Постанова

від 11.09.2024 по справі 922/5081/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/5081/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

та представників учасників справи:

позивача А.С. Турка-Романюк (в режимі відеоконференції);

відповідача І.П. Рижков; О.В. Архіпова;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кульбашної Наталії Юріївни (вх.№1725Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 (суддя Л.В.Шарко, повний текст рішення складено 21.06.2024) у справі №922/5081/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Кульбашної Наталії Юріївни, м.Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", м. Київ;

про розірвання договору та стягнення 227947,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Кульбашна Наталя Юріївна звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" про розірвання Договору оренди №К20/Х-1 від 06.08.2021; стягнення заборгованості у загальному розмірі 227947,58 грн, що складається з: 161954,40 грн, у тому числі ПДВ - гарантійного платежу та 65993,18 грн., у т.ч. ПДВ - орендної плати за березень 2022. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі №922/5081/23 позовні вимоги задоволено частково.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди №К20/Х-1 від 06.08.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" та Фізичною особою-підприємцем Кульбашною Наталією Юріївною на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" на користь Фізичної особи-підприємця Кульбашної Наталії Юріївни авансовий платіж у вигляді орендної плати за березень 2022 в сумі 65993,18 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 989,90 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення гарантійного платежу, в тому числі ПДВ, в сумі 161954,40 грн. відмовлено.

Фізична особа-підприємець Кульбашна Наталя Юріївна з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд:

- Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі № 922/5081/23 у частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про розірвання договору оренди №К20/Х-1 від 06.08.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" та Фізичною особою-підприємцем Кульбашною Наталією Юріївною на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

- Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі №922/5081/23 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення гарантійного платежу, в тому числі, ПДВ, в сумі 161 954,40 грн., та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у частині позовних вимог про стягнення гарантійного платежу, в тому числі, ПДВ, в сумі 161 954,40 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не наводить аргументів чому саме ним зроблено висновки, що відповідачем правомірно припинено договір на підставі п.37.7 Договору, та не обґрунтовано чому ним не беруться до уваги п. 37.4. та п. 34.4, який безпосередньо встановлює відповідальність за порушення п. 34.2, в той час як Відповідач розірвав Договір на підставі п. 37.7. Договору.

Вважає, що суд першої інстанції у порушення ст. 637 та ст. 213 ЦК проігнорував п. 34.4. Договору та не здійснив належного тлумачення п. 34.4. і п. 37.7. Договору.

Позивач вважає, що на сьогоднішній день строк дії Договору закінчився на підставі п. 6.4. Договору, що є підставою для закриття провадження у справі в оскаржуваній частині рішення саме з цієї підстави.

Також зазначає, що оскільки, умовами Договору узгоджено порядок повернення гарантійного платежу після закінчення строку оренди, відповідно в частині цієї позовної вимоги також є підстави для закриття провадження у справі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024 для розгляду справи №922/5081/23 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Терещенко О.І.

15.07.2024 через підсистему Електронний суд апелянт надіслав платіжну інструкцію про сплату судового збору від 12.07.2024 на суму 8568,00 грн. (вх.№9333).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кульбашної Наталії Юріївни на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі №922/5081/23. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5081/23. Призначено справу до розгляду на "11" вересня 2024 р. о 13:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомити, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

18.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/5081/23.

20.07.2024 від представника ТОВ "Крона-Компані" через підсистему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9927), в якому він просить суд залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення без задоволення.

Від представника Фізичної особи-підприємця Кульбашної Наталії Юріївни адвоката Аліни Сергіївни Турка-Романюк надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№11038 від 23.08.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 задоволено клопотання представника Фізичної особи-підприємця Кульбашної Наталії Юріївни адвоката Аліни Сергіївни Турка-Романюк про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 11.09.2024 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити.

Присутні також в судовому засіданні в заді суду представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2021 між Фізичною особою-підприємцем Кульбашною Наталією Юріївною (надалі також - Позивач або Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальність "КРОНА-КОМПАНІ" (надалі також - Відповідач або Орендодавець) було укладено Договір оренди № К20/Х-1. (надалі - Договір)

Згідно з п. 2.1. Договору, предметом Договору є передача Орендодавцем Приміщення, яке знаходиться в Торговому центрі в оренду Орендарю, що зобов`язується прийняти, оплатити Оренду плату і повернути Приміщення Орендодавцю на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.1.31. визначено, що Торговий центр - будівля торгово-розважального центру "Караван Меgastore", розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 7

Відповідно до п.п. 3.1.-3.3. Договору, Приміщенням є частина будівлі, яка знаходиться в Торговому центрі - секція №К20, 1 поверх. Місцезнаходження приміщення визначається згідно витягу з плану Торгового центру (Додаток А до цього Договору) та відмічене кольором або штрихуванням. Площа Приміщення, яке передається в Оренду, складає: 7,20 (сім цілих двадцять сотих) кв.м.

Згідно з п. 1.1.6. Договору, "Дата початку" - дата передачі Приміщення в строкове платне користування (Оренду).

Додатком В до Договору "Торговий профіль Орендаря. Дозволене використання Приміщення" передбачено, що Орендар використовує Приміщення для організації роботи кіоску з продажу мобільних телефонів та аксесуарів до них.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар - прийняти Приміщення в оренду в Дату початку, що підтверджується підписанням Сторонами Акту прийому-передачі Приміщення.

Відповідно до п. 6.3. Договору, в цілях цього Договору Дата початку є 10.08.2021.

Отже, Позивачем на виконання вказаних умов Договору прийнято в оренду приміщення, яке знаходиться в Торговому центрі за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 7, площею 7,20 (сім цілих двадцять сотих) кв.м., про що між Орендодавцем та Орендарем 10.08.2021 підписано Акт прийому-передачі приміщення.

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що протягом 10 календарних днів з дати укладення цього Договору орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцеві гарантійний платіж в розмірі 134961,98 грн. (сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят одну гривню 98 копійок), крім того ПДВ 20%.

Згідно з п. 1.1.5. Договору, гарантійний платіж - спеціальний платіж, який не є завдатком, та який є додатковим не передбаченим Цивільним кодексом України способом забезпечення виконання Орендарем зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині погашення боргу зі сплати Платежів, відшкодування збитків, сплати неустойок або договірних штрафних санкцій згідно умов Договору та чинного законодавства.

Відповідно до п. 11.6. Договору, після закінчення строку оренди повернення Гарантійного платежу здійснюється протягом 2 (двох) місяців після отримання відповідної письмової вимоги Орендаря із зазначенням реквізитів Орендаря (в тому числі банківських) та суми але, у будь-якому випадку, не раніше ніж протягом 2 (двох) місяців після закінчення строку Оренди, за умови, що Приміщення було повернуто Орендарем Орендодавцю згідно з положеннями цього Договору та після розгляду можливих зустрічних вимог Орендодавця.

Згідно з п. 11.7. Договору, у випадку дострокового припинення Договору внаслідок будь-яких причин (крім випадку дострокового розірвання, передбаченого п. 37.3. Договору), Гарантійний платіж не повертається Орендареві, а залишається у Орендодавця у якості договірної санкції за дострокове припинення договору. У випадку дострокового розірвання, передбаченого п. 37.3 Договору, Гарантійний платіж повертається Орендарю в порядку, передбаченому п. 11.6 цього Договору.

13.08.2021 Позивачем виконано вимоги п. 11.1. Договору та сплачено Гарантійний платіж у розмірі 161954,40 гри. (сто шістдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 40 копійок), у тому числі ПДВ, що підтверджується квитанцією.

Відповідно до п. 8.3. Договору, якщо інше не передбачено цим Договором, Основна орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, авансом, не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, який передує оплачуваному місяцю.

17.02.2022 Орендарем сплачено орендну плату за березень 2022 у розмірі 65993,18 грн, у т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується платіжним дорученням №836.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1Х, введено в Україні воєнний стан строком на 30діб.

Воєнний стан неодноразово продовжувався Президентом України. На сьогоднішній день воєнний стан діє на підставі Указу Президента України від 26.07.2023 №452/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 27.07.2023 № 3276-ІХ, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Як вказує позивач, зазначене загрожувало життю позивача та життю його працівників, відповідно здійснювати господарську діяльність за таких умов було небезпечно для життя та здоров`я у зв`язку з обставинами, які не залежать від позивача.

Тому, з 24.02.2022 позивачем Наказом № 17 призупинено господарську діяльність в орендованому приміщенні і приміщення не використовувалося.

28.02.2022 Позивачем звільнено найманих працівників на підставі Наказів №34 та №35.

17.06.2022 у зв`язку із здійсненням військової агресії Російською Федерацією проти України, між Орендарем та Орендодавцем підписано Акт про призупинення господарської діяльності в орендованому приміщенні від 24.06.2022, яким зафіксовано зупинення Орендарем здійснення господарської діяльності у орендованому приміщенні та його використання Орендарем з 24.02.2022. Актом також встановлено, що Орендодавець не нараховує, а Орендар не сплачує платежі, передбачені укладеним між Сторонами Договором.

Згідно з п. 31.5. Договору, у разі наявності довгострокових форс-мажорних обставин (терміном дії понад 3 (три) місяці) Сторони проводять взаємні переговори та консультації і вирішують питання доцільності продовження цього Договору чи його дострокового припинення, про що укладається додаткова угода.

02.11.2022, позивач звернувся до відповідача з пропозицією достроково припинити Договір на підставі п. 31.5. Договору, у зв`язку з тим, що війна в країні триває вже понад 3 (три) місяці і коли вона буде закінчена, не відомо. Також позивач звернувся до відповідача з проханням повернути гарантійний платіж та сплачену орендну плату за березень.

04.11.2022 відповідач отримав вищевказаний Лист, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, за твердженнями позивача, відповідач до теперішнього часу будь-якої відповіді на Лист від 02.112022 не надав.

Як вказує позивач, оскільки, сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору у зв`язку з обставинами, які виникли, позивач наділений правом розірвати договір в судовому порядку.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд розірвати Договір оренди №К20/Х-1 від 06.08.2021; стягнути з відповідача на користь позивача гарантійний платіж у сумі 161954,40 грн, у тому числі ПДВ; орендну плату за березень 2022 року у сумі 65993,18 грн., у т.ч. ПДВ.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання Договору оренди №К20/Х-1 від 06.08.2021 суд першої інстанції дійшов висновку, Договір достроково припинений на підставі пункту 37.7 цього договору через порушення орендарем умов договору.

Відтак, суд вказав, що у відповідності до припису пункту 11.7 Договору №К20/Х-1 гарантійний платіж не підлягає поверненню орендарю, а залишається у ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" у якості договірної санкції за дострокове припинення договору. Враховуючи викладене, суд виснував, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача гарантійного платежу в сумі 161954,40 грн, у т.ч. ПДВ, - слід відмовити

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за березень 2022 року у сумі 65993,18 грн. суд першої інстанції вказав, що позивач був позбавлений можливості використовувати передане в оренду приміщення через обставини, за які він не відповідає, а, тому, має бути звільнений від обов`язку вносити орендну плату за цей місяць, а відтак позов, в частині вимог про стягнення 65993,18 грн, у т.ч. ПДВ 20% орендної плати за березень 2022 року, - підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі №922/5081/23 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кульбашної Наталії Юріївни, доводи якої зводяться до незгоди з підставою припинення Договору, а саме з посиланням суду на пункт 37.7 спірного договору, а також відмовою у стягненні гарантійного платежу.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На час звернення ФОП Кульбашної Н.Ю. до Господарського суду Харківської області з позовною заявою від 15.11.2023, а саме 30.11.2023 - дата реєстрації позовної заяви канцелярією Господарського суду Харківської області, стороною договору №К20/Х-1 була саме Фізична особа-підприємець Кульбашна Н.Ю.

Так, згідно п.34.2. договору №К20/Х-1 від 06.08.2021 (а.с. 26 том 1), у разі втрати юридичної сили, відміни, продовження, внесення змін у вищезгадані документи, орендар зобов`язаний письмово сповіщати про це орендодавця і надавати належним чином засвідчені копії нових документів в строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту втрати юридичної сили, відміни, продовження, внесення змін до документів, що зазначені у пункті 34.1., а саме виписки з ЄДР, витягу з реєстру платників ПДВ, витягу з реєстру платників єдиного податку, статуту, документу, який підтверджує повноваження особи на підписання цього договору.

Про факт порушення п.34.2. договору стороною орендаря за договором №К20/Х-1 ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" відповідачу стало відомо 25.03.2024 після отримання відомостей з ЄДРПОУ.

Судами встановлено, що в порушення умов договору №К20/Х-1 фізична особа ОСОБА_1 не повідомила відповідача про припинення її як фізичної особи-підприємця у встановлені строки та спосіб.

Наведена обставина не спростована апелянтом.

Пункт 37.7 Договору №К20/Х-1 передбачає, що з моменту припинення фізичної особи-підприємця як суб`єкта підприємницької діяльності - орендодавець набуває право в односторонньому порядку припинити дію цього договору (розірвати Договір) надіславши правонаступнику орендаря повідомлення про це.

У такому разі, договір вважається припинений на наступний день після направлення відповідного повідомлення.

В матеріалах справи №922/5081/23 наявне повідомлення ТОВ «Крона-Компані» від №01/28-03 про припинення (розірвання) Договору №К20/Х-1 на підставі пункту 37.7 договору, а також доказ його направлення ОСОБА_1 (т.1 а.с.218).

У відповідності до пункту 37.7 Договору №К20/Х-1 останній є припиненим (розірваним) з 29.03.2024, оскільки у вищевказаному договорі була зазначена підстава розірвання договору в односторонньому порядку - припинення ФОП, як суб`єкта підприємницької діяльності.

Судами досліджено як зміст Договору №К20/Х-1, так і зміст повідомлення ТОВ «Крона-Компані» від 28.03.2024 №01/28-03 та доказу його направлення позивачу.

Натомість позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження визнання у встановленому порядку недійсними підпункту 37.1.2 пункту 37.1 та/або пункту 37.7 Договору №К20/Х-1, або визнання дострокового розірвання Договору №К20/Х-1 з боку ТОВ «Крона-Компані» протиправним.

Колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про те, що ОСОБА_1 втратила статус Фізичної особи-підприємця на нетривалий період з 29.12.2023 по 16.01.2024, а відтак на думку апелянта відповідач мав право лише в цей проміжок часу розірвати спірний Договір №К20/Х-1 на підставі пункту 37.7, оскільки позивачем не спростовано факту порушення ним п.34.2. договору щодо неповідомлення відповідача про припинення її як фізичної особи-підприємця у встановлені строки та спосіб.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що Договір№К20/Х-1 є достроково розірваним з 29.03.2024, а тому закриття провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання Договору №К20/Х-1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є правомірним, а доводи апелянта помилковими.

Доводи апелянта про те, що провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягало закриттю у зв`язку з тим, що 30.06.2024 закінчується строк дії Договору №К20/Х-1, є безпідставним, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 11.06.2024, тобто раніше дати 30.06.2024 і закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з закінченням строку дії Договору №К20/Х-1 було б об`єктивно неможливо незалежно від висновків суду першої інстанції щодо його дострокового припинення з 29.03.2024.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача гарантійного платежу в сумі 161954,40 грн., колегія суддів зазначає про таке.

Апелянт зазначає, що порушення припису пункту 34.2 Договору №К20/Х-1 має наслідком накладання Орендодавцем на Орендаря штрафних санкцій, але не є підставою для неповернення Гарантійного платежу.

Так, пунктом 34.2 Договору №К20/Х-1 встановлено, що у разі втрати юридичної сили, відміни, продовження, внесення змін у вищезгадані документи, Орендар зобов`язаний письмово сповіщати про це Орендодавця і надавати належним чином засвідчені копії нових документів в строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів з моменту втрати юридичної сили, відміни, продовження, внесення змін до таких документів.

При цьому, пунктом 34.4 Договору №К20/Х-1 встановлено, що у разі порушення пунктів 34.1, 34.2 Договору Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцеві штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків Основної орендної плати за перший місяць Строку Оренди.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до підпункту 1.1.5 пункту 1.1. Договору №К20/Х-1 Гарантійний платіж є додатковим, не передбаченим Цивільним кодексом України способом забезпечення виконання Орендарем зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 11.7 Договору №К20/Х-1 встановлено, що у випадку дострокового припинення договору внаслідок будь-яких причин (крім випадку дострокового розірвання, передбаченого п. 37.3 Договору), Гарантійний платіж не повертається орендареві, а залишається у орендодавця у якості договірної санкції за дострокове припинення договору. У випадку дострокового розірвання, передбаченого п. 37.3 договору, гарантійний платіж повертається орендарю в порядку, передбаченому п. 11.6 цього договору.

Таким чином, положення пункту 34.4 Договору №К20/Х-1 не впливають як на зміст пункту 11.7 цього Договору, так і на той факт, що Договір №К20/Х-1 був достроково розірваний не на підставі, передбаченій пунктом 37.3 цього Договору.

В пункті 37.3 Договору №К20/Х-1 зазначено, що Орендар має право на одностороннє розірвання цього Договору, якщо орендодавець систематично (3 (три) або більше разів) порушує свої істотні зобов`язання, що виникають за договором, та якщо таке порушення триває понад 30 (тридцять) календарних днів після отримання орендодавцем відповідного повідомлення Орендаря у письмовій формі, та протягом вищезазначеного періоду орендодавець не виправив відповідного порушення. В цьому випадку орендар письмово попереджає орендодавця про дострокове розірвання договору не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів. В такому випадку договір вважається розірваним на 31 (тридцять перший) календарний день від дня отримання орендодавцем повідомлення про дострокове розірвання цього договору.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що ФОП Кульбашною Н.Ю. не доведено правових підстав для дострокового розірвання Договору №К20/Х-1 на підставі пункту 37.3 Договору.

Відтак, у відповідності до припису пункту 11.7 Договору №К20/Х-1 гарантійний платіж не підлягає поверненню орендарю, а залишається у ТОВ «Крона-Компані» у якості договірної санкції за дострокове припинення договору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з ТОВ "КРОНА- КОМПАНІ" на користь ФОП Кульбашної Н.Ю. гарантійного платежу в сумі 161954,40 грн, у т.ч. ПДВ, - слід відмовити.

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладені в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №909/367/18 є безпідставними, оскільки правовідносини у вказаній справі не є подібними.

Так, сторонами у справі №909/367/18 є фізична особа-підприємець Кінаш В.І. (позивач) та фізична особа-підприємець Шрамко М.С. Предметом позову є виселення з незаконно займаного приміщення та стягнення 30 000 грн збитків.

В постанові від 12.03.2019 Верховний Суд зробив такі висновки:

«п.22 Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апеляційним судом, договір оренди від 01.01.2013 не містить застереження щодо припинення цього договору в разі відчуження Орендодавцем об`єкта оренди, у зв`язку з чим місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив про перехід до ФОП Кінаша В.І. як нового власника прав та обов`язків орендодавця за цим договором, який пролонгований та діє на цей час, так як учасниками справи не надано доказів його розірвання чи визнання недійсним у встановленому порядку.

П.27 В основу оскаржуваної постанови в частині задоволення позовної вимоги про виселення Орендаря із займаного приміщення покладено висновок апеляційного суду про те, що в силу вимог частини 2 статті 291 ГК України договір оренди від 01.01.2013 припинив свою дію 31.07.2017 у зв`язку з припиненням ФОП Шрамко М.С. своєї підприємницької діяльності, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) було внесено відповідний запис, а подальша повторна державна реєстрація ОСОБА_2 як суб`єкта підприємницької діяльності 04.01.2018 не свідчить про те, що договір оренди від 01.01.2013 був поновлений сторонами після припинення його дії, тоді як новий договір оренди не міг бути укладений відповідачем з ФОП Тенюх О.В., оскільки спірне приміщення вже було відчужене попереднім власником позивачу.

П.28. Верховний Суд вважає помилковим зазначений висновок суду апеляційної інстанції з огляду на те, що за змістом статей 51, 52, 598- 609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця (з внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Отже, основне (господарське) зобов`язання за договором оренди нежитлових приміщень не припинилося з установлених законом підстав (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 по справі №916/559/17 та постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 по справі №915/1056/16).

П.30 Наведене свідчить про те, що у період з 31.07.2017 до 04.01.2018, тобто до набуття позивачем права власності на об`єкт оренди, відповідач міг користуватися спірним приміщенням як фізична особа, зберігаючи відповідні права та зобов`язання перед третьою особою як орендодавцем, оскільки в силу частини 4 статті 334 ЦК України право власності на вказаний об`єкт було набуто ОСОБА_3 з моменту його державної реєстрації, а саме з 17.04.2018.

П.36 За таких обставин, Верховний Суд погоджується з твердженням скаржника про помилкове незастосування судом апеляційної інстанції до спірних орендних правовідносин положень статті 770 ЦК України, яка їх дійсно регулює, та водночас вважає передчасним посилання апеляційного суду в обґрунтування своїх висновків щодо часткового задоволення позову на припинення з 31.07.2017 договору оренди від 01.01.2013 на підставі частини 2 статті 291 ГК України, а саме у зв`язку з припиненням ФОП Шрамко М.С. своєї підприємницької діяльності.».

Натомість у справі №922/5081/23 судом першої інстанції встановлено і не спростовано позивачем, що згідно з пунктом 37.7 Договору №К20/Х-1 в разі припинення Орендарем фізичної особи-підприємця Договір не припиняється, а Орендарем стає фізична особа ОСОБА_1 . Також, цей пункт надає право Орендодавцю на дострокове припинення Договору за чіткою процедурою, яка була дотримана ТОВ «Крона-Компані».

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не посилався та не застосовував ч. 2 ст. 291 ГК України, а відтак висновок щодо її застосування у справі №909/367/18 не є релевантним до справи №922/5081/23.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Твердження і доводи апеляційної скарги позивача не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду та стосуються виключно переоцінки доказів.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі №922/5081/23 в оскаржуваній частині без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кульбашної Наталії Юріївни залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі №922/5081/23 в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про розірвання договору оренди №К20/Х-1 від 06.08.2021 та в частині позовних вимог щодо стягнення гарантійного платежу, в тому числі ПДВ, в сумі 161954,40 грн. залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 17.09.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.І. Терещенко