Постанова

від 11.09.2024 по справі 752/4697/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/4697/23 Головуючий у суді І інстанції Слободянюк А.В.

Провадження № 22-ц/824/12163/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року у справі за позовом приватного підприємства «Укрпромпостач-95» до ОСОБА_1 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва у порядку загального позовного провадження перебуває цивільна справа за позовом ПП «Укрпромпостач-95» до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «СК «Перша», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

21 лютого 2024 року представник позивача - адвокат Пилипець А.Ю. надіслав на електронну адресу суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, обґрунтовуючи його тим, що предметом позову у цій справі є відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, яка сталась 30 серпня 2022 року з вини ОСОБА_1 та при якій було пошкоджено транспортні засоби FORD, д.н.з. НОМЕР_1 , і FORD, д.н.з. НОМЕР_2 , що належать на праві власності ПП «Укрпромпостач-95».

Спір між сторонами виник саме щодо розміру вартості відновлювального ремонту транспортних засобів зважаючи на наявність в матеріалах справи наданих позивачем висновків експерта № 21816 та № 21817, правильність яких ставиться під сумнів відповідачкою.

У ході судового розгляду буде вирішено питання щодо можливого стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування такої шкоди, тому, на думку представника позивача, є необхідність у призначенні та проведенні автотоварознавчої експертизи, оскільки без додаткового з`ясування поставлених перед експертом питань буде об`єктивно ускладненим встановити чи були порушені права та інтереси позивача у справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року клопотання представника ПП «Укрпромпостач-95» - адвоката Пилипця А.Ю. про призначення судової автотоварознавчої експертизи задоволено.

Призначено у зазначеній справі судову автотоварознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено питання:

1) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу FORD, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату ремонту - 12 липня 2023 року, який був проведений внаслідок пошкодження транспортного засобу при ДТП, що мала місце 30 серпня 2022 року?

2) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу FORD, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату ремонту - 12 липня 2023 року, який був проведений внаслідок пошкодження транспортного засобу при ДТП, що мала місце 30 серпня 2022 року?

Постановлено експертизу провести по матеріалам справи, надавши в розпорядження експертів цивільну справу № 752/4697/23.

Проведення судової автотоварознавчої експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з одночасним попередженням їх про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Роз`яснено сторонам положення статті 109 ЦПК України, де передбачені наслідки ухилення від участі в експертизі.

Вартість проведення експертизи покладено на ПП «Укрпромпостач-95», а провадження у справі зупинено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для вирішення спору і встановлення обставин, на які сторони посилаються в обґрунтування своїх вимог і заперечень, необхідні спеціальні знання у галузі автотоварознавства, тому з метою визначення вартість відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів у справі слід призначити судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам КНДІСЕ.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачка в особі представника - адвоката Кірова О.Ф. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що в суду першої інстанції взагалі не було підстав приймати до розгляду клопотання сторони позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки це клопотання було подано з порушенням норм статей 14, 43, 183 ЦПК України, а саме: представник позивача не зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС;не зазначив відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету; не надіслав клопотання в електронній формі іншим учасникам справи та суду з використанням ЄСІТС, а лише відправив на електронні пошти.

Також вважає, що були відсутні й підстави для задоволення клопотання представника позивача та постановлення оскаржуваної ухвали про призначення експертизи, адже: пропущені строки для звернення з таким клопотанням і не подана заява про поновлення пропущеного строку; експертиза у даній справі не є обов`язковою відповідно до вимог частини першої статті 105 ЦПК України, а в матеріалах справи вже наявні висновки, на які посилався представник позивача.

Додатково наголошує на тому, що призначення автотоварознавчої експертизи у цій справі є неефективним та недоцільним виходячи з того, що пошкодженні транспортні засоби, що належать ПП «Укрпромпостач-95», були відремонтовані під час розгляду справи і жоден експерт не зможе скласти висновок щодо вартості збитків. Крім того, ЦПК України не містить нормищодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Пилипець А.Ю. просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи відповідачки є безпідставними, оскільки суд першої інстанції, повно і всебічно з`ясувавши обставини спірних правовідносин, постановив законну й обґрунтовану ухвалу про призначення судової експертизи з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідачки - адвокат Кіров О.Ф. підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її вимоги.

Представник позивачка - адвокат Пилипець А.Ю. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Третя особа явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила, тому колегія суддів дійшла висновку, що неявка представника ПрАТ «СК «Перша» відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом встановлено, що починаючи із 10 березня 2023 року на розгляді Голосіївського районного суду м. Києва у порядку загального позовного провадження перебуває цивільна справа за позовом ПП «Укрпромпостач-95» до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «СК «Перша», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в межах якої позивач просив стягнути з відповідачки вартість відновлювального ремонту транспортних засобів у загальному розмірі 406 361,36 грн.

Заявлений розмір відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів FORD, д.н.з. НОМЕР_1 , та FORD, д.н.з. НОМЕР_2 , (з урахуванням виплаченого страхового відшкодування), позивач обґрунтовував висновками експертного дослідження № 21816 та № 21817 від 24 лютого 2023 року, складеними судовим експертом ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» - Рябчуком А.В.

У відзиві на позовну заяву відповідачка визнала, що повинна відшкодувати матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, однак не погоджувалась із заявленою позивачем сумою вартості відновлювального ремонту транспортних засобів, поставивши під сумнів правильність наданих позивачем висновків експерта, які, на її думку, складені з порушенням вимог законодавства, зокрема, особою, що не має відповідної кваліфікації судового експерта.

Відповідачка в особі представника - адвоката Кірова О.Ф. разом з відзивом подала клопотання про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, яке було залишено без розгляду в підготовчому судовому засіданні 16 жовтня 2023 року за її клопотанням.

21 лютого 2024 року представник ПП «Укрпромпостач-95» - адвокат Пилипець А.Ю. надіслав на електронну адресу суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року задоволено заяву про самовідвід судді Ольшевської І.О. від розгляду цієї справи, матеріали справи № 752/4697/23 передано до канцелярії суду для повторного авторозподілу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Суд першої інстанції у підготовчому засіданні 08 травня 2024 року, з`ясувавши думку сторін та взявши до уваги предмет доказування в межах даної справи, дійшов висновку про необхідність призначення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи і на які сторони посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону з огляду на наступне.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За правилами статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19).

Таким чином питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що вона відповідає вищевказаним вимогам законодавства та обставинам справи, оскільки стороною позивача наведено достатні підстави та обґрунтовані мотиви для висновку про необхідність призначення у справі № 752/4697/23 судової автотоварознавчої експертизи з метою з`ясування обставин того, яка дійсна вартість відновлювального ремонту транспортних засобів FORD, д.н.з. НОМЕР_1 , та д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок їх пошкодження при ДТП, що мала місце 30 серпня 2022 року.

Так, за заявленими вимогами позивача та запереченнями відповідачки предметом доказування у цій справі є розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу у зв`язку з пошкодженням його автомобілів в результаті ДТП, що сталась з вини відповідачки.

Згідно із статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тобто, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент ДТП або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів, яку останній просить стягнути з відповідачки в примусовому порядку, оскільки без залучення спеціальних знань у відповідній галузі неможливо буде встановитидійсні обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, зокрема, розміру реально завданих при ДТП збитків, що безпосередньо входить в предмет доказування у даній справі, а в матеріалах справи наявні висновки експертного дослідження з приводу вказаних обставин, які викликають у сторони відповідача сумніви щодо їх правильності.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно вимог статей 14, 43, 183 ЦПК України у суду першої інстанції не було підстав приймати до розгляду клопотання представника позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи з огляду на те, що це клопотання подане не через електронний кабінет в ЄСІТС, а за допомогою засобів електронного зв`язку (електронної пошти), колегія суддів відхиляє.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) викладений правовий висновок щодо вирішення подібного питання.

За змістом вказаного правового висновку, починаючи з 05 жовтня 2021 року адвокати можуть подавати до суду в тому числі заяви з процесуальних питань виключно: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Клопотання представника ПП «Укрпромпостач-95» - адвоката Пилипця А.Ю. про призначення судової автотоварознавчої експертизи до Голосіївського районного суду м. Києва надіслано не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою, що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Проте це не призвело до неправильного вирішення спірного питання, адже таке ж клопотання про призначення експертизи представник позивача - адвокат Пилипець А.Ю. заявив у підготовчому судовому засіданні 08 травня 2024 року, що підтверджується протоколом судового засідання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Судом першої інстанції було створено рівні можливості учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін, в судовому засіданні забезпечено можливість представникам сторін та самій відповідачці висловити свої побажання, думки та/або заперечення щодо призначення судової експертизи, які взяті до уваги під час визначення судом питань, з яких має бути проведена автотоварознавчаекспертиза.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що клопотання про призначення судової експертизи було подане з порушенням встановленого законом строку є безпідставними з огляду на те, що чинним цивільним процесуальним законодавством не встановлено заборони учасника справи заявити клопотання про призначення експертизи протягом усього підготовчого провадження у справі, що випливає, зокрема із положень статей 11, 83, 102, 116, 189, 197 ЦПК України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Утім, за клопотанням сторони позивача суд першої інстанції 25 березня 2024 року постановив ухвалу про повернення на стадію підготовчого судового засідання. Вказана ухвала суду не є предметом апеляційного оскарження, тому в апеляційного суду в межах даного провадження відсутні підстави надавати правову оцінку її законності та обґрунтованості.

Після задоволення самовідводу головуючого судді та проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Голосіївський районний суд м. Києва постановив ухвалу від 11 квітня 2024 року, якою справу прийняв до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

Отже, відповідно до положень частини дванадцятої статті 33 ЦПК України розгляд справи на стадії підготовчого провадження почався спочатку, а тому представником позивача не було пропущено строк для подання клопотання про призначення судової експертизи і заявлення окремого клопотання про поновлення цього строку не вимагалося.

Колегія суддів також не бере до уваги доводи представника відповідачки про те, що призначення автотоварознавчої експертизи у цій справі є недоцільним виходячи з того, що пошкодженні транспортні засоби були відремонтовані позивачем та їх технічний огляд експертами є неможливим, оскільки судом першої інстанції було постановлено зазначену експертизу проводити саме по матеріалам цивільної справи № 752/4697/23.

Застосування норм права і оцінка здобутих у процесі розгляду справи доказів на предмет їх належності та допустимості є саме прерогативою суду і відбувається під час розгляду справи по суті, а не на стадії підготовчого провадження.

За змістом статей 13, 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови у задоволенні позову по суті спору, а не для відмови у реалізації учасником справи його процесуальних прав, в тому числі на проведення судової експертизи.

Досліджуючи сукупність передбачених частиною першою статті 103 ЦПК України підстав, за яких суд призначає експертизу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини даного спору, з урахуванням змісту постановлених перед експертами питань, доводів позовної заяви і відзиву на неї та принципу змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд, вимагають залучення фахівця, який має спеціальні знання у певній галузі, а висновок експертизи не буде мати для суду наперед встановленого значення, оскільки оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі (стаття 110 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідачки та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків районного суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних процесуальних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а аргументи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

За таких обставинколегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції щодо призначення у даній справі судової автотоварознавчої експертизипостановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і достатніх підстав для її скасування не вбачається.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачкою судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року про призначення у даній справі судової автотоварознавчої експертизизалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Т.А. Слюсар

Д.О. Таргоній