Постанова

від 30.08.2024 по справі 908/3731/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/3731/23

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Васьковський О.В., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024 (колегія суддів: Верхогляд Т.А., Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.)

у справі за позовом Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (далі - КП "НВК "Іскра")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма" (далі - ТОВ "Норма")

про стягнення 418 078,16 грн.

ВСТУП

1. КП "НВК "Іскра" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до суду з позовною заявою, однак суд першої інстанції залишив її без руху та надалі повернув, оскільки позивач не надав докази направлення на адресу відповідача (ТОВ "Норма") копії позовної заяви та доданих до неї документів.

2. Ухвала суду першої інстанції була оскаржена КП "НВК "Іскра" в апеляційному порядку, проте суд залишив апеляційну скаргу без руху та повернув її скаржнику з аналогічних підстав.

3. КП "НВК "Іскра" подало до Верховного Суду касаційну скаргу; стверджувало, що ТОВ "Норма" не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС), тому КП "НВК "Іскра" не було зобов`язане надсилати відповідачу копії документів.

4. Перед Верховним Судом постали такі питання:

- з якого моменту особа набуває статус учасника справи (відповідача); чи втрачає вона цей статус у разі повернення судом позовної заяви;

- з якого моменту в осіб, які за законом зобов`язані мати електронний кабінет, виникає обов`язок зареєструвати його (починає поширюватися норма ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)): (1) з дати набуття чинності відповідною нормою закону; (2) з дати, коли особі стає відомо про пред`явлення до неї позову; (3) з дати звернення особи до суду з процесуальними документами.

- яким чином особа може дізнатися про пред`явлення до неї позову у разі відсутності в неї електронного кабінету; на кого покладається тягар повідомлення цієї особи - на позивача або на суд;

- чи не порушуються право бути обізнаною про судову справу та інші права та принципи господарського судочинства щодо особи, яка не має електронного кабінету, але зобов`язана його мати, у разі подання до неї позову, а в подальшому і скарги до суду апеляційної інстанції з використанням підсистеми "Електронний суд" без направлення паперових копій документів поштою;

- чи зобов`язаний позивач, який оскаржує ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви (тобто у випадку, коли суд першої інстанції не відкрив провадження), надіслати копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи, наявність електронного кабінету для яких є обов`язковим, у разі відсутності у них електронного кабінету, а також подати суду докази такого надсилання у разі подання позову та апеляційної скарги через електронний кабінет?

5. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу для продовження розгляду; надав системне тлумачення положенням ч.6 ст.6, ч.7 ст.42, п.3 ч.3 ст.258, ч.1 ст.259 ГПК.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

6. У грудні 2023 року КП "НВК "Іскра" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Норма" про стягнення 418 078,16 грн.

7. Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП "НВК "Іскра" посилалося на порушення ТОВ "Норма" приписів ст.201 Податкового кодексу України, що завдало позивачу збитків у виді неотриманого податкового кредиту на суму 418 078,16 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

8. Господарський суд Запорізької області ухвалою від 05.01.2024 повернув позовну заяву КП "НВК "Іскра" з підстав неусунення недоліків позовної заяви, а саме з огляду ненадання доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

9. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.03.2024 повернув КП "НВК "Іскра" апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2024 з доданими до неї документами.

10. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- позивач не надав докази направлення апеляційної скарги відповідачу листом з описом вкладення протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, чим не дотримався приписів ст.258 ГПК щодо форми та змісту апеляційної скарги; позивач хибно трактує положення частин 6, 7 ст.42 ГПК;

- положення ст.259 ГПК конкретизують та деталізують вимоги п.3 ч.3 ст.258 ГПК у частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу; наведена у цій нормі вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні в справі покликана забезпечити дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом;

- надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи можливе: 1) з використанням ЄСІТС шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи; або 2) листом з описом вкладення, що є обов`язком заявника апеляційної скарги;

- ненадсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам судового процесу позбавляє учасників справи можливості бути обізнаними про зміст та підстави апеляційного оскарження судового рішення в справі, що, у свою чергу, позбавляє можливості подати до суду апеляційної інстанції заперечення проти відкриття апеляційного провадження та відзив на апеляційну скаргу відповідно до статей 262, 263 ГПК.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

11. 02.04.2024 КП "НВК "Іскра" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського від 28.03.2024, у якій просить скасувати її та направити справу №908/3731/23 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

12. На обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права; оскільки ТОВ "Норма" є юридичною особою, що зареєстрована за законодавством України, воно зобов`язане зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС відповідно до ч.6 ст.6 ГПК в обов`язковому порядку; приписи абз.2 ч.7 ст.42 ГПК звільняють позивача від обов`язку надсилати копії документів учаснику справи, який повинен був, але не зареєстрував електронний кабінет.

13. Правом подати відзив на касаційну скаргу ТОВ "Норма" не скористалося.

Рух справи у суді касаційної інстанції

14. Верховний Суд ухвалою від 22.04.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою КП "НВК "Іскра", її розгляд призначив у порядку письмового провадження.

15. Верховний Суд ухвалою від 22.05.2024 передав справу №908/3731/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) на підставі ч.2 ст.302 ГПК.

16. Об`єднана палата ухвалою від 13.06.2024 прийняла справу №908/3731/23 за касаційною скаргою КП "НВК "Іскра" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024 до розгляду.

Підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати

17. Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі №916/4992/23, щодо застосування ч.6 ст.6 ГПК шляхом його уточнення/конкретизації щодо застосування ч.7 ст.42 ГПК до спірних правовідносин у контексті обов`язку надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншому учаснику процесу відповідно до п.3 ч.3 ст.258 ГПК у паперовій або електронній формі особою, яка, з огляду на ухвалу про повернення позовної заяви, не набула статусу учасника справи.

18. Верховний Суд в ухвалі від 22.05.2024 зазначив, зокрема, що Верховний Суд постановою від 13.05.2024 у справі №916/4992/23 скасовуючи ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та направляючи справу до суду апеляційної інстанції зі стадії прийняття до розгляду апеляційної скарги зазначив, що, скаржник, звернувшись з апеляційною скаргою в електронній формі з використанням електронного кабінету у справі, де відповідачем є орган місцевого самоврядування, який відповідно до ч.6 ст.6 ГПК зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет, обґрунтовано покладався на те, що у нього відсутній обов`язок із надсилання копій цієї скарги відповідачеві та очікував на відкриття апеляційного провадження за його скаргою.

19. Колегія суддів не погодилася із цим висновком, вказавши, що обов`язок позивача повідомити особу про пред`явлення до неї позову і, відповідно, подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції передує обов`язку відповідача зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС відповідно до ч.6 ст.6 ГПК; як вбачається з матеріалів справи, відповідач не обізнаний про пред`явлення до нього позову, що не дає можливість відповідачу обстоювати свою позицію у справі в умовах, які ставлять його у суттєво менш сприятливе становище порівняно з позивачем.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання, чи зобов`язаний позивач, який оскаржує ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви (тобто у випадку, коли судом першої інстанції не було відкрито провадження), і подав скаргу через свій електронний кабінет, надіслати цінним листом з описом вкладення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу, наявність електронного кабінету для якого є обов`язковим, у разі відсутності у нього електронного кабінету, а також подати суду докази такого надсилання.

21. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника і вважає, що такий обов`язок у особи, яка подає апеляційну скаргу, відсутній, виходячи з таких міркувань.

Чи зобов`язаний скаржник надіслати копію апеляційної скарги іншим учасникам справи у разі подання скарги через свій електронний кабінет?

22. Відповідно до ч.1 ст.259 ГПК особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу.

23. За змістом абз.1 ч.7 ст.42 ГПК якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

24. Об`єднана палата звертає увагу, що відповідно до Закону від 01.12.2022 №2801-IX з 31.12.2023 у тексті ГПК слово "інформаційно-телекомунікаційна" в усіх відмінках і числах замінено словом "інформаційно-комунікаційна" у відповідному відмінку і числі. Тобто найменування ЄСІТС замінено на ЄСІКС, що, однак, не має визначального впливу на зміст норм, які регулюють функціонування та використання цієї системи.

25. Отже, у разі відсутності електронного кабінету в учасника справи відповідні копії документів мають бути надіслані такому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення.

26. Водночас згідно з абз.2 ч.7 ст.42 ГПК якщо інший учасник справи відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

27. Верховний Суд зазначає, що відповідно до норм ГПК зареєструвати електронний кабінет зобов`язані не всі суб`єкти. Такий обов`язок законодавець поклав лише вичерпне коло осіб, перелік яких наведений у ч.6 ст.6 ГПК.

28. Так, відповідно до ч.6 ст.6 ГПК адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі) у обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні кабінети у добровільному порядку.

29. Абзац 1 ч.7 ст.42 ГПК передбачає надсилання копій документів у паперовій формі листом з описом вкладення лише тим учасникам справи, які не мають електронного кабінету та відповідно до закону не зобов`язані його реєструвати.

30. Натомість для учасників справи, які згідно з ч.6 ст.6 ГПК зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, однак не зробили цього, законодавець передбачив процесуальну відповідальність у вигляді відсутності обов`язку надсилання цим суб`єктам паперових копій документів.

31. Приписи абз.2 ч.7 ст.42 ГПК спонукають осіб, перелік яких визначений ч.6 ст.6 ГПК, виконати свій обов`язок з реєстрації електронного кабінету, усвідомлюючи, зокрема, можливі негативні процесуальні наслідки його невиконання (у тому числі передбачені абз.2 ч.7 ст.42 ГПК).

32. Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі №916/4992/23 зазначив, що скаржник подав апеляційну скаргу в електронній формі з використанням електронного кабінету, а тому у нього відсутній обов`язок із надсилання копії цієї скарги, зокрема, у паперовій формі листом з описом вкладення, відповідачу, який є органом місцевого самоврядування та відповідно до ч.6 ст.6 ГПК зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет.

33. Верховний Суд вважав, що повернення апеляційної скарги з підстав її невідповідності вимогам ст.258 ГПК, від виконання вимог якої, щодо надання доказів надсилання копій документів іншому учаснику справи, позивач звільнений згідно з ч.7 ст.42 ГПК , ставить учасника спору у становище правової невизначеності.

34. Верховний Суд також вважав, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності з метою уникнення надмірно формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням права на апеляційне оскарження судового рішення.

35. Тобто скаржник, звернувшись з апеляційною скаргою в електронній формі з використанням електронного кабінету, у справі де відповідачем є орган місцевого самоврядування, який відповідно до ч.6 ст.6 ГПК зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет, обґрунтовано покладався на те, що у нього відсутній обов`язок із надсилання копій цієї скарги відповідачеві, та очікував на відкриття апеляційного провадження за його скаргою.

36. Отже, Верховний Суд у справі №916/4992/23 вказав, що: 1) ч.1 ст.259 ГПК підлягає застосуванню з урахуванням положень ст.42 ГПК; 2) абз.2 ч.7 ст.42 ГПК звільняє учасника справи від обов`язку надсилання копій документів іншому учаснику, який відповідно до ч.6 ст.6 ГПК зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його.

37. Колегія суддів, передаючи цю справу на розгляд Об`єднаної палати, погодилася з цими загальними висновками, втім, звернула увагу на те, що у справі №916/4992/23 скаржник подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024, тоді як у справі №916/4992/23 апеляційна скарга була подана на ухвалу про повернення позовної заяви (тобто провадження у справі не відкривалося і рішення не ухвалювалося).

38. У зв`язку із цим колегія суддів вважала за необхідне відступити (уточнити/конкретизувати) висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.05.2024 у справі №916/4992/23 щодо застосування ч.7 ст.42 ГПК до спірних правовідносин. Колегія суддів вважала, що у такому випадку скаржник має обов`язок надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншому учаснику процесу відповідно до п.3 ч.3 ст.258 ГПК у паперовій формі особі, яка, з огляду на ухвалу про повернення позовної заяви, не набула статусу учасника справи.

З якого моменту особа (відповідач) набуває статус учасника справи?

39. Колегія суддів, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати, вважала, що з огляду на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, ТОВ "Норма" не набуло статусу учасника справи, втім, тим не менше, товариство має право на отримання інформації щодо цієї справи, яке забезпечується шляхом надсилання йому позивачем копій процесуальних документів у паперовій формі.

40. Дійсно, у цій справі, на відміну від справи №916/4992/23, суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачеві (тобто провадження у справі не було відкрито), а отже виникає питання, чи набуло ТОВ "Норма" статусу учасника справи - відповідача.

41. Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

42. Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність) (частини 1, 2 ст.44 ГПК).

43. За змістом частин 1, 3, 4 ст.45 ГПК сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

44. Згідно з частинами 1, 3 ст.162 ГПК у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

45. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу (п.1 ч.1 ст.164 ГПК).

46. Частиною 1 ст.171 ГПК встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

47. Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи (частини 1, 2 ст.172 ГПК).

48. Отже, відповідно до цих приписів ГПК статус учасника справи особа має ще до моменту звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі (по суті з моменту складення позивачем остаточного тексту позовної заяви і визначення у ньому певної особи як відповідача).

49. Підтвердженням цього є також те, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо права позивача визначати відповідача (відповідачів), предмет та підстави позову. Так, Велика Палата Верховного суду неодноразово вказувала у своїх постановах, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (п.41), від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц (п.49), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (п.50), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (п.31.4), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (п.38), від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц (п.31), від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц (п.63)).

50. Залишення без руху, а потім і повернення судом позовної заяви не впливає на такий статус. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

51. Натомість частини 3, 4, 6 ст.175 ГПК передбачають, що про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

52. Тобто зі змісту норми ст.175 ГПК вбачається, що сторони втрачають свій процесуальний статус у зв`язку із відмовою у відкритті провадження у справі, оскільки ця норма іменує відповідну особу вже не позивачем, а заявником. Норма не передбачає направлення ухвали всім учасникам справи, вона надсилається лише заявнику.

53. Отже, Об`єднана палата вважає, що ТОВ "Норма" мало статус учасника справи на момент подання позивачем апеляційної скарги.

З якого моменту в юридичної особи, зареєстрованої за законодавством України, виникає обов`язок мати електронний кабінет?

54. Колегія суддів, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати вважала, що обов`язок позивача повідомити особу про пред`явлення до неї позову і, відповідно, подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції передує обов`язку відповідача зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС (ЄСІКС) відповідно до ч.6 ст.6 ГПК, оскільки відповідач не обізнаний про пред`явлення до нього позову, що не дає можливість відповідачу обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять його у суттєво менш сприятливе становище порівняно з позивачем.

55. Колегія суддів дійшла висновку, що обов`язок відповідача, як юридичної особи, зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС (ЄСІКС) відповідно до ч.6 ст.6 ГПК виникає у разі звернення такої особи до суду з документами.

56. Об`єднана палата відхиляє наведений аргумент, виходячи з таких міркувань.

57. Указом Президента України від 11.06.2021 №231/2021 затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки (далі - Стратегія).

58. Підпунктом 4.1.4 п.4 розд.4 "Напрями та заходи" Стратегії визначено, що з метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у галузі інформаційних технологій, його інтегрування в національну інфраструктуру електронного врядування через, зокрема, впровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу.

59. З 05.10.2021 в Україні розпочала функціонувати ЄСІТС (до цього вона працювала в тестовому режимі і реєстрація електронного кабінету не була обов`язковою).

60. Відповідно до ч.7 ст.15-1 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Положення про ЄСІТС затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

61. 05.10.2021 набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС).

62. Отже, 05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистеми відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС) (див. п.7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22).

63. У публічному оголошенні про початок функціонування ЄСІТС Вища рада правосуддя на своєму сайті (https://hcj.gov.ua/news/elektronne-sudochynstvo-v-diyi-v-ukrayini-oficiyno-pochynayut-funkcionuvaty-try-pidsystemy) повідомила, що, з 05.10.2021 починають офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС:

- "Електронний кабінет";

- "Електронний суд";

- підсистема відеоконференцзв`язку.

64. Вища рада правосуддя звернула увагу, що задля успішного користування сервісами згідно з вимогами чинного процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

65. Вища рада правосуддя також вказала, що використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

66. Відповідне оголошення про початок роботи окремих модулів ЄСІТС було надруковане у газеті "Голос України" №168 (7668) від 04.09.2021 на 15 сторінці та на вебпорталі "Судова влада України".

67. Перша редакція ч.6.ст.6 ГПК не передбачала обов`язку всіх юридичних осіб зареєструвати електронні кабінети. Такий обов`язок встановлювався лише для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки.

68. Втім, у подальшому, протягом 2023 року, до ч.6. ст.6 ГПК були внесені зміни двома законами.

69. Спочатку абз.1 ч.6 ст.6 ГПК був викладений в редакції Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" №3200-IX від 29.06.2023 (далі - Закон №3200). Цей Закон передбачав, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Ця редакція набула чинності 18.10.2023.

70. У пояснювальні записці до проекту Закону №3200 також було вказано, що його метою є запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у ЄСІТС представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями. В обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону №3200 зазначено, зокрема, що проблема зі зволіканням у реєстрації офіційної електронної адреси пов`язана із тим, що чинне процесуальне законодавство України не містить достатніх важелів і стимулів, які спонукали б суб`єкта до реєстрації адреси в ЄСІТС. Суб`єкти, яких законодавець за законом зобов`язав мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС та які до цього часу не виконали свого обов`язку, зможуть його ефективно та швидко виконати лише під загрозою негативних правових наслідків.

71. Діюча редакція абз.1 ч.6 ст.6 ГПК щодо обов`язку юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати електронні кабінети викладена в новій редакції Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи" від 19.10.2023 №3424-IX (далі - Закон №3424), який набув чинності 04.11.2023. Ця редакція уточнила перелік осіб, для яких була обов`язковою реєстрація електронного кабінету, зокрема виключені юридичні особи, створені за іноземним законодавством.

72. Як вже зазначалося, ця редакція передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

73. Закон №3424 передбачає, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців 2 і 3 пп."а" п.2, абзаців 2 і 3 пп."а" пп.3 п.1 цього Закону в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування Закону №3200. Тобто, відповідні зміни до ГПК набули чинності 04.11.2023, тоді як до інших процесуальних кодексів - пізніше.

74. ЄСІКС може ефективно та повноцінно функціонувати, якщо всі учасники справи будуть мати електронні кабінети, це дозволить значно пришвидшити процес обміну документами та робить його менш витратним як для учасників справи, так і для суду. Саме тому законодавець після певного перехідного етапу, коли реєстрація електронного кабінету була добровільною, перейшов до запровадження обов`язкової реєстрації електронних кабінетів для певних категорій осіб.

75. Наведені зміни до закону дозволяють зрозуміти логіку законодавця, спрямовану на те, щоб зробити комунікацію з судом та учасниками господарського процесу через ЄСІКС обов`язковою, а це можливо лише якщо всі юридичні особи та фізичні особи - підприємці матимуть електронні кабінети (як обов`язковий реквізит, наприклад, рахунок у банку).

76. Електронний кабінет є сервісом, який розроблений та запропонований державою всім учасникам судових процесів. Особливістю повноцінного онлайн судочинства (електронного суду) є те, що особа - учасник справи повинна мати можливість вчинити будь-які процесуальні дії онлайн, у режимі 24/7, без необхідності фізичного відвідування пошти, банку чи суду.

77. Отже, відповідно до частин 1, 4 ст.6 ГПК у господарських судах функціонує ЄСІКС. ЄСІКС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

78. Так, згідно із ч.8 ст.6 ГПК особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІКС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

79. У 2014 році Україна уклала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом (набула чинності з 01.09.2017). У ст.389 Угоди передбачено, що "сторони зміцнюють співробітництво щодо розвитку інформаційного суспільства на користь приватних осіб і бізнесу через забезпечення загальнодоступності інформаційно-комунікаційних технологій…".У ст.390 Угоди вказується, що співробітництво має на меті імплементацію національних стратегій інформаційного суспільства, розвиток всеохоплюючої нормативно-правової бази для електронних комунікацій…"

80. 28.02.2022 Україна подала заявку на членство у Європейському Союзі. 23.06.2022 Рада Європейського Союзу надала Україні статус кандидата. 14.12.2023 відкрилися переговори про вступ України до Європейського Союзу. 21.06.2024 Рада Європейського Союзу затвердила рамки для переговорів про вступ для України. Переговірний розділ 23 охоплює право та політики Європейського Союзу у сферах незалежного та ефективного судочинства.

81. У 2021 році Єврокомісія затвердила програму цифрової трансформації "2030 цифровий компас: Шлях до цифрового десятиріччя" (Brussels, 9.3.2021 COM (2021) 118 final. Цифрова трансформація правосуддя (діджиталізація) є одним із ключових напрямків цієї програми. У програмі електронна комунікація між сторонами, електроне подання/отримання документів зазначаються у якості ключових цифрових інструментів, які вже використовуються у державах-членах.

82. Відтак тлумачення Верховним Судом чинних норм процесуального законодавства має здійснюватися з урахуванням мети створення ЄСІКС і повинно сприяти впровадженню цифрового правосуддя у відповідності до сучасних міжнародних стандартів, acquis communautaire Європейського Союзу (правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу, але не обмежується ними), а не суперечити їм.

83. Крім того, Верховний Суд враховує, що в умовах воєнного стану багато юридичних осіб не знаходяться за своїми офіційними адресами (зазначеними у реєстрі, статуті, укладених договорах). У такому разі саме реєстрація електронного кабінету надає можливість особі бути обізнаною про наявні судові справи, швидко та своєчасно отримувати інформацію про подані до неї позови та ухвалені судові рішення, ефективно користуватися своїми процесуальними правами, незалежно від свого реального місцезнаходження, що сприяє виконанню завдання господарського судочинства - а саме, справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляду інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

84. Отже, Об`єднана палата вважає, що з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз.1 ч.6 ст.6 ГПК, внесених законом №3424) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет.

Чи порушено права ТОВ "Норма" у зв`язку з необізнаністю останнього про наявність судового провадження за його участі

85. За загальним правилом у разі направлення позивачем копій позовної скарги та додатків до неї відповідачу, відповідач вперше саме з цих документів отримує інформацію про пред`явлення до нього позову.

86. Колегія суддів в ухвалі про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати зазначала, що ненаправлення таких документів учаснику справи, який не зареєстрував електронний кабінет, порушує його права. На думку колегії, якщо відповідач не обізнаний про пред`явлення до нього позову, то це не дає розумну можливість відповідачу обстоювати свою позицію у справі, і такий підхід ставить відповідача у суттєво менш сприятливе становище порівняно з позивачем.

87. Об`єднана палата не погоджується з цими доводами.

88. Дійсно, у ч.1 ст.9 ГПК передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

89. Відповідно до ч.1 ст.42 ГПК учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

90. Стаття 46 ГПК встановлює процесуальні права та обов`язки сторін та передбачає, що сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1).

91. Крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (ч.2 ст.46 ГПК).

92. Стаття 161 ГПК передбачає, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

93. Відповідно до частин 1, 8 ст.165 ГПК у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

94. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ст.169 ГПК).

95. Об`єднана палата звертає увагу, що більшість своїх прав, передбачених ГПК, сторона (відповідач) реалізує вже після відкриття провадження у справі, про що сторона належним чином повідомляється судом.

96. Так, ч.2 ст.176 ГПК передбачає, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

1) найменування господарського суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ) найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);

3) предмет та підстави позову;

4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;

5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;

6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;

7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;

8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;

9) строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;

10) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;

11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

97. У ч.4 ст.176 ГПК встановлено, що якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали.

98. Частина 5 цієї статті визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

99. Відповідно до ч.5 ст.242 ГПК учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

100. Згідно з ч.11 ст.242 ГПК якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

101. Тобто в суду, на відміну від учасника справи, наявний обов`язок надсилати судові рішення навіть тим учасникам, які не мають електронного кабінету - у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

102. Більше того, абз.3 ч.7 ст.42 ГПК передбачає, що суд, направляючи такому учаснику справи (який відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його) судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІКС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

103. Таким чином, зокрема й у справі, що переглядається, учасник справи, який зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зробив цього, буде повідомлений про ініціювання (існування) судового процесу за його участі судом, що забезпечить йому подальшу можливість на власний розсуд користуватися своїми процесуальними правами.

104. За таких обставин період необізнаності особи про існування судового процесу щодо неї (за її участі) становитиме незначний проміжок часу, а саме - між поданням відповідного процесуального документу (позовної заяви) та ухваленням судового рішення за наслідком його розгляду (ухвал про залишення позовної заяви без руху, про повернення позовної заяви без розгляду, про вжиття заходів забезпечення, про відкриття провадження у справі тощо).

105. Лише ухвала про відмову у відкритті провадження, як вже зазначалося вище, направляється не всім учасникам справи, а лише заявнику, в силу приписів ч.3 ст.175 ГПК.

106. Отже, права відповідача, який не зареєстрував електронний кабінет, не порушуються у разі ненаправлення йому позивачем паперових копій процесуальних документів при поданні позову з використанням підсистеми "Електронний суд". Відповідач несе певні негативні наслідки невиконання обов`язку з реєстрації електронного кабінету. Ці наслідки прямо передбачені ГПК, вони є збалансованими та пропорційними, тобто не порушують основоположні принципи господарського процесу, такі як верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом, диспозитивність, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін, пропорційність, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами тощо. Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №752/11445/22, від 01.02.2024 у справі №520/11344/23, від 28.03.2023 у справі №260/1322/21 (з урахуванням відмінностей у змісті процесуальних кодексів).

107. Підсумовуючи, Об`єднана палата вважає, що покладення на позивача, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету, подав позов та апеляційну скаргу з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов`язок не виконала, є невиправданим. У такому разі обов`язок інформування особи про справу, передбачений ч.1 ст.9 ГПК , покладається на суд.

108. На підставі зазначеного Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі №916/4992/23.

109. Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції має взяти до уваги викладене у цій постанові та відповідно до чинного законодавства розглянути скаргу з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення.

Висновки щодо застосування норми права

110. Відповідно до ч.1 ст.259 та абз.1 ч.7 ст.42 ГПК учасник справи повинен надсилати копії документів у паперовій формі цінним листом з описом вкладення лише тим учасникам справи, які не мають електронного кабінету та відповідно до ч.6 ст.6 ГПК не зобов`язані його реєструвати.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

111. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

112. За змістом ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, в тому числі, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

113. Згідно із ч.6 ст.310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

114. Об`єднана палата вважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

115. Враховуючи зазначене, ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024 підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього суду для продовження розгляду.

Судові витрати

116. Оскільки справа направляється на розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" задовольнити.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі №908/3731/23 скасувати.

3. Справу №908/3731/23 направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Васьковський

Т. Малашенкова

В. Пєсков

Л. Рогач

Ю. Чумак

Постанова ухвалена з окремою думкою судді Малашенкової Т.М.