Ухвала

від 16.09.2024 по справі 922/2386/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

16 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2386/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

заявника (боржника): Сивак А.Ю., адвокат, ордер серії АХ № 1136874 від 22.06.2023 р.,

стягувача: Овчарук О.О., адвокат, довіреність № 29/12-2023/10 від 29.12.2023 р.,

розглянувши заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 22416 від 06 вересня 2024 року), у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», місто Київ,

до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», місто Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», місто Київ,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебувала справа № 922/2386/23. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09 вересня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задоволено повністю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 вересня 2024 року прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 22416). У поданій заяві боржник (заявник) зазначає, що останнього, згідно з витягом з наказу Міністерства енергетики України від 15.07.2024 № 259 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 30)», визнано таким, що має важливе значення для галузі національної економіки та задоволення потреб територіальної громади. КП «Харківські теплові мережі» у важких умовах воєнного стану виконує вкрай важливу роль у життєдіяльності м. Харкова та частини населених пунктів Харківської області, забезпечуючи життєво необхідними послугами з постачання теплової енергії та гарячої води об`єкти соціальної сфери, сфери охорони здоров`я, військові об`єкти, житлові будинки, суб`єктів господарювання. Військова агресія російської федерації негативно вплинула на фінансовий стан КП «Харківські теплові мережі». За період воєнного стану значно збільшилася заборгованість споживачів за теплову енергію. Так, якщо станом на 01.02.2022 загальна сума заборгованості споживачів за теплову енергію складала 5,3 млрд грн, у тому числі населення 4,5 млрд грн, то станом на 01.08.2024 загальна сума заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію складає 8,2 млрд грн, у тому числі населення 7,5 млрд грн, бюджетних установ 62,2 млн грн, госпрозрахункових підприємств 602,2 млн грн, заборгованість місцевого та державного бюджету з компенсації пільг 85,9 млн грн. Крім того, на теперішній час існує величезна заборгованість з різниці в тарифах, що підлягає компенсації з державного бюджету, у зв`язку із встановленням тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для окремих категорій споживачів. Важкий фінансовий стан підприємства підтверджується балансом підприємства станом на 30.06.2024, у якому відображені збитки підприємства. Сума збитків станом на 30.06.2024 становить 8,5 млрд грн. Разом з тим, на виконання вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», підприємством укладені договори реструктуризації заборгованості за природний газ, використаний станом на 01.06.2021, з підприємствами групи НАК «Нафтогаз України», загальна сума щомісячного обов`язкового платежу за якими складає 11,7 млн грн. Крім того, двічі на рік - 15 червня та 15 грудня кожного року за укладеними кредитними договорами з Міжнародним банком реконструкції та розвитку КП «Харківські теплові мережі» сплачує обов`язкові платежі, а саме: за договором № № TF016327 від 26.05.2014 по 540 150,00 дол. США, за договором № 8387-UA від 26.05.2014 по 3 726 299,50 дол. США. Також, як зазначає боржник, від початку повномасштабної агресії російської федерації, через активні бойові дії та обстріли території міста Харкова, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, було пошкоджено понад 177 об`єктів підприємства. Окрім цього, прийняті у період воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, деякі нормативні акти негативно вплинули на фінансовий стан підприємства. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX (в редакції, чинній до 27.07.2023; надалі - Закон № 2479) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. З урахуванням вказаного законодавчого обмеження, боржник вимушений застосовувати тарифи, структура яких не враховує реальний обсяг витрат на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.

09 вересня 2024 року до суду від стягувача надійшли заперечення (вх. № 22510) на заяву заявника (боржника). Стягувач звертає увагу, що поставка природного газу відбувалась з 01.01.2022 по 12.02.2022 отже до введення військового стану в Україні. Стягувач звертає увагу, що боржник не надав доказів наявності або відсутності у нього майна, за рахунок якого можливе погашення заборгованості; боржник є учасником 7 185 тендерів, продажі у 2023 році склали 284 666 105 грн., а у 2024 - 1 494 984 729 грн. Отже, боржник, як на момент укладання договору, так і на сьогоднішній день, здійснює господарську діяльність та отримує прибуток, а отже - сам добровільно, свідомо, самостійно, за власним волевиявленням погоджується з ринковою ситуацією, приймає на себе певні обов`язки, які має виконувати. Стягувач вважає, що боржником фактично не доведено належними та допустимими доказами наявність тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства.

Розглянувши подану заявником (боржником) заяву, з урахуванням заперечень стягувача, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення. Положеннями частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події 4) тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України). При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме такого відстрочення виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення, судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. У Господарському процесуальному кодексі України та Законі України «Про виконавче провадження» не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки або розстрочки. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Судом визнається той факт, що КП «Харківські теплові мережі» у важких умовах воєнного стану виконує вкрай важливу роль у життєдіяльності м. Харкова та частини населених пунктів Харківської області, забезпечуючи життєво необхідними послугами з постачання теплової енергії та гарячої води об`єкти соціальної сфери, сфери охорони здоров`я, військові об`єкти, житлові будинки, суб`єктів господарювання. Згідно з витягом з наказу Міністерства енергетики України від 15.07.2024 № 259 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 30)» заявника (боржника) визнано таким, що має важливе значення для галузі національної економіки та задоволення потреб територіальної громади.

Однак, сам по собі факт віднесення підприємства до категорії стратегічних, не зумовлює підстав для відстрочення виконання рішення. Натомість, проаналізувавши надані до суду документи, а також аргументи сторін, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення, адже заявником (боржником) не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, боржник посилається на ту обставину, що за період воєнного стану значно збільшилася заборгованість споживачів за теплову енергію. Так, якщо станом на 01.02.2022 загальна сума заборгованості споживачів за теплову енергію складала 5,3 млрд грн, у тому числі населення 4,5 млрд грн, то станом на 01.08.2024 загальна сума заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію складає 8,2 млрд грн, у тому числі населення 7,5 млрд грн, бюджетних установ 62,2 млн грн, госпрозрахункових підприємств 602,2 млн грн, заборгованість місцевого та державного бюджету з компенсації пільг 85,9 млн грн. Однак, суд в цій частині погоджується із стягувачем, який зазначає про те, що заборгованість боржника виникла ще до введення воєнного стану. За цей період боржник не зробив жодних дій, спрямованих на оплату виниклої заборгованості, та, фактично, тривалий час ухиляється від погашення заборгованості. Щодо можливого надходження коштів з державного бюджету, як компенсації за різницю в тарифі, то суд зазначає, що таке посилання ґрунтується виключно на припущення боржника щодо можливого надходження коштів, адже до суду не представлено жодних документів з чіткими датами та сумами надходження коштів.

Щодо посилання боржника на ту обставину, що йому необхідно здійснювати обов`язкові платежі за кредитними договорами з Міжнародним банком реконструкції та з підприємствами групи НАК «Нафтогаз України», то суд вказує, що це не свідчить про ВИНЯТКОВУ неможливість виконання рішення суду, адже беручи відповідні кредитні зобов`язання боржник мав розраховувати у своїй господарській діяльності щодо необхідності постійного погашення цієї заборгованості. Тобто, такі платежі є запланованими та не носять непередбачуваний характер. Крім того, до суду не представлені відповідні договори, а лише надана інформаційна довідка за № 07-52/7548 від 03.09.2024 року самого боржника. Це свідчить про те, що боржник не надав належних доказів на підтвердження своєї позиції.

Також, велика дебіторська заборгованість перед підприємством не є підставою для відстрочення, адже це є питанням стягнення цих коштів в примусовому порядку.

Відносно посилання боржника на той факт, що від початку повномасштабної агресії через активні бойові дії та обстріли території міста Харкова, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, було пошкоджено понад 177 об`єктів підприємства, суд зазначає, що з 24 лютого 2022 року місто Харків та відповідні населені пункти Харківської області (згідно із відповідним наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) перебувають (-ли) у зоні проведення активних бойових дій через широкомасштабне вторгнення рф на територію України. При цьому, очевидним є той факт, що це є як наслідком зниження обсягів здійснення підприємницької діяльності або так і взагалі її припинення. Крім того, внаслідок обстрілів ворожими військами завдаються руйнівні втрати, в тому числі, щодо майна боржника. Натомість, боржником не представлено належних доказів незалежної оцінки розміру збитків підприємства. Боржник лише робить загальне посилання на існування таких фактів без підтвердження їх доказами.

З приводу заборони на підвищення тарифів, а також можливого надходження компенсації по тарифам від держави, суд зазначає наступне. Боржником не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що на момент закінчення однорічного строку на відстрочення він буде мати можливість виконати таке рішення. Означена позиція боржника, на думку суду, ґрунтується виключно на припущеннях.

При цьому, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси стягувача, що призведе до негативних наслідків у його діяльності. Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Стягувач та боржник знаходяться в рівних економічних умовах, тим паче, що ці 2 підприємства є стратегічними у своїх сферах діяльності, а відстрочення виконання рішення суду в даному випадку призведе до надання переваг боржнику у порівнянні зі стягувачем за відсутності для цього підстав. Боржником не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду. Судом також враховується факт тривалого (з 2022 року) непогашення заборгованості за договором.

Відносно посилання боржника на велику збитковість підприємства, що на його думку підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан), то суд зазначає, що, як свідчить усталена судова практика, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі - є результатом провадження господарської діяльності боржником, як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення. При цьому, судом враховується той факт, що значні збитки підприємства виникли саме в результаті обстрілів ворожими військами, однак розмір збитків не був належним чином підтверджений боржником.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені заявником (боржником) посилання на обставини, які на його думку ускладнюють виконання рішення суду, надані ним до заяви документи, а також враховуючи відсутність доказів вчинення боржником дій, направлених на добровільне виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявність виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання, у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює відмову у задоволенні його заяви про відстрочення виконання рішення.

Керуючись статтями 6, 42, 169, 170, 232-236, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви боржника, Комунального підприємства «Харківські теплові мережі, про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 22416 від 06 вересня 2024 року) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано "17" вересня 2024 р.

СуддяН.В. Калініченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.