Ухвала

від 10.09.2024 по справі 361/9326/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/9326/23

провадження № 1-кс/361/450/24

10.09.2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представників заявника адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари клопотання власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕРІЯ АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ШВИДКИЙ РАВЛИК», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМІЙСЬКЕ АГРО» , про скасування арешту майна,-

в с т а н о в и в :

Власники майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,ТОВ «ІВЕРІЯАГРО»,ТОВ «ПАРКШВИДКИЙ РАВЛИК», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,ТОВ «АРМІЙСЬКЕАГРО» звернулисядо слідчогосудді ізклопотанням,в якомупросять скасуватиарешт,накладений ухвалою слідчогосудді Броварськогоміськрайонного судуКиївської областівід 25.10.2023року у справі № 361/9326/23, а саме: на земельні ділянки зареєстровані по праву власності з кадастровими номерами:

3221280401:01:062:0010, площею 3,2989 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування амшанника, за адресою: АДРЕСА_1 ;

3221280401:01:045:0037, площею 5,252 га, для обслуговування майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_2 ;

3221280401:01:049:0015, площею 1,1687 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування складу зернового, за адресою: АДРЕСА_1 ;

3221280401:01:050:0010, площею 5,1477 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 ;

3221289501:01:038:0076, площею 2,6598 га, для обслуговування майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289501:01:033:0037, площею 3,2524 га, для обслуговування майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289501:01:016:0038, площею 1,5289 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування майстерні, за адресою: АДРЕСА_3 в;

3221289501:01:036:0033, площею 0,515 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування приміщення їдальні, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0166, площею 0,1 га, для іншого сільськогосподарського призначення, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0048, площею 2,3133 га, сіносховище, за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка 10;

3221289500:02:007:0031, площею 0,0519 га, для іншого сільськогосподарського призначення, для обслуговування будівлі (ваги автомобільні) за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0035, площею 0,3581 га, сіносховище, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0032, площею 1,1335 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування корівника 4-рядного № 6 з домом тваринника, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0033, площею 4,3203 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування корівника 4-рядного № 10 з домом тваринника, за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування клопотання покликаються на те, що власники земельних ділянок є добросовісними набувачами, під час набуття земельних ділянок перевіряли правовстановлюючі документи, у тому числі нотаріуси та державні реєстратори, і жодних зауважень щодо нечинності чи підробки документів не було встановлено. У позасудовому чи судовому порядку право власності чи правовстановлюючі документи не скасовані та не оскаржуються.

Окрім того, на дату відкриття кримінального провадження з 09.01.2013 року, тобто більше 11 років, жодних слідчих дій щодо майна проведено не було, строки досудового розслідування у порядку ст. 219 КПК України не продовжувалися, підозр, обвинувачень жодній особі не вручено.

Із ухвали від 25.10.2023 року вбачається, що клопотання про накладення арешту мотивоване порушеннями оформлення документів на право власності, проте сама лише вказівка про наявність будь-яких порушень за 11 років має бути документально підтверджена та повинні були надані до суду для підтвердження документи.

У той же час, до клопотання додано копії судових рішень, відповідно до яких у судових справах, досліджувались обставини проведення загальних зборів, правомірність та законність рішень загальних зборів та свідоцтв про право власності на майно (майновий пай).

Вважаємо, що арешт накладено необгрунтовано, оскільки слідчим не було підтверджено:

-сукупність підстав чи розумних підозр вважати земельні ділянки доказом кримінального провадження;

-арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, дане майно не є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, що розслідується, та вбачається безпідставне обмеження права власності на володіння, користування та розпорядження майном;

-відсутні достатні докази, які вказують на вчинення злочину;

-відсутня обґрунтована підозра;

-не встановлено потерпілого від вчинення злочину, обставини якого розслідуються;

-відсутні підстави для арешту майна;

-не враховані негативні наслідки арешту для власників земельних ділянок. Накладення арешту не співмірне негативним наслідкам із завдання власникам суттєвих збитків внаслідок тривалої заборони, а також із позбавленням фізичним та юридичним особам конвенційного права на мирне володіння своїм майном, що гарантується ст.41 Конституції України;

-вказаний арешт не є необхідним для досягнення дієвості цього кримінального провадження як мети застосування заходів забезпечення;

-невизначений термін тривалості досудового розслідування та бездіяльність досудового слідства спричиняють надмірний тягар власникам майна;

-не враховані та не підтверджено розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В судовому засіданні адвокати просили клопотання задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, просив у скасуванні арешту на вказані земельні ділянки відмовити. Надав суду рішення Господарського суду Київської області від 21 червня 2024 року про визнаня недійсним рішення загальних зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Бобрицьке» від 17.06.2013 року оформленого протоколом №1-3/2013 від 17.06.2013 року про передачу у власність громадянам та Товариству з обмеженою відповідальністю «Бобрик» для обслуговування об`єктів нерухомого майна, що перебувають у них у власності, земельні ділянки без зміни цільового призначення.

Також повідомив, що вказане рішення оскаржено заявниками до Північного апеляційного господарського суду, тому просив розгляд справи відкласти до прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Заслухавши думку представника власника майна, прокурора, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до такого.

З огляду на положення п. 1 ч.ч 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що правовідносини, що виникають з приводу права власності на майно, не можуть слугувати підставою для відкладення розгляду клопотання, в даному випадку скасування арешту.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до вимог ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013100130000022 від 09.01.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 (чинна до 01.07.2020), ч. 1 ст. 366 (чинна до 01.07.2020), ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.10 2023 року у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на земельні ділянка заявників.

В клопотанні слідчого СВ Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області зазначено, що при оформленні права власності на нерухоме майно (будівлі) і земельні ділянки господарських дворів КСП «Бобрицьке» не були дотримані положення нормативних документів Міністерства аграрної політики України, зокрема, Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03. 2001 року, № 63, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 року за № 306/5497, Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року за № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 року за № 305/5496.

Так, відповідно до змін до Статуту ТОВ «Бобрицьке» ЄДРПОУ 30839434, зареєстрованих Броварською РДА від 16.12.2002 року, дане підприємство є правонаступником майнових прав та бере на себе обов`язки по боргах та зобов`язаннях колективного сільськогосподарського підприємства «Бобрицьке».

Відповідно до п. 13, 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств оформлення документів на відпуск майна в рахунок погашення майнових свідоцтв після прийняття рішення з цього питання зборами співвласників за поданням комісії з організації вирішення майнових питань здійснює підприємство-правонаступник.

Підставою для оформлення права власності на майно є Свідоцтво про право власності на майновий пай з відміткою про відпуск майна, яку робить керівник підприємства-правонаступника і засвідчує підпис печаткою, а також акт приймання-передавання майна від підприємства правонаступника власнику майнового паю. Цей встановлений законом порядок не був дотриманий, тому є всі підстави вважати, що здійснення державної реєстрації нерухомого майна і земельних ділянок господарських дворів особам, які викупили частку майнових сертифікатів у співвласників КСП «Бобрицьке» здійснено з порушенням чинного законодавства України.

Між тим, документи, на підставі яких здійснювалась державна реєстрація права власності мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і в подальшому можуть бути використані як доказ, оскільки містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та осіб, які причетні до його вчинення.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Слідчий суддя зауважує, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність підстав для скасування арешту майна, а також оцінює наявність підстав відповідності даного майна критеріям, що встановлені ст. 98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1ст. 174 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження заявити клопотання про скасування арешту майна яке розглядається слідчим суддею або судом під час судового провадження.

В разі якщо підозрюваний, обвинувачений, їх захисники чи законні представники, інші власники або володільці майна, представники юридичної особи, щодо яких здійснюється провадження, доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано та за їх клопотанням ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження арешт майна може бути скасований повністю чи частково.

Слідчий суддя враховує, що накладення арешту на вказане майно було обумовлено необхідністю збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення можливості проведення відповідних слідчих дій та запобіганню ризику відчуження даного майна, з урахуванням того, що незастосування заборони на відчуження майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Посилання заявників на те, що земельні ділянки не відповідають ознакам, передбачених ст. 98 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими, оскільки, вказані земельні ділянки до теперішнього часу не визнані слідчим речовими доказами. Матеріали досудового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна як арешт майна з метою запобігання його зникнення чи відчуження. Іншого в ході судового розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що заявником доведено наявність правових підстав для скасування арешту майна.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 712/191/23 від 20 травня 2024 року, вказувала, що відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18, ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

За таких обставин, ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, а також про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв`язку зі ст.ст. 170, 173, 174 КПК апеляційному оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.170,174,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2023 року у справі № 361/9326/23, а саме: на земельні ділянки зареєстровані по праву власності з кадастровими номерами:

3221280401:01:062:0010, площею 3,2989 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування амшанника, за адресою: АДРЕСА_1 ;

3221280401:01:045:0037, площею 5,252 га, для обслуговування майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_2 ;

3221280401:01:049:0015, площею 1,1687 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування складу зернового, за адресою: АДРЕСА_1 ;

3221280401:01:050:0010, площею 5,1477 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 ;

3221289501:01:038:0076, площею 2,6598 га, для обслуговування майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289501:01:033:0037, площею 3,2524 га, для обслуговування майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289501:01:016:0038, площею 1,5289 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування майстерні, за адресою: АДРЕСА_3 в;

3221289501:01:036:0033, площею 0,515 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування приміщення їдальні, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0166, площею 0,1 га, для іншого сільськогосподарського призначення, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0048, площею 2,3133 га, сіносховище, за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка 10;

3221289500:02:007:0031, площею 0,0519 га, для іншого сільськогосподарського призначення, для обслуговування будівлі (ваги автомобільні) за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0035, площею 0,3581 га, сіносховище, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0032, площею 1,1335 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування корівника 4-рядного № 6 з домом тваринника, за адресою: АДРЕСА_3 ;

3221289500:02:007:0033, площею 4,3203 га, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування корівника 4-рядного № 10 з домом тваринника, за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 13.09.2024 року о 12.00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1