Рішення

від 28.08.2024 по справі 190/382/23

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/382/23

Провадження №2/190/16/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю:

секретаря Пронської Т.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства "КАСПІЙ" Кам`янського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПСП «Каспій», в якому просить зобов`язати відповідача повернути належну йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 11,1100 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0015; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право від 22 грудня 2017 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 11,1100 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0015, яка розташована на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, яка належала його батькові ОСОБА_4 . Вказане свідоцтво він отримав 22 лютого 2022 року і при реєстрації даного свідоцтва у державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності йому стало відомо, що договір оренди на вказану земельну ділянку був укладений батьком 25.06. 2007 року строком на п`ять років. Додатковою угодою №1 до вказаного договору строк дії зазначеного договору змінений і вказано що договір укладено на 15 років. Зазначена додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Пятихатському районі від 25 червня 2012 року, запис № 122458804000066. Таким чином він вважав що дія зазначеного договору закінчується 25 червня 2022 року. Після чого повідомив відповідача про те, що є власником земельної ділянки і запропонував не займати зазначену земельну ділянку. Відповідач погодився і обіцяв не обробляти земельну ділянку, але восени 2022 року відповідач зорав належну йому земельну ділянку площею 11,1100 га, кадастровий номер 1224588000:02:002:0015, не зважаючи на те що влітку 2022 року були встановлені межові знаки. Коли він вказав відповідачу на недопустимість зайняття земельної ділянки, його було повідомлено що начебто його батько підписав якусь угоду про оренду землі. Він з`ясував що існує додаткова угода №2 від 18.12.2017 року якою збільшений строк дії даного договору на 25 років додатково, перебіг дії додаткового строку оренди розпочинається від дня реєстрації даної додаткової угоди. Він впевнений, що батько додаткову угоду № 2 не підписував, так як весною 2017 року батько запропонував обробляти земельну ділянку самостійно і 12 травня 2017 року батько отримав витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, де було вказано що строк дії речового права (договору оренди) 15 років і коли представник відповідача звернулася до батька з пропозицією продовжити дію договору, то батько категорично відмовився від підписання будь-яких угод, через те що вони мали намір обробляти земельну ділянку самостійно. Таким чином позивач просить зобов`язати відповідача повернути належну йому земельну ділянку.

06.03.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Каспій» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в порядку загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов, зобов`язано відповідача надати оригінал договору оренди землі від 25.06.2007 року та оригінал додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року (а.с.24).

Ухвалою суду від 11.04.2023 року, постановленою в підготовчому судовому засіданні, задоволено клопотання представника позивача про призначення в даній справі судової посмертної комісійної почеркознавчої експертизи; зобов`язано відповідача надати експертам для проведення експертизи оригінал договору оренди землі від 25.06.2007 року та оригінал додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року. Провадження у справі зупинено (а.с.56-57). Матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

31.05.2023 року з експертної установи надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, а саме: оригіналу досліджуваного документу угоди №2 від 18.12.2017 року, достовірних вільних зразків підпису ОСОБА_5 , експериментальних зразків підпису ОСОБА_5 . Сторонам було надіслано копію клопотання експерта для виконання.

22.06.2023 року представник позивача адвокат Сарма Л.І. на виконання клопотання експерта надала документ зі зразком підпису ОСОБА_4 .(а.с.71).

Відповідачем клопотання експерта виконано не було.

01.08.2023 року з експертної установи повернуто матеріали справи без виконання ухвали про призначення експертизи, в зв`язку з несплатою вартості експертизи (а.с.75-76).

Ухвалою суду від 02.08.2023 року поновлено провадження у справі, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.78).

18.08.2023 року представник відповідача адвокат Зеленова О.Р. через систему «Електронний суд» подала відзив на позов (а.с.88-93), відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що право оренди спірної земельної ділянки відповідача згідно укладеної додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року зареєстровано у встановленому законом порядку та є діючим на теперішній час. За життя ОСОБА_4 ним не подавались будь які заяви щодо дострокового розірвання договору оренди (наприклад весною 2017 року коли за твердженням позивача батько запропонував йому обробляти землю самостійно) чи оскарження в судовому або позасудовому порядку продовження строку оренди на 25 років, починаючи з 2017 року, тобто ще за життя батька позивача. Також зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 29.03.2023 року по справі №563/376/22-ц, строк дії договорів оренди, який сплинув в період з 07.04.2022 року до 19.11.2022 року, автоматично поновлюється на 1 рік без волевиявлення сторін договору оренди. Вказує, що на виконання клопотання про подання додаткових доказів, відповідачем направлено оригінал додаткової угоди №2 від 18.12.2017 р. на адресу суду 09.08.2023 року, на підтвердження чого надає докази (а.с.93).

12.09.2023 року від представника відповідача адвоката Зеленової О.Р. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вона повідомляє про причини відсутності оригіналу додаткової угоди №2, а саме про те, що надіслане на адресу суду поштове відправлення, в якому знаходився зокрема оригінал додаткової угоди №2, втрачено при пересилці. На підтвердження зазначеного додає докази (а.с.104-109).

Ухвалою суду від 12.09.2023 року, постановленою в підготовчому судовому засіданні, задоволено клопотання представника позивача про призначення в даній справі судової посмертної почеркознавчої експертизи щодо вирішення питання, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 в угоді №2 від 18.12.2017 року ОСОБА_4 ? Чи іншою особою?; зобов`язано відповідача надати експертам для проведення експертизи оригінал договору оренди земельної ділянки від 25.06.2007 року та оригінал додаткових угод до нього з усіма додатками, а саме акт прийому-передачі в оригіналі. Провадження у справі зупинено (а.с.122-123).

14.09.2023 року відповідачем надано на адресу суду оригінал договору оренди земельної ділянки від 25.06.2007 року укладеного між ПСП «Каспій» та ОСОБА_4 ; оригінал акту прийняття-передачі земельної ділянки в оренду (Додаток до договору оренди земельної ділянки від 25.06.2007 року); оригінал додаткової угоди №1 від 28.05.2012 р. до договору оренди земельної ділянки від 25.06.2007 року (а.с.128)

03.10.2023 року матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.136).

31.10.2023 року до суду повернуто з експертної установи матеріали справи разом з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів та рахунком про вартість експертизи (а.с.138-140). Копію зазначеного клопотання надіслано сторонам.

09.11.2023 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло пояснення, відповідно до якого оригінал досліджуваного документу Додаткової угоди №2 до договору оренди землі, надати не виявляється за можливе, оскільки він був втрачений.

13.11.2023 року від представника позивача адвоката Сарми Л.І. надійшло пояснення (а.с.149), відповідно до якого виконати клопотання експерта не виявляється за можливе.

20.11.2023 року цивільну справу направлено до Київського науково-дослвдного інституту судових експертиз (а.с.150-151)

31.01.2024 року до суду з експертної установи повернуто матеріали справи без виконання ухвали суду про проведення експертизи, оскільки відомості щодо оплати вартості судової експертизи відсутні (а.с.152)

Ухвалою суду від 02.02.2024 року (а.с.154), - провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.04.2024 року матеріали цивільної справи надіслано експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи відповідно до ухвали суду від 12.09.2023 року та зобов`язано КСП "КАСПІЙ" надати суду оригінал додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 25.06.2007 року.(а.с.175)

05.06.2024 року на адресу суду повернуто матеріали цивільної справи разом з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, щодо встановлення під час судового засідання достовірності (справжності) всіх наданих зразків підпису від імені ОСОБА_4 , що містяться у документах наданих в ПСП "КАСПІЙ" (а.с.181-182)

07.06.2024 року на запит суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано інформацію про те, що судова почеркознавча експертиза проводиться виключно за оригіналами документів (а.с.186).

Ухвалою суду від 11.06.2024 року (а.с.184), - провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.

02.08.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.199).

Представник позивача адвокат Сарма Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала, просила позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Зеленова О.Р. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

За змістом статей 15 і 16ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно дост.12ЦПК України,-цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини четвертоїстатті 124 ЗК України, -передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першоюстатті 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина другастатті 792 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина першастатті 93 ЗК України).

Відповідно до ч.1ст.202ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою-третьою статті 21Закону України«Про орендуземлі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 25.06.2007 року, яка долучена позивачем до позовної заяви (а.с.6-9), - між ОСОБА_4 та ПСП «Каспій» укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років.

Згідно копії додаткової угоди №1 від 28.05.2012 року (а.с.10), - ОСОБА_4 та ПСП «Каспій» уклали додаткову угоду до Договору оренди землі, відповідно до якої погодили внесення змін до договору оренди землі, зокрема до п.7 розділу «Строк дії договору», відповідно до якого договір укладено на 15 років.

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що сформований 12.05.2017 року (а.с.11), - земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 11,1100 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0015, яка розташована на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, належить ОСОБА_4 , перебуває в оренді ПСП «Каспій», дата державної реєстрації речового права 25.06.2007 року, строк дії речового права 15 років.

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що сформований 12.01.2023 року (а.с.13), - земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 11,1100 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0015, яка розташована на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, належить ОСОБА_3 , перебуває в оренді ПСП «Каспій», дата державної реєстрації речового права 22.12.2017 року, строк дії речового права договір укладено на 25 років.

Згідно копії додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року (а.с.16), - ОСОБА_4 та ПСП «Каспій» уклали додаткову угоду до Договору оренди землі, відповідно до якої погодили внесення змін до договору оренди землі, зокрема до п.7 розділу «Строк дії договору», відповідно до якого договір укладено на 25 років; перебіг дії додаткового строку договору оренди розпочинається від дня державної реєстрації даної додаткової угоди.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (а.с.17), - ПСП «Каспій» є юридичною особою.

В зв`язку з тим, що позивач заперечував щодо підписання його батьком ОСОБА_4 додаткової угоди №2 до договору оренди землі, за клопотанням представника позивача по справі було призначено посмертну комісійну почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено запитання, чи виконаний підпис в угоді №2 від 18.12.2017 року ОСОБА_4 , чи іншою особою (а.с.56-57). У відповідача витребувано оригінал додаткової угоди №2.

Згідно додаткових пояснень представника відповідача (а.с.104-105), - оригінал додаткової угоди №2 надати не виявляється за можливе, оскільки він був втрачений при пересилці.

Ухвала суду про призначення експертизи залишена експертом без виконання, оскільки не проведено оплату за її виконання (а.с.152).

Водночас, згідно інформації наданої експертом на запит суду, проведення експертизи без оригіналу досліджуваного документу, є неможливим (а.с.186).

Відповідно до положень ч.4ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

ЗгідноположеньЗакону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ч.1, 2ст.207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Водночас, ОСОБА_3 заперечує факт підписання його батьком - ОСОБА_4 додаткової угоди №2 до договору оренди землі, якою змінено строк дії договору та стверджує, що у нього відсутній примірник даної угоди, оскільки ОСОБА_4 цю угоду не укладав.

Оскільки позивач стверджує про не укладення Додаткової угоди №2 до договору оренди та посилається на відсутність у нього примірника угоди, суд вважає, що саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення 18.12.2017 року Додаткової угоди №2 до договору оренди землі.

Відповідач ПСП «Каспій» обов`язок по наданню оригіналу Додаткової угоди №2 до договору оренди землі, не виконав.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З врахуванням того, що відповідач ПСП «Каспій» не надав суду оригінал спірної додаткової угоди, який має безпосереднє значення для вирішення цієї справи, а отже і не спростував належними та допустимими доказами тверджень позивача, суд визнає, що Додаткова угода №2 до договору оренди земельної ділянки не підписувалася позивачем.

Відповідно дост.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюст.203 цього кодексу.

Вимогамист.216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, Додаткова угода №2 до договору оренди землі є неукладеною, строк дії договору оренди землі з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1, закінчився, однак ПСП «Каспій» продовжує користування землею, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що батько позивача ОСОБА_4 не погоджував укладення Додаткової угоди №2 до договору оренди землі та не підписував його, а тому не можна вважати, що сторони досягли згоди щодо продовження строку дії договору оренди землі.

Згідно з ч.4 cт.263ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявления вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі №487/10132/14-ц).

Згідно з ч.1 cт.317ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом cт.391ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 cт.152ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою позивача без відповідної правової підстави, оскільки строк дії договору оренди землі закінчився і батько позивача за життя не підписував Додаткову угоду №2, а відтак не погоджував продовження строку дії договору оренди, тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до положеньЗакону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до cт.2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право оренди земельної ділянки за відповідачем, який не ґрунтується на укладеному договорі, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19.

Згідно зіст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває у володінні відповідача поза волею власника (позивача), витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідає вимогамст.387 ЦК України.

Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, зокрема те, що при укладені договору, сторонами повинні бути узгодженні всі істотні умови, суд вважає, що порушення прав ОСОБА_3 як власника, позбавляє можливості позивача вільно розпоряджатися та користуватися його земельною ділянкою, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Варто зазначити, що відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №414/355/21, - не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; якщо дії сторін вказують на те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору нормам закону.

При цьому, в справі що розглядається, сторони в заявах по суті спору та в судовому засіданні не наводили обставин, які б давали підстави вважати, шо договір оренди фактично виконувався, як стосовно попереднього власника ОСОБА_4 , так і стосовно його спадкоємця - ОСОБА_3 , який є позивачем в даній справі. Зокрема, стороною відповідача не доведено, що за оренду землі сплачується орендна плата, земельний податок тощо.

Відповідно дост.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_3 , з ПСП «Каспій» на користь позивача слід стягнути понесені нею судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства "КАСПІЙ" Кам`янського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - задовольнити.

Зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "КАСПІЙ" повернути ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 11,1100 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0015.

Скасувати запису Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнопро іншеречове правовід 22грудня 2017 року про реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 11,1100 га, кадастровий номер 1224588000:02:002:0015, зареєстрований виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "КАСПІЙ" Кам`янського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп. та витрати по сплаті судової посмертної почеркознавчої експертизи в сумі 10515 грн. 20 коп., а всього стягнути 11588 (одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .

Відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство "КАСПІЙ", код ЄДРПОУ 31687213, адреса: вул.Шевченко,170, м.П`ятихатки, Кам`янський район, Дніпропетровська область.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2024 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева