Ухвала

від 13.09.2024 по справі 240/15749/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відводі судді

13 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/15749/24

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пулинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 41 сесії 8-го скликання Пулинської селищної ради від 21 лютого 2024 року № 1413;

- зобов`язати Пулинську селищну раду прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 81,7089 га та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0209, земельну ділянку площею 31,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0210, які були створені в результаті поділу земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13 вересня 2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г. від розгляду справи № 240/15749/24 з передачею адміністративної справи № 240/15749/24 для розгляду іншому складу суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Заявлений відвід ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з огляду на надану відповідь керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду про знеструмлення Житомирщини внаслідок масованої повітряної атаки рф проти України та завдання ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі 26 серпня 2024 року починаючи з 8 год. 45 хв. та відсутність енергопостачання у суді, суддя Приходько О.Г. 27 серпня 2024 року при здійсненні правосуддя у справі № 240/15749/24 вчинила нечесні дії, які полягають у тому, що 27 серпня 2024 року суддею, як вважає заявник, було виготовлено у комп`ютерній системі ДСС чернетку ухвали про відкриття провадження у справі № 240/15749/24, датовану 26 серпня 2024 року. Такі дії, на переконання ОСОБА_1 , доводять необ`єктивність та небажання судді безсторонньо, неупереджено, справедливо, кваліфіковано здійснювати правосуддя та виконувати свої обов`язки при розгляді справи № 240/15749/24.

Перевіривши доводи заяви про відвід суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу з огляду на таке.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з вимогою, визначеною у пункті 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

За змістом пункту 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).

При об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.

У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Між тим, будь-яких доказів упередженого відношення або необ`єктивності судді Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г. у справі № 240/15749/24 позивачем до заяви не додано, а обставин, які б дійсно підтверджували такі доводи, у тексті заяви не наведено.

Не надано ОСОБА_1 й жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Приходько О.Г. у результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які б обґрунтовано викликали сумнів у неупередженості судді Приходько О.Г. при розгляді адміністративної справи № 240/15749/24.

Фактично, заявлений відвід судді ґрунтується на припущеннях щодо виготовлення чернетки ухвали у системі ДСС та зводиться до суб`єктивних висновків заявника, що не може свідчити про упередженість та/або необ`єктивність судді і, за наведеними правилами процесуального закону, не є підставою для відводу судді.

Таким чином викладені у заяві ОСОБА_1 доводи про те, що суддею вчинено дії, які не відповідають принципам неупередженості та безсторонності, незалежності, компетентності, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях заявника.

Інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи судді Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г. і викликали необхідність її відводу, у заяві відсутні.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., а, отже, в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Щодо заявленого клопотання у прохальній частині заяви про відвід судді про розгляд цієї заяви у судовому засіданні за участі позивача та його представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, то відповідно до частини третьої та одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, невідкладно; відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Згідно з частиною першою статті 4 КАС України у порядку письмового провадження суд розглядає та вирішує адміністративну справу або окреме процесуальне питання без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо розгляду заяви про відвід судді у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 240/15749/24.

Заяву передати для проведення автоматизованого розподілу для визначення судді для вирішення питання про відвід судді у справі № 240/15749/24 у порядку, визначеному частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Приходько