Постанова

від 04.09.2024 по справі 1-2/10

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04 вересня 2024 року

Провадження 1-і/932/2/24

Справа 1-2/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

4 вересня 2024 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

У складі: головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника-адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_5 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 8 серпня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська 23 квітня 2024 року надійшло клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 8 серпня 2023 року. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що з сайту «Судова влада України» після ознайомлення з опублікованою постановою від 11.03.2024 йому стало відомо, що Верховний Суд відмовив йому у розгляді його касаційної скарги, поданої на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 8 серпня 2023 року з посиланням на ч.2,3 ст.353 та ч.4 ст.386 КПК України в редакції 1960 року з підстав пропуску строку на оскарження і роз`ясненням про те, що питання про поновлення строку вирішується судом, який розглядав справу. Просить відновити строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 8 серпня 2023 року з тих підстав, що він вимушено пропустив строк касаційного оскарження зазначеної ухвали, оскільки його своєчасно подану 3.11.2015 року апеляційну скаргу на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 жовтня 2015 року було розглянуто Дніпровським апеляційним судом без його участі «несподівано» 8 серпня 2023 року, хоча він неодноразово домовлявся з Рівенським міським судом про можливість відеоконференції, про що також повідомляв свого захисника адвоката ОСОБА_4 , у якого були всі необхідні контактні дані. Такий розгляд позбавив його права на захист в судовому засіданні і на доведення переконливості його доводів та права на справедливий суд. Окрім того, попри всі його намагання отримати в передбачений законом спосіб оригінальну копію зазначеної ухвали апеляційного суду він був позбавлений такої змоги. Отримання від апеляційного суду та суду першої інстанції зазначеної копії ухвали зайняло деякий час і не з його вини. Він не отримував копію зазначеної ухвали, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме за адресою: АДРЕСА_1 він не мешкає і не зареєстрований з серпня 2011 року. Оригінальні документи, які свідчать про факти його звернень до суду про виготовлення і вручення йому оригінальної копії зазначеної апеляційної ухвали від 08.08.2023 і про його бажання оскаржити це рішення в касаційному порядку та касові чеки з поштового відділення м. Рівне ним додавалися як додатки до касаційної скарги, з якою він звертався до Верховного Суду.

Захисник підтримав клопотання засудженого ОСОБА_5 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали апеляційного суду та просив його поновити з підстав зазначених засудженим. При цьому зазначив, що під час розгляду апеляційної скарги в апеляційному суді ним повідомлялися відомості про бажання ОСОБА_5 приймати участь у розгляді в режимі відеоконференції, оскільки останній проживає наразі в м. Рівне.

Прокурор заперечував проти поновлення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, оскільки строк оскарження ОСОБА_5 пропущений без поважних причин.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи №1-2/2010, суд вважає необхідним відмовити засудженому ОСОБА_5 в поновленні строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду з наступних підстав.

У відповідності до ст.386 КПК України (в редакції 1960 року) касаційні скарги на судові рішення, зазначені в ч.1 ст.383 КПК України (вироки та постанови (ухвали) апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку) можуть бути подані протягом одного місяця з моменту їх проголошення. У випадку подання касаційної скарги з пропуском зазначеного строку, строк може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин у порядку встановленому ст.353 КПК України в редакції 1960 року судом, який розглядав справу.

17 листопада 2010 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська була розглянута кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.94 КК України в редакції 1960 року та вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.94 КК України в редакції 1960 року та засуджений до 12 років позбавлення волі.

Ухвалою судової колегії з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.08.2011 року апеляції прокурора та захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 залишені без задоволення, а вирок суду залишений без змін.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи в квітні-травні 2015 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду кримінальних та цивільних справ з касаційною скаргою на вирок суду першої інстанції та отримав постанову судді зазначеного суду в якому зазначено про необхідність вирішення питання про поновлення строку касаційного оскарження в суді першої інстанції.

20 жовтня 2015 року постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська було відмовлено засудженому ОСОБА_5 в поновленні процесуального строку на касаційне оскарження вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 листопада 2010 року. Зазначена постанова суду була оскаржена засудженим та його захисником. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 8 серпня 2023 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника засудженого адвоката ОСОБА_4 залишені без задоволення, а постанова суду залишена без змін.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, апеляційний розгляд здійснювався за участю захисника засудженого адвоката ОСОБА_4 , а сам засуджений ОСОБА_5 неодноразово повідомлявся про дату розгляду апеляційної скарги апеляційним судом за адресою, яка була зазначена в матеріалах кримінальної справи, як місце проживання обвинуваченого. В матеріалах кримінальної справи мається ухвала Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, якою було задоволено подання Державної установи «Жовтоводська виправна колонія №26» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 і останній був звільнений від відбування покарання умовно-достроково, що свідчить про те, що з 2020 року ОСОБА_5 вже не перебував під вартою і мав можливість самостійно прибувати до суду при розгляді апеляційних скарг, так і цікавитися інформацією щодо ходу їх розгляду на сайті «Судова влада України», або іншим зручним для нього способом.

При цьому матеріали кримінальної справи не містять жодного повідомлення ОСОБА_5 про зміну місця проживання та зазначення його місця перебування чи адреси для листування при подальшому здійсненні апеляційного розгляду його апеляційної скарги на рішення судів, також в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання ОСОБА_5 про розгляд його апеляційної скарги за його участі в режимі відеоконференції з Рівенським міським судом та наслідки їх розгляду апеляційним судом.

Таким чином твердження ОСОБА_5 , про те, що він вимушено пропустив строк касаційного оскарження зазначеної ухвали, оскільки його своєчасно подану 3.11.2015 року апеляційну скаргу на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 жовтня 2015 року було розглянуто Дніпровським апеляційним судом без його участі «несподівано» 8 серпня 2023 року, хоча він неодноразово домовлявся з Рівенським міським судом про можливість відеоконференції, про що також повідомляв свого захисника адвоката ОСОБА_4 , у якого були всі необхідні контактні дані є необґрунтованим та таким, що не підтверджується жодним доказом.

Також суд вважає не обґрунтованим та таким, що не підтверджене жодним документом чи доказом твердження ОСОБА_5 про те, що попри всі його намагання отримати в передбачений законом спосіб оригінальну копію зазначеної ухвали апеляційного суду він був позбавлений такої змоги і отримання від апеляційного суду та суду першої інстанції копії зазначеної ухвали зайняло деякий час і не з його вини. ОСОБА_5 не надано суду документів, які свідчать про факти його звернень до апеляційного суду та суду першої інстанції про виготовлення і вручення йому копії зазначеної ухвали від 08.08.2023 і отримання зазначених документів з фіксацією дати їх отримання.

Таким чином клопотання містить тільки звернення ОСОБА_5 про поновлення строку касаційного оскарження без зазначення конкретних дат отримання останнім копій оскаржуваної ним ухвали та зазначенням фактів пропуску ним строку на її касаційне оскарження з поважних причин, а саме причин, які не залежали від нього. Вищевикладене свідчить про відсутність перешкод для самостійного отримання ОСОБА_5 копії ухвали Дніпровського апеляційного суду після повернення кримінальної справи до суду першої інстанції. Крім того з матеріалів кримінальної справи вбачається, що захисником засудженого адвокатом ОСОБА_4 були отримані копії оскаржуваної ухвали, направлені йому апеляційним судом, вчасно.

Окрім того, копії самої постанови касаційного суду на яку посилається засуджений ОСОБА_5 , суду першої інстанції він не надав і тому встановити точний час звернення до суду касаційної інстанції суду не надалося можливим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що викладені у клопотанні засудженого данні, не містять достатніх та переконливих відомостей про те, що засудженим ОСОБА_5 пропущений строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 8 серпня 2023 року з поважних причин та підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.90, 353, 386 КПК України в редакції 1960 року, -

ПОСТАНОВИВ

Відмовити засудженому ОСОБА_5 в поновленні процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 8 серпня 2023 року.

На постанову суду може бути подана апеляція в Дніпровський апеляційний суд протягом 15 діб з дня її проголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду

М.Дніпропетровська ОСОБА_1