Ухвала

від 13.09.2024 по справі 342/1157/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1157/24

Провадження № 2-з/342/11/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гайдич Р.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліградський Мирослав Васильович про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліградський Мирослав Васильович звернулися до суду із позовом до ОСОБА_2 , третьої особи: військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про встановлення факту ухилення батька від виконання ним обов`язку щодо утримання його загиблого (померлого) сина за життя та усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов`язаної зі смертю військовослужбовця.

Одночасно із поданим позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліградський М.В. подали заяву про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою, в якій просять постановити ухвалу, якою заборонити військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України, вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , одноразової грошової допомоги чи будь яких інших грошових виплат у зв`язку загибеллю сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява мотивована тим, що після загибелі у березні місяці 2023 року під час виконання бойового завдання її чоловіка ОСОБА_3 , виникло право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». До сім`ї загиблого належить ОСОБА_1 (дружина загиблого). Однак, на даний момент на отримання вищезазначеної грошової допомоги та інших грошових виплат претендує також біологічний батько загиблого - ОСОБА_2 . Заявниця має намір звернутися до Городенківського районного суду з вимогою щодо встановлення факту ухилення відповідачем ОСОБА_2 від виконання ним обов`язку щодо утримання його загиблого (померлого) за його життя сина ОСОБА_3 , оскільки членом сім`ї загиблого він не був, з трьох річного віку сина більше не бачив та з ним не зустрічався, аліментів за рішенням суду на нього не платив, допомоги на утримання сина не надавав, у часті у його вихованні не приймав, життям сина не цікавився.

20.06.2024 військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України повідомила ОСОБА_1 , що батько її чоловіка звернувся із запитом до військової частини про надання йому документів щодо загибелі сина ОСОБА_3 , оскільки він має право на виплату половини (7 500 000, 00 грн) суми від одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн, оскільки інших отримувачів, передбачених у ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закону), немає.

27.08.2024 Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України надіслала адвокату Оліградському відповідь в якій підтвердила, що представник ОСОБА_2 звертався до військової частини НОМЕР_1 з проханням надати документи згідно запиту для подальшого оформлення одноразової грошової допомоги. Також, військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України надала копію відповіді на адвокатський запит представника ОСОБА_2 та копію самого адвокатського запиту. У разі якщо Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України здійснить нарахування та виплату ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги, це в майбутньому ускладнить виконання рішення по справі і унеможливить вирішення судового спору, оскільки згідно ч. 2 ст. 16-4 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя. Тобто, до набрання законної сили рішення суду про встановлення факту ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя, відмовити у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги або її виплату припинити чи призупинити, не можливо без забезпечення позову. Також звертає увагу, що ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачено можливість повернення вже виплаченої одноразової грошової допомоги. Крім того, кошти можуть бути витрачені, чи передані третім особам і в подальшому їх повернення буде не можливим. Також не можливо буде застосувати поворот виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст.153, ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, вивчивши докази додані до заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. п. 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19), що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову при подачі позовної заяви, остання звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи: військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про встановлення факту ухилення батька від виконання ним обов`язку щодо утримання його загиблого (померлого) сина за життя та усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов`язаної зі смертю військовослужбовця.

Завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів, визначені в Порядку та в умовах призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45.

В пункті 1.7 вказаного Порядку ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Згідно ч.1, 4 ст. 16-1 Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно ч.2 ст. 16-4 Закону у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, аналіз вказаних норм вказує, що платежі, пов`язані з отриманням одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця здійснюються обласним ТЦКСП та їх виплата має бути призупинена відповідно до вимог Закону вказаним органом до вирішення спору, який пов`язаний із правом на призначення і виплату одноразової грошової допомоги або її розміром у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили, адже є його не правом, а обов`язком, який виникає у разі наявності у провадженні суду відповідного спору, та не вимагає окремого рішення суду для цього.

Із змісту заяви вбачається, що право на одноразову грошову допомогу має заявниця та батько загиблого ОСОБА_2 .

З копії адвокатського запиту адвоката Либовка А.В. від 11.06.2024 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України вбачається, що адвокат Либовка А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , зверталася із даним запитом до військової частини для надання їй копії необхідних документів з метою одержання ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги після загибелі сина військовослужбовця ОСОБА_3 .

Проте, доказів про призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого ОСОБА_3 чи хоча б інформації про звернення ОСОБА_4 за отриманням такої грошової виплати, як і про призначення її виплати ОСОБА_4 , заявницею та її представником суду не надано.

Також суд звертає увагу, що в абзаці 1 частини 10 статті 150 ЦПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

А вимога про забезпечення позову ОСОБА_1 є частково тотожною із вимогою зазначеною нею в позовній заяві, яка поступила до суду разом із заявою про забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 758/2776/21 наголосив, що забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Заявницею та її представником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення позову може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

Суд звертає увагу, що мета забезпечення позову в збалансованості інтересів сторін, при цьому забезпечення не може за своїм змістом вирішувати спір по суті.

У зв`язку із вище викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити оскільки вона є безпідставною та необґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оліградський Мирослав Васильович, про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Текст ухвали складено 13.09.2024.

Суддя: Гайдич Р. М.