Постанова

від 29.10.2024 по справі 127/22316/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/22316/24

Провадження № 22-ц/801/2147/2024

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 рокуСправа № 127/22316/24м. Вінниця

Вінницький апеляційнийу складіколегії суддівсудової палатиз цивільнихсправ: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.

за участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу № 127/22316/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та скасування рішень, припинення речових прав, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності,

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крижанівського Валерія Валерійовича на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 вересня 2024 року про відмову у забезпеченні позову, постановлену в складі судді Пєтухової Н.О.,-

встановив:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та скасування рішень, припинення речових прав, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності

Разом з позовною заявою позивачем була подана заява про забезпечення позову у справі, шляхом накладення арешту на:

1/4 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером

АДРЕСА_1 частки земельної ділянки площею 0,1500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0522855100:03:002:0050;

1/4 частки земельної ділянки площею 0,0696 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0522855100:03:002:0051;

1/4 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером

АДРЕСА_3 частки земельної ділянки площею 0,2500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521482200:01:001:0036;

1/2 частки земельної ділянки площею 0,2060 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521482200:01:001:0035.

1/2 частки земельної ділянки площею 0,2500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521482200:01:001:0041.

1/2 частки земельної ділянки площею 0,1706 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521482200:01:001:0042.

1/4 частки квартири АДРЕСА_5 , яка була придбана за договором купівлі продажу №1193 від 20.05.1992.

1/4 частки гаражу № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Подоляночка», що знаходиться в АДРЕСА_6 , придбаний за договором купівлі- продажу від 05.08.2016.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі, представник ОСОБА_1 адвокат Крижанівський Валерій Валерійович просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що обґрунтовуючи відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції обмежився перерахуванням норм процесуального права, а також мотивував своє рішення тим, що позивачем не надано доказів існування високої ймовірності утруднення чи неможливості виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Представник позивача вважає, що існує можливість подальшого відчуження спадкового майна, оскільки відповідач має правоустановчі документи і не має перешкод для його продажу. Суд не врахував, що відповідач вже відчужив на користь ОСОБА_4 за договором купівлі продажу майно, яке було набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини 3 статті 360ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Крижанівський Валерій Валерійович в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав просив суд її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано жодних відомостей, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову, не обґрунтовано, що саме такий вид забезпечення є необхідний і він не спричинить порушення прав та законних інтересів інших осіб, не надано доказів існування високої ймовірності утруднення чи неможливості виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів не може погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частини 1 статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За приписами частини 2 статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 150ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, накладенням арешті на майно.

Згідно частини 3 статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 2006року N9"Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від12лютого 2020року усправі N381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Так, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

А звідси, конкретний захід забезпечення позову буде відповідним позовним вимогам, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про правомірність правочину, зокрема про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення, припинення речового права, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на спадкове майно, на яке позивач просив накласти арешт з метою вжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не установлює прав та обов`язків сторін, а лише на підставі викладених обставин і наявних доказів, переконавшись, що поза розумним сумнівом дійсно є підстави уважати про наявність спору, застосовує заходи забезпечення позову.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову помилково не взяв до уваги ту обставину, що відповідач вже відчужив на користь ОСОБА_5 частину спадкового майна. А враховуючи, що у відповідача ОСОБА_2 є всі правовстановчі документи на спадкове майно і він не позбавлений можливості з метою невиконання або утруднення виконання рішення суду у майбутньому, відчужити у подальшому нерухоме майно на користь третіх осіб.

Необхідно зазначити, що обраний вид забезпечення позову не обмежує права власника чи інших осіб у користуванні майном.

Відтак, враховуючи обставини справи та діючі норми права, які регулюють дані правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення, ухвала суду першої інстанції від 12 вересня 2024 року у відповідності до положень статті 376ЦПК України скасуванню, із постановленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384ЦПК України суд,

постановив :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крижанівського Валерія Валерійовича - задовольнити.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на:

1/4 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером

АДРЕСА_1 частки земельної ділянки площею 0,1500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0522855100:03:002:0050;

1/4 частки земельної ділянки площею 0,0696 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0522855100:03:002:0051;

1/4 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером

АДРЕСА_3 частки земельної ділянки площею 0,2500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521482200:01:001:0036;

1/2 частки земельної ділянки площею 0,2060 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521482200:01:001:0035.

1/2 частки земельної ділянки площею 0,2500 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521482200:01:001:0041.

1/2 частки земельної ділянки площею 0,1706 гектара, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521482200:01:001:0042.

1/4 частки квартири АДРЕСА_5 .

1/4 частки гаражу № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Подоляночка», що знаходиться в АДРЕСА_6 .

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

М.В. Матківська