Ухвала

від 08.09.2006 по справі 13/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ  С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

"08" вересня 2006 р.                                                            № 13/27

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Інвест-кредит банк",

м. Кривий Ріг    

до відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Бобринецького району Кіровоградської області, м. Бобринець

до відповідача 2: Відділення державного казначейства України у Бобринецькому районі, м. Бобринець

про стягнення 31905,90 грн.

За участю  представників сторін:

від позивача - Піцик А.В. , довіреність № 9370  від 07.07.05   

від відповідача 1 - участі не брав     

від відповідача 2 - Кудаков Ю.В. , довіреність № 2  від 03.01.06   

                                   ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством "Інвест-кредит банк" пред'явлено позов до Відділу державної виконавчої служби Бобринецького району Кіровоградської області (далі - ВДВС) про   стягнення  збитків в сумі  31905,90 грн.

Заявою від 27.03.2006 р. позивачем подано заяву про залучення в якості другого відповідача відділення Державного казначейства України у Бобринецькому районі Кіровоградської області та стягнення з Держави в особі управління Державного казначейства України в Кіровоградській області на користь позивача збитків в розмірі 31 905,90 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2006 р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості другого відповідача відділення Державного казначейства  України у Бобринецькому районі Кіровоградської області.

11.08.2006 р. позивачем подано заяву, за змістом якої позивач на підставі статтей 22, 25 Господарського процесуального кодексу України  просить здійснити заміну відповідача 1 - Відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції на його правонаступника Державну виконавчу службу у Бобринецькому районі Кіровоградської області, код 33464833 та стягнути з останнього збитки в сумі 31 905, 90 грн., а також судові витрати у справі.

Вказаною заявою позивач просить також прийняти відмову від будь-яких майнових претензій, які пред'явлено Закритим акціонерним товариством "Інвест-кредит банк" до відповідача 2 - Відділення державного казначейства України у Бобринецькому районі Кіровоградської області.

Враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає вимоги позивача, викладені у заяві, поданої до суду (вх. № 02-085/24063) в редакції від 11.08.2006 р. (а.с. 23 том 2).

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач у позовній заяві посилається на те, що бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Бобринецького району Кіровоградської області щодо примусового виконання останнім виконавчого напису нотаріуса, Закритому акціонерному товариству Український банк міжнародного співвробітництва "Інвест-Кривбас Банк" (далі -  ЗАТ УБМС "Інвест-Кривбас Банк" ) були завдані збитки у розмірі 31 905, 90 грн.

З наданих до суду матеріалів вбачається наступне.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.02.2004 р. (а.с. 25-26 том 1) у справі за скаргою ЗАТ УБМС "Інвест-Кривбас Банк" бездіяльність службових осіб відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції (далі - ВДВС) була визнана як така, що протирічить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та порушувала законні права та інтереси ЗАТ УБМС "Інвест-Кривбас Банк".

Задовільняючи скаргу суд виходив з наступних підстав.

14.05.2001 р. державним виконавцем Бобринецького ВДВС Здохлієм С.М. на підставі заяви ЗАТ УМБС "Інвест-Кривбас Банк" від 12.07.2001 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 8182 від 05.07.2001 р. про стягнення з Приватної підприємства Агрофірма "Надія" (далі - ПП АФ "Надія") на користь ЗАТ УМБС "Інвест-Кривбас Банк"  боргу в сумі 242 895,90 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов"язаний вжити заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Судом  в рішенні зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що з часу відкриття виконавчого провадження 14.07.2001 р. та по 14.05.2003 р. службовими особами Бобринецького ВДВС не здійснювались виконавці дії на користь стягувача ЗАТ УМБС "Інвест-Кривбас Банк", що був стягувачем першої черги відповідно до ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки його вимоги заперечені заставою, але в той час здійснювались виконавчі дії та задовільнялись вимоги стягувачів другої та третьої черги.

В рішенні встановлено, що  ВДВС протягом 2001-2002 років реалізовано майно боржника ПП АФ "Надія" на суму 312  369, 94 грн., з яких задоволено вимоги з заробітної плати (друга черга) на суму 283 795,58 грн.; виконавчий збір - 18569,76 (перша черга), державне мито 6 379,00 грн. (третя черга), послуги - 3578,8 грн.

Крім цього, рішенням суду також встановлено, що після опису та арешту майна ПП АФ "Надія" здійсненого 14.05.2003 р. описане майно не було передано торгівельній організації для реалізації.

Згідно пункту 1.1. розділу 1 Статуту Закритого акціонерного товариства "Інвест-Кредит Банк" (нова редакція), зареєстрованого 08.12.2005 р. (а.с.13 том 1) позивач у справі є правонаступником всіх прав та обов"язків закритого акціонерного товариства Українського Банку Міжнародного Співробітництва "Інвест-Кривбас Банк".

В ухвалі господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2005 р. у справі № 10/52 про визнання банкрутом ПП АФ "Надія"  (а.с.26 том 1) вказано, що зі змісту звіту лівквідатора та ліквідаційного балансу вбачається, що при здійсненні ліквідаційних заходів підприємства-банкрута було виявлено майно банкурта - будівлі та споруди, транспорт та обладнання, будівельні матеріали, проведена його інвентарізація, експертна оцінка та реалізація. Від реалізації вказаного майна були одержавні кошти в сумі 470 091,20 грн. Іншого належного банкруту майна не виявлено. Одержаними від продажу майна банкрута коштами задоволені в повному обсязі вимоги, що виникли із зобов"язань банкрута перед працівниками та вимоги кредиторів, в тому числі  ЗАТ УМБС "Інвест-Кривбас Банк" на суму 210 990,00 грн. Інші заявлені в ході ліквідаційної процедури та визнані ліквідатором вимоги до банкрута, в тому числі  ЗАТ УМБС "Інвест-Кривбас Банк" не можуть бути сплачені за рахунок майна банкрута і відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними за відсутністю майна банкрута.

Вказаною ухвалою суду у справі про банкрутство юридичну особу ПП АФ "Надія" ліквідовано, а провадження у справі припинено.

Посилаючись на вказані обставни, позивач зазначає про те, що подальше погашення заборгованості під час ліквідаційної процедури, у зв"язку з її закінченням та винесенням ухвали суду про ліквідацію юридичної особи є неможливим.

Позивач стверджує, що внаслідок порушення ВДВС законодавчо закріпленного за позивачем права щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, йому завдані збитки в розмірі 31 905,90 грн., тобто сума заборгованості визнана за виконавчим документом та не одержана після реалізації майна банкрута.

Відповідно до змісту ст. 1166 Цивільного кодексу, на яку позивач посилається як на правову підставу своїх вимог, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою для відповідальності за заподіяну шкоду є наявність складу правопорушення, а саме: шкода; протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; причинний зв"язок між шкодою і неправомірними діями спричинювача; вина особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елементу унеможливлює стягнення шкоди.

Досліджуючи надані суду матеріали, якими встановлені факти бездіяльності ВДВС, як такої, що протирічить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та порушує законні права та інтереси позивача, господарський суд дійшов висновку, що протиправні дії відповідача знаходяться у причиному зв"язку із заподіяною позивачу шкодою, враховуючи те, що позивач втратив можливість отримати в повному обсязі кошти за винанавчим написом нотаріуса, оскільки провадження по виконанню вказаного напису закінчено на підставі п. 7 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а також те, що вимоги позивача в сумі 31 905,90 грн.  згідно ухвали суду від 10.11.2005 р. (а.с. 26 том 1) у справі про банкрутство ПП АФ "Надія" за відсутністю майна боржника визнані погашеними.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що фактично шкода позивачу завдана діями, а саме бездіяльністю службових осіб ВДВС, тобто тієї юридичної особи, на виконанні якої знаходився виконавчий напис нотаріуса про стягнення з ПП АФ "Надія" на користь позивача коштів в сумі 242 895,90 грн.

Однак, як вбачається із наданої на вимоги ухвали суду довідки Головного управління статистики у Кіровоградський області № 15-4255 від 17.08.2006 р. станом на 17 серпня 2006 р. з Единого державного реєстру підприємств та організацій України юридичну особу - Відділ державної виконачої служби Бобринецького районного управління юстиції вилучено, про що зроблено запис 06.06.2006 р., причиною ліквідації зазначено - за заявою власника або рішення вищого органу управління (а.с.30 том. 2).

Дана обставина, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для припинення провадження у даній справі, оскільки Відділ державної виконачої служби Бобринецького районного управління юстиції є у справі відповідачем,  стороною у справі.

Враховуючи, що відповідача ліквідовано та виключено з Единого Держаного реєстру  підприємств та організацій України провадження у справі підлягає припиненню.

Заявлене позивачем клопотання на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України про здійснення заміни відповідача 1 - ВДВС його правонаступником Державною виконавчою службою у Бобринецькому районі Кіровоградської області задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2005 р. № 320 у складі Міністерства юстиції України на базі органів державної виконавчої служби було створено Департамент державної виконавчої служби як урядовий орган державного управління.

Наказом Міністретства юстиції України № 1482/к від 19.08.2005 р. (а.с. 66 том 1)  ліквідовано відділи державної виконавчої служби Головного управління Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції та відділи державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції.

На виконання наказу Міністерства юстиції України № 1482/к від 19.08.2005 р. Кіровоградським обласним управлінням юстиції видано наказ № 383/04 від 25.08.2005 р. "Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби обласного, міського, міськрайонних, районних управлінь юстиції Кіровоградської області" (а.с. 62 том 1).

Наказом Департаменту державної виконавчої служби № 3/к від 19.08.2005 р. (а.с.67 том 1) утворено Державну виконавчу службу Кіровоградської області у складі Департаменту державної виконавчої служби, який є урядовим органом державного управління у складі Міністерства юстиції України, та підпорядковується цьому Департаменту.  З цього часу органи державної виконавчої служби виведені із системи органів  юстиції в областях та безпосередньо підзвітні Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Згідно п. 4 Положення про державну виконавчу службу  у районах, містах/містах обласного значення/, районах у містах, затвердженого наказом Департаменту державної виконавчої служби 29.09.2005 р. № 40/к (далі - Положення), територіальний орган державної виконавчої служби відповідно до покладених на нього завдань : здійснює передбачені законодавством Укораїни заходи щодо своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень, що ввідповідно до закону підлягають примусового виконання у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Отже, враховуючи наведене вище, в даному випадку, відповідно до Наказу Міністретства юстиції України № 148/2/к від 19.08.2005 р. відбулася ліквідація відділів Державної виконавчої служби без визначення правонаступництва, що підтверджується наказами № 383/04 від 25.09.2005 р. та № 1482/к від 19.08.2005 р., а також Положенням, а не реорганізація, як це передбачено ст. 25 Госпоадсрького процесуального кодексу України як підставу для здійснення процесуального правонаступництва.

Застосування процесуального правонаступництва, передбачене ст. 25 Господарського процесуального кодексу України зумовлене саме реорганізацією. Однак, зазначені позивачем докази не доводять факту вибуття ВДВС шляхом їх реорганізації в новостворені ДВС.

Отже, у  господарського суду відсутні правові підстави для здійснення процесуального правонаступництва та задоволення клопотання позивача.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку з ліквідацією відділу державної виконавчої служби Бобринецького району Кіровоградської області як відповідача у справі.

Твердження позивача про те, що доказами правонаступництва новостворенних ДВС є факт передачі на баланс новостворених ДВС матеріальних ціностей, а також іншого майно, що  знаходилось у користуванні відділів Державної виконавчої служби не можуть бути прийняті судом як належний доказ правонаступництва, оскільки спростовується вищенаведеними доказами.

Провадження в частині позовних вимог до відповідача 2 - відділення Державного казначейства у Бобринецькому районі, також підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову позивача в цій частині від позову, яка прийнята господарським судом.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача і не стягуються.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                     УХВАЛИВ :

Провадження у справі припинити.

Ухвала про припинення провадження може бути оскаржена сторонами.

Суддя                                                                                           Л. С. Коротченко