Постанова

від 10.09.2024 по справі 646/153/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 646/153/22

Номер провадження 22-ц/818/1359/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 січня 2024 року в складі судді Сіренко Ю.Ю. у справі № 646/153/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шудріков Ігор Олексійович про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шудріков Ігор Олексійович про захист прав споживачів, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» (код ЄДРПОУ 32566590, місцезнаходження: м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2), що проявляється у нехтуванні Постанови Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року в справі № 646/4575/16-ц та ухиленням в період з 24 лютого 2020 року від укладення та підписання з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_1 Акту приймання-передачі у власність машиномісця НОМЕР_2 за Договором купівлі продажу машиномісця НОМЕР_2, яке розташовано в м. Харкові провулок Банний, будинок 1 , посвідченого Шудріковим І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 156 від 28 березня 2013 року;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Батріс», код ЄДРПОУ 32566590, місцезнаходження: м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2 укласти та підписати з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_1 Акт приймання-передачі у власність машиномісця НОМЕР_2 за Договором купівлі продажу машиномісця НОМЕР_2, яке розташовано в м. Харкові провулок Банний, будинок 1 , посвідченого Шудріковим І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 156 від 28 березня 2013 року;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» код ЄДРПОУ 32566590, місцезнаходження: м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2, що виражено у нехтуванні Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2020 року по цивільній справі № 646/4629/16-ц та ухиленням в період з 29 липня 2020 року від укладення та підписання з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_1 Акту приймання-передачі у власність машиномісця НОМЕР_3 за Договором купівлі продажу машиномісця НОМЕР_3, яке розташовано в м. Харкові провулок Банний, будинок 1 , посвідченого Шудріковим І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 157 від 28 березня 2013 року;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Батріс», код ЄДРПОУ 32566590, місцезнаходження: м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2 укласти та підписати з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_1 Акт приймання-передачі у власність машиномісця N° НОМЕР_3 за Договором купівлі продажу машиномісця НОМЕР_3, яке розташовано в м. Харкові провулок Банний, 10, будинок 1 , посвідченого Шудріковим І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 157 від 28 березня 2013 року;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» щодо блокування бетонними блоками машиномісця № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 в період з 2016 року, а саме з початку розгляду цивільних справ № 646/4575/16-ц та № 646/4629/16-ц ТО В «Батріс», що не дає до цього часу змоги ОСОБА_1 користуватись машиномісцями № НОМЕР_2 та АДРЕСА_4 ;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Батріс», код ЄДРПОУ 32566590, місцезнаходження: м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні машиномісцем № НОМЕР_2 та машиномісцем № НОМЕР_3 , які розташовані в м. Харкові провулок Банний, будинок 1 ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс», код ЄДРПОУ 32566590, місцезнаходження: м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 50000,00мгрн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 червня 2023 року справу передано на розгляд за територіальною (підсудністю) до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 22 листопада 2023 року о 13 годині 00 хвилин.

Ухвалою Харківського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2023 року матеріали справи передано за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 січня 2024 року вказану справу передано до Харківського районного суду м. Харкова.

Не погоджуючись з ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 січня 2024 року, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив справу направити до Червонозаводського районного суду м.Х аркова для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що існує спір щодо визначення підсудності даної справи, оскільки предметом позовної заяви в зазначеній справі опосередковано є: машиномісце НОМЕР_2, розташоване в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10-18» по провулку Банному 1 в м. Харкові та машиномісце № НОМЕР_3 , розташоване в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10-18» по провулку Банному 1 в м. Харкові , які належать ТОВ «Батріс» (м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2), а тому на спірні правовідносини, на думку позивача, поширюється виключна підсудність відповідно до вимог частини 1 статті 30 ЦПК України, отже дана справа повинна розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна (Основ`янський район (до травня 2016 - Червонозаводський), тобто за правилами виключної підсудності. Крім того, зауважив, що зазначений позов виникає з приводу нерухомого майна, яке розташоване в Основ`янському (до травня 2016 - Червонозаводський), що не відноситься до територіальної юрисдикції Харківського районного суду Харківської області. Проте суд повторно прийняв рішення про направлення справи до іншого суду. Тому вважає, що вказану цивільну справу слід передати на розгляд Червонозаводському районному суду м. Харкова.

Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшло.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9,10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду, яка входить до переліку ухвал суду зазначених у частині 2 статті 369 ЦПК України і апеляційні скарги на які розглядаються без повідомлення учасників справи, дана справа підлягає розгляду за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Передаючи справу до Харківського районного суду м. Харкова (а.с.72-73), суд першої інстанції виходив з того, що місцем реєстрації позивачки ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю відноситься до території Харківського районного суду Харківської області. Вищевказаний позов є територіально не підсудним Червонозаводському районному суду м. Харкова, оскільки є територіально підсудним Харківському районному суду Харківської області (62458, Харківська область, с. Покотилівка, вул. Сковороди, 18), як суду за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Вдруге передаючи справу до Харківського районного суду м. Харкова (а.с.95-97), суд першої інстанції виходив з того, що справа надійшла до Червонозаводського районного суду з порушенням Інструкції з діловодства та ч.3 ст. 31 ЦПК України, без відомостей про набрання останньою законної сили. Крім того, суд першої інстанції в своїй ухвалі від 26 січня 2024 року зауважив, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 червня 2023 року вже вирішено питання щодо направлення на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Харківського районного суду Харківської області.

Проте, погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не може, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач по справі ОСОБА_1 13 січня 2022 року звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шудріков Ігор Олексійович про захист прав споживачів.

Із змісту позовної заяви та характеру спірних правовідносин встановлено, що предметом позову в цій справі є зобов`язання, які виникають з укладеного 28 березня 2013 року між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу машиномісця НОМЕР_2, розташованого в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10-18» по провулку Банному 1 в м.Харкові , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шудріковим І.О., за реєстровим №156 та з укладеного 28 березня 2013 року між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу машиномісця № НОМЕР_3 , загальною площею 15,8 к.м., розташованого в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10-18» по провулку Банному 1 в м. Харкові , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шудріковим І.О., за реєстровим №157. Відтак, предмет спору відповідно до вимог норм пункту 3 частини 1 статті 151 ЦПК України є об`єкти нерухомого майна, які нерозривно пов`язані із договорами купівлі-продажу від 28 березня 2013 року, що територіально знаходяться в Основ`янському районі (до травня 2016 року - Червонозаводському) м. Харкова, а тому відповідно до ст. 30 ЦПК спір підлягає розгляду у Червонозаводському районному суді м.Харкова.

За загальним правилом територіальної підсудності справ, яке міститься в статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, а позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статтею 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність справ.

Так, зокрема, згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Правила виключної підсудності справ застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, тобто стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №638/1988/17).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року (справа №910/10647/18), виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватись як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року (справа №911/2390/18) міститься висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Виключна підсудність - це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За вимогами частини 1 статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є нерухоме майно, а саме: машиномісця № НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які розташовані в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10-18» по провулку Банному 1 в м. Харкова , а тому для вирішення питання підсудності справи підлягає застосуванню норма частини 1 статті 30 ЦПК України про виключну підсудність даної справи за місцезнаходженням нерухомого майна.

Висновок суду, що в даному випадку підлягають застосуванню загальні правила підсудності за ч.1 ст. 27 ЦПК України - є помилковим.

Звернувшись з даним позовом до Червонозаводського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 не порушила правил підсудності справи, встановлених частиною 1 статті 30 ЦПК України, позаяк, суд першої інстанції помилково та без достатніх на це правових підстав визначив належність даної справи до територіальної юрисдикції Харківського районного суду Харківської області, чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду є безпідставною та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що повернення справи, яка передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, не передбачено процесуальним законом, оскільки така справа повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У частині 2 статті 18 ЦПК України вказано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зважаючи, що ухвала Харківського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2023 року про передачу справи до Червонозаводського районного суду м. Харкова учасниками справи оскаржена не була, набрала законної сили та враховуючи на недопустимість спорів про підсудність, судова колегія вважає, що підстави для подальшої передачі справи за пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України відсутні, оскільки цивільне процесуальне законодавство виключає таку можливість, навіть якщо справу передано до цього суду помилково.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню в справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала Червонозаводського районного суду міста Харкова від 26 січня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи до Червонозаводського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, ч. 2 ст. 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 379, ст. ст.381,382,384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 січня 2024 року скасувати, справу направити до Червонозаводського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова