Ухвала

від 16.09.2024 по справі 363/1904/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 363/1904/23 Головуючий у 1-й інст. Лукач О.П.

Категорія 68 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

16 вересня 2024 р. м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року (про залишення заяви про відвід без розгляду)

у цивільній справі № 363/1904/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року визнано дії сторони позивача у цивільній справі №363/1904/23 подання заяви №3 про відвід судді зловживанням процесуальними правами. Заяву №3 представника позивача адвоката Бойчука Володимира Петровича про відвід головуючому судді залишено без розгляду.

25.07.2024 через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного суду Ярослава Головачова від 29.07.2024 матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року (про залишення заяви про відвід без розгляду) передано до Верховного Суду для визначення підсудності.

Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2024 підсудність справи № 363/1904/23 для перегляду апеляційної скарги визначено Житомирському апеляційному суду.

28.08.2024 матеріали апеляційної скарги надійшли на адресу Житомирського апеляційного суду та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Трояновської Г.С., суддів: Павицької Т.М. та Борисюка Р.М.

Колегія суддів у складі: головуючого судді Трояновської Г.С., суддів: Павицької Т.М. та Борисюка Р.М. із 12.08.2024 перебували у відпустці, зокрема суддя Трояновська Г.С. до 30.08.2024, суддя Борисюк Р.М. до 13.09.2024 включно, суддя Павицька Т.М. до 06.09.2024.

Відтак питання про відкриття апеляційного провадження вирішується 16.09.2024.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно із частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбаченихстаттею 353цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК Українипередбачено вичерпний перелікухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядкуокремо від рішення суду.

У цьому переліку відсутня така ухвала, як ухвала прозалишення без розгляду заяви про відвід суддіу справі.

Отже, зазначена ухвала суду першої інстанціїне може бути оскарженав апеляційному порядкудо ухваленнярішення суду по суті спору йокремо від цього рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі №219/10010/17.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

На підставі викладеного, слід повернути апеляційну скаргуяк таку, що поданана ухвалупро залишення заяви про відвід без розгляду, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повернення апеляційної скарги не обмежує право учасника справи на доступ до суду, оскільки передбачено законом, є пропорційним легітимній меті такого обмеження (забезпечення розгляду справи у розумний строк) та не позбавляє його права включити заперечення на оскаржену ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору у разі незгоди з ним відповідно до положень ч. 2 ст. 353 ЦПК України.

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року (про залишення заяви про відвід без розгляду) повернути особі, що її подала.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її постановлення.

Головуючий Суддя