Постанова

від 12.09.2024 по справі 710/820/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1338/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №710/820/24 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Звенигородської окружної прокуратури Плетінь Ольги Олексіївни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2024 року про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Шанс», про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Шполянськогорайонного судуЧеркаської областівід 11червня 2024року позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що вказана позовна заява викладена українською мовою, проте відповідач ОСОБА_3 є громадянкою Латвійської Республіки та відповідно до інформації, вказаної у позовній заяві, проживає на території Латвійської Республіки, тому їй необхідно буде вручати позов з додатками із дотриманням вимог Інструкції, Конвенцій та Договору між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах.

Тобто, суд зазначив, що позивачу слід надати в двох екземплярах належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем проживання (реєстрації).

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року заяву повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що станом на 24.06.2024 року, позивач не виконав вимоги ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 11.06.2024, якою було залишено позовну заяву без руху. Ураховуючи викладене, є підстави повернути Звенигородській окружній прокуратурі позовну заяву, в свою чергу це не суперечить вимогам закону і не позбавляє особу, позов якої повертається, після усунення умов, що були підставою для повернення позову, звернутися до суду повторно.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду виконуючий обов`язки керівника Звенигородської окружної прокуратури Плетінь О.О. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області оскаржила її в апеляційному порядку та зазначила, що її постановлено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просила її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що суд за відсутності в матеріалах справи достовірних даних про не володіння чи недостатнє володіння відповідачем українською мовою, а також про її відмову в одержання документів на українській мові прийняв передчасне рішення про повернення позовної заяви.

Вказує, що ОСОБА_2 народилася та проживала тривалий час на території України, самостійно реалізувала свої права, зокрема, на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оформлення документів на право власності на спірну земельну ділянку, передачу її у користуванні, особисто зверталася із заявами до органів виконавчої влади та нотаріальної контори, що є достатніми підставами вважати, що ОСОБА_2 вільно володіє українською мовою.

Крім того, переклад позовної заяви з додатками у двох примірниках на мову запитуваної держави Латвійської Республіки, потребує витрачання значних коштів з державного бюджету України, що є не виправданим з огляду на володіння відповідачем ОСОБА_5 , українською мовою.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлена судом першої інстанції ухвала не відповідає зазначеним вище вимогам.

06.06.2024 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява в якій позивач просить: припинити право власності ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Латвійської Республіки, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 4,3474 га, з кадастровим номером 7125788800:03:001:0265, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (раніше в адміністративних межах Топильнянської сільської ради Шполянського району Черкаської області), зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.05.2019 за № 31475699, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1825743571257, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890, адреса: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008) та продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_6 виручених коштів із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 11.06.2024 було залишено заяву без руху та надано десять днів для усунення виявлених недоліків.

Підставою залишення без руху позовної заяви, а в подальшому її повернення судом, стало те, що вказана позовна заява викладена українською мовою, проте відповідач ОСОБА_3 є громадянкою Латвійської Республіки та згідно інформації вказаної у позовній заяві проживає на території Латвійської Республіки, тому їй необхідно буде вручати позов з додатками із дотриманням вимог Інструкції, Конвенцій та міжнародного договору.

Суд вказав на необхідність позивачу надати в двох екземплярах належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з частиною першою статті 9ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частина четвертастатті 9 ЦПК України).

Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду (частина друга статті 75 ЦПК України).

Відповідно до статті 80Закону України«Про міжнароднеприватне право» - у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів, отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Статтею 497ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

23.05.1995 між Україною та Латвійською Республікою укладено Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах, який ратифіковано Законом N 452/95-ВР від 22.11.1995.

Відповідно доч.1,2ст.5Договору міжУкраїною таЛатвійською Республікоюпро правовудопомогу таправові відносиниу цивільних,сімейних,трудових такримінальних справах,клопотання пронадання правовоїдопомоги тадокументи,які донього додаються,складаються державноюмовою запитуючоїустанови.Клопотання скріплюєтьсягербовою печаткоюзапитуючої установита засвідчуєтьсяпідписом їїкерівника (компетентноїособи). До клопотання про надання правової допомоги та документів, які до нього додаються, повинен бути прикладений переклад на державну мову виконавця клопотання або російську мову. Переклад засвідчується офіційним перекладачем чи нотаріусом, або посадовою особою запитуючої установи, або дипломатичним представництвом чи консульською установою запитуючої Договірної Сторони.

Відповідно до частини 1 статті 9 Договору запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, що підлягають врученню, складені на її мові або забезпечені засвідченим перекладом. У тому випадку, коли документи складені не на мові запитуваної Договірної Сторони або не забезпечені перекладом, вони вручаються одержувачу, якщо він згоден добровільно їх прийняти.

Відповідно до статті 496 ЦПК України, іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичним особами України, крім випадків, передбачених Конституцієюта законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 498ЦПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятоюстатті 12 ЦПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з частиною четвертоїстатті 10 ЦПК Українисуд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття (розгляду) позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

У справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970року зазначено, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року (пункт 65), у справі «Кудла проти Польщі» від 26 жовтня 2000 року (пункт 122) зазначено, що однієї із гарантій 6 Конвенції є право на забезпечення ефективного доступу до суду для того, щоб учасники судового процесу могли одержати рішення, яке стосується їх «прав та обов`язків».

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і перешкодило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Колегія суддів, проаналізувавши норми, які регулюють спірні процесуальні питання, а також надаючи оцінку доводам викладеним у апеляційній скарзі в частині володіння відповідачем українською мовою, погоджується з доводами прокуратури у тій частині, що ОСОБА_7 народилася та проживала тривалий час на території України, самостійно реалізувала свої права, зокрема, на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оформлення документів на право власності на спірну земельну ділянку, передачу її у користуванні, особисто зверталася із заявами до органів виконавчої влади та нотаріальної контори, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 володіє українською мовою та переклад позовної заяви на латиську мову є наразі недоцільним.

У разі, якщо після відкриття провадження у справі буде встановлена необхідність вручення документів (зокрема, позовної заяви з додатками) відповідачу за межами України, такі дії можуть бути вчинені судом першої інстанції у визначеному законодавством України порядку.

Отже, у даній справі суд першої інстанції проявив надмірний формалізм, переклавши на позивача можливі ризики розгляду справи за участю іноземної особи.

Подібні висновки суду викладені у постанові Верховного суду у справі №526/442/22 (провадження № 61-6895св22) від 19 жовтня 2022 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про прийняття позовної заяви, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Звенигородської окружної прокуратури Плетінь Ольги Олексіївни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області задовольнити.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді