Постанова

від 05.09.2024 по справі 308/22432/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/22432/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 вересня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судових засідань: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Романа Михайловича на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2023 року, постановлену головуючим суддею Малюк В.М. у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Романа Михайловича про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

встановив:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця Романа Р.М. про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Скаргу мотивує тим, що з повідомлення обслуговуючого банку їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 на накладення арешту на її особисті кошти. Постанови виконавця їй не надходили.

Вказує, що на території Закарпатської області вона не зареєстрована та не проживає тривалий час. Виконавець, встановивши з демографічного реєстру в триденний термін з дня отримання заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, що адреса боржника у виконавчому документі не відповідає адресі, зазначеній в демографічному реєстрі, був зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання, оскільки приватний виконавець приймає тільки ті виконавчі документи до виконання та відкриває виконавчі провадження щодо боржників фізичних осіб, які зареєстровані та проживають на території виконавчого округу. Приватний виконавець не має повноважень відкривати виконавче провадження щодо неї, яка зареєстрована та проживає на території Львівської області.

Також вказувала, що аналогічна справа вже перебувала на розгляді в суді, де судом було скасовано попередню постанову про приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження де було встановлено місце її проживання.

Крім того, приватний виконавець не мав права повторно пред`являти виконавчий лист до виконання допоки триває оскарження попередньої постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2023 року скаргу задоволено, постанову приватного виконавця визнано неправомірною та скасовано.

Суд мотивував ухвалу тим, що приватним виконавцем не було встановлено місця проживання боржниці та зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою.

Державний виконавець перед тим, як відкривати виконавче провадження та здійснювати арешт і стягнення майна боржника повинен з`ясувати точне місце реєстрації боржниці та чи відноситься це місце до його виконавчого округу.

Щодо накладеного арешту на майно, яке знаходиться на території Закарпатської області, то з витягу державного реєстру вбачається, що власником майна є ОСОБА_2 , а даних, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є однією особою немає.

Не погоджуючись з даною ухвалою приватний виконавець Роман Р.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги.

В своїх доводах посилається на те, що оскільки до нього, як до приватного виконавця надійшла заява стягувача про накладення арешту на майно, яке знаходиться на території Закарпатської області та вказана адреса боржниці: АДРЕСА_1 , то це не в компетенції приватного виконавеця перевіряти зареєстровану адресу боржника.

Посилається на ч. 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує на те, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місце знаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження боржника розташоване в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується його компетенція, то він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, де зазначає, що саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання визначеного за цією адресою. Якщо ЗУ «Про виконавче провадження» не містить прямої вказівки на те, що виконавець повинен з`ясувати місце реєстрації боржника, то це не повинно слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця.

Вважає, що оскільки в судовому порядку вже розглядаються й інші скарги на дії виконавця, то виконавче провадження взагалі не мало відкриватись до моменту закінчення іншого судового процесу.

Учасники справи у судове засідання не з`явились та і не подали заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин. Позаяк учасники справи повідомлені апеляційним судом належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що стверджується Довідками про доставку електронних листів, а звідси, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку приписів частини 2 статті 372 ЦПК України за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. від 15.12.2023 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №308/11243/21, виданого 29.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «По Кошицькій» 4 767,00 грн сплаченого судового збору, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

Адресою проживання боржника ОСОБА_1 в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено: АДРЕСА_1 .

У виконавчому листі №308/11243/21 від 29.03.2023 адресою боржника ОСОБА_3 вказано АДРЕСА_1 , в той час як в заяві ОСББ «По Кошицькій» №12/12/2023 від 12.12.2023 приватному виконавця Роман Р.М. про відкриття виконавчого провадження адресою реєстрації боржника ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_2 .

Як вбачається з супровідного листа приватного виконавця Роман Р.М. №13335 від 15.12.2023, постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 була надіслана ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Проте, як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи, отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру за №376593, доступ до якого і має приватний виконавець, ОСОБА_1 зареєстрована в м. Львові з 2021 року, зокрема за адресою АДРЕСА_3 .

Статтею 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до вимог ст. ст. 1, 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Тобто, лише після відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця виникло право на безпосередній доступ до інформації про боржника, його майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної. Та саме в такий спосіб і було встановлено приватним виконавцем, що у боржника на праві власності на території Закарпатської області зареєстровано нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 .

Наведене узгоджується також з висновками наведеними в постанові Верховного Суду від 21.07.2020 року у справі № 910/2542/19.

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Оскільки, приватним виконавцем Роман Р.М. перевірено і встановлено, що у виконавчому листі зазначена адреса проживання боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , а також те, що на території виконавчого округу Закарпатської області наявне належне боржнику нерухоме майно. Тому, приватний виконавець не мав підстав для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання так-як виконавчий документ пред`явлено за місцем виконання і такий підвідомчий приватному виконавцю.

Крім цього, слід відмітити, що ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає підстави для повернення виконавчого документа стягувачу у випадку не зазначення місця проживання, перебування боржника. Але і за наявності даної підстави, приватний виконавець не може повернути стягувачу поданий ним виконавчий документ у зв`язку із тим, що вправі прийняти до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника. Оскільки на території виконавчого округу Закарпатської області знаходиться нерухоме майно яке на праві власності належить ОСОБА_1 то зазначена обставина унеможливлює повернення виконавчого документу стягувачу.

У скарзі ОСОБА_1 посилається на висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.06.2022 року у справі № 140/15804/20. У цій справі ОСОБА_4 пред`явила у листопаді 2020 року позов до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, у якому просила суд - визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 жовтня 2020 року №6334921. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 покликалась на те, що вона зареєстрована та проживає за адресою: Волинська область, Турійський район, село Миляновичі, і не має майна на території міста Києва, що виключає можливість відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва та свідчить про порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Проаналізувавши дану постанову ВС, колегія суддів дійшла до думки, що така не є релевантною до спірних правовідносин у переглядаємій апеляційним судом справі за № 308/22432/23 бо у даній справі боржник ОСОБА_1 має на території виконавчого округу Закарпатської області нерухоме майно яке належить їй на праві власності на відміну від тих обставин, які наявні у справі № 140/15804/20. Тож дані обставини не є ідентичними, тому постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.06.2022 року у справі № 140/15804/20 не може бути застосована до правовідносин у переглядаємій справі.

Вказаного суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця Романа Р.М. про відкриття виконавчого провадження.

Зважуючи на встановлене у контексті вимоги пунктів 1 - 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, колегія суддів належним чином дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшла обґрунтованого висновку про те, що право заявника у спірних правовідносинах не є порушеним, тому заявлена вимога не підлягає задоволенню за вищенаведених доводів, та у зв`язку із цим, доводи апеляційної скарги є підставними.

Оскільки ухвала суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відхилення поданої скарги.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, у разі відмови в скарзі, судовий збір покладається на заявника.

А звідси, судовий збір за подання апеляційної скарги у справі становить суму у розмірі 3 028,00 гривень, яку слід стягнути із заявника, а.с. 103, 116.

Виходячи з наведеного та керуючись приписами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Романа Михайловича, задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2023 року скасувати та постановити у справі нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на постанову від 15 грудня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Романа Михайловича про відкриття виконавчого провадження, залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Романа Михайловича судові витрати у розмірі 3 028,00 гривень, судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 13 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: