Ухвала

від 25.10.2024 по справі 240/15749/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/15749/24

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про визнання доказів неналежними в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 41 сесії 8-го скликання Пулинської селищної ради від 21 лютого 2024 року № 1413;

- зобов`язати Пулинську селищну раду прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 81,7089 та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0209, земельну ділянку площею 31,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0210, які були створені в результаті поділу земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач подав клопотання про визнання наданих відповідачем разом з відзивом на позовну заяву документів неналежними доказами.

У цьому клопотанні позивач стверджує про те, що мотивувальна частина оскаржуваного у цій справі рішення відповідача не була обґрунтована поданими документами, а саме: договорами оренди земельної ділянки від 01 березня 2023 року, укладеними з уповноваженою особою власників великої рогатої худоби ОСОБА_2 , Витягами з Державного реєстру речових прав від 23 жовтня 2023 року № 351368212 та № 351365872, а відтак, на переконання позивача, ці документи є неналежними доказами та не стосуються предмету доказування у справі.

Розглянувши подане клопотання суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями частин першої третьої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За правилами частин першої та третьої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Особливості доказування у адміністративному судочинстві встановлено у статті 77 КАС України, відповідно до частини другої якої, у редакції до 01 січня 2022 року, було передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", внесено зміни до КАС України й, з-поміж іншого, абзац другий частини другої статті 77 викладено в такій редакції:

"Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі".

Відтак, з моменту внесення вказаних змін до абзацу другого частини другої статті 77 КАС України (незалежно від наявності посилань на відповідні докази під час ухвалення суб`єктом владних повноважень відповідного рішення), та враховуючи покладення обов`язку доказування в адміністративних справах на відповідача, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний подати до суду усі наявні у нього докази щодо об`єкта спору та предмета доказування у справі.

Дослідження доказів здійснюється судом під час судового розгляду справи по суті за правилами статті 90 КАС України, при цьому жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (частина друга статті 90 КАС України).

Учасники справи, тобто як позивач так і відповідач, мають право подавати суду докази (частина третя статті 44 КАС України) і є рівними перед законом і судом (частина перша статті 8 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, тому, враховуючи положення процесуального закону, клопотання позивача суд визнає безпідставним.

Керуючись статтями 73, 77, 79, 90, 243, 248, 256 КАС України, суд -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про визнання наданих Пулинською селищною радою Житомирського району Житомирської області доказів неналежними залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Приходько