим Європейський суд н е прийняв до уваги позицію ур яду України про колізію двох нормативних актів - Закону Ук раїни, відповідно до якого вс тановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону Укр аїни «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положе ння останнього Закону, на дум ку уряду України, превалювал и як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду Украї ни щодо бюджетних асигнувань , постільки органи державної влади не можуть посилатися н а відсутність коштів як на пр ичину невиконання своїх зобо в'язань.

Розмір мінімальної пенс ії за віком визначається лиш е за правилами, передбаченим и ч. 1 ст. 28 Закону України "Про за гальнообов'язкове державне п енсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, я кий би визначав цей розмір аб о встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає д о уваги посилання відповідач а на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державн е пенсійне страхування" з яко ї випливає, що мінімальний ро змір пенсії за віком, встанов лений абзацом першим частини першої цієї статті, застосов ується виключно для визначен ня розмірів пенсій, призначе них згідно з цим Законом, оскі льки наявність такої норми з а відсутності іншого мінімал ьного розміру пенсії за віко м не є підставою для відмови в реалізації позивачу констит уційної гарантії та права на отримання підвищення до пен сії у розмiрi 30% мiнiмальної пенс iї за віком, як дитині війни.

Доводи відповідача на в ідсутність відповідного фін ансування даних видатків, су д вважає безпідставними, оск ільки незалежно від того, чи в изначено в рішенні Конституц ійного Суду України порядок його виконання, відповідні д ержавні органи зобов'язані д іяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та За конами України. Тобто, навіть при відсутності належного ф інансування державою даного виду виплат, відповідач був з обов'язаний діяти на підстав і і у межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та Законами України, і в икористовувати надані йому п овноваження з метою, з якою ці повноваження надані.

Виходячи з вище викладено го, позовні вимоги позивача п ро зобов' язання управління пенсійного фонду України в Н овоархангельському районі К іровоградської області нара хувати та виплатити недоплач ене підвищення до пенсії, під лягають задоволенню, а саме в частині зобов' язання відпо відача нарахувати і виплатит и позивачу підвищення до пен сії, передбачене ст. 6 Закону У країни ?ро соціальний захист дітей війни” у розмiрi 30% мініма льної пенсії за віком виходя чи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратил и працездатність, визначеног о Законом України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування» за періо д з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 р оку включно та з 22 травня 2008 рок у по 31 грудня 2008 року включно та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 ро ку включно.

Відповідно до ст. 44 Закону У країни «Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування» пенсія призначаєть ся та перераховується відпов ідним територіальним органо м Пенсійного Фонду України.

Позивачем пред' явлено п озовні вимоги до управління пенсійного Фонду України в Н овоархангельському районі о бласті.

Судом встановлено, що пози вач перебуває на обліку як пе нсіонер та особа, що має стату с «Дитина війни» в управлінн і Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі .

Таким чином, обов' язок по нарахуванню та виплаті допл ати до пенсії позивача, перед баченої ст. 6 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни» покладено на УПФУ в Нов оархангельському районі Кір овоградської області, за міс цем проживання позивача.

Відповідно до ст. 10 ЦПК Укра їни цивільне судочинство зд ійснюється на засадах змага льності сторін. Сторони, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання до казів, їх дослідження та дов едення перед судом їх перек онливості. Кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або за перечень.

Доводи відповідача в ча стині неврегульованості на законодавчому рівні порядк у здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат а бо відмови в задоволенні по зову .

Відповідач, заперечу ючи проти позову, не надав нал ежних доказів та не довів суд у правомірність невиплати по зивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дити ні війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни», т обто в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , право позив ача на зазначені виплати пі длягає відновленню , а позов - задоволенню в повному обс язі.

При цьому суд виходить з положень ст .ст. 10, 11, 60 ЦПК України, згідно як ої кожна сторона зобов' яз ана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень .

Відповідн о до ст. 88 ЦПК України стороні, н а користь якої ухвалено ріше ння, суд присуджує з другої ст орони понесені нею і докуме нтально підтверджені судов і витрати. Якщо позивача, на к ористь якого ухвалено рішенн я, звільнено від сплати судов ого збору, він стягується з ві дповідача в дохід держави пр опорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки відповідно до п.34 ст.4 Декрету КМУ № 7-93 від 21.03 .1991 року «Про державне мито» уп равління Пенсійного Фонду Ук раїни звільняється від спла ти державного мита , судові ви трати підлягають компенсаці ї за рахунок Державного бю джету України. Задовольняюч и вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача п ерерахувати та виплатити по зивачу державну соціальну допомогу як дитині війни зг ідно ст. 6 зазначеного закону , суд вважає, що витрати по опл аті державного мита необхід но віднести на рахунок держа ви , по оплаті ІТЗ - на рахунок відповідача .

Керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Ко нституції України, ст. ст. 10,11,60,61,8 8, 209, 212-215 ЦПК України, Законом Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р № 2199-1У , ч . 1 ст. 28 Закону України «Про заг альнообов»язкове державне пенсійне страхування» ,від 09.07.2003 р № 1058-У1,Законом України «П ро Державний бюджет України на 2009 р», Рішенням Конституці йного Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву прокурор а в Новоархангельському райо ні в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсій ного Фонду України в Новоарх ангельському районі Кірово градської області - задовол ьнити.

Визнати протиправною бе здіяльність управління Пенс ійного фонду України в Новоа рхангельському районі Кіров оградської області щодо нез дійснення перерахунку і випл ати ОСОБА_1 пен сії відповідно до статті 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пе нсійного фонду України в Нов оархангельському районі Кі ровоградської області прове сти перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищення м її на 30% мінімальної пенсії з а віком, відповідно до ст. 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни», виходяч и з розміру мінімальної пенс ії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування» та пров ести відповідні виплати за п еріод з 09 липня 2007 року по 31 груд ня 2007 року включно, з 22 травня 2008 р оку по 31 грудня 2008 року включно , з 01січня 2009 року по 31 грудня 2009 ро ку включно з урахуванням різ ниці, яка була виплачена пози вачу в цей період .

Стягнути з управління пен сійного Фонду України в Ново архангельському районі на к ористь держави витрати по о платі інформаційно-технічн ого забезпечення розгляду с прави в суді в сумі 37 ( тридцят ь сім) грн.00 коп .

Витрати п о оплаті держмита віднести за рахунок Державного бюдже ту .

Рішення може бути оскарж ено до апеляційного суду Кір овоградської області через Н овоархангельський районний суд протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апел яційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 (десят и) днів з дня проголошення ріш ення.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження, якщо таку з аяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна с карга не була подана у строк, р ішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційн ої скарги рішення суду, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після закінчення апеляційного розгляду справ и.

Суддя: /п ідпис/

З оригіналом згідно

Суддя Новоархангельсько го

районного суду Краснопольська Л.П.