Ухвала

від 24.10.2024 по справі 361/9326/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/9326/23

провадження № 1-кс/361/1728/24

24.10.2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника заявника адвоката

ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари клопотання про скасування арешту на земельну ділянку, кадастровий номер -3221289501:01:033:0055, площею 0.2026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжхлібінвест»,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжхлібінвест», яке є власником майна звернулось до суду з клопотанням про скасування арешту на земельну ділянку, кадастровий номер -3221289501:01:033:0055, площею 0.2026га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування клопотання представник власника майна пояснив, що «Запоріжхлібінвест» є добросовісним набувачем, під час набуття земельної ділянки правовстановлюючі документи перевірялися нотаріусом на відсутність обтяжень на земельну ділянку. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, земельна ділянка з кадастровим номером 3221289501:01:033:0055, як окремий об`єкт сформована у 2023 році. Дана земельна ділянка не перебувала у власності КСП «Бобрицьке» чи ТОВ «Бобрицьке» (ЄДРПОУ 30839434). Арешт на земельну ділянку накладено в кримінальному провадженні № 42013100130000022 від 09.01.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України. Земельна ділянка, як об`єкт матеріального світу, не може нести на собі слідів злочинів, які є предметом дослідження в даному кримінальному провадженні. Земельна ділянка не відповідає критерію речового доказу за вказаних слідчим обставин вчинення злочину. Фактичні обставини справи спростовують існування правової підстави для арешту земельної ділянки з метою збереження речових доказів та спростовують необхідність арешту земельної ділянки. Арешт на земельну ділянку накладено необгрунтовано, оскільки слідчим не було підтверджено: сукупність підстав чи розумних підозр вважати земельні ділянки доказом кримінального провадження; арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, дане майно не є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, що розслідується, та вбачається безпідставне обмеження права власності на володіння, користування та розпорядження майном; відсутні достатні докази, які вказують на вчинення злочину; відсутня обґрунтована підозра; не встановлено потерпілого від вчинення злочину, обставини якого розслідуються; відсутні підстави для арешту майна; не враховані негативні наслідки арешту для власників земельних ділянок. Накладення арешту не співмірне негативним наслідкам із завдання власникам суттєвих збитків внаслідок тривалої заборони, а також із позбавленням фізичним та юридичним особам конвенційного права на мирне володіння своїм майном, що гарантується ст.41 Конституції України; вказаний арешт не є необхідним для досягнення дієвості цього кримінального провадження як мети застосування заходів забезпечення; невизначений термін тривалості досудового розслідування та бездіяльність досудового слідства спричиняють надмірний тягар власникам майна; не враховані та не підтверджено розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. З цих підстав заявник просить скасувати арешт на земельну ділянку, накладений ухвалою слідчого судді.

На розгляд клопотання учасники судового розгляду до суду не прибули, будучи в належний спосіб повідомленими про день і час розгляду клопотання, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання та зумовлює його розгляд без фіксування за допомогою технічних засобів за правилами ч. 4 ст. 107 КПК України.

Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, слідчий суддя зазначає таке.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана обґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 131 КПК України.

Положеннями ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013100130000022 від 09.01.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2024 по справі № 361/9326/23 у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на земельні ділянки заявника з кадастровими номерами: 3221289501:01:033:0056, площею 2.2278 га, обліковується за ТОВ «Холдінг Хлібодар», 3221289501:01:033:0055, площею 0.2026 га, обліковується за ТОВ «Запоріжхлібінвест», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Метою арешту, як вбачається зі змісту цього судового рішення є збереження вказаної земельної ділянки, як речового доказу.

Слідчий суддя, при розгляді клопотання в порядку ст. 174 КПК України, не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність підстав для скасування арешту майна, а також оцінює наявність підстав відповідності даного майна критеріям, що встановлені ст. 98 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Посилання заявника на те, що відпала потреба у арешті земельної ділянки, слідчий суддя вважає обґрунтованими, оскільки у суду немає жодних доказів, що вказана земельна ділянка визнана речовим доказом кримінальному провадженні № 42013100130000022 від 09.01.2013, що власне й було метою її арешту згідно з ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2024 по справі № 361/9326/23. Отже, на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у майнові права та інтереси власника земельної ділянки, як арешт майна.

З наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що заявником доведено наявність правових підстав для скасування арешту майна у зв`язку з тим, що відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 174,309,372,376, 392КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2024 року у справі № 361/9326/23, на земельну ділянку, кадастровий номер -3221289501:01:033:0055, площею 0.2026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжхлібінвест».

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 28.10.2024 року о 09.50 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1