Постанова

від 11.09.2024 по справі 752/16317/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/16317/23 Головуючий у І інстанції Білоцька Л.В.

Провадження №22-ц/824/11859/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича на рішенняМакарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення вартості оплаченого та неотриманого товару, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення вартості оплаченого та неотриманого товару, в якому просив стягнути з відповідача на його користь вартість оплаченого та неотриманого товару, а саме: обладнання системи - вбудована акустика, на загальну суму 7700 ( сім тисяч сімсот) доларів США.

В обґрунтування позову вказував, що 26.11.2021 року через мережу Інтернет він обрав обладнання для автомобіля, а саме: систему-внутрішня акустика. Підприємницьку діяльність через мережу Інтернет здійснює ФОП ОСОБА_1 , який крім того в місті Києві має власний магазин.

Вибравши необхідний товар через мережу Інтернет, позивач приїхав в магазин, що належить ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , назва якого «АРСЕНАЛ АУДІО ЛЛС».

26.11.2021 позивач уклав усний договір з ФОП ОСОБА_1 , який знаходився в приміщенні зазначеного магазину, та отримав накладну, на якій містилось найменування товару:

- фронтальна акустична система: Monitor Audio CP-IW460-x Full size-wall, країни виробника-Англія, в кількості 3 штук, вартістю 1955 доларів США, на загальну суму - 5 865 доларів США;

- тилові акустичні системи: Monitor Audio CP-WT260 in-Wall, країни виробника Англія, в кількості 2 штук, вартістю по 335 доларів США за штуку, на загальну суму 670 доларів США;

- сабвуфер: Monitor Audio IWS-10 IN-wall subwoofer drive, країни виробника Англія, в кількості 1 штуки, вартістю по 475 доларів за штуку, на загальну суму 475 доларів США;

- посилювач міцності сабвуфера: Monitor Audio IWA-250 In-wall subwoofer amplifie, країни виробника Англія в кількості 1 штука, вартістю 475 доларів США, на загальну суму 475 доларів США;

- монтажний корпус для сабвуфера: Monitor Audio IWB-10 in-wall Back box, країни виробника Англія, в кількості 1 штука, вартістю 199 доларів США, на загальну суму 199 доларів США.

Загальна сума товару склала згідно накладної - 7 684 долари США. Оплачено - 7 700 доларів США.

Так, як домовленість між сторонами була в усній формі, позивач попросив відповідача підтвердити факт отримання ФОП ОСОБА_1 коштів згідно найменування товарів в накладній, власним підписом відповідача, печаткою та власноручно написати, що товар оплачений 26.11.2021 року на загальну суму, визначену в квитанції.

26.11.2021 року знаходячись за адресою: м. Київ, Столичне Шосе, 101, в накладній з найменуванням товару відповідач під переліком вище зазначеного товару поставив свій підпис та печатку ФОП ОСОБА_1 , на якій крім прізвища зазначено ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 . З правої сторони від печатки відповідач на накладній під переліком сплаченого товару власноручно здійснив надпис про отримання коштів за товар, що пообіцяв надати позивачу, а саме: «Оплачено 7700 дол. по курсу 26.11.2021 року» - тобто дати отримання коштів. Станом на дату звернення товар отриманий не був, так як потребував дозамовлення та сторони усно узгодили, що відповідач в місячний строк доставить позивачу товар.

Сторони домовились, що всі питання будуть врегульовувати через телефонний додаток «ТЕLEGRAM», якщо виникнуть питання. Станом на дату звернення, кошти повернуті за неотриманий товар позивачу не були, так як і не доставлений товар згідно найменування в зазначеній накладній, тому за захистом своїх прав позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість оплаченого та неотриманого товару, а саме: обладнання системи - вбудована акустика, на загальну суму 7700 (сім тисяч сімсот) доларів США.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернувся його представник - адвокат Кулініченко Г.В., який, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що у даній справі суду необхідно було встановити чи порушив відповідач строк поставки товару та чим позивач доводить, що йому не було доставлено товар, або було доставлено товар неналежної якості, що судом першої інстанції було проігноровано.

Обґрунтовуючи рішення суд вказав, що підтвердженням відносин між сторонами є накладна від 26 листопада 2021 року, але це не відповідає доданим до позовної заяви та дослідженими судом за нашою відсутністю письмовими доказами.

В матеріалах до позовної заяви знаходиться додаток без номера до договору без номера та дати, тим самим відсутня накладна, яка вказана судом.

Даний додаток до договору містить перелік найменувань, його вартість, оплату 7700 доларів США, печатку відповідача, невідомий підпис, але в ній відсутні будь-які дані, яки б свідчили, що даний додаток виданий позивачу відповідачем. Дані про позивача в даному додатку взагалі відсутні, що вказує на неналежність даного доказу.

Встановлені судом обставини щодо направлення позивачем відповідачу претензії вважає недоведеним, так як відповідач її не отримував. Доказів отримання претензії відповідачем позивач суду не подав.

Зазначає також, що судом при розгляді справи було залишено поза увагою, що відсутнє будь-яке підтвердження строку поставки товару відповідачем позивачу, тим самим не вирішено коли, куди відповідач повинен був поставити той чи інший товар, що вказує на незаконність рішення суду першої інстанції.

Крім того, апелянт вказує на порушення судом першої інстанції принципу рівності сторін, з огляду на обмеження відповідача у праві подати свої заперечення на позовну заяву та докази на спростування позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Поповський Д.І. заперечує проти її задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скарги. Звертає увагу апеляційного суду на те, що представник апелянта в апеляційній скарзі не заперечує наявність між сторонами спору правовідносин щодо купівлі-продажу акустичної системи, не спростовує факту здійснення попередньої оплати, а всі його доводи зводяться до заперечень щодо не встановлення сторонами строків поставки, розгляду справи без участі відповідача та неможливості подати докази. Крім того, зауважує, що відповідач ФОП ОСОБА_1 , звертаючись до Макарівського районного суду Київської області із клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 16.11.2023 р. причиною відкладення зазначав можливість укладення мирової угоди, тим самим визнаючи наявність спірних правовідносин з позивачем.

Вказує також, що покупець може реалізувати право вимоги до продавця будь-яким шляхом, як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою, тощо, так і шляхом пред`явлення позову до суду.

Вважає також безпідставними доводи відповідача про порушення його процесуальних прав судом першої інстанції, обмеження у праві подати докази та розгляд справи за його відсутністю. Зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач - ФОП ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 12.10.2023 року та підтвердив своєю розпискою отримання судової повістки на судове засідання, призначене на 16.11.2023 р.

15.11.2023 р. відповідач подав до суду першої інстанції заяву про відкладення розгляду справи, вказавши на можливість укладення між сторонами мирової угоди.

Відповідач також належним чином повідомлявся про судові засідання, призначені на 07.02.2024 та 09.04.2024, однак у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

05.02.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» до Макарівського районного суду Київської області надійшло клопотання від Кулініченка Г.В. , як представника відповідача, про відкладення судового засідання, призначеного на 07.02.2024, однак до клопотання не було долучено документів, підтверджуючих повноваження представника.

У судовому засіданні представник відповідача ФОП ОСОБА_1 - адвокат Коваль М.С. підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Представником відповідача було також подано клопотання про витребування у позивача доказу: оригіналу документу, поданого разом із позовною заявою, який містить печатку і підпис ФОП ОСОБА_1 та напис від руки: «оплачено 7700 дол. США по курсу 25.11.2021р.» Також просила суд апеляційної інстанції призначити по даній справі судову комплексну почеркознавчо-технічну експертизу документів, проведення якої доручити КНІДСЕ. Просила також поновити строк для подання вказаних клопотань, посилаючись на обмеження відповідача у процесуальному праві заявити про такі докази у суді першої інстанції, укладення відповідачем договору про надання правової допомоги з новим адвокатом лише на стадії апеляційного розгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Поповський Д.І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване. Щодо заявлених клопотань про витребування доказу та призначення по справі судової експертизи представник позивача також заперечував, вказуючи, що представником відповідача не наведено належного обґрунтування щодо причин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.

Заслухавши думку учасників справи з приводу заявлених представником відповідача ФОП ОСОБА_1 - адвокат Коваль М.С. клопотань, колегія суддів дійшла висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вказані норми сприяють уникненню зловживань відповідачем (його законними або уповноваженими представниками) процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів (доказів) в будь-який час на стадії розгляду справи.

При поданні заяв по суті справи відповідач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

У справі, яка переглядається, встановлено, що 12.10.2023 року відповідач ОСОБА_1 особисто ознайомився з матеріалами даної справи, отримав копію матеріалів позовної заяви, про що поставив свій підпис на заяві. (а.с. 54)

В подальшому, відповідач не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву, подання доказів на спростування заявлених позивачем вимог. Натомість, 08.11.2023 року направив на адресу суду першої інстанції клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 16.11.2023 року, враховуючи можливість укладення мирової угоди. (а.с. 57)

Інших заяв, клопотань ОСОБА_1 до суду першої інстанції не подавав.

05.02.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» до Макарівського районного суду Київської області надійшло клопотання від Кулініченка Г.В. , як представника відповідача, про відкладення судового засідання, призначеного на 07.02.2024, однак до клопотання не було долучено документів, підтверджуючих повноваження представника.

Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Колегія суддів звертає увагу, що під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк.

Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в процесуальних відносинах сторін, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Крім того, розумні строки в цивільному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Поновлення процесуального строку без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Отже, безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені обставини процесуальних відносин сторін та зазначені вимоги закону і практики ЄСПЛ, апеляційний суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Коваль М.С. про поновлення пропущеного процесуального строку для вчинення окремої процесуальної дії, а саме подання клопотання про витребування доказів та призначення експертизи, оскільки заявником не доведено наявність непереборних обставин, що унеможливлювали заявити вказані клопотання у суді першої інстанції у відповідності до положень цивільно-процесуального кодексу.

Колегія суддів наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Натомість у справі, яка переглядається, відповідач та його представник не вказали, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Сторона відповідача не навела змістовних і вагомих доводів щодо вчинення нею всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання клопотань не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Водночас пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку відповідача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

З огляду на вказане, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на подання представником відповідача клопотань, у зв`язку із чим вони підлягають залишенню без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Таргоній Д.О., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2021 року позивач через мережу Інтернет вибрав обладнання для автомобіля, а саме: систему-внутрішня акустика. Підприємницьку діяльність через мережу Інтернет здійснює ФОП ОСОБА_1 , який крім того в місті Києві має власний магазин. Вибравши необхідний товар через мережу Інтернет, позивач приїхав в магазин, що належить ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , назва якого «Арсенал АРСЕНАЛ АУДІО ЛЛС».

26.11.2021 позивач уклавши усний договір з ФОП ОСОБА_1 , який знаходився в приміщенні зазначеного магазину та отримав накладну на якій містилось найменування товару:

фронтальна акустична система: Monitor Audio CP-IW460-x Full size-wall, країни виробника-Англія, в кількості 3 штук, вартістю 1955 доларів США, на загальну суму - 5 865 доларів США;

тилові акустичні системи: Monitor Audio CP-WT260 in-Wall, країни виробника Англія, в кількості 2 штук, вартістю по 335 доларів США за штуку, на загальну суму 670 доларів США;

сабвуфер: Monitor Audio IWS-10 IN-wall subwoofer drive, країни виробника Англія, в кількості 1 штуки, вартістю по 475 доларів за штуку, на загальну суму 475 доларів США;

посилювач міцності сабвуфера: Monitor Audio IWA-250 In-wall subwoofer amplifie, країни виробника Англія в кількості 1 штука, вартістю 475 доларів США, на загальну суму 475 доларів США;

монтажний корпус для сабвуфера: Monitor Audio IWB-10 in-wall Back box, країни виробника Англія, в кількості 1 штука, вартістю 199 доларів США, на загальну суму 199 доларів США.

Загальна сума товару склала згідно накладної - 7 684 долари США. Оплачено - 7 700 доларів США.

Викладені факти підтверджуються копією накладної (а.с. 24).

Факт отримання ФОП ОСОБА_1 коштів згідно найменуванню товару в накладній підтверджується його власним підписом, печаткою та написом, що товар оплачений на загальну суму 7700 дол. по курсу 26.11.2021 року.

За відомостями з ЄДР від 05.04.2023 року, ТОВ «АРСЕНАЛ АУДІО ЛЛС» код ЄДРПОУ 43608281 знаходиться за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101, директором якого є ОСОБА_1 (а.с. 25-26).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач - як продавець, що одержав суму попередньої оплати товару у повному обсязі, не передав товар у встановлений законом строк, тому покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статей 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Однією з засад цивільного судочинства проголошено свободу договору, що передбачено у статті 3 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За частиною першою, другою статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У відповідності до п.7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини першої статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (статті 632, 633 ЦК України).

Різновидом договору купівлі-продажу є договір поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (стаття 712 ЦК України).

Згідно частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до вимог статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частин першої, другої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини п`ятої статті 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У даній справі встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити позивачу товар згідно визначеного переліку, кількості і за визначеною вартістю. Підтвердженням внесення позивачем коштів на оплату товару в сумі 7700 доларів США є документ (накладна), в якому відповідач особисто підтвердив отримання коштів за товар згідно специфікації.

Доводи відповідача про те, що наданий позивачем документ не є видатковою накладною в розумінні вимог законодавства щодо оформлення фінансово-бухгалтерських документів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не спростовують факту отримання відповідачем коштів за товар.

Доказів на підтвердження поставки позивачу ОСОБА_2 товару згідно переліку відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.07.2023 року позивачем до відповідача була направлена претензія за повернення коштів за неотриманий товар. Претензія направлена як на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) так і за адресою передачі коштів та розписки про отримання коштів (столичне Шосе, 101, м. Київ, 03045) (а.с. 91-92, 21-22). Станом на дату звернення до суду, не отримано відповіді на претензію про повернення коштів, не отримано товар, не повернуті кошти в розмірі 7700 доларів США за неотриманий товар.

Колегія суддів апеляційного суду також відхиляє доводи відповідача про те, що він не отримував претензії від позивача, а оскільки договором не визначено строк поставки товару, то такий строк не настав.

Оскільки за умовами договору строк (термін) виконання продавцем обов`язку поставки товару не встановлений, пред`явленням вимоги можна вважати подання даного позову до суду. Будучи обізнаним про пред`явлені до нього вимоги у позовній заяві ОСОБА_2 , відповідач не виконав своє зобов`язання, товарів не поставив, кошти, отримані за товар не повернув.

З огляду на вказане, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог є правильними, доводами апеляційної скарги не спростовані.

Посилання представника відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо обмеження відповідача у реалізації його процесуальних прав на участь у справі та подання доказів не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідач був обізнаний про розгляд даної справи судом першої інстанції з 12 жовтня 2023 року, отримав копію позовної заяви з додатками, однак не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які були б підставою для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено, відтак апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 13 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Слюсар Т.А.