Ухвала

від 12.09.2024 по справі 127/22316/24

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12.09.24 справа№ 127/22316/24 провадження № 2/133/1272/24

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та скасування рішень, припинення речових прав, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2022 провадження у справі було відкрито та справу призначено в порядку загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою позивачем була подана заява про забезпечення позову у справі, шляхом накладення арешту на:

1/4 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером

АДРЕСА_1 частки земельної ділянки площею 0,1500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0522855100:03:002:0050;

1/4 частки земельної ділянки площею 0,0696 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0522855100:03:002:0051;

1/4 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером

АДРЕСА_3 частки земельної ділянки земельна ділянка площею 0,2500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521482200:01:001:0036;

1/2 частки земельної ділянки земельна ділянка площею 0,2060 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521482200:01:001:0035.

1/2 частки земельної ділянки площею 0,2500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521482200:01:001:0041.

1/2 частки земельної ділянки площею 0,1706 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521482200:01:001:0042.

1/4 частки квартири АДРЕСА_5 , яка була придбана за договором купівлі продажу №1193 від 20.05.1992.

1/4 частки гаражу № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Подоляночка», що знаходиться в АДРЕСА_6 , придбаний за договором купівлі- продажу від 05.08.2016.

Мотивував свої вимоги тим, що між сторонами існує спір щодо вказаного майна, а тому заявлений захід забезпечення позову є виправданим та ефективним.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, прийшов до такого висновку.

За приписами ч.ч.1, 2ст. 149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Згідно ч. 1ст. 150 ЦПК України,позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК України,заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться у вказаних постановах, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину та скасувати рішення, припинити речові права, визнати майно спільною сумісною власністю подружжя та визнати право власності.

Заявник, з метою забезпечення позову у даній справі, просить накласти арешт на: 1/4 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером

АДРЕСА_1 частки земельної ділянки площею 0,1500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0522855100:03:002:0050;

1/4 частки земельної ділянки площею 0,0696 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0522855100:03:002:0051;

1/4 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером

АДРЕСА_3 частки земельної ділянки земельна ділянка площею 0,2500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521482200:01:001:0036;

1/2 частки земельної ділянки земельна ділянка площею 0,2060 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521482200:01:001:0035.

1/2 частки земельної ділянки площею 0,2500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521482200:01:001:0041.

1/2 частки земельної ділянки площею 0,1706 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521482200:01:001:0042.

1/4 частки квартири АДРЕСА_5 , яка була придбана за договором купівлі продажу №1193 від 20.05.1992.

1/4 частки гаражу № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Подоляночка», що знаходиться в АДРЕСА_6 , придбаний за договором купівлі- продажу від 05.08.2016.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З урахуванням викладених норм права, вважаю, що у заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтувань, та до неї не додано належних і допустимих доказів, у відповідності до положень статей 12, 81 ЦПК України, щодо наявності обставин, які свідчать про необхідність застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на вказане спірне нерухоме майно.

Так, у своїй заяві заявник посилався на те, що існує припущення, що вказане спірне нерухоме майно, може бути відчужено третім особам, що ускладнить або унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову. Проте, ним не вказано, на підставі яких саме фактів та обставин таке припущення можна вважати обгрунтованим. Так, представником позивача не вказано про обставини, що вказують на фактичне або імовірне вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання за імовірним рішенням суду, якщо позов буде задоволено, зокрема таких як реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на те, що відповідач може відчужити спірне майно не є обгрунтованим.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй постанові 17 жовтня 2018 року, справа №183/5864/17-ц (провадження №61-38692св18).

Проте, посилань на те, яким чином створюється або може бути створена загроза невиконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позову, які неправомірні або недобросовісні дії з боку відповідача вже мають місце, що перешкодять поновленню прав позивача, не вказано. Посилання на те, що відповідач вже відчужив частину майна суд до уваги не бере, оскільки такі дії (як підтверджується матеріалами справи) були вчинені ще до подання цього позову до суду, а тому в них не вбачається наміру на ухилення від виконання зобов`язань за ймовірним рішенням суду про задоволення позову.

Не обгрунтовано, що арешт вказаного спірного майна забезпечить можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, не порушуючи при цьому прав та охоронюваних інтересів відповідача.

Виходячи з вищезазначено, суд дійшов висновку, що встановлені обставини у своїй сукупності вказують на необгрунтованість вимог заявника, неузгодженість з вимогами закону, а тому заява про забезпечення позову, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 12.09.24