Ухвала

від 03.10.2024 по справі 308/22432/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 308/22432/23

провадження № 61-12764ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської областіРомана Романа Михайловича про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

встановив:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської областіРомана Р. М. про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2023 року скаргу задоволено.

Постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р. М. від 15 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 визнано неправомірною та скасовано.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скаргу залишено без задоволення.

Стягнутоз ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської областіРомана Р. М. судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

18 вересня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року у вказаній справі.

Згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок про те, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.

Використання одними учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, заходи, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі -ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 використовує образливі висловлювання, які є недопустимими під час написання ділових документів, виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, відображають зневажливе ставлення до судової гілки влади, надає особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо при оформленні касаційної скарги та заяв, що до неї додаються.

Зокрема, ОСОБА_1 використовує в тексті скарги такі образливі висловлювання: «…спробою суддів цивільної палати Закарпатського апеляційного суду приховати тяжкі злочини відносно мене…», «Ці факти є преюдиційними і не підлягають доказуванню. Однак очевидно для колегії суддів Закарпатського апеляційного суду не мають жодного значення, оскільки вони вважають себе вище за закон, і вище за судові рішення…», «…судді Закарпатського апеляційного суду були настільки недбалими до виконання своїх професійних обов'язків…», «…судді Закарпатського апеляційного суду намагались в цивільному судочинстві приховати кримінально-караний злочин.».

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 касаційноїскарги в такій редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим касаційну скаргуслід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатськогоапеляційного суду від 05 вересня 2024 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської областіРомана Романа Михайловича про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко