Постанова

від 11.09.2024 по справі 458/319/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 458/319/23 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-з/811/216/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

без участісторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Турківського районного суд Львівської області від 14 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Львівського апеляційного суду від 04 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задоволено частково.

Рішення Турківського районного суд Львівської області від 14 лютого 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3% річних в сумі 264,66 євро та пені в сумі 36 800 євро скасовано та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог ОСОБА_1 .

Змінено рішення Турківського районного суду Львівської області в частині розподілу судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 937 гривень судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 163 гривень.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача за ЄДРПОУ 38008294, рахунок UA808999980313131206080013954, назва отримувача: ГУК Львів/ Личаківський р-н/22030101, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101) судові витрати - 7 649 гривень

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача за ЄДРПОУ 38008294, рахунок UA808999980313131206080013954, назва отримувача: ГУК Львів/ Личаківський р-н/22030101, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101) судові витрати - 12 480 гривень

15 липня 2024 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткової постанови.

Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15 000 грн. правової допомоги.

29 липня 2024 року від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшли заперечення на заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу. Звертає увагу, що позовні вимоги були задоволені частково, в пропорції 38% від заявлених вимог, тому витрати на правову допомогу, вважає, можуть бути стягнені пропорційно до задоволених позовних вимог. Окрім цього, зазначає, що до заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не було долучено доказів оплати позивачем витрат на правову допомогу.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29 серпня 2024 року, є дата складення повного судового рішення - 11 вересня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: п.1) на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);

2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);

3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);

4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що правову допомогу ОСОБА_1 надавав ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги та представництво інтересів № 01/17.12.2022 від 17 грудня 2022 року.

Згідно додатку № 2 до договору про надання правової допомоги та представництво інтересів № 01/17.12.2022 від 17 грудня 2022 року та акту приймання виконаних робіт від 08 липня 2024 року, адвокатом Лукою Т.М. було надано послуги з професійної правничої допомоги у справі №458/319/23, до яких відносяться складання і направлення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 та представництво інтересів ОСОБА_1 у Львівському апеляційному суді протягом березня 2024р. - липня 2024 р.

Вартість послуг на підставі додатку № 2 до договору про надання правової допомоги та представництво інтересів № 01/17.12.2022 від 17 грудня 2022 року та акту приймання виконаних робіт від 08 липня 2024 року складає 15 000 грн.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10 жовтня 2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 березня 2021 у справі № 910/15621/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц), Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, Постанови КЦС ВС у справах №757/13974/21 -ц від 31 травня 2023 року та від 28 вересня 2023 року у справі №686/31892/19.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 листопада 2018р. по справі 910/23210/17.

Колегія суддів, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правову допомогу,враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, з огляду на заперечення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заяву про розподіл судових витрат, дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема суд звертає увагу, що предметом позову в даній справі є позов про стягнення заборгованості за договором позики, яка за своїм обсягом та складністю правовідносин не викликає проблем у вивчені та формуванні правової позиції.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснювався за наявними ній доказами, без подавання нових.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору про надання правової допомоги адвокат склав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Крім того, адвокат Лука Т.М. здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 у одному судовому засіданні 04 липня 2024 року в приміщенні Львівського апеляційного суду, яке фактично тривало 30 хвилин.

Зважаючи на складність справи, предмет доказування у даній справі, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання відзиву та участь у одному судовому засіданні, яке фактично тривало 30 хвилин), з огляду на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи заперечення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заяву про розподіл судових витрат, а також співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на ОСОБА_3 обов`язку з відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в заявленому розмірі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решті вимог - відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 11 вересня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І