Постанова

від 12.09.2024 по справі 916/693/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/693/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

за участю представників учасників у справі:

ОСОБА_1 - особисто

Від Споживчого товариства «Хаджибей-3» - адвокат Шульга Ю.І.

Від ОСОБА_2 адвокат Пудлінська Л.І.

Від ОСОБА_3 адвокат Пудлінська Л.І.

ОСОБА_4 - особисто

Від ОСОБА_4 адвокат Пудлінська Л.І.

Від ОСОБА_5 адвокат Пудлінська Л.І.

Від ОСОБА_6 - адвокат Шульга Ю.І.

Від ОСОБА_7 - адвокат Шульга Ю.І.

Від ОСОБА_8 - адвокат Шульга Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 ,

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 (суддя Г.Є. Смелянець, м.Одеса, повний текст складено 01.04.2024)

у справі №916/693/23

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Споживчого товариства Хаджибей-3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3 ,

3) ОСОБА_4 ,

4) ОСОБА_5 ,

5) ОСОБА_9 ,

6) ОСОБА_10 ,

7) ОСОБА_6 ,

8) ОСОБА_11 ,

9) ОСОБА_12 ,

10) ОСОБА_7 ,

11) ОСОБА_8

про визнання загальних зборів такими, що не відбулися та визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Споживчого товариства «Хаджибей-3», в якому просив:

-визнати такими, що не відбулися, загальні збори членів Споживчого товариства «Хаджибей-3» від 12.02.2022, за результатами яких було складено протокол №1 від 12.02.2022;

-визнати недійсними рішення загальних зборів членів Споживчого товариства «Хаджибей-3» від 12.02.2022, оформлені протоколом №1 від 12.02.2022.

Позивач зазначив, що спірними рішеннями загальних зборів членів Товариства було порушено права позивача, як члена СТ «Хаджибей-3» на участь в управлінні Товариством, право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, оскільки збори членів СТ «Хаджибей-3» від 12.02.2022 проведені з порушенням порядку їх скликання та за відсутності кворуму, що в силу прямої вказівки закону є безумовною підставою для визнання рішень недійсними.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 позов ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Хаджибей-3» задоволено частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів членів Споживчого товариства «Хаджибей-3» від 12.02.2022, оформлені протоколом №1 від 12.02.2022. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто зі Споживчого товариства «Хаджибей-3» в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався наступним:

- наявні у справі докази свідчать, про те, що ОСОБА_1 є членом СТ «Хаджибей-3». При цьому, відсутність списків членів СТ «Хаджибей-3», які затверджені рішенням загальних зборів СТ «Хаджибей-3», оформлених протоколом №1 від 29.03.2015, та рішенням загальних зборів СТ «Хаджибей-3», оформлених протоколом №1 від 20.03.2019, не свідчить про те, що ОСОБА_1 не був включений до відповідних списків як член СТ «Хаджибей-3».

- враховуючи відсутність доказів про скликання/призначення загальних зборів та затвердження порядку денного таких зборів, а також неповідомлення позивача про час, місце, та порядок денний загальних зборів, господарський суд вважає, що проведення 12.02.2022 загальних зборів СТ «Хаджибей-3» є незаконним та таким, що порушує вимоги Закону України «Про кооперацію», Статут товариства та законні права позивача. При цьому, представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала щодо факту недотримання відповідачем належного повідомлення про проведення загальних зборів, призначених на 12.02.2022. Участь ОСОБА_1 у засіданні зборів 12.02.2022 не свідчить про те, що останній був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

- необхідна кількість членів товариства для проведення відповідних загальних зборів становить 180 особи, а відтак присутність на зборах 165 членів Товариства є недостатньою кількістю для того, щоб вважати відповідні загальні збори повноважними, а тому загальні збори членів Товариства 12.02.2022 були проведені за відсутністю кворуму, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень, ухвалених на таких загальних зборах.

Частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що вимога позивача про визнання загальних зборів 12.02.2022 такими, що не відбулися, не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, визначених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, відповідно у цій частині предмет позову також не відповідає встановленим законом способам захисту прав.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23.

Апелянт зазначив, що в матеріалах справи відсутні, суду не надавались та судом не досліджувались жодні докази на підтвердження здійснення процедури прийняття позивача, ОСОБА_1 , до членів СТ «Хаджибей-3»:

-відсутнє підтвердження розгляду правлінням СТ «Хаджибей-3» заяви ОСОБА_1 про вступ до товариства;

-відсутній протокол загальних зборів членів товариства, яким би було затверджено рішення правління товариства чи його голови про прийняття позивача, ОСОБА_1 , в члени товариства;

-відмітка в членській книжці «про зміну власника» жодним чином не свідчить про те, що новий власник став членом споживчого товариства «Хаджибей-3»;

-суду не надано підтвердження того, що позивачем, ОСОБА_1 , сплачено вступний внесок та пай.

Апелянт вказує, що висновок суду першої інстанції про членство позивача, ОСОБА_1 , в споживчому товаристві «Хаджибей-3» базується виключно на припущеннях суду та неналежних і недопустимих доказах.

Крім того апелянт вказує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме права та законні інтереси позивача, ОСОБА_1 , порушені рішеннями, прийнятими загальними зборами споживчого товариства «Хаджибей-3», які відбулися 12 лютого 2022 року.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні не зазначено мотивів відхилення судом доводів апелянтів щодо недостовірності «Списків членів споживчого товариства «Хаджибей-3» станом на 12 лютого 2022 року», наданих головою споживчого товариства «Хаджибей-3» ОСОБА_8 .

Апелянт вказує, що кворум для прийняття рішень щодо питань порядку денного має обраховуватися саме від загальної кількості членів у 324 особи, затвердженої легальним органом товариства - його правлінням. Отже, необхідна кількість членів товариства для проведення відповідних загальних зборів становить 162 особи, а відтак присутність на зборах 165 членів Товариства, що складає 51% від загальної кількості, та є достатньою кількістю для того, щоб вважати відповідні загальні збори повноважними, а тому загальні збори членів Товариства 12.02.2022 були проведені за наявністю кворуму.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21 березня 2024 року по справі №916/693/23 та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог відмовити в повному обсязі та скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 березня 2023 року по справі №916/693/23.

Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23.

Позивач вказав, що доказів повідомлення членів кооперативу про проведення загальних зборів 12.02.2022 року у будь-який із можливих способів, матеріали справи не містять, а відповідачем та третіми особами на стороні відповідача не надано. А відповідно до правової позиції викладеною в постанові Верховного Суду від 07 червня 2018 року по справі № 922/3159/17, розміщення повідомлення про збори на дошці об`яв, або стовпах не є належним повідомленням учасників СТ «Хаджибей-3» про проведення зборів. Отже, відповідачем або третіми особами не надано жодного належного, допустимого доказу, який би підтверджував обставини щодо вчиненням ними всіх необхідних дій для належного повідомлення учасників кооперативу про проведення 12.02.2022

Позивач зазначає, що на загальних зборах членів кооперативу були присутні менше половини його членів, а отже загальні збори не були правомочними.

Позивач доходить до висновку, що рішення загальних зборів учасників СТ «Хаджибей-3»», які оформлені протоколом від 12.02.2022 року, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України щодо порядку скликання і проведення загальних зборів та за відсутності кворуму для прийняття рішень, чим порушені його корпоративні права на участь в управлінні товариством.

Позивач вказує, що правові підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі № 916/693/23 та для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_13 , відсутні.

Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі № 916/693/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі № 916/693/23 залишити без змін.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Споживчого товариства «Хаджибей-3» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23.

Відповідач вказав, що необхідна кількість членів товариства для проведення відповідних загальних зборів становить 180 особи, а відтак присутність на зборах 165 членів Товариства є недостатньою кількістю для того, щоб вважати відповідні загальні збори повноважними, а тому загальні збори членів Товариства 12.02.2022 були проведені за відсутністю кворуму, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень, ухвалених на таких загальних зборах.

Відповідач підтверджує, що ОСОБА_1 являється членом Споживчого Товариства «Хаджибей-3» з 01.01.2013, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач вказує, що ним порушені права Позивача щодо участі в управлінні Товариством, право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи правління.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі 916/693/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/693/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 30.06.2024; призначено справу №916/693/23 до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 08.08.2024 о 10:30.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/693/22 до 12.09.2024 о 14:00 год; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

12.09.2024 у судовому засіданні прийняли участь ОСОБА_1 особисто, ОСОБА_4 особисто, адвокат Шульга Ю.І., яка представляє інтереси Споживчого товариства «Хаджибей-3», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та адвокат Пудлінська Л.І., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024, якою повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/693/22 до 12.09.2024 о 14:00, направлялася на адресу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 засобами поштового зв`язку, однак повернулась без вручення у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами, що свідчить про їх належне повідомлення.

Крім того, ОСОБА_9 була присутня 08.08.2024 у судовому засіданні по справі №916/693/23, що підтверджується протоколом судового засідання, та була обізнана про дату, час та місце проведення наступного судового засідання, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 12.09.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23 по суті, не дивлячись на відсутність представників третіх осіб, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

04.03.1997 проведено державну реєстрацію Споживчого товариства «Хаджибей-3», що вбачається із наявних в матеріалах справи виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

04.12.2006 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Споживчого товариства «Хаджибей-3», відповідно до яких статут товариства викладено у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом №1 від 05.10.2006 (надалі статут).

Відповідно до пункту 1.1. статуту Споживче товариство «Хаджибей-3», іменоване в подальшому «Товариство», створене згідно з вимогами Конституції України, Закону України «Про кооперацію», Закону України «Про споживчу кооперацію», Цивільного та Господарського кодексу України та інших чинних законодавчих актів України, які регулюють порядок створення та діяльності підприємств, на підставі цього статуту.

У п. 1.2. Статуту вказано, що члени Товариства зобов`язані виконувати вимоги вказаного Статуту Товариства, який розробляється і затверджується рішенням загальних зборів членів Товариства.

Цілями споживчого кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат та доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та контролю (пункт 2.1. статуту).

Згідно з п. 3.4. Статуту вступ до Товариства здійснюється на підставі письмової заяви, внесеної до Правління Товариства і розглядається на засіданні Правління не пізніше 30 робочих днів з дня подання заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до Товариства, вносить вступний внесок і пай в порядку та розмірах, визначених загальними зборами членів Товариства.

У п. 3.5. Статуту зазначено, що зобов`язане вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Відповідно до п. 3.6. Статуту членство в Товаристві припиняється у разі:

- добровільного виходу з Товариства;

- несплати внесків у порядку, визначеному статутом Товариства;

- смерті члена Товариства - фізичної особи;

- ліквідації члена Товариства - юридичної особи;

- припинення діяльності Товариства;

- відчуження частки у Товаристві.

Згідно із пунктом 4.1. статуту основними правами члена товариства є такі:

- участь в господарській діяльності товариства, а також в управлінні товариством, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи правління;

- користування послугами товариства;

- вносити пропозиції щодо поліпшення роботи товариства, усунення недоліків в роботі органів управління та посадових осіб;

- звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю товариства, посадових осіб товариства із запитами, одержувати відповіді на свої запити;

- при тимчасовій відсутності здійснювати оплату комунальних платежів, не порушуючи строків оплати;

- вимагати від товариства відшкодування витрат, понесених у зв`язку з запобіганням завданню шкоди об`єктам, що перебувають у спільній власності членів товариства;

- на переважне отримання комунальних послуг, вартості електроенергії і т.д.;

- вносити додаткові пайові внески у вигляді коштів (акцій, сертифікатів та інше);

- отримати долю прибутку, що розподіляється по результатам господарської діяльності між членами товариства згідно з їх додатковими внесками;

- вийти зі складу членів товариства; бути прийнятим в першочерговому порядку на роботу в споживче товариство у відповідності з освітою і професійною підготовкою;

- отримати від правління будь-яку інформацію про господарську діяльність товариства за винятком комерційної таємниці;

- оскаржити дії органу правління товариства.

Пунктом 5.1. статуту передбачено, що зміни та доповнення до статуту вносяться у відповідності з чинним законодавством, затверджуються на загальних зборах членів і підлягають реєстрації у відповідному органі державної реєстрації.

Вищим органом управління товариства є загальні збори членів товариства (пункт 6.1. статуту).

Згідно з п. 6.2. Статуту до компетенції загальних зборів членів Товариства належить:

- затвердження статуту Товариства та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Товариства;

- утворення органів правління та органів контролю за діяльністю Товариства, інших органів Товариства;

- заслуховування звітів його органів правління і органів контролю;

- затвердження порядку розподілу доходу Товариства;

- визначення розмірів вступного і членського внесків;

- визначення розмірів, порядок формування та використання фондів Товариства;

- визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю Товариства;

- затвердження річного звіту і балансу Товариства;

- затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства;

- прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;

- утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;

- прийняття рішень про вступ Товариства до об`єднань;

- прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію Товариства.

Чергові загальні збори членів Товариства скликаються правлінням або головою Товариства у разі потреби, але не рідше одного разу па рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени Товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Загальні збори можуть проводитися у закритих приміщеннях та на відкритих площадках (п. 6.3. Статуту).

Відповідно до п. 6.5. Статуту загальні збори членів Товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Відповідно до п. 6.6. Статуту кожний член Товариства чи уповноважений Товариства має один голос. Це право може бути передано близькому родичу члена Товариства при наявності довіреності підписаної у присутності голови правління і скріпленого печаткою Товариства за 5 днів до проведення загальних зборів.

Відповідно до п. 6.7. Статуту рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) Товариства про прийняття внесення змін до статуту, вступ до спілки споживчих товариств або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію Товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 75 відсотків членів Товариства, присутніх на загальних зборів Товариства. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) Товариства, присутніх на його загальних зборах.

Відповідно до п. 6.8. Статуту рішення загальних зборів членів Товариства приймаються відкритим голосуванням.

У п. 6.14 Статуту зазначено, що засідання правління проводиться не рідше одного разу в три місяці і скликається головою. На вимогу одного з членів правління може проводитися позачергове засідання правління. Рішення правління Товариства приймається 2/3 голосів від загальної чисельності членів правління.

З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами членів Споживчого товариства «Хаджибей-3», проведення яких оформлено протоколом №1 від 12.02.2022, серед іншого були прийняті рішення з питань порядку денного, а саме:

1.Звільнення Голови Правління ОСОБА_8 з займаної посади, на підставі його заяви. (за 161, проти 4, утримались 0)

2.Прийняття технічної документації, виготовленої ТОВ «ТЕРРА КОМ» по відновленню меж земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру 5123981400:01:002:3108. (за 162, проти 1, утримались 2)

3.Уповноваження ОСОБА_9 на здійснення реєстраційних дій, щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 5123981400:01:002:3108. (за 163, проти 2, утримались 0)

4.Прийняття Статуту Споживчого товариства «Хаджибей-3» у запропонованій редакції. (за 158, проти 7, утримались 0)

5.Обрання складу ревізійної комісії: ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 (за 159, проти 4, утримались 2)

6.Обрання складу Правління: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (за 153, проти 3, утримались 9)

7.Обрання Головою правління Товариства ОСОБА_9 . (за 145, проти 7, утримались 13)

8.Уповноваження ОСОБА_9 на здійснення всіх реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на внесення відповідних змін у зв`язку із прийняттям зазначеного рішення. (за 161, проти 4, утримались 0)

У протоколі №1 від 12.02.2022 зазначено, що загальна кількість членів товариства -324. Загальна чисельність присутніх членів товариства 165, що складає 51% від загальної чисельності членів товариства.

Додатком до протоколу №1 від 12.02.2022 є Список членів СП «Хаджибей 3» присутніх на загальних зборах товариства 12.02.2022.

Згідно з відомостями, які міститься у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.02.2022 та станом на 13.03.2023 перелік засновників (учасників) юридичної особи СП « Хаджибей-3» складає 384 члена споживчого товариства.

Згідно з наявною у справі заявою ОСОБА_1 від 22.11.2012 до Правління СТ «Хаджибей-3» з вимогою підтвердження членства у товаристві шляхом видачі належним чином оформленої членської книжки, членською книжкою №388-389 (зміна власника), яка видана головою правління СТ «Хаджибей-3» ОСОБА_1 , із зазначенням дати вступу у товариство 01.01.2013, ОСОБА_1 є членом Споживчого товариства «Хаджибей-3».

Також у матеріалах справи наявні:

- протокол загальних зборів СП « Хаджибей-3» №1 від 29.09.2015, на яких, серед іншого були прийняті рішення з питань порядку денного, а саме: затвердити список членів СТ «Хаджибей 3» складений із 360 (триста шістдесят) осіб і список членів товариства, які прийняли участь в загальних зборах 29 березня 2015 року, в кількості 189 (сто вісімдесят дев`ять) осіб, зазнавши, що технічно списки складаються з одного печатного списку 360 ( триста шістдесят) членів Споживчого Товариства, в якому ОСОБА_14 членів товариства, які приймають участь у загальних зборах, вказані адреси кожного із них, та засвідчені особистими підписами тощо.

- протокол загальних зборів СП « Хаджибей-3» №1 від 20.03.2019, на яких, серед іншого були прийняті рішення з питань порядку денного, а саме: затвердити список членів СТ «Хаджибей 3» складений із 360 (триста шістдесят) осіб і список членів товариства, які прийняли участь в загальних зборах 29 березня 2019 року, в кількості 189 ( сто вісімдесят дев`ять) осіб, з Зазнавши, що технічно списки складаються з одного печатного списку 360 ( триста шістдесят) членів Споживчого Товариства, в якому ОСОБА_14 членів товариства, які приймають участь у загальних зборах, вказані адреси кожного із особистими підписами тощо.

- протокол засідання правління СТ «Хаджибей-3» №8 від 10.02.2022, яким затверджено списки для голосування на загальних зборах СТ «Хаджибей-3» в кількості 324 чоловік;

- список членів СТ «Хаджибей-3» станом на 12.02.2022, який підписаний головою правління СТ «Хаджибей-3» ОСОБА_8 , та згідно з яким кількість членів товариства станом на 12.02.2022 становить 362 особи;

- список членів СТ «Хаджибей-3» станом на 12.02.2022 та знаходження підтверджувальних документів про їх членство, який підписаний головою правління СТ «Хаджибей-3» ОСОБА_8 , згідно з яким кількість членів товариства станом на 12.02.2022 становить 366 осіб;

- скріншоти з месенджеру «Viber» та фотофіксація щодо розміщення оголошення про збори членів СТ «Хаджибей-3» на території прохідної 12.12.2022 о 10:00;

- відео фіксація проведення загальних зборів 12.02.2022, яка була надана до суду першої інстанції як позивачем, так і третіми особами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 ;

- заява деяких членів СТ «Хаджибей-3» та голови правління ОСОБА_8 до Біляївської окружної прокуратури

- свідоцтва про смерть ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та витяг з реєстрації актового запису про смерть ОСОБА_22

- свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна ОСОБА_23 , ОСОБА_24

- свідоцтво про право на спадщину за заповітом щодо майна ОСОБА_25 ,

- список осіб, які мають бути виключені зі Списку членів СТ «Хаджибей-3» станом на 12.02.2022.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Таким чином, стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема учасник товариства, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

У даному випадку позивачем є ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про споживчу кооперацію» врегульовано, що основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про споживчу кооперацію» членство у споживчому товаристві може бути індивідуальним і колективним. Індивідуальними членами споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства.

Частина 4 ст. 6 Закону України «Про споживчу кооперацію» визначає, що член споживчого товариства має право: брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб; на перевагу у придбанні товарів і одержанні послуг у магазинах та інших підприємствах споживчої кооперації; одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску; бути прийнятим у першочерговому порядку на роботу в споживче товариство відповідно до освіти і професійної підготовки та одержувати направлення в учбові заклади, в тому числі на правах господарського стипендіата на договірних засадах. Загальні збори (збори уповноважених) можуть встановлювати для членів споживчого товариства й інші переваги, а також пільгові умови користування послугами кооперативних підприємств та установ.

У п.3.4. Статуту СТ «Хаджибей-3» встановлено, що вступ до Товариства здійснюється на підставі письмової заяви, внесеної до Правління і розглядається на засіданні правління не пізніше 30 робочих днів з дня подачі заяви. Товариство зобов`язано вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

У ст.10 Закону України «Про кооперацію» також встановлено, що кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Як було зазначено вище, у справі наявна заява ОСОБА_1 від 22.11.2012 до Правління СТ «Хаджибей-3» з вимогою підтвердження членства у товаристві шляхом видачі належним чином оформленої членської книжки

Крім того, ОСОБА_1 надав до суду членську книжку №388-389, яка видана головою правління СТ «Хаджибей-3», із зазначенням дати вступу у товариство 01.01.2013.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність списків членів СТ «Хаджибей-3», які затверджені рішенням загальних зборів СТ «Хаджибей-3», оформлених протоколом №1 від 29.03.2015, та рішенням загальних зборів СТ «Хаджибей-3», оформлених протоколом №1 від 20.03.2019, не свідчить про те, що ОСОБА_1 не був включений до відповідних списків як член СТ «Хаджибей-3».

Колегія суддів також бере до уваги те, що відповідач - СТ «Хаджибей-3» у своїх поясненнях по суті спору підтвердив те, що ОСОБА_1 є членом товариства.

Окрім того, у списку членів СТ «Хаджибей-3», який був складений організатором проведення загальних зборів 12.02.2022, під порядковим номером 301 вказаний ОСОБА_1 . Даний список членів кооперативу був долучений до Протоколу №1 від 12.02.2022 загальних зборів СТ «Хаджибей-3».

Вказана обставина вказує на те, що станом на 12.02.2022 (день проведення оспорюваних загальних зборів) спору про те, чи є ОСОБА_1 членом СТ «Хаджибей-3» не існувало.

Так, статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Законодавством покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, що розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Даний висновок викладено у постанові КГС ВС від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Таким чином, виходячи зі стандарту доказування «вірогідності доказів», беручи до уваги посилання відповідача, колегія суддів вважає, наявні у справі докази свідчать, про те, що ОСОБА_1 є членом СТ «Хаджибей-3».

В свою чергу, апелянт не надав більш вірогідних доказів на спростовування того, що ОСОБА_1 є членом СТ «Хаджибей-3», тому доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються до уваги колегією суддів.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» № 2265-ХІІ від 10.04.1992 визначено, що первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об`єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про споживчу кооперацію» вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов`язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов`язані з його діяльністю. Кожний член користується на загальних зборах споживчого товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і це право не може бути передано іншим особам. Для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прийняття статуту, ліквідації, реорганізації та виходу із спілки), можуть скликатися збори уповноважених.

Згідно з частинами 1, 5 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Проведення загальних зборів споживчого кооперативу регулюється статтею 15 Закону України «Про кооперацію», статтею 7 Закону України «Про споживчу кооперацію», в тому числі щодо порядку повідомлення про проведення загальних зборів (строки повідомлення, відомості, які містяться у такому повідомленні), що надає можливість учаснику кооперативу належним чином реалізувати своє право на участь у таких загальних зборів, підготуватись до них та голосувати із відповідних питань.

У постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 924/1234/21 зазначається, що питання про те, яка інформація у повідомленні про проведення загальних зборів є достатньою для того, щоб учасник кооперативу мав змогу чітко ідентифікувати, де саме такі збори проводяться та, відповідно, взяти в них участь, у кожному випадку повинно визначатися окремо.

Рівень обізнаності щодо діяльності кооперативу, майна, яке перебуває у нього у власності/ користуванні, звичайної практики проведення загальних зборів членів та інших заходів тощо у засновника кооперативу, якому належить близько третини частки у його статутному капіталі, яка тривалий час займала посаду керівника, а також у особи, яка не приймає активної участі у здійсненні господарської діяльності / в управлінні таким кооперативом, очевидно є різними. Тому суд повинен у кожному окремому випадку оцінювати відповідно до фактичної участі особи - учасника кооперативу, чи є надання лише адреси будівлі (без зазначення номеру поверху, офісу тощо) достатнім для того, щоб учасник був обізнаний про місце проведення загальних зборів.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України одним із загальних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України «Про кооперацію» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

У Кооперативу відсутнє зобов`язання отримувати зворотне повідомлення про вручення асоційованому члену Кооперативу запрошення на збори, в той же час при виникненні спору, має бути доведено реальність вчинення дій з направлення кооперативом кореспонденції адресату та дотримання строків повідомлення, встановлених статтею 15 Закону України «Про кооперацію» (пункт 5.31 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

Належне повідомлення члена товариства про проведення загальних зборів має на меті сприяння реалізації прав члена товариства участі у господарській діяльності, в управлінні Товариства, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, зазначив, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Хоча такі висновки були зроблені у справах, які стосувалися оскарження рішень загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, однак сформовані Верховним Судом положення не є такими, що застосовуються лише щодо певних господарських товариств, натомість є загальними принципами, які дозволяють учаснику відповідного товариства (в розумінні ч.2 ст.83 ЦК) належним чином реалізувати свої корпоративні права.

Відтак, повідомлення про проведення загальних зборів (зокрема, про місце проведення) повинне містити достатньо інформації для того, щоб учасник товариства, який має намір реалізувати своє право взяти участь у таких загальних зборах, мав змогу зорієнтуватись, де саме такі загальні збори будуть проводитись та, відповідно, мати змогу вчасно туди дістатись.

Позивач вказує, що його не було належним чином повідомлено ані про дату, час, місце проведення загальних зборів членів Товариства, ані про порядок денний зборів.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу вимог ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В якості доказів повідомлення про проведення загальних зборів у матеріалах справи наявні:

- скріншоти з месенджеру «Viber»

- фотофіксація розміщених оголошень про збори членів СТ «Хаджибей-3» на території прохідної 12.12.2022 о 10:00.

Колегія суддів скептично ставиться до даних доказів.

По-перше, з наданих скріншотів неможливо встановити чи є позивач учасником такої спільноти у месенджері «Viber» та відповідно чи отримував він повідомлення про проведення загальних зборів.

В свою чергу, як вбачається з фотофіксації розміщених оголошень про збори членів СТ «Хаджибей-3» на території прохідної 12.12.2022 о 10:00, такі оголошення взагалі не містять інформації про порядок денний відповідних загальних зборів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вищевказані докази повідомлення членів Товариства про проведення загальних зборів не є належними.

У постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку підготовки та проведення зборів товариства, які відбулись 12.02.2022 в частині повідомлення членів товариства про проведення таких зборів. В свою чергу, участь ОСОБА_1 у засіданні зборів 12.02.2022 не свідчить про те, що останній був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів про скликання/призначення загальних зборів та затвердження порядку денного таких зборів, а також неповідомлення позивача про час, місце, та порядок денний загальних зборів, вірним є посилання суду першої інстанції на те, що проведення 12.02.2022 загальних зборів СТ «Хаджибей-3» є таким, що порушує вимоги Закону України «Про кооперацію», Статут товариства та законні права позивача. При цьому, представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала, щодо факту недотримання відповідачем належного повідомлення про проведення загальних зборів, призначених на 12.02.2022.

Крім того, відповідно до п. 6.5. Статуту загальні збори членів Товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Як встановлено судом, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань наявні відомості про наявність членів СТ «Хаджибей -3» станом на 12.02.2022 у кількості 384 особи.

Згідно з п. 6.2. Статуту СТ «Хаджибей-3» до компетенції загальних зборів членів Товариства належить, зокрема затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів і припинення членства.

У ст. 15 Закону України «Про кооперацію» також встановлено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Тобто, первісними документами, якими можна підтвердити кількість членів СТ «Хаджибей-3», та які є належними доказами, є рішення загальних зборів про затвердження списків членів товариства, оскільки саме загальними зборами затверджуються рішення правління або голови правління про прийняття нових членів і припинення членства.

Як було встановлено вище, у матеріалах справи наявне рішення загальних зборів СТ «Хаджибей-3», оформлене протоколом №1 від 29.03.2015, та рішення загальних зборів СТ «Хаджибей-3», оформлене протоколом №1 від 20.03.2019, якими, серед іншого, затверджені списки членів СТ «Хаджибей-3» у кількості 360 осіб.

В свою чергу, у протоколі №1 від 12.02.2022, яким оформлено проведення загальних зборів 12.02.2022, наявні відомості про те, що загальна чисельність членів товариства становить 324 особи, з яких присутніми на зборах є 165 членів, тобто більшість членів товариства, що становить 51 % від загальної чисельності членів товариства.

Додатком до протоколу №1 від 12.02.2022 є список членів СП «Хаджибей-3», присутніх на загальних зборах товариства 12.02.2022, який налічує 324 члена Товариства.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідна кількість членів товариства була затверджена лише на засіданні правління товариства 10.02.2022, тобто така кількість членів товариства була затверджена не уповноваженим на те органом. На самих загальних зборах товариства 12.02.2022 відповідний список членів товариства у кількості 324 особи затверджено не було. Більш того, відповідний список членів товариства, який затверджений зборами правління 10.02.2022, до суду надано не було.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги положення Закону України «Про кооперацію» та Статуту товариства, колегія суддів дійшла висновку, що до складу членів СТ «Хаджибей-3» входить 360 осіб, оскільки відповідний список членів був двічі затверджений уповноваженим на те органом товариства - загальними зборами 29.03.2015 та загальними зборами 20.03.2019. В свою чергу це свідчить про те, що кворум для прийняття рішень щодо питань порядку денного має обраховуватися саме від цієї кількості членів, тобто від 360.

Отже, необхідна кількість членів товариства для проведення відповідних загальних зборів становить 180 особи, а відтак присутність на зборах 165 членів Товариства є недостатньою кількістю для того, щоб вважати відповідні загальні збори повноважними, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що загальні збори членів Товариства 12.02.2022 були проведені за відсутністю кворуму, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень, ухвалених на таких загальних зборах.

Надані третіми особами до суду свідоцтва про смерть ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , витяг з реєстрації актового запису про смерть ОСОБА_22 , свідоцтво про право на спадщину за законом щодо майна ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом щодо майна ОСОБА_25 та списки осіб, які мають бути виключені зі списку членів СТ «Хаджибей-32 станом на 12.02.2022 було вірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки припинення членства у товаристві відбувається на підставі відповідного рішення, яке приймається загальними зборами, а не судом.

Крім того, треті особи не надали жодних доказів того, що вищевказані особи були включені до списку членів СТ «Хаджибей-3» у кількості 360 осіб, який було затверджено рішеннями загальних зборів СТ «Хаджибей-3», оформленими протоколом №1 від 29.03.2015 та протоколом №1 від 20.03.2019.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, який наявний у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №911/190/17, у постанові ВС від 08.05.2018 у справі № 916/3457/16, у постанові ВС від 03.11.2020 у справі №916/3133/17 прийняття загальними зборами рішення, якщо немає кворуму для проведення загальних зборів, а також порушення вимог щодо належного повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів учасників товариства є достатніми підставами для визнання недійсними таких рішень загальних зборів.

З огляду на вище викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання недійсними рішення загальних зборів членів СТ «Хаджибей-3» від 12 лютого 2022 року, оформлених протоколом № 1 від 12.02.2022.

В свою чергу, як було встановлено вище, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/693/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран