Ухвала

від 26.11.2024 по справі 458/319/23

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/319/23

6/458/12/2024

УХВАЛА

26.11.2024 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Ференц Р.І.,

секретар судового засідання Баранишин Д.В.,

за участі сторін цивільного провадження:

позивач ОСОБА_1 не прибув,

представник позивача адвокат Лука Т.М. не прибув,

відповідач ОСОБА_2 не прибув,

представник відповідача адвокат Винниченко М.П. не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка Самбірського району Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про розстрочення виконання рішенняТурківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

23.03.2023року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» в Турківський районний суд Львівської області через свого представника адвоката ЛукуТ.М. з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 кошти за договором позики від 12.07.2022 в сумі 22500,00євро, три відсотки річних за порушення виконання зобов`язання в сумі 264,66євро, пеню за договором позики від 12.07.2022р. в сумі 36800,00євро та судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І. передана дана справа.

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 кошти за договором позики від 12.07.2022 року в сумі 22500,00 євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 три відсотки річних за порушення виконання зобов`язання відповідно до 625 ЦК України в сумі 264,66євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 пеню за договором позики від 12.07.2022року в сумі 36800,00євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в загальній сумі 5097,13грн як сплачений позивачем судовий збір за подання до суду позовної заяви; стягнути з ОСОБА_2 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8322,87грн.

23.02.2024 року складено повний текст судового рішення.

Рішення Турківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року оскаржив відповідач ОСОБА_2 , цивільну справу було надіслано до Львівського апеляційного суду для розгляду в апеляційній інстанції.

04.07.2024року постановою Львівського апеляційного суду задоволено частково. Рішення Турківського районного суд Львівської області від 14 лютого 2024 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 264,66 євро та пені в сумі 36 800 євро скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог позивача; змінено рішення в частині розподілу судових витрат.

02.10.2024року цивільна справа повернута в Турківський районний суд Львівської області після апеляційного розгляду.

09.10.2024року засобами підсистеми «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича надійшло клопотання розстрочення виконання рішенняТурківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року, в якому представник просить розстрочити виконання рішенняТурківськогорайонногосудуЛьвівської областівід14.02.2024року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача за ЄДРПОУ 38008294, рахунок UA808999980313131206080013954, назва отримувача: ГУК Львів/ Личаківський р-н/22030101, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101) судових витрат 12480 гривень, рівними частинами по 1040,00грн щомісяця протягом наступних 12 календарних місяців.

Ухвалою судувід 08.11.2024року прийнятодо розглядузаяву,призначено справудо слухання,в судове засідання викликано сторони.

Сторона заявника 19.11.2024 року подала клопотання про слухання справи у відсутність сторони по справі, вимоги підтримує.

Інші учасники в судове засідання не прибули, заяв, клопотань не подавали.

Враховуючи неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч.1ст.223 ЦПК України,якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає, що немає порушення прав сторін, оскільки справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.

Відповідно до ст..247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність сторін по справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів. Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06; п.57) суд зазначив, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.). Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Стислий виклад позиції сторін по справі.

Позиція особи, яка подала заяву.

Заявник в заяві зазначає, що постановою Львівського апеляційного суду від 04.07.2024 року рішення Турківського районного суд Львівської області від 14.02.2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3% річних в сумі 264,66 євро та пені в сумі 36 800 євро скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог ОСОБА_1 , змінено рішення Турківського районного суду Львівської області в частині розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1937 гривень судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3163 гривень. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 користь держави в особі Державної судової адміністрації України судові витрати 7 649 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України судові витрати 12 480 гривень. На виконання вимог видано виконавичй лист. В поданій заяві сторона по справі зазначає, що не має змоги одномоментно виконати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судові витрати 12480 гривень, оскільки ОСОБА_1 не працює, як вбачається з матеріалів справи на утриманні такого знаходиться дитина інвалід та у зв`язку з наявністю спору ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_2 не повернуто суму позики, що дає можливість просити перед судом про розстроення сплати даної суми судового збору рівними частинами по 1040,00 грн щомісяця протягом наступних 12 календарних місяців.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 кошти за договором позики від 12.07.2022 року в сумі 22500,00 євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 три відсотки річних за порушення виконання зобов`язання відповідно до 625 ЦК України в сумі 264,66євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 пеню за договором позики від 12.07.2022року в сумі 36800,00євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в загальній сумі 5097,13грн як сплачений позивачем судовий збір за подання до суду позовної заяви; стягнути з ОСОБА_2 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8322,87грн.

04.07.2024року постановою Львівського апеляційного суду задоволено частково. Рішення Турківського районного суд Львівської області від 14 лютого 2024 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 264,66 євро та пені в сумі 36800 євро скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог позивача; змінено рішення в частині розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1937 гривень судових витрат, стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3163 гривень, стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України судові витрати 7649 гривень, стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України судові витрати 12480 гривень.

09.10.2024року ОСОБА_1 подав клопотання про розстрочення виконання рішенняТурківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року, в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача за ЄДРПОУ 38008294, рахунок UA808999980313131206080013954, назва отримувача: ГУК Львів/ Личаківський р-н/22030101, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101) судових витрат 12480 гривень, рівними частинами по 1040,00грн щомісяця протягом наступних 12 календарних місяців.

В підтвердження підставності висунення прохання про розстрочення, сторона заявника покликається на те, що він ніде не працює, на утриманні заявника знаходиться дитина інвалід, у зв`язку з наявністю спору ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_2 не повернуто суму позики, що унеможливлює ОСОБА_1 сплатити судові витрати в розмірі 12480 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом ст..ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Водночас судом встановлено, що судовий орган, приймаючи рішення в частині стягнення судового збору, в дотримання Закону України «Про судовий збір», не припустився до порушення прав, свобод чи законних інтересів ОСОБА_1 .

В суд ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх не порушених, невизнаних або оспорюваних прав, а з можливістю розстрочення сплати присудженої суми судового збору.

В підтвердження свого прохання надано виключно індивідуальні відомості застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду стосовно себе за формою ОК-5, з яких вбачається, що до травня 2024 року було нараховано кошти управлінням соціального захисту населення Самбірської РДА, а до лютого 2024 року нараховано кошти КНП «Турківський ЦПМСД» Турківської міської ради Самібрського району Львівської області і загальна сума нарахувань за 5 місяців 2024 року становила 44860,63 грн. Окрім цього, з таких відомостей вбачається, що ОСОБА_1 , будучи працездатним, останні три роки був працевлаштований.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Згідно з цивільним процесуальним законом кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, а у разі, якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними, суд приймає рішення по наявних доказах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства в аспекті п.6 ст.3 ЦК України є добросовісність, тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Питання щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судом встановлено, що 04.07.2024року постановою Львівського апеляційного суду рішення Турківського районного суд Львівської області від 14.02.2024 року скасовано, ухвалено нове рішення, змінено рішення в частині розподілу судових витрат.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З інформації індивідуальних відомостей ОСОБА_1 , як застрахованої особи Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду за формою ОК-5 вбачається, що річний дохід заявника в 2023 році становить 151788,56 грн. Сума судового бору що підлягає до сплати становить 12480,00 грн, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (151788,56 х 5%=7589,40)

Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість якої надано ВР України та практику ЄСПЛ, як джерело права.

У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року № 10 роз`яснено, що судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" від 20.02.2014 року пункт 111).

Наведені заявником доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що унеможливлюють провести сплату судового збору, тому не можуть вважатися достатньою підставою для розстрочення від сплати судового збору.

А тому, перевіривши доводи заяви та додані до заяви матеріали, у зв`язку з наявністю підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд вбачає за можливе зазначену заяву задовольнити частково та розстрочити сплату судового збору у розмірі 12480 гривень рівними частинами по 4160,00грн щомісяця протягом наступних 3 (трьох) календарних місяців, оскільки сума судового бору що підлягає до сплати становить 12480,00 грн, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача

З огляду на наведене те, що заявником на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, враховуючи в сукупності докази, суд вважає, що прохання вимоги ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішенняТурківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,13,43,76-83, 258-260,353,435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про розстрочення виконання рішенняТурківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішенняТурківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача за ЄДРПОУ 38008294, рахунок UA808999980313131206080013954, назва отримувача: ГУК Львів/ Личаківський р-н/22030101, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101) судових витрат 12480 гривень, рівними частинами по 4160,00грн щомісяця протягом наступних 3 (трьох) календарних місяців.

Копію ухвали направити заякнику на вказану в заяві адресу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Ухвала складена та підписана 26.11.2024року.

Суддя Р.І.Ференц