Рішення

від 16.09.2024 по справі 389/91/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.09.2024

ЄУН 389/91/24

Провадження №2/389/23/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Берднікової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку загального позовного провадження, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 10 січня 2024 року звернулась до суду з даною позовною заявою, в якій просить: визнати житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, із загальною площею будинку 46,2 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю; визнати земельну ділянку, площею 0,1 га кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю; визнати автомобіль Volkswagen Golf Plus 2007, VIN: НОМЕР_1 спільною сумісною власністю. В рахунок розподілу майна проссила визнати за нею право власності на 2/3 частки вказаного житлового будинку та на 2/3 вказаної земельної ділянки; стягнути з відповідача на її користь 116850 грн 00 коп. у рахунок проданого відповідачем вказаного вище автомобіля, без її дозволу, який був придбаний у шлюбі; визнати за нею право власності на техніку та майно домашнього вжитку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: холодильник Snaige Ice Logic; пральну машину gorenje; кухонний розкладний стіл з 4 стільцями; ліжко дитяче; фотоапарат Sony Alpha а6400.

Вимоги обґрунтувала тим, що з 22 серпня 2015 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який розірвано рішенням суду від 03 листопада 2022 року. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею.

За час шлюбу вони за власні кошти придбали:

1.Житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, із загальною площею будинку 46,2 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 . Будинок придбаний за договором купівлі-продажу, право власності зареєстровано за ОСОБА_3 , а вона як дружина надала згоду на укладення договору купівлі-продажу. Вартість будинку відповідно до договору купівлі - продажу становить 49429 грн 00 коп.

2.Земельну ділянку, площею 0,1 га,- кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, за адресою АДРЕСА_1 , право власності на яку також зареєстровано за відповідачем, а нею було надано згоду на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі - продажу становить 45000 грн 00 коп.

3.Влітку 2021 року придбали автомобіль VOLKSWAGEN GOLF PLUS 2007, VIN: НОМЕР_1 за 6000$ та всі відповідні документи було оформлено на ОСОБА_3 . У квітні 2022 року у них виникла сварка, а згодом вона помітила на автомобілі нові номерні знаки та дізналася, що її чоловік перереєстрував їх рухоме майно на свого батька. Таким чином він штучно вивів із сім?ї їх спільне майно, щоб не проводити його поділ у разі розірвання шлюбу. Жодного усного чи письмового дозволу, розписки, чи нотаріально завірених документів вона не надавала для виконання подібного правочину. ОСОБА_3 користувався машиною для власних потреб по літо 2023 року, не дивлячись на те, що технічний паспорт був оформлений на його батька з квітня 2022 року, а шлюб розірвано в листопаді 2022 року. У 2023 році відповідач скоріш за все продав сімейний автомобіль VOLKSWAGEN GOLF PLUS 2007, так як зараз він користується іншим автомобілем. На сайті auto.ria.com вона знайшла оголошення щодо продажу їх автомобіля VOLKSWAGEN. Фото автомобіля для продажу були зроблені в тому числі безпосередньо біля будинку батьків відповідача, на одній з фото на задньому плані стоїть їх донька. На сайті оголошення щодо продажу відмічене як «продано». Вказана вартість машини на сайті була 6150 доларів США. Жодних коштів за продаж автомобіля вона не отримала.

З 07 жовтня 2022 року, вона та їх з відповідачем малолітня дочка ОСОБА_4 , проживають у квартирі її матері за адресою: АДРЕСА_2 . Переїхали безпосередньо після того, як відповідач у черговий раз при дитині дозволив собі розпускати руки та погрожував їй, зателефонував її матері і погрожував, що нашкодить їй (позивачу), якщо вона не покине будинок, де вони проживали всі разом за адресою: АДРЕСА_1 . 06 грудня 2023 року вона хотіла потрапити в їх з відповідачем спільний будинок, для перевірки наявності спільно набутого майна, чи воно не пошкоджене або продане тощо. Але в будинок відповідач її не пустив, сказав по телефону, що то не її майно, він сам там не живе, а також що вона з донькою там більше не зареєстровані. Самостійно потрапити до будинку вона не мала змоги, так як замок від будинку було змінено після її виїзду. Після вказаного, вона зателефонувала на лінію «102» для виклику патрулю та складання протоколу. І в той же день, 06 грудня 2023 року, відвідала ЦНАП, де дізналася, що вони з малолітньою донькою дійсно більше не зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . Виявилося, що 16 жовтня 2023 року відповідач без її дозволу зняв з зареєстрованого місця проживання її та їх малолітню шестирічну доньку ОСОБА_5 , в порушення в тому числі статті 18 Розділу ІІ Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні, а саме: «Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини не здійснюється за заявою власника житла, якщо власником такого житла є один із батьків або інших законних представників дитини».

На сайті OLX.ua відповідач продає їх спільний будинок за 12500$. З тих пір, як вона була відсутня в будинку, який є спільною власністю з відповідачем, вона два рази зверталася до поліції 30 жовтня 2023 року та 06 грудня 2023 року, тому що відповідач не допускає її до їх спільного майна, вона не може навіть забрати дитяче ліжко.

Вартість машини та будинку зазначає таку, яку вказував відповідач для продажу майна на відповідних сайтах.

Крім того, на момент, коли вона покинула будинок, в ньому залишилася побутова техніка та меблі, які купували в тому числі безпосередньо її родичі. Так, холодильник SNAIGE ICE LOGIC, придбали її батьки вартістю близько 8000 грн.; пральна машина gorenje, придбали також її батьки, вартістю близько 9000 грн.; кухонний розкладний стіл з 4 стільцями, придбала її прабабуся, вартістю близько 5000 грн.; ліжко дитяче, придбане частково з сімейного бюджету, а основна сума, - це гроші дитини, вартість ліжка близько - 6000 грн.

На момент її виїзду з будинку в ньому також залишилися: велосипед, придбаний за кошти з сімейного бюджету, вартістю близько 6000 грн; телевізор, придбаний за сімейні кошти, та за кошти їх батьків, вартістю близько 6000 грн; ігрова приставка, придбана частково за сімейні кошти, а частково за кошти її батьків, вартістю 9800грн; шафа,- придбана за сімейні кошти, вартістю 14000 грн; стіл письмовий, придбаний за сімейні кошти, вартістю близько 3500 грн; фотоапарат SONY Alpha a6400, придбаний за сімейні кошти, вартістю близько 36000 грн; ліжко євро, придбане за кошти батьків відповідача, вартістю близько 8000 грн. Відповідач не зацікавлений в поділі спільно нажитого майна та не віддає майно, яке купували її рідні. Поділ за згодою сторін провести не вдається.

Вона пропонувала відповідачу подарувати спільний будинок єдиній спільній дитині, оформивши відповідні документи, для забезпечення їй житла на майбутне, але відповідач відмовився. Угоди про поділ спільного майна вони не досягли, та здійснити поділ майна не можуть.

Майно, що є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом, як це передбачено ст.71 СК України. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім?ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім?ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Як зазначалось раніше їх малолітня дитина мешкає разом з нею у квартирі її матері, тому що знаходження в спільному будинку позивача разом з відповідачем могло мати негативні наслідки для життя, здоров?я та морального стану дитини та позивача. Разом з тим, відповідач ухиляється від добросовісного поділу майна, у зв?язку з чим позивач вважає, що є підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя та визнання за нею 2/3 частини будинку та земельної ділянки, а за ОСОБА_3 1/3 вказаного нерухомого майна.

Представником відповідача, 07 лютого 2024 року подано до суду відзив, в якому вказано, що з цивільним позовом відповідач частково не згоден, виходячи з того, що під час зареєстрованого шлюбу з позивачем було набуто наступне майно, яке слід вважати спільною власністю подружжя: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, із загальною площею будинку 46,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,1 га - кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, за адресою АДРЕСА_1 ; техніка та майно домашнього вжитку, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме: холодильник SNAIGE ICE LOGIC; пральна машина GORENJE; кухонний розкладний стіл з 4 стільцями; ліжко дитяче; фотоапарат SONY Alpha a6400.

Враховуючи життєві інтереси, вподобання та дотримання доцільності, відповідач пропонує поділити спільне майно подружжя наступним чином.

В рахунок розподілу майна визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, із загальною площею будинку 46,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , та на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, розташовану за вказаною адресою. Також визнати за позивачем право власності на техніку та майно домашнього вжитку, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме: холодильник SNAIGE ICE LOGIC; кухонний розкладний стіл з 4 стільцями; ліжко дитяче. А за відповідачем визнати право власності на пральну машину GORENJE. Спір про право власності на фотоапарат SONY Alpha а6400 піддається сумніву так як, вказана річ залишилась у позивача у користуванні (була подарована відповідачем).

Автомобіль VOLKSWAGEN GOLF PLUS 2007, VIN: НОМЕР_1 , на думку відповідача не слід визнавати спільною сумісною власністю та не стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 116850 грн у рахунок проданого відповідачем автомобіля без дозволу позивача, оскільки вказаний автомобіль був придбаний за грошові кошти ОСОБА_6 , які відповідач отримав в борг у останнього, на придбання автомобіля, та в подальшому у зв?язку із неможливістю відповідача повернути борг у грошових одиницях, автомобіль був переоформлений на ОСОБА_6 , як повернення боргу. Крім того, відповідач продавав вказаний автомобіль на прохання ОСОБА_6 , та після його продажу всі грошові кошти отримав останній.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, його представник позовні вимоги визнав частково. Розподіл майна між подружжя просив провести за віріантом запропонованим ними у відзиві на позовну заяву. Вказав, що автомобіль не VOLKSWAGEN GOLF PLUS 2007, не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 . А фотоапарат SONY Alpha а6400 у відповідача відсутній, ним користувалася позивач, у неї він і залишився.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 з 22 серпня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2022 року (справа ЄУН 389/1862/22) (а.с. 9,10).

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11). За даними паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 позивач з 22 лютого 2017 року була зареєстрована по АДРЕСА_1 . З 07 грудня 2023 року позивач та малолітня ОСОБА_4 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 , про що свідчать витяги з реєстру територіальної громади від 07 грудня 2023 року (а.с. 16,17).

Згідно з договором купівліпродажду від 23 листопада 2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Знам`янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за №603, ОСОБА_3 купив житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 кв.м. Ціна продажу будинку склала 49429 грн 00 коп. У п.3.5 договору зазначено, що покупець повідомив, що на купівлю житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який є предметом цього договору, дана згода дружини покупця ОСОБА_1 , яка підтвердила той факт, що гроші, які витрачаються на придбання об`єкту нерухомості, є їх спільною сумісною власністю, а придбаний житловий будинок з господарського-побутовими будівлями також буде об`єктом права спільної сумісної власності, як такий, що набувається ними за час шлюбу (а.с.18-20). Про те, що вказаний житловий будинок зареєстрований на праві приватної власності за відповідачем свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 листопада 2016 року (а.с. 21).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 17 січня 2024 року, оцінювач ТОВ «Експро оцінка», оціночна віртість об`єкта оцінки - житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 46,2 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , склала 100 000 грн 00 коп. без ПДВ (а.с. 88-93).

Відповідно до договору купівліпродажду від 23 листопада 2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Знам`янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за №605, ОСОБА_3 купив земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: ждя будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 3510600000:50:294:0070,площею 0,1000га. Цінапродажу земельноїділянки склаласклала 45000грн.У пінкті5.2договору вказано,що покупецьповідомив,що накупівлю земельноїділянки даназгода дружини ОСОБА_1 ,якапідтвердила той факт, що гроші, які витрачаються на придбання об`єкту нерухомості , є їх спільною сумісною власністю, а придбана земельна ділянка,також буде об`єктом права спільної сумісної власності, як така, що набувається ними за час шлюбу (а.с. 22-24). Про те, що вказана земельна ділянка зареєстрована на праві приватної власності за відповідачем свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 листопада 2016 року (а.с. 23).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 17 січня 2024 року, оцінювач ТОВ» Центр оцінки «Епос», оціночна віртість об`єкта оцінки земельної ділянки, площею 0,1 га кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , склала 21 000 грн 00 коп. без ПДВ (а.с. 94-101).

З наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях інформації від 04.04.2024 року за вих.№31/31-1178 та наданих на її підтвердження документів, вбачається, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в період з 01 червня 2021 року по теперішній час, автомобільVolkswagen Golf Plus 2007, VIN: НОМЕР_1 , 2007 року випуску, було зареєстровано за громадянами: ОСОБА_3 , дата реєстрації 03 червня 2021 року; ОСОБА_6 , дата реєстрації 23 квітня 2022 року; ОСОБА_8 , дата реєстрації 09 серпня 2023 року. Відповідно до договорів купівлі продажу ОСОБА_3 придбав спірний автомобіль за 67300 грн, ОСОБА_6 за 50000 грн, ОСОБА_8 за 49000 грн (а.с. 145 -175).

Зі скріншотів сайтів Auto.ria.com та OLX.ua вбачається, що на вказаних сайтах, зокрема 17 грудня 2023 року були розміщені оголошення про продаж спірного житлового будинку та автомобіля, ціна будинку вказана 12500 доларів США, автомобіля 6150 доларів США. Також на оголошенні щодо продажу автомобіля містится відмітка «продано».

ОСОБА_6 , у своїх письмових поясненнях вказав, що влітку 2021 року точної дати він не пам`ятає, до нього звернувся його син ОСОБА_9 з проханням надати йому в борг грошові кошти в сумі 6000 доларів США, та пояснив, що хоче придбати собі легковий автомобіль. При цьому, вони домовилися, що грошові кошти він поверне через пів року. Після чого він надав в борг ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 6000 доларів США. В березні 2022 року звернувся до ОСОБА_10 з тим, щоб він повернув йому борг, але ОСОБА_10 відповів, що в нього такої суми не має, та вони домовилися, що в рахунок боргу він віддасть йому автомобіль Фольцваген Гольф Плюс, який ним був придбаний за кошти, які він йому надав у борг. Після чого вказаний автомобіль перереєстрували на нього та він користувався авто і іноді давав користуватися своєму синові. В подальшому попросив ОСОБА_10 , щоб він виклав автомобіль на сайті «Авторіа» з метою його продажу. Після продажу автомобіля за 5500 доларів США, ці кошти забрав собі (а.с.112).

Відповідно до пояснень ОСОБА_11 , влітку 2021 року до неї звернулася її дочка ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 з проханням надати їм у борг грошові кошти в сумі 600 доларів США, яких не вистачало для покупки автомобіля VOLKSWAGEN GOLF PLUS (за 6000,00 доларів США). Наскільки їй відомо, основна сума для покупки автомобіля складалася з коштів від продажу попереднього автомобіля «Славута» та сімейних заощаджень. Кошти в сумі 600 доларів США в день купівлі машини були передані нею ОСОБА_3 через його батька ОСОБА_6 . Кошти надавалися у борг за усною домовленістю терміном на 6 місяців, але були повернуті через 2 місяці.

З листа відділу поліції №1 (м.Знам`янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області від 15 листопада 2023 року адресованого позивачу вбачається, що її звернення щодо конфлікту з чоловіком розглянуто. На підставі отриманої, під час перевірки інформації в даній події ознак кримінального чи адміністративного правопорушення не вбачається (а.с. 26).

Також відділом поліції №1 (м.Знам`янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області 18 грудня 2023 року було розглянуто звернення ОСОБА_1 з приводу вчинення стосовно неї домашнього насильства в сім`ї. Встановлено, що 06 грудня 2023 року близько 14:00 год позивач перебувала за адресою свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 з метою забрати свої особисті речі, при цьому вдома останнього не було, у зв`язку з чим вона не могла потрапити до будинку та з даного приводу викликала працівників поліції. Також було встановлено, що ОСОБА_3 в даний час не було вдома у зв`язку з чим факт перешкоджання та обмеження позивача до її речей був відсутній. В даній події не вбачаються ознаки кримінального та адміністративного правопорушення, так як дана подія не знайшла свого підтвердження (а.с. 27).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (частини третя та четвертастатті 368 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Тлумачення статті 60СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61ЦК України).

Тлумачення статті 61СК України свідчить,що спільноюсумісною власністюподружжя,що підлягаєподілу,можуть бутибудь-яківиди майна,за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №127/7029/15-ц (провадження 61-9018сво18).

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті63, частиною першою статті 65 СК України.

Згідно з ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

При цьому, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.3 ст.61 СК України) та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном (ст.63 СК України).

Таким чином, один із подружжя може вимагати від іншого з подружжя 1/2 частину вартості спільного майна, якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби.

Вказане узгоджується з роз`ясненнями, викладеними в п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 липня 2007 року, згідно з якими у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (стаття 70 СК України).

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.

Частинами 2 та 4 ст.71 СК України передбачено, що неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.68, ч.1 ст.69 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) вказано, що «коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 58)). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне».

Як роз`яснено судам у пунктах 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

При цьому, у постанові від 22 травня 2024 року (справа № 372/532/21, провадження № 61-1176 св 24 Вкпховний Суд звернув увагу на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Тобто суд повинен розглянути спір про поділ спільного майна подружжя в межах того обсягу майна, яке позивач просить поділити.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша,третя статті 12, частини перша, п`ята, шостастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Судом встановлено, що спірні житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, із загальною площею будинку 46,2 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,1 га кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль Volkswagen Golf Plus 2007, VIN: НОМЕР_1 , були придбані у власність відповідача в період, коли сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі. Відтак, зазначене майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно, яке вказане вище, не спростована. Відтак, зазначене майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач погодився, що житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та земельна ділянка набута ним з позивачем в період шлюбу є їх спільною сумісною власністю. Позивач просила відступити від засад рівності часток подружжя при розподілі житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки, визнати за нею 2/3 частини будинку та земельної ділянки, а за ОСОБА_3 1/3 вказаного нерухомого майна, з посиланням на те, що їх малолітня дитина мешкає разом з нею у квартирі її матері, тому що знаходження в їх спільному будинку могло мати негативні наслідки для життя, здоров?я та морального стану її та дитини. А також, у зв`язку з ухиленням відповідача від добросовісного поділу майна.

Суд вважає, що наведені позивачем обставини, не дають підстав для відступу від засади рівності часток подружжя у праві власності нажитловий будинок та земельтну ділянку. Самого лише факту проживання дитини з позивачем як і факту ухилення відповідача від добросовісного поділу майна не достатньо для збільшення частки у спільній сумісній власності. Посилання позивача на те, що знаходження її та дитини в спільному з відповідачем будинку могло мати негативні наслідки для життя, здоров?я та морального стану її та дитини внаслідок дій відповідача не можуть бути визнані тими обставинами, які дають підстави відступити від засад рівності часток, оскільки такі обставини недоведені.

Отже, обставини, які б давали підстави збільшити частку ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя, відсутні. Суд визнає спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею будинку 46,2 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, розташовану за зазначеною адресою та в порядкуподілу майнаподружжя визнаєза ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки.

Як встановлено судом, придбаний відповідачем за час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем спірний транспортний засіб, який єоб`єктом права спільної сумісної власності подружжя,був відчужений ним 23 квітня 2022 року на користь третьої особи ОСОБА_6 (батька) на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у Територіальному сервісному центрі 3541 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області. При цьому договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля був укладений відповідачем без відома та згоди дружини, не в інтересах сім`ї. Зазначені обставини під час розгляду справи стороною відповідача не оспорювалися, а тому доказуванню не підлягають.

Виходячи з того, що спірний транспортний засіб -автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF PLUS, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , сторони придбали за час перебування у зареєстрованому шлюбі, однак відповідач здійснив продаж зазначеного майна на власний розсуд, без повідомлення про це позивача та без отримання її згоди (доказів, які б підтверджували, що кошти за продаж майна були отримані подружжям та витрачені в інтересах сім`ї, матеріали справи не містять), суд приходить до висновку, що позивач має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірного автомобіля.

Доводи сторони відповідача з приводу того, що спірний транспортний засіб був придбаний не за спільні кошти подружжя, а за кошти, які йому дав у борг його батько, а в подальшому він не зміг віддати позичені кошти батькові, після чого переоформив автомобіль на останнього в рахунок погашення боргу, судом відхиляються з наступних підстав.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності подружжя, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що спірний транспортний засіб був придбаний за кошти, які належали його батькові як він зазначає. Відповідач не надав суду доказів того, що грошові кошти на придбання автомобіля були передані йому у приватну власність, відсутній належно оформлений договір дарування цих грошей, тому відповідачем не доведено той факт, що джерелом придбання спірного транспортного засобу є саме грошові кошти, надані батьком. Заперечення однією із сторін певного факту може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Разом з тим, рішення суду не може ґрунтуватися виключно на поясненнях сторони та показаннях свідків за відсутності інших доказів.

Сторони не надали доказів дійсної ринкової вартості спірного транспортного засобу або аналогічного транспортного засобу станом на час розгляду справи, при цьому позивач визначила його вартість в сумі 6150 доларів США виходячи з оголошення, яке було розміщене на сайті auto.ria.com під час продажу спірного автомобіля вже батьком позивача ОСОБА_6 А ОСОБА_12 у свою чаргу у наданих суду поясненнях вказав, що автомобіль продав третій особі за 5500 доларів США. Згідно з договором купівлі продажу автомобіль останнім відчужений 09 серпня 2023 року третій особі за 49000 грн на думку суду, ця сума є явно заниженою. Приймаючи зазначене до уваги, суд вважає, що дійсною вартістю автомобіля марки VOLKSWAGEN GOLF PLUS, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1 слід вважати зазначену ОСОБА_6 суму 5500 доларів США, що еквівалентно 225592 грн 40 коп. (курс долара до гривні за даними Нацбанку України станом на 09 вересня 2024 року становить: один долар США/41,0168 грн).

Отже,з огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності колишнього подружжя на спірний транспортний засіб, автомобіль набутий сторонами у період зареєстрованого шлюбу, проте відчужений відповідачем не в інтересах сім`ї, без відома та згоди дружини, яка має право на грошову компенсацію 1/2 вартості відчуженого спірного транспортного засобу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача в якості компенсації вартості автомобіля VOLKSWAGEN GOLF PLUS, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , що складає 112796 грн 20 коп.

Крім того, суд вважає доведеним факт набуття сторонами під час шлюбу за спільні кошти предметів домашнього вжитку та побутової техніки, а саме: холодильника Snaige Ice Logic; пральної машини gorenje; кухонного розкладного столу з 4 стільцями; ліжка дитячого. Та вважає за доцільне вказане майно розділити між подружжям наступним чином. Визнати за ОСОБА_1 право власності на холодильник Snaige Ice Logic, кухонний розкладний стіл з 4 стільцями та ліжко дитяче, а у власності відповідача залишити пральну машину gorenje.

Разом зтим,позивачем жоднимдоказом непідтверджено придбанняу періодшлюбу звідповідачем фотоапарату Sony Alpha а6400, його вартість (відсутній жоден чек або квитанція, споживчий паспорт, тощо) та те, що він залишився у користування відповідача (акт опису майна тощо). При цьому відповідач вказав, що вказаний фотоапарат він подарував позивачу та він знаходиться у неї у користуванні, і зазначене не знайшло спростування у судовому засіданні.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд позов задовольнив частково. Відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в 2224 грн 33 коп.

З огляду на встановлення судом вартості спірного майна та визначення ціни позову у даній справі, згідно зі ст.141 ЦПК України позивачу підлягає до повернення надлишково сплачена нею сума судового збору у розмірі 403 грн 33 коп.

Керуючись ст.ст.4,12,13, 81,89, 141, 259, 263 -265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 рухоме і не рухоме майно, а саме:

житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею будинку 46,2 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 100000 (сто тисяч) грн.;

земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 21000 (двадцять одна тисяча) грн.;

транспортний засіб - автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF PLUS, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , вартістю 225592 (двісті двадцять п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.;

техніку та майно домашнього вжитку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: холодильник Snaige Ice Logic, вартістю 8000 грн 00 коп.; пральну машину gorenje, вартістю 9000 грн 00 коп.; кухонний розкладний стіл з 4 стільцями, вартістю 5000 грн 00 коп.; ліжко дитяче, вартістю 6000 грн 00 коп.

У порядку поділу майна подружжя:

визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, із загальною площею будинку 46,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.;

визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 3510600000:50:294:0070, за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн.;

стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу марки VOLKSWAGEN GOLF PLUS, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , в сумі 112796 (сто дванадцять сімсот дев`яносто шість) грн. 20 коп.;

визнати за ОСОБА_1 право власності на техніку та майно домашнього вжитку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: холодильник Snaige Ice Logic, вартістю 8000 грн 00 коп.; кухонний розкладний стіл з 4 стільцями, вартістю 5000 грн 00 коп.; ліжко дитяче, вартістю 6000 грн 00 коп.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 33 коп.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір у розмірі 403 (чотириста три) грн. 33 коп.

Ухвала Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2024 року (провадження №2-з/389/2/24) про забезпечення позову у даній справі продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або може бути скасована за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16 вересня 2024 року.

Суддя Г.В. Берднікова