Ухвала

від 15.01.2025 по справі 1-2/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11/803/4/25 Справа № 1-2/10 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_8 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року, якою відмовлено засудженому в поновлені процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.08.2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскаржуваного рішення.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року відмовлено засудженому ОСОБА_8 в поновлені процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.08.2023 року

Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що апеляційний розгляд, за результатами якого було постановлено ухвалу від 08.08.2023, здійснювався за участю захисника засудженого - адвоката ОСОБА_7 , а сам засуджений ОСОБА_8 неодноразово повідомлявся про дату розгляду апеляційної скарги апеляційним судом за адресою, яка була зазначена в матеріалах кримінальної справи, як місце проживання обвинуваченого. При цьому, суд зазначив, що в 2020 році ОСОБА_8 був звільнений від відбування покарання умовно-достроково, мав можливість самостійно прибувати до суду при розгляді апеляційних скарг, так і цікавитися інформацією щодо ходу їх розгляду на сайті «Судова влада України», або іншим зручним для нього способом, а відтак суд дійшов висновку, що клопотання засудженого не містить належних та достатніх відомостей на підтвердження поважності пропуску ним строку, а тому в його задоволені суд відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі засуджений просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою поновити йому строк на касаційне оскарження.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги засуджений посилається на незаконність судового рішення. Так, засуджений зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що його клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження від 06.07.2015 було "несподівано" розглянуте судом без його участі 08 серпня 2023 року, не дивлячись на те, що він неодноразово домовлявся з Рівенським міським судом про можливість відеоконференції, про що також повідомляв свого захисника адвоката ОСОБА_7 , у якого були всі необхідні контактні дані. Засуджений звертає увагу на помилковості висновків суду стосовно його належного повідомлення про час та дату апеляційного перегляду, через те, що у суду була його попередня адреса за якою він не мешкав з 2000 року, та відразу після звільнення він поїхав до сина у м. Рівне, де і перебуває досі, при цьому в інший спосіб дізнатися про судові засіданні він не мав змоги, оскільки не мав ні телефону, ні доступу до інтернету

Також, засуджений звертає увагу на те, що він був позбавлений можливості отримати копію ухвали від 08.08.2023, її йому досі направлено та вручено не було, так само як і не було вручено йому копію постанови від 04.09.2024.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні захисник засудженого підтримав апеляційну скаргу засудженого, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.

Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила постанову суду залишити без змін.

Засуджений, належним чином повідомлений про час, дату та місце апеляційного перегляду, до зали суду не з`явився, заяв та клопотань про відкладення чи про поважність причин його неявки до суду не надходило, у зв`язку з чим, враховуючи положення ст. 353 КПК України (1960 року), а також те, що апеляційний перегляд вже відкладалося з причин неявки засудженого, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний перегляд у його відсутність.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді доповідача, думку та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 листопада 2010 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 94 КК України в редакції 1960 року та засуджений до 12 років позбавлення волі.

Ухвалою судової колегії з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.08.2011 року апеляції прокурора та захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишені без задоволення, а вирок суду залишений без змін.

Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 жовтня 2015 року відмовлено засудженому ОСОБА_8 в поновленні процесуального строку на касаційне оскарження вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 листопада 2010 року. Зазначена постанова суду була оскаржена засудженим та його захисником.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 08 серпня 2023 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та захисника засудженого адвоката ОСОБА_7 залишені без задоволення, а постанова суду залишена без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням засуджений 13.04.2024 року звернувся до суду з клопотанням про поновлення строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.08.2023 року.

Обгрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, засуджений посилався на те, що вказане рішення було постановлено за його відсутності, без його належного повідомлення про час та дату судового засідання. При цьому, копію вказаної ухвали ним отримано не було, оскільки він не проживає за адресою АДРЕСА_1 з серпня 2011 року. Засуджений також звертав увагу на те, що він неодноразово домовлявся з Рівненським апеляційним судом про можливість відеоконференції, про що також повідомляв свого захисника адвоката ОСОБА_7 , у якого були всі необхідні контактні дані.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 КПК України (1960 року) касаційні скарги на судові рішення, визначені в ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

Відповідно до ст. 353 КПК України (в редакції 1960 року) у разі пропуску строку на оскарження судового рішення з поважних причин особи, які мають право на подання скарги, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, про відновлення пропущеного строку.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суди мають перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.

Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5 - 440 кс (15) 16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Відмовляючи в задоволенні клопотання засудженого Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська послався на те, що ОСОБА_8 не надав переконливих доводів про поважність причин пропуску процесуального строку, а наведені ним причини пропуску строку судом визнані неповажними. При цьому, місцевий суд, обгрунтовуючи своє рішення вказав, що апеляційний розгляд здійснювався за участю захисника засудженого - адвоката ОСОБА_7 , а сам засуджений ОСОБА_8 неодноразово повідомлявся про дату розгляду апеляційної скарги апеляційним судом за адресою, яка була зазначена в матеріалах кримінальної справи, як місце проживання обвинуваченого, який з 2020 року ОСОБА_8 вже не перебував під вартою і мав можливість самостійно прибувати до суду при розгляді апеляційних скарг, так і цікавитися інформацією щодо ходу їх розгляду на сайті «Судова влада України», або іншим зручним для нього способом.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки у клопотанні ОСОБА_8 не наведено поважних причин пропуску строку на оскарження ухвали апеляційного суду від 08.08.2023 року та оскарження її до суду через значний проміжок часу.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

В цьому контексті апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що апеляційне оскарження постанови Бабушкінського районного суду від 20.10.2015 було ініційовано за апеляціями засудженого та захисника ОСОБА_7 , й саме в інтересах засудженого було цікавитися про стан розгляду його справи, а відтак і повідомляти суд про зміну місця проживання чи перебування та в розумні інтервали вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження.

При цьому, колегія суддів зауважує, що інтереси засудженого в суді апеляційної інстанції представляв професійний адвокат ОСОБА_7 і як наголошує засуджений в апеляційній скарзі адвокату були відомі дані про дійсне місце проживання, однак в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості, що адвокат намагався повідомити суд про вказані обставини, чи йому було відомо про зміну місця проживання засудженим.

Також, матеріали кримінальної справи не містять жодного повідомлення ОСОБА_8 про зміну місця проживання та зазначення його місця перебування чи адреси для листування при подальшому здійсненні апеляційного розгляду його апеляційної скарги на рішення судів, також в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання ОСОБА_8 про розгляд його апеляційної скарги за його участі в режимі відеоконференції з Рівенським міським судом та наслідки їх розгляду апеляційним судом.

Так само колегія суддів зауважує і на тому, що ухвалу апеляційного суду від 08.08.2023 було постановлено за участю адвоката, якому за його заявою від 21.09.2023, 27.09.2023 направлено копію ухвали на вказану ним адресу.

В той же, час всупереч доводам апеляційної скарги засудженого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у засудженого не було жодних перешкод для самостійного отримання копії ухвали Дніпровського апеляційного суду, як в суді апеляційної інстанції, так і після повернення кримінальної справи до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 353 КПК України 1960 року неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв`язку з чим суд першої інстанції при постановлені постанови від 04.04.2024, не порушиючи вимог закону, ухвалив рішення за результатами розгляду такого клопотання.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

Отже, засуджений в апеляційній скарзі, яка за змістом аналогічна клопотанню до місцевого суду про відновлення строку, не навів будь-яких мотивів поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення у справі, а тому відсутні підстави для задоволення його апеляційної скарги.

Керуючись статтями ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року, якою відмовлено засудженому в поновлені процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.08.2023 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4